Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ге́тьман Андрі́й Лавре́нтійович (нар. 22 вересня (5 жовтня) 1903 — 8 квітня 1987) — радянський військовик, генерал армії. Герой Радянського Союзу (07.05.1965). Депутат Верховної Ради СРСР 5—8-го скликань (1958—1974). Член ЦК КПУ в 1960—1966 роках. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1961—1976 роках.
| Гетьман Андрій Лаврентійович | |||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||||||||||||||
| Народження | 5 жовтня 1903 Клепали, Путивльський повіт, Курська губернія, Російська імперія | ||||||||||||||||||
| Смерть | 8 квітня 1987 (83 роки) Москва, СРСР | ||||||||||||||||||
| Поховання | Новодівичий цвинтар | ||||||||||||||||||
| Країна |  СРСР | ||||||||||||||||||
| Приналежність |  Радянська армія | ||||||||||||||||||
| Вид збройних сил | Сухопутні війська | ||||||||||||||||||
| Рід військ |  танкові війська | ||||||||||||||||||
| Освіта | Військова академія бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського | ||||||||||||||||||
| Роки служби | 1924–1987 | ||||||||||||||||||
| Партія | КПРС | ||||||||||||||||||
| Звання |  Генерал армії | ||||||||||||||||||
| Командування | 6-й танковий корпус 11-й гвардійський танковий корпус Прикарпатський військовий округ | ||||||||||||||||||
| Війни / битви | Битва на озері Хасан Бої на Халхин-Голі Німецько-радянська війна | ||||||||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||||||||
Біографія
Народився 22 вересня (5 жовтня) 1903 року в селі Клепали Путивльського повіту Курської губернії (нині Буринський район Сумської області) в селянській родині. Українець. Член ВКП(б) з 1927 року.
Після закінчення початкової школи працював чорноробом на цукроварні та на залізничній станції Ворожба.
У лавах РСЧА з жовтня 1928 року. У 1927 році закінчив школу Червоних старшин імені ВУЦК. Був командиром взводу і роти 130-го стрілецького Богунського полку Українського ВО. З травня 1929 року — помічник начальника 1-го відділення штабу 44-ї стрілецької дивізії, згодом — завідувач військового кабінету Будинку Червоної Армії в Житомирі.
З березня 1930 року — курсовий командир школи Червоних старшин, з жовтня 1931 по лютий 1933 року — начальник полкової школи в Криворізькій стрілецькій дивізії.
У 1937 році закінчив Військову академію механізації і моторизації РСЧА імені Й. В. Сталіна. З червня 1937 року — начальник 5-го відділення штабу 7-го механізованого корпусу в Забайкаллі. З лютого 1938 року — виконувач обов'язків командира і начальника штабу 31-ї механізованої бригади. З вересня 1939 року — помічник командира 2-ї механізованої бригади.
Учасник боїв проти японських мілітаристів поблизу озера Хасан в серпні 1938 року та на річці Халхин-Гол у 1939 році. У боях з японцями за сопку Піщана та висоту Ремізова командир мотоброневого загону А. Гетьман виявив високу командирську майстерність і особисту відвагу.
У листопаді 1940 року призначений командиром 45-ї окремої легкої танкової бригади, з 11 березня 1941 року — командир 27-ї танкової дивізії, з 26 березня 1941 року — начальник штабу 30-го механізованого корпусу на Далекому Сході.
Учасник німецько-радянської війни з вересня 1941 року, коли полковник А. Гетьман був призначений командиром , що була перекинута під Москву із Забайкалля. Дивізія відзначилась в Московській битві та в розгромі німецьких військ під Тулою.
З квітня 1942 року полковник А. Гетьман — командир 6-го танкового корпусу. 30 травня 1942 року йому присвоєне військове звання «генерал-майор танкових військ».
28 серпня 1943 року присвоєне військове звання «генерал-лейтенант танкових військ».
У жовтні 1943 року 6-й танковий корпус за вміле виконання бойових завдань командування і відвагу особового складу. був перетворений у 11-й гвардійський танковий корпус. У складі військ 1-ї танкової армії на Воронезькому і 1-му Українському фронтах брав участь в проведенні Курської битви, Житомирсько-Бердичівської, Корсунь-Шевченківської, Проскурово-Чернівецької та Львівсько-Сандомирської операцій.
З серпня 1944 року й до кінця війни — заступник командувача 1-ї гвардійської танкової армії.
З липня 1945 року — заступник командуючого Уральським ВО по бронетанковим і механізованим військам. З липня 1946 року — командуючий бронетанковими і механізованими військами Уральського ВО.
З листопада 1946 року — командуючий бронетанковими і механізованими військами Закавказького ВО.
З січня 1949 року — начальник штабу — заступник командуючого бронетанковими і мезанізованими військами Радянської Армії. 3 серпня 1953 року присвоєне військове звання «генерал-полковник танкових військ».
З квітня 1956 року — командувач окремої механізованої армії. З червня 1957 року — командувач 1-ї окремої армії.
З квітня 1958 по червень 1964 року — командувач військ Прикарпатського військового округу. 13 квітня 1964 року присвоєне військове звання «генерал армії».
З червня 1964 по 1972 роки А. Л. Гетьман очолював ЦК ДТСААФ СРСР. За його безпосередньої участі у 1966 році було розроблено і впроваджено в дію комплекс нормативів з фізичної підготовки допризовників «Готовий до захисту Батьківщини».
З січня 1972 й до кінця життя — військовий інспектор-радник Групи генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР.
Помер 8 квітня 1987 року. Похований на Новодівочому цвинтарі.
Нагороди і почесні звання
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 7 травня 1965 року за успішне керівництво військами, особисту мужність і героїзм, виявлені в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками в роки німецько-радянської війни генералові армії Гетьману Андрію Лаврентійовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна (№ 342634) й медалі «Золота Зірка» (№ 10683).
Нагороджений п'ятьма орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, шістьма орденами Червоного Прапора, орденами Суворова 2-го ступеня, Богдана Хмельницького 2-го ступеня, Вітчизняної війни 1-го ступеня, Червоної Зірки, «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» 3-го ступеня, медалями, іноземними нагородами.
22 лютого 1968 року нагороджений Почесною зброєю.
Почесний громадянин міст: Калуга (24.12.1966), Тула (1966), Чернівці (23.03.1969), Ясногорськ Тульської області (30.03.1999).
Твори
- Гетман А. Л. О воинском долге и солдатской службе. — М.: ДОСААФ, 1970.
- Гетман А. Л. Танки идут на Берлин. — М.: «Наука», 1973. [ 15 травня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Гетман А. Л. Воспитание мужества. — М.: ДОСААФ, 1979.
Примітки
- Відомі люди, поховані на Новодівочому цвинтарі в Москві (рос.). Архів оригіналу за 7 квітня 2013. Процитовано 7 квітня 2013.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ge tman Andri j Lavre ntijovich nar 22 veresnya 5 zhovtnya 1903 19031005 8 kvitnya 1987 radyanskij vijskovik general armiyi Geroj Radyanskogo Soyuzu 07 05 1965 Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 5 8 go sklikan 1958 1974 Chlen CK KPU v 1960 1966 rokah Kandidat u chleni CK KPRS u 1961 1976 rokah Getman Andrij LavrentijovichNarodzhennya 5 zhovtnya 1903 1903 10 05 Klepali Putivlskij povit Kurska guberniya Rosijska imperiyaSmert 8 kvitnya 1987 1987 04 08 83 roki Moskva SRSRPohovannya Novodivichij cvintarKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih sil Suhoputni vijskaRid vijsk tankovi vijskaOsvita Vijskova akademiya bronetankovih vijsk imeni Marshala Radyanskogo Soyuzu R Ya MalinovskogoRoki sluzhbi 1924 1987Partiya KPRSZvannya General armiyiKomanduvannya 6 j tankovij korpus 11 j gvardijskij tankovij korpus Prikarpatskij vijskovij okrugVijni bitvi Bitva na ozeri Hasan Boyi na Halhin Goli Nimecko radyanska vijnaNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Getman BiografiyaNarodivsya 22 veresnya 5 zhovtnya 1903 19031005 roku v seli Klepali Putivlskogo povitu Kurskoyi guberniyi nini Burinskij rajon Sumskoyi oblasti v selyanskij rodini Ukrayinec Chlen VKP b z 1927 roku Pislya zakinchennya pochatkovoyi shkoli pracyuvav chornorobom na cukrovarni ta na zaliznichnij stanciyi Vorozhba U lavah RSChA z zhovtnya 1928 roku U 1927 roci zakinchiv shkolu Chervonih starshin imeni VUCK Buv komandirom vzvodu i roti 130 go strileckogo Bogunskogo polku Ukrayinskogo VO Z travnya 1929 roku pomichnik nachalnika 1 go viddilennya shtabu 44 yi strileckoyi diviziyi zgodom zaviduvach vijskovogo kabinetu Budinku Chervonoyi Armiyi v Zhitomiri Z bereznya 1930 roku kursovij komandir shkoli Chervonih starshin z zhovtnya 1931 po lyutij 1933 roku nachalnik polkovoyi shkoli v Krivorizkij strileckij diviziyi U 1937 roci zakinchiv Vijskovu akademiyu mehanizaciyi i motorizaciyi RSChA imeni J V Stalina Z chervnya 1937 roku nachalnik 5 go viddilennya shtabu 7 go mehanizovanogo korpusu v Zabajkalli Z lyutogo 1938 roku vikonuvach obov yazkiv komandira i nachalnika shtabu 31 yi mehanizovanoyi brigadi Z veresnya 1939 roku pomichnik komandira 2 yi mehanizovanoyi brigadi Uchasnik boyiv proti yaponskih militaristiv poblizu ozera Hasan v serpni 1938 roku ta na richci Halhin Gol u 1939 roci U boyah z yaponcyami za sopku Pishana ta visotu Remizova komandir motobronevogo zagonu A Getman viyaviv visoku komandirsku majsternist i osobistu vidvagu U listopadi 1940 roku priznachenij komandirom 45 yi okremoyi legkoyi tankovoyi brigadi z 11 bereznya 1941 roku komandir 27 yi tankovoyi diviziyi z 26 bereznya 1941 roku nachalnik shtabu 30 go mehanizovanogo korpusu na Dalekomu Shodi Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni z veresnya 1941 roku koli polkovnik A Getman buv priznachenij komandirom sho bula perekinuta pid Moskvu iz Zabajkallya Diviziya vidznachilas v Moskovskij bitvi ta v rozgromi nimeckih vijsk pid Tuloyu Z kvitnya 1942 roku polkovnik A Getman komandir 6 go tankovogo korpusu 30 travnya 1942 roku jomu prisvoyene vijskove zvannya general major tankovih vijsk 28 serpnya 1943 roku prisvoyene vijskove zvannya general lejtenant tankovih vijsk U zhovtni 1943 roku 6 j tankovij korpus za vmile vikonannya bojovih zavdan komanduvannya i vidvagu osobovogo skladu buv peretvorenij u 11 j gvardijskij tankovij korpus U skladi vijsk 1 yi tankovoyi armiyi na Voronezkomu i 1 mu Ukrayinskomu frontah brav uchast v provedenni Kurskoyi bitvi Zhitomirsko Berdichivskoyi Korsun Shevchenkivskoyi Proskurovo Cherniveckoyi ta Lvivsko Sandomirskoyi operacij Z serpnya 1944 roku j do kincya vijni zastupnik komanduvacha 1 yi gvardijskoyi tankovoyi armiyi Z lipnya 1945 roku zastupnik komanduyuchogo Uralskim VO po bronetankovim i mehanizovanim vijskam Z lipnya 1946 roku komanduyuchij bronetankovimi i mehanizovanimi vijskami Uralskogo VO Z listopada 1946 roku komanduyuchij bronetankovimi i mehanizovanimi vijskami Zakavkazkogo VO Z sichnya 1949 roku nachalnik shtabu zastupnik komanduyuchogo bronetankovimi i mezanizovanimi vijskami Radyanskoyi Armiyi 3 serpnya 1953 roku prisvoyene vijskove zvannya general polkovnik tankovih vijsk Z kvitnya 1956 roku komanduvach okremoyi mehanizovanoyi armiyi Z chervnya 1957 roku komanduvach 1 yi okremoyi armiyi Z kvitnya 1958 po cherven 1964 roku komanduvach vijsk Prikarpatskogo vijskovogo okrugu 13 kvitnya 1964 roku prisvoyene vijskove zvannya general armiyi Z chervnya 1964 po 1972 roki A L Getman ocholyuvav CK DTSAAF SRSR Za jogo bezposerednoyi uchasti u 1966 roci bulo rozrobleno i vprovadzheno v diyu kompleks normativiv z fizichnoyi pidgotovki doprizovnikiv Gotovij do zahistu Batkivshini Z sichnya 1972 j do kincya zhittya vijskovij inspektor radnik Grupi generalnih inspektoriv Ministerstva oboroni SRSR Pomer 8 kvitnya 1987 roku Pohovanij na Novodivochomu cvintari Nagorodi i pochesni zvannyaUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 7 travnya 1965 roku za uspishne kerivnictvo vijskami osobistu muzhnist i geroyizm viyavleni v borotbi z nimecko fashistskimi zagarbnikami v roki nimecko radyanskoyi vijni generalovi armiyi Getmanu Andriyu Lavrentijovichu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina 342634 j medali Zolota Zirka 10683 Nagorodzhenij p yatma ordenami Lenina ordenom Zhovtnevoyi Revolyuciyi shistma ordenami Chervonogo Prapora ordenami Suvorova 2 go stupenya Bogdana Hmelnickogo 2 go stupenya Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya Chervonoyi Zirki Za sluzhbu Batkivshini v Zbrojnih Silah SRSR 3 go stupenya medalyami inozemnimi nagorodami 22 lyutogo 1968 roku nagorodzhenij Pochesnoyu zbroyeyu Pochesnij gromadyanin mist Kaluga 24 12 1966 Tula 1966 Chernivci 23 03 1969 Yasnogorsk Tulskoyi oblasti 30 03 1999 TvoriGetman A L O voinskom dolge i soldatskoj sluzhbe M DOSAAF 1970 Getman A L Tanki idut na Berlin M Nauka 1973 15 travnya 2013 u Wayback Machine ros Getman A L Vospitanie muzhestva M DOSAAF 1979 PrimitkiVidomi lyudi pohovani na Novodivochomu cvintari v Moskvi ros Arhiv originalu za 7 kvitnya 2013 Procitovano 7 kvitnya 2013 Posilannya