Глухівський сотник особа що очолювала військову і адміністративно територіальну одиницю Глухівську сотню у Гетьманщині у

Глухівський сотник — особа, що очолювала військову і адміністративно-територіальну одиницю Глухівську сотню у Гетьманщині у 1648, 1654-1663 та 1665-1782 роках.

Історія

Докладніше: Глухівська сотня

Глухів вже у 1648 році одержав статус сотенного міста і ввійшов до складу Ніжинського полку. Першим глухівським сотником в червні 1648 року став .

Глухівська сотня уже в 1654 році мала у своєму складі 280 козаків (без старшини). У Переяславі в числі інших восьми сотників і чотирьох осавулів Ніжинського полку присягав на вірність Московській державі й глухівський сотник Пилип Уманець.

Сотенна канцелярія

Глухівська сотня займала особливе місце в Гетьманщині, адже Глухів у 1708-1782 рр. був столичним містом. Глухівськими сотниками були представники відомих старшинських родин.

Канцелярія складалась із сотника, городового отамана, сотенного писаря і сотенного осавула.

Сотники другої половини XVII століття

Після відновлення сотні у грудні 1653 року першим сотником став Пилип Іванович Уманець. Він перебував в уряді з невеликими перервами до січня 1668 р., брав участь у Переяславській раді, у Білоруському поході Івана Золотаренка 1654-1655 рр., а у 1658 р. здійснював за наказом Івана Виговського рейд у Рильський повіт Московського царства. Відзначився під час облоги Глухова польським військом в 1664 р., згодом став Ніжинським полковником. Пилип заснував у Глухівській сотні села Локня і Сліпород, до його володінь належали Студенок і Сварків. Його син – у 1730-1732 рр. був глухівським городовим отаманом, а у 1732-1737 р. – глухівським сотником.

В період гетьманування Юрія Хмельницького очолював глухівську сотню Василь Уманець.

Олексій Туранський став глухівським сотником десь після 1696 р.

Глухівський період в історії України (1708-1782 рр.)

За правління гетьмана Івана Скоропадського у Глухові було лише два сотники А. Маркович та І. Мануйлович. Маркович (Маркевич) Андрій Маркович очолював глухівську сотню з 1709 по 1714 рр., потім він - полковник Лубенський та Генеральний підскарбій. Його старший син Яків є автором відомого 10-томного «Щоденника», який характеризує життя Гетьманщини того періоду.

Мануйлович Іван Мануїлович також зробив успішну кар`єру. 14 років з 1714 по 1728 рік був глухівським сотником. За Павла Полуботка очолив Генеральну військову канцелярію, а після обрання гетьманом Д.Апостола став генеральним осавулом.

За період правління Павла Полуботка згадується сотником . За Данила Апостола у Глухові сотникували та . За Кирила Розумовського – та Дем’ян Туранський.

Перелік сотників Глухівської сотні

(Юрко) (1648 р.).
(Вешняк) (1651 р.).
Уманець Пилип Іванович (1653-1658 рр.).
(1658 р.).
Уманець Пилип Іванович (1658-1664 рр.).
(1667 р.).
Уманець Пилип Іванович (1668 р.).
Жураківський (Жураховський) Яків Михайлович (1669-1671 рр.).
Рубан Данило Семенович (1671 р.).
Жураховський Яків Михайлович (1672-1677 рр.).
Яловицький або Ялоцький (Єловицький) Василь Федорович (1678-1688 рр.).
(1688-1689 рр.).
Яловицький (Ялоцький) Василь Федорович (1689-1696 рр.).
Туранський Олексій Михайлович (1699-1709 рр.).
Маркевич (Маркович) Андрій Маркович (1709-1714 рр.).
Мануйлович Іван Мануїлович (1714-1725 р.).
(1725).
(1728).
Уманець Степан Семенович (1732-1737 рр.).
(1738 р.).
Туранський Дем'ян Олексійович (1740-1760 рр.).
Уманець Петро Дем'янович (1760-1761 рр.).
Уманець Семен Федорович (1761-1769 рр.).
Славський Олександр Ілліч (1769-1782 рр.).

Джерела

Лазаревский А.М. - Описание старой Малороссии. Т.2: Полк Нежинский. Описание старой Малороссии. Издательство: Типография К.Н. Милевского, 1893
Модзалевский В. Судьбы малороссийских пушкарей. - Чернигов, 1915.

Примітки

Белашов В. І. Глухів — столиця гетьманської і Лівобережної України: посібник до «Глухівського періоду» історії України (1708—1782 рр.). — Глухів, 1996. — 144 с.
Онопрієнко Олена Глухівські сотники // Неделя. - 2013. - 10 жовтня.
Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 131-132.
1648 рік – Глухів став сотенним містом. Глухів.City (укр.). Процитовано 6 серпня 2023.
Глухів), Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук, доцент (м. Гриценко Андрій. До 375-річчя створення Глухівської сотні. history.sumy.ua (uk-ua) . Процитовано 6 серпня 2023.

[1] Белашов В. І. Глухів — столиця гетьманської і Лівобережної України: посібник до «Глухівського періоду» історії України (1708—1782 рр.). — Глухів, 1996. — 144 с.

[2] Онопрієнко Олена Глухівські сотники // Неделя. - 2013. - 10 жовтня.

[3] Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 131-132.

[4] 1648 рік – Глухів став сотенним містом. Глухів.City (укр.). Процитовано 6 серпня 2023.

[5] Глухів), Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук, доцент (м. Гриценко Андрій. До 375-річчя створення Глухівської сотні. history.sumy.ua (uk-ua) . Процитовано 6 серпня 2023.