Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Це́рква Воздви́ження Че́сного Хре́ста — дерев'яна церква, пам'ятка архітектури національного значення, охоронний номер 378/1. Розташованавона у передмісті Зваричі на однойменній вулиці Зварицькій № 7, міста Дрогобича, Львівська область. З 1987 року храм належить до музейного комплексу відділу пам'яток дерев'яної архітектури музею «Дрогобиччина». Церква Воздвиження Чесного Хреста вважається однією з найкращих у стилі галицької дерев'яної архітектури.
| Церква Воздвиження Чесного Хреста | |
|---|---|
 | |
| 49°21′23″ пн. ш. 23°30′19″ сх. д. / 49.35639° пн. ш. 23.50528° сх. д.Координати: 49°21′23″ пн. ш. 23°30′19″ сх. д. / 49.35639° пн. ш. 23.50528° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |  Україна, Дрогобич (Львівська область) |
| Художник | Стефан Медицький, Василь Глібкевич |
| Перша згадка | 1496 |
| Початок будівництва | Початок XVII століття |
| Кінець будівництва | 1661 |
| Належність | УГКЦ |
| Єпархія | Самбірсько-Дрогобицька єпархія |
| Реліквії | стінопис |
| Стан | добрий |
| Епонім | Воздвиження Хреста Господнього |
  Церква Воздвиження Чесного Хреста (Дрогобич) (Україна) | |
 Церква Воздвиження Чесного Хреста у Вікісховищі | |
Історія
Воздвиженська церква була приходською церквою солеварів. Історія цього храму тісно пов'язана зі священиком о. Василем Глібкевичем, який малював чудотворні ікони, тут жив і правив. Вперше храм згадується у документах 1496 року. 1499 року згоріла під час татарського нападу на місто. У старих джерелах немає точної офіційної дати побудови існуючої церкви, досить часто називався 1661 рік, це датування застосовувалося у ранніх реєстрах пам'яток архітектури УРСР і біля входу на хори зберігся напис: «создася іюлія дня 6 року божого 1661». Тепер за знайденим написом на бантині нефа офіційною датою побудови вважається 1613 рік. Хоча деякі дослідники припускають, що у 1613 рік її вже могли перебудовувати, то ж за їх версією дата побудови припадає на кінець 15 ст. — початок 16 ст. . На північній стіні видно напис: “Иоанн Иляшевич — родич Грушатицкий, помяни его Господи в церкви Своей — Аминь — Рождества Божьего 1636 месяца июля 2”. 1961 року церква була закрита. Храм у 1970—1971 роках реставрований (архітектори Іван Могитич та Ігор Старосольський, художники А.Ерко, Петро Лінинський, Наталя Сліпченко) та перетворений у музейний об'єкт.
Церква хоча нині і є музеєм, практично увесь час стоїть зачинена в очікуванні реставрації. Виняток становить храмове свято 27 вересня, коли у церкві ведеться богослужіння.
Архітектура
Церква тризубна, первісно була одноверхою. 1661 року споруджено на емпорі над бабинцем каплицю Івана Предтечі з виходом на відкриту зовнішню галерею, внаслідок чого стала двоверхою. Після перебудови церква набула не зовсім звичних рис, зумовлених тим, що емпора (каплиця) міститься не безпосередньо над бабинцем, а висунута вперед у західному напрямку і нависає на стовпах поза стінами бабинця. Особливістю церкви є незвично широке піддашшя, яке охоплює тільки вівтар і наву храму, а бабинець оточений величезною відкритою галереєю з гульбищем, розміщеним на рівні хорів. Над навою, в центрі храму, з разкинутих крил піддашшя чіткою призмою піднімаєтся середній зруб з чотиригранним пірамідальним верхом. Низький п'ятистінний вівтар підкреслює масштаб великої центральної частини храму. На фасаді церкви є напис, викарбуваний у 1711 році: «В церкві святої як на небесі стояти».. Деякі зміни внесені при ремонті 1715 року.
З XV ст. збереглись зруби вівтаря, нави і бабинця на висоту до вінчаючого карнизу. Приділ, аркада новіші. Вони були зруйновані та відбудовані. Можливо, від пожежі, бо є погорілі балки — так, ніби церква зайнялася від блискавки (горіла зверху). Церква ґрунтовно ремонтувалася у 1715 р., (ставилася на новий фундамент) 1823 року.
У Воздвиженській церкві оригінально, по-новому вирішено співвідношення висот приміщень та просторове їх об'єднання. Цьому сприяло побудува емпори на другому ярусі. Перед тим, як ввійти у церкву, відвідувач повинен пройти через низенький притвор, його висота дорівнює 2,25 м. Коли увійти з низенького притвору до бабинця, то зразу, по контрасту з притвором, сприймається велика висота нави, близько 12 м, і глибока перспектива з бабинця в наву і через трикутний виріз у східній стіні нави у вівтарне приміщення. Довжина церкви становить 17 м.
На північний захід від церкви розташована триярусна стовпова дзвіниця оборонного типу, вкрита високим наметом, висота її становить 25 м. Висока, дерев'яна, квадратна в плані, триярусна, каркасна будівля, накрита наметовим дахом. Збудована у другій половині 17 ст. На третьому ярусі під наметом влаштовано аркаду з голосниками для вивільнення звуку дзвонів та підсябиттям, що уподібнює дзвіницю до оборонних башт. Стіни пошальовані дошками, на рівні першого ярусу дзвіницю оперезує піддашшя.
Стінопис
Воздвиженська церква має те, що більше ніде по галицьких церквах не повторюється — збережені розписи у вівтарній частині. Інтер'єр церкви Воздвиження також вражає суворою простотою та величчю. Стінопис церкви походить з різних часів: у вівтарі зберігся розпис поч. XVII ст. пензля майстра Григорія (за іншими даними — автор давнішої частини іконостасу Федько та його учень), каплиця на емпорі розмальована у 1672 році коштом Івана Кобриновича. 1735 року було розписано стіну, що розділяє наву і вівтар, на тему «Мученицькі смерті апостолів». При вході до церкви збереглися також старовинні розписи з ликами святих. Вікон у церкві мало, тому вони дають небагато світла і сильні локальні фарби розписів пом'якшуються напівтемрявою, звідки виблискують золочені деталі та срібні оклади ікон.
Немає точних відомостей, хто був автором воздвиженських розписів, але на зв'язок їх з певним колом мистецьких творів слід вказати. За стилем і характером, навіть «почерком» і дрібними деталями ці розписи найближчі до гравюр Георгія — майстра першої половини XVII століття, діяльність якого пов'язана з Львовом. В гравюрах Георгія до Євангелія 1636 року, виданого у Львові в друкарні Михайла Сльозки, багато персонажів з такими самими грубими рисами обличчя, а форми орнаменту монументальні.
Іконостас
Іконостас — чотириярусний, пірамідальний, різночасовий. Неіснуючий вже іконостас каплиці малював у 1669 р. маляр-попович Стефан Медицький. Окремі ікони «Христа з апостолами» та «Богородицю» у 1694 році намалював його син — маляр Іван Медицький. Вівтарну ікону «Св. Миколая» у 1746 р. намалював о. Василь, а запрестольну «Христа-виноградаря» — Василь Глібкевич у 1753 р.У різьбі іконостасу використані мотиви мистецтва Ренесансу.
Світлини
-
![image]()
Вигляд з півдня -
![image]()
Вигляд з північного сходу -
![image]()
Вигляд зі сходу -
![image]()
Підсіння -
![image]()
Загальний вигляд на церкву та дзвіницю -
![image]()
Портал церкви -
![image]()
Вхід -
![image]()
Дзвіниця -
![image]()
Вид на верхньому поверсі
Джерела, посилання та література
- Історія українського мистецтва. — К.: Наукова думка, 1967 р., т. 2, с. 200—203.
- В. Слободян «Церкви України. Перемиська єпархія». Львів-1998. — 864 с.
- Логвин Г. Н. Україна і Молдова. — М.: Мистецтво, 1982 р.(рос.)
- Юрченко П. Г. Дерев'яна архітектура України. — К.: 1970 р., с. 80 — 81, 96.
- Логвин Г. Н. Українські Карпати. — М.: Мистецтво, 1973 р., с. 44 — 48(рос.)
- Пам'ятки архітектури та містобудування України. — К.: Техніка, 2000 р., с. 163—164
Примітки
- . Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 17 травня 2014.
- Драган М. Українські деревляні церкви. – Льв.. : 1937 р., т. 2, с. 19.
- . Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 17 травня 2014.
- Логвин Г. Н. Україна і Молдова. — М.: Мистецтво, 1982 р.(рос.)
- . Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 17 травня 2014.
- . Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 17 травня 2014.
- Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1967 р., т. 2, с. 200—203.
- . Архів оригіналу за 9 травня 2013. Процитовано 17 травня 2014.
Посилання
- Церква Воздвиження на сайті музею «Дрогобиччина» [ 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Світлини храму Воздвиження Чесного Хреста у Дрогобичі на drohobyczer-zeitung.com [ 18 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Дрогобич святково зустрів Воздвиження [ 17 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Музею «Дрогобиччина» — 70! Древні храми Дрогобича: св. Юра та Воздвиження Чесного Хреста
- Музею «Дрогобиччина» — 70! [ 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cerkva Vozdvizhennya Chesnogo Hresta Ce rkva Vozdvi zhennya Che snogo Hre sta derev yana cerkva pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya ohoronnij nomer 378 1 Roztashovanavona u peredmisti Zvarichi na odnojmennij vulici Zvarickij 7 mista Drogobicha Lvivska oblast Z 1987 roku hram nalezhit do muzejnogo kompleksu viddilu pam yatok derev yanoyi arhitekturi muzeyu Drogobichchina Cerkva Vozdvizhennya Chesnogo Hresta vvazhayetsya odniyeyu z najkrashih u stili galickoyi derev yanoyi arhitekturi Cerkva Vozdvizhennya Chesnogo Hresta49 21 23 pn sh 23 30 19 sh d 49 35639 pn sh 23 50528 sh d 49 35639 23 50528 Koordinati 49 21 23 pn sh 23 30 19 sh d 49 35639 pn sh 23 50528 sh d 49 35639 23 50528Tip sporudicerkvaRoztashuvannya Ukrayina Drogobich Lvivska oblast HudozhnikStefan Medickij Vasil GlibkevichPersha zgadka1496Pochatok budivnictvaPochatok XVII stolittyaKinec budivnictva1661NalezhnistUGKCYeparhiyaSambirsko Drogobicka yeparhiyaRelikviyistinopisStandobrijEponimVozdvizhennya Hresta GospodnogoCerkva Vozdvizhennya Chesnogo Hresta Drogobich Ukrayina Cerkva Vozdvizhennya Chesnogo Hresta u VikishovishiIstoriyaCerkva Vozdvizhennya Chesnogo Hresta 1908 14 r Vozdvizhenska cerkva bula prihodskoyu cerkvoyu solevariv Istoriya cogo hramu tisno pov yazana zi svyashenikom o Vasilem Glibkevichem yakij malyuvav chudotvorni ikoni tut zhiv i praviv Vpershe hram zgaduyetsya u dokumentah 1496 roku 1499 roku zgorila pid chas tatarskogo napadu na misto U starih dzherelah nemaye tochnoyi oficijnoyi dati pobudovi isnuyuchoyi cerkvi dosit chasto nazivavsya 1661 rik ce datuvannya zastosovuvalosya u rannih reyestrah pam yatok arhitekturi URSR i bilya vhodu na hori zberigsya napis sozdasya iyuliya dnya 6 roku bozhogo 1661 Teper za znajdenim napisom na bantini nefa oficijnoyu datoyu pobudovi vvazhayetsya 1613 rik Hocha deyaki doslidniki pripuskayut sho u 1613 rik yiyi vzhe mogli perebudovuvati to zh za yih versiyeyu data pobudovi pripadaye na kinec 15 st pochatok 16 st Na pivnichnij stini vidno napis Ioann Ilyashevich rodich Grushatickij pomyani ego Gospodi v cerkvi Svoej Amin Rozhdestva Bozhego 1636 mesyaca iyulya 2 1961 roku cerkva bula zakrita Hram u 1970 1971 rokah restavrovanij arhitektori Ivan Mogitich ta Igor Starosolskij hudozhniki A Erko Petro Lininskij Natalya Slipchenko ta peretvorenij u muzejnij ob yekt Cerkva hocha nini i ye muzeyem praktichno uves chas stoyit zachinena v ochikuvanni restavraciyi Vinyatok stanovit hramove svyato 27 veresnya koli u cerkvi vedetsya bogosluzhinnya ArhitekturaCerkva trizubna pervisno bula odnoverhoyu 1661 roku sporudzheno na empori nad babincem kaplicyu Ivana Predtechi z vihodom na vidkritu zovnishnyu galereyu vnaslidok chogo stala dvoverhoyu Pislya perebudovi cerkva nabula ne zovsim zvichnih ris zumovlenih tim sho empora kaplicya mistitsya ne bezposeredno nad babincem a visunuta vpered u zahidnomu napryamku i navisaye na stovpah poza stinami babincya Osoblivistyu cerkvi ye nezvichno shiroke piddashshya yake ohoplyuye tilki vivtar i navu hramu a babinec otochenij velicheznoyu vidkritoyu galereyeyu z gulbishem rozmishenim na rivni horiv Nad navoyu v centri hramu z razkinutih kril piddashshya chitkoyu prizmoyu pidnimayetsya serednij zrub z chotirigrannim piramidalnim verhom Nizkij p yatistinnij vivtar pidkreslyuye masshtab velikoyi centralnoyi chastini hramu Na fasadi cerkvi ye napis vikarbuvanij u 1711 roci V cerkvi svyatoyi yak na nebesi stoyati Deyaki zmini vneseni pri remonti 1715 roku Z XV st zbereglis zrubi vivtarya navi i babincya na visotu do vinchayuchogo karnizu Pridil arkada novishi Voni buli zrujnovani ta vidbudovani Mozhlivo vid pozhezhi bo ye pogorili balki tak nibi cerkva zajnyalasya vid bliskavki gorila zverhu Cerkva gruntovno remontuvalasya u 1715 r stavilasya na novij fundament 1823 roku U Vozdvizhenskij cerkvi originalno po novomu virisheno spivvidnoshennya visot primishen ta prostorove yih ob yednannya Comu spriyalo pobuduva empori na drugomu yarusi Pered tim yak vvijti u cerkvu vidviduvach povinen projti cherez nizenkij pritvor jogo visota dorivnyuye 2 25 m Koli uvijti z nizenkogo pritvoru do babincya to zrazu po kontrastu z pritvorom sprijmayetsya velika visota navi blizko 12 m i gliboka perspektiva z babincya v navu i cherez trikutnij viriz u shidnij stini navi u vivtarne primishennya Dovzhina cerkvi stanovit 17 m Na pivnichnij zahid vid cerkvi roztashovana triyarusna stovpova dzvinicya oboronnogo tipu vkrita visokim nametom visota yiyi stanovit 25 m Visoka derev yana kvadratna v plani triyarusna karkasna budivlya nakrita nametovim dahom Zbudovana u drugij polovini 17 st Na tretomu yarusi pid nametom vlashtovano arkadu z golosnikami dlya vivilnennya zvuku dzvoniv ta pidsyabittyam sho upodibnyuye dzvinicyu do oboronnih basht Stini poshalovani doshkami na rivni pershogo yarusu dzvinicyu operezuye piddashshya StinopisVozdvizhenska cerkva maye te sho bilshe nide po galickih cerkvah ne povtoryuyetsya zberezheni rozpisi u vivtarnij chastini Inter yer cerkvi Vozdvizhennya takozh vrazhaye suvoroyu prostotoyu ta velichchyu Stinopis cerkvi pohodit z riznih chasiv u vivtari zberigsya rozpis poch XVII st penzlya majstra Grigoriya za inshimi danimi avtor davnishoyi chastini ikonostasu Fedko ta jogo uchen kaplicya na empori rozmalovana u 1672 roci koshtom Ivana Kobrinovicha 1735 roku bulo rozpisano stinu sho rozdilyaye navu i vivtar na temu Muchenicki smerti apostoliv Pri vhodi do cerkvi zbereglisya takozh starovinni rozpisi z likami svyatih Vikon u cerkvi malo tomu voni dayut nebagato svitla i silni lokalni farbi rozpisiv pom yakshuyutsya napivtemryavoyu zvidki vibliskuyut zolocheni detali ta sribni okladi ikon Nemaye tochnih vidomostej hto buv avtorom vozdvizhenskih rozpisiv ale na zv yazok yih z pevnim kolom misteckih tvoriv slid vkazati Za stilem i harakterom navit pocherkom i dribnimi detalyami ci rozpisi najblizhchi do gravyur Georgiya majstra pershoyi polovini XVII stolittya diyalnist yakogo pov yazana z Lvovom V gravyurah Georgiya do Yevangeliya 1636 roku vidanogo u Lvovi v drukarni Mihajla Slozki bagato personazhiv z takimi samimi grubimi risami oblichchya a formi ornamentu monumentalni Ikonostas Ikonostas chotiriyarusnij piramidalnij riznochasovij Neisnuyuchij vzhe ikonostas kaplici malyuvav u 1669 r malyar popovich Stefan Medickij Okremi ikoni Hrista z apostolami ta Bogorodicyu u 1694 roci namalyuvav jogo sin malyar Ivan Medickij Vivtarnu ikonu Sv Mikolaya u 1746 r namalyuvav o Vasil a zaprestolnu Hrista vinogradarya Vasil Glibkevich u 1753 r U rizbi ikonostasu vikoristani motivi mistectva Renesansu SvitliniViglyad z pivdnya Viglyad z pivnichnogo shodu Viglyad zi shodu Pidsinnya Zagalnij viglyad na cerkvu ta dzvinicyu Portal cerkvi Vhid Dzvinicya Vid na verhnomu poversiDzherela posilannya ta literaturaIstoriya ukrayinskogo mistectva K Naukova dumka 1967 r t 2 s 200 203 V Slobodyan Cerkvi Ukrayini Peremiska yeparhiya Lviv 1998 864 s Logvin G N Ukrayina i Moldova M Mistectvo 1982 r ros Yurchenko P G Derev yana arhitektura Ukrayini K 1970 r s 80 81 96 Logvin G N Ukrayinski Karpati M Mistectvo 1973 r s 44 48 ros Pam yatki arhitekturi ta mistobuduvannya Ukrayini K Tehnika 2000 r s 163 164Primitki Arhiv originalu za 17 travnya 2014 Procitovano 17 travnya 2014 Dragan M Ukrayinski derevlyani cerkvi Lv 1937 r t 2 s 19 Arhiv originalu za 17 travnya 2014 Procitovano 17 travnya 2014 Logvin G N Ukrayina i Moldova M Mistectvo 1982 r ros Arhiv originalu za 17 travnya 2014 Procitovano 17 travnya 2014 Arhiv originalu za 17 travnya 2014 Procitovano 17 travnya 2014 Istoriya ukrayinskogo mistectva K Naukova dumka 1967 r t 2 s 200 203 Arhiv originalu za 9 travnya 2013 Procitovano 17 travnya 2014 PosilannyaCerkva Vozdvizhennya na sajti muzeyu Drogobichchina 22 lyutogo 2014 u Wayback Machine Svitlini hramu Vozdvizhennya Chesnogo Hresta u Drogobichi na drohobyczer zeitung com 18 travnya 2014 u Wayback Machine Drogobich svyatkovo zustriv Vozdvizhennya 17 travnya 2014 u Wayback Machine Muzeyu Drogobichchina 70 Drevni hrami Drogobicha sv Yura ta Vozdvizhennya Chesnogo Hresta Muzeyu Drogobichchina 70 22 lyutogo 2014 u Wayback Machine