Військова орденів Леніна і Жовтневої Революції, Червонопрапорна академія бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського — вищий військовий навчальний заклад СРСР, що готував командно-штабні та інженерні кадри для танкових військ у 1932–1998 роках. Розташовувалась в місті Москва.
Військова академія бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського | ||||
---|---|---|---|---|
Основні дані | ||||
Засновано | 1932 | |||
Абревіатура | Военная академия бронетанковых войск | |||
Ліквідовано | 1998 | |||
Приналежність | Міністерство оборони СРСР→Міністерство оборони РФ | |||
Сфера | вищий військовий навчальний заклад | |||
Розташування | Москва | |||
Країна | Росія і СРСР | |||
Тип | військова академія | |||
Вебсторінка | mechcorps.rkka.ru/files/spravochnik/vuz/vamm.htm | |||
Мапа | ||||
Історія існування
13 травня 1932 року на підставі постанови Ради Праці і Оборони вийшов наказ Реввійськради СРСР (РВР СРСР) № 039 про створення на базі факультету механізації і моторизації Військово-технічної академії імені Ф. Е. Дзержинського та Московського автотракторного інституту імені М. В. Ломоносова Військової академії механізації і моторизації РСЧА.
В академії було створено чотири факультети: командний, експлуатаційний, конструкторський і промисловий. Поряд з основними факультетами при академії були створені курси удосконалення командного складу автобронетанкових військ РСЧА, що не мали спеціальної освіти.
Формування академії розпочалось 13 травня 1932 року й завершилось 1 жовтня 1932 року.
У серпні 1933 року відбувся перший випуск слухачів, було випущено 16 командирів і військових інженерів. У лютому 1934 року відбувся другий випуск слухачів академії.
У 1933 році конструкторський факультет був об'єднаний з промисловим, що готував інженерів для виробництва автобронетанкової техніки.
У 1935 році командний факультет був перетворений на інженерно-командний з новим терміном навчання. Проте вже наступного 1936 року факультетові повернуто попередню назву й скорочено термін навчання до 4 років.
У 1936 році промисловий факультет був об'єднаний з експлуатаційним, на їх базі було створено інженерний факультет, який готував інженерів-механіків автобронетанкової спеціальності. Згодом був створений інженерний автотракторний факультет, що дозволило розділити профілі підготовки інженерів-механіків бронетанкової і автотракторної спеціальностей.
У грудні 1938 року був створений інженерний факультет по паливно-мастильним матеріалам (ПММ). Його першими слухачами стали студенти цивільних ВНЗ. Одночасно з ним відкривається й факультет заочного навчання з трьох відділень: командного, інженерно-танкового і інженерного по ПММ, який проіснував до лютого 1941 року.
При академії був створений і діяв військовий полігон, розташований біля Солнечногорська.
З початком німецько-радянської війни 26 червня 1941 року зі складу навчального полку та інших підрозділів академії було сформовано й відправлено в діючу армію окремий танковий батальйон трьохротного складу під командуванням майора Р. С. Гольдіна. До жовтня 1941 року батальйон брав участь в боях на Північно-Західному фронті.
У липні 1941 року академія достроково випустила 358 слухачів, в тому числі 120 командирів, 98 інженерів-механіків з експлуатації та ремонту танків, 78 інженерів-механіків з автотракторної спеціальності та 62 інженери по ПММ.
Відповідно до наказу НКО СРСР від 13 жовтня 1941 року академія перейшла штати воєнного часу. Згідно нового штату збільшувалась кількість слухачів на факультетах, одночасно скорочувались терміни навчання. При академії було створено 3-місячні курси з підготовки викладачів для танкових училищ. Вже в жовтні 1941 року ці курси закінчили 233 командири запасу, які отримали раніше вищу освіту в цивільних технічних ВНЗ.
14 жовтня 1941 року Державний Комітет Оборони СРСР ухвалив рішення про евакуацію ВАММ до Узбецької РСР. Наприкінці жовтня перший ешелон з командуванням академії, професорсько-викладацьким складом, лаборантами і частиною обладнання прибув до Самарканда. Через брак відповідних будівель в Самарканді, академія розмістилась в Ташкенті. Для неї було виділено будівлі інституту механізації і іригації сільського господарства, інституту сільського господарства та педагогічного інституту.
Танкодром, збірний пункт пошкоджених машин та інші навчальні поля, а також навчальний полк розмістились в районі Чирчика.
Наказом НКО СРСР № 0274 від 17 квітня 1943 року Військова ордена Леніна академія механізації і моторизації імені Й. В. Сталіна перейменована у Військову ордена Леніна академію бронетанкових і механізованих військ РСЧА імені Й. В. Сталіна.
На початку червня 1943 року відповідно до наказу НКО СРСР № 0275 від 17 квітня 1943 року розпочалось повернення академії до Москви.
Наказом міністра оборони СРСР № 0305 від 30 грудня 1961 року академія позбавлена імені Й. В. Сталіна та почала іменуватись «Військова ордена Леніна академія бронетанкових військ».
З 1967 року академія почала іменуватись «Військова ордена Леніна Червонопрапорна академія бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського».
У 1998 році академія була об'єднана з Військовою академією імені М. В. Фрунзе в єдину Загальновійськову академію Збройних Сил Російської Федерації. При цьому значна частина професорсько-викладацького складу академії бронетанкових військ залишилась без роботи.
Нагороди і почесні найменування
Наказом РВР СРСР № 41 від 22 березня 1933 року академії присвоєне ім'я Й. В. Сталіна.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1941 року за видатні успіхи в підготовці кадрів для автобронетанкових військ і з нагоди 10-ї річниці з дня заснування, Академія нагороджена орденом Леніна.
Наказом міністра оборони СРСР № 160 від 16 червня 1967 року академії присвоєно ім'я маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського.
Начальники академії
- 1932–1933 — ;
- 1933–1936 — , комкор;
- 1936–1939 — , дивінженер;
- 1939–1947 — Ковальов Григорій Миколайович, бригінженер, генерал-майор т/в, генерал-лейтенант т/в;
- 1947 — , генерал-лейтенант т/в;
- 1948–1954 — , генерал-лейтенант т/в;
- 1954–1956 — Богданов Семен Ілліч, маршал бт/в;
- 1956–1958 — Голіков Пилип Іванович, генерал-полковник;
- 1958–1964 — Ротмістров Павло Олексійович, головний маршал бт/в;
- 1964 — Жданов Володимир Іванович, генерал-полковник т/в;
- 1964–1967 — Марков Петро Олексійович, генерал-полковник;
- 1967–1969 — Бабаджанян Амазасп Хачатурович, маршал бт/в;
- 1969–1987 — Лосик Олег Олександрович, генерал-полковник;
Див. також:
Відомі випускники
Нагрудний знак для осіб, які закінчили учбовий заклад
-
Зразок 1950 року -
Примітки
- «Независимое военное обозрение» [ 3 серпня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
Посилання
- Военная академия механизации и моторизации РККА [ 2 листопада 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vijskova ordeniv Lenina i Zhovtnevoyi Revolyuciyi Chervonopraporna akademiya bronetankovih vijsk imeni Marshala Radyanskogo Soyuzu R Ya Malinovskogo vishij vijskovij navchalnij zaklad SRSR sho gotuvav komandno shtabni ta inzhenerni kadri dlya tankovih vijsk u 1932 1998 rokah Roztashovuvalas v misti Moskva Vijskova akademiya bronetankovih vijsk imeni Marshala Radyanskogo Soyuzu R Ya Malinovskogo Osnovni dani Zasnovano 1932 Abreviatura Voennaya akademiya bronetankovyh vojsk Likvidovano 1998Prinalezhnist Ministerstvo oboroni SRSR Ministerstvo oboroni RFSfera vishij vijskovij navchalnij zaklad Roztashuvannya MoskvaKrayina Rosiya i SRSRTip vijskova akademiyaVebstorinka mechcorps rkka ru files spravochnik vuz vamm htm MapaIstoriya isnuvannya13 travnya 1932 roku na pidstavi postanovi Radi Praci i Oboroni vijshov nakaz Revvijskradi SRSR RVR SRSR 039 pro stvorennya na bazi fakultetu mehanizaciyi i motorizaciyi Vijskovo tehnichnoyi akademiyi imeni F E Dzerzhinskogo ta Moskovskogo avtotraktornogo institutu imeni M V Lomonosova Vijskovoyi akademiyi mehanizaciyi i motorizaciyi RSChA V akademiyi bulo stvoreno chotiri fakulteti komandnij ekspluatacijnij konstruktorskij i promislovij Poryad z osnovnimi fakultetami pri akademiyi buli stvoreni kursi udoskonalennya komandnogo skladu avtobronetankovih vijsk RSChA sho ne mali specialnoyi osviti Formuvannya akademiyi rozpochalos 13 travnya 1932 roku j zavershilos 1 zhovtnya 1932 roku U serpni 1933 roku vidbuvsya pershij vipusk sluhachiv bulo vipusheno 16 komandiriv i vijskovih inzheneriv U lyutomu 1934 roku vidbuvsya drugij vipusk sluhachiv akademiyi U 1933 roci konstruktorskij fakultet buv ob yednanij z promislovim sho gotuvav inzheneriv dlya virobnictva avtobronetankovoyi tehniki U 1935 roci komandnij fakultet buv peretvorenij na inzhenerno komandnij z novim terminom navchannya Prote vzhe nastupnogo 1936 roku fakultetovi povernuto poperednyu nazvu j skorocheno termin navchannya do 4 rokiv U 1936 roci promislovij fakultet buv ob yednanij z ekspluatacijnim na yih bazi bulo stvoreno inzhenernij fakultet yakij gotuvav inzheneriv mehanikiv avtobronetankovoyi specialnosti Zgodom buv stvorenij inzhenernij avtotraktornij fakultet sho dozvolilo rozdiliti profili pidgotovki inzheneriv mehanikiv bronetankovoyi i avtotraktornoyi specialnostej U grudni 1938 roku buv stvorenij inzhenernij fakultet po palivno mastilnim materialam PMM Jogo pershimi sluhachami stali studenti civilnih VNZ Odnochasno z nim vidkrivayetsya j fakultet zaochnogo navchannya z troh viddilen komandnogo inzhenerno tankovogo i inzhenernogo po PMM yakij proisnuvav do lyutogo 1941 roku Pri akademiyi buv stvorenij i diyav vijskovij poligon roztashovanij bilya Solnechnogorska Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni 26 chervnya 1941 roku zi skladu navchalnogo polku ta inshih pidrozdiliv akademiyi bulo sformovano j vidpravleno v diyuchu armiyu okremij tankovij bataljon trohrotnogo skladu pid komanduvannyam majora R S Goldina Do zhovtnya 1941 roku bataljon brav uchast v boyah na Pivnichno Zahidnomu fronti U lipni 1941 roku akademiya dostrokovo vipustila 358 sluhachiv v tomu chisli 120 komandiriv 98 inzheneriv mehanikiv z ekspluataciyi ta remontu tankiv 78 inzheneriv mehanikiv z avtotraktornoyi specialnosti ta 62 inzheneri po PMM Vidpovidno do nakazu NKO SRSR vid 13 zhovtnya 1941 roku akademiya perejshla shtati voyennogo chasu Zgidno novogo shtatu zbilshuvalas kilkist sluhachiv na fakultetah odnochasno skorochuvalis termini navchannya Pri akademiyi bulo stvoreno 3 misyachni kursi z pidgotovki vikladachiv dlya tankovih uchilish Vzhe v zhovtni 1941 roku ci kursi zakinchili 233 komandiri zapasu yaki otrimali ranishe vishu osvitu v civilnih tehnichnih VNZ 14 zhovtnya 1941 roku Derzhavnij Komitet Oboroni SRSR uhvaliv rishennya pro evakuaciyu VAMM do Uzbeckoyi RSR Naprikinci zhovtnya pershij eshelon z komanduvannyam akademiyi profesorsko vikladackim skladom laborantami i chastinoyu obladnannya pribuv do Samarkanda Cherez brak vidpovidnih budivel v Samarkandi akademiya rozmistilas v Tashkenti Dlya neyi bulo vidileno budivli institutu mehanizaciyi i irigaciyi silskogo gospodarstva institutu silskogo gospodarstva ta pedagogichnogo institutu Tankodrom zbirnij punkt poshkodzhenih mashin ta inshi navchalni polya a takozh navchalnij polk rozmistilis v rajoni Chirchika Nakazom NKO SRSR 0274 vid 17 kvitnya 1943 roku Vijskova ordena Lenina akademiya mehanizaciyi i motorizaciyi imeni J V Stalina perejmenovana u Vijskovu ordena Lenina akademiyu bronetankovih i mehanizovanih vijsk RSChA imeni J V Stalina Na pochatku chervnya 1943 roku vidpovidno do nakazu NKO SRSR 0275 vid 17 kvitnya 1943 roku rozpochalos povernennya akademiyi do Moskvi Nakazom ministra oboroni SRSR 0305 vid 30 grudnya 1961 roku akademiya pozbavlena imeni J V Stalina ta pochala imenuvatis Vijskova ordena Lenina akademiya bronetankovih vijsk Z 1967 roku akademiya pochala imenuvatis Vijskova ordena Lenina Chervonopraporna akademiya bronetankovih vijsk imeni Marshala Radyanskogo Soyuzu R Ya Malinovskogo U 1998 roci akademiya bula ob yednana z Vijskovoyu akademiyeyu imeni M V Frunze v yedinu Zagalnovijskovu akademiyu Zbrojnih Sil Rosijskoyi Federaciyi Pri comu znachna chastina profesorsko vikladackogo skladu akademiyi bronetankovih vijsk zalishilas bez roboti Nagorodi i pochesni najmenuvannyaNakazom RVR SRSR 41 vid 22 bereznya 1933 roku akademiyi prisvoyene im ya J V Stalina Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 22 lyutogo 1941 roku za vidatni uspihi v pidgotovci kadriv dlya avtobronetankovih vijsk i z nagodi 10 yi richnici z dnya zasnuvannya Akademiya nagorodzhena ordenom Lenina Nakazom ministra oboroni SRSR 160 vid 16 chervnya 1967 roku akademiyi prisvoyeno im ya marshala Radyanskogo Soyuzu R Ya Malinovskogo Nachalniki akademiyi1932 1933 1933 1936 komkor 1936 1939 divinzhener 1939 1947 Kovalov Grigorij Mikolajovich briginzhener general major t v general lejtenant t v 1947 general lejtenant t v 1948 1954 general lejtenant t v 1954 1956 Bogdanov Semen Illich marshal bt v 1956 1958 Golikov Pilip Ivanovich general polkovnik 1958 1964 Rotmistrov Pavlo Oleksijovich golovnij marshal bt v 1964 Zhdanov Volodimir Ivanovich general polkovnik t v 1964 1967 Markov Petro Oleksijovich general polkovnik 1967 1969 Babadzhanyan Amazasp Hachaturovich marshal bt v 1969 1987 Losik Oleg Oleksandrovich general polkovnik Div takozh Kategoriya Nachalniki Vijskovoyi akademiyi bronetankovih vijsk imeni R Ya Malinovskogo Vidomi vipusknikiKolesnikov Semen Gavrilovich Geroj Radyanskogo Soyuzu Levchenko Irina Mikolayivna Geroj Radyanskogo Soyuzu Troshev Gennadij Mikolajovich Geroj Rosijskoyi Federaciyi Chernyahovskij Ivan Danilovich general armiyi dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu Dokladnishe Kategoriya Vipuskniki Vijskovoyi akademiyi bronetankovih vijsk imeni R Ya Malinovskogo Nagrudnij znak dlya osib yaki zakinchili uchbovij zakladZrazok 1950 rokuPrimitki Nezavisimoe voennoe obozrenie 3 serpnya 2009 u Wayback Machine ros PosilannyaVoennaya akademiya mehanizacii i motorizacii RKKA 2 listopada 2012 u Wayback Machine ros