Володимир Ілліч Гладки й нар 24 квітня 1929 Дніпропетровськ пом 23 жовтня 2003 Донецьк український живописець графік та

Володимир Ілліч Гладки́й (нар. 24 квітня 1929, Дніпропетровськ — пом. 23 жовтня 2003, Донецьк) — український живописець, графік та педагог; член Спілки художників України з 1957 року.

Гладкий Володимир Ілліч



Народження	24 квітня 1929(1929-04-24) Дніпропетровськ
Смерть	23 жовтня 2003(2003-10-23) (74 роки)
	Донецьк
Країна	Україна
Навчання	Одеське художнє училище
Член	Національна спілка художників України

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Гладкий Володимир.

Біографія

Народився 24 квітня 1929 року в місті Дніпропетровську (тепер Дніпро, Україна). 1952 року закінчив Одеське художнє училище (викладачі Данило Крайнєв, Леонід Мучник, Михайло Тодоров).

Протягом 1952–1955 років працював в Донецьку викладачем ізостудії Палацу піонерів, протягом 1957–1970 років очолював Будинок культури у Донецьку. Серед його учнів художник Юрій Зорко. Жив в Донецьку в будинку на вулиці Артема № 84, квартира 12, потім в будинку на № 56, квартира 29. Помер у Донецьку 23 жовтня 2003 року.

Творчість

Працював в галузі станкового і монументального живопису, станкової і книжкової графіки. Серед робіт:

монументально-декоративні розписи

«З казки в минуле» (1968; Амвросіївська школа-інтернат);
«Фізкультура та спорт» (1968, фреска; Будинок культури Артемівського алебастрового заводу);

живопис

«Лист батькові» (1954);
портрет шахтаря В. Кучера (1954);
портрет балерини О. Горчакової (1954);
«Казкар Г.-Х. Андерсен» (1983);
«О. Грін» (1983);
«О. Довженко на зйомках кінофільму “Земля”» (1984);
«О. Пушкін у Михайлівському» (1989);
«Чорноморська регата» (2002).

графіка

«Старий Донбас» (1957);
«На світанку революції» (1957);
«Донбас» (1960);
«Люди,будьте пильні!» (1961);
«У Західному Берліні» (1961);
«У вільному світі» (1963);
«У владі долара» (1963);
«У світі жовтого диявола» (1963);
«З глибини століть» (1993);
«Реквієм Чорнобилеві» (1993);
«Червоні вітрила» (1994);
«Три веселки часу» (1995);
«І Січ Запорозьку цариця Катерина ІІ спалила» (1999);
«Третій сон баби Горпини» (1999);
«Родина рибалки» (1999);
«Цирк» (1999);
«Відлуння часу» (1999);
«Мир вам» (1999).

Брав участь у обласних виставках з 1952 року, всеукраїнських з 1954 року, всесоюзних з 1957 року. Персональні пройшли у Донецьку у 1983, 1986 та 1999 роках.

Окремі твори художника зберігаються у Донецькому краєзнавчому музеї, Донецькому та Херсонському художніх музеях.

Примітки

(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 17 січня 2021.

Література

Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 96.;
Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 55.;
Клименко Р. Г. Гладкий Володимир Ілліч // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .

[1] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 17 січня 2021.