Ірод Аттичний грец Ἡρώδης ὁ Ἀττικός або Луцій Вібуллій Гіппарх Тиберій Клавдій Аттік Герод лат Lucius Vibullius Hipparch

Ірод Аттичний (грец. Ἡρώδης ὁ Ἀττικός, або Луцій Вібуллій Гіппарх Тиберій Клавдій Аттік Герод, лат. Lucius Vibullius Hipparchus Tiberius Claudius Atticus Herodes Marathonios, 101–177) — консул 143 року, давньогрецький ритор, архонт Афін. Відомий як захисник Другої софістики Філострата. Виступав за повернення до класичної грецької культури.

Ірод Аттичний
дав.-гр. Λούκιος Βιβούλλιος Ίππαρχος Τιβέριος Κλαύδιος Αττικός Ηρώδης лат. Lucius Vibullius Hipparchus Tiberius Claudius Atticus Herodes

Народився	101(0101) Марафон
Помер	177(0177) Марафон
Підданство	Римська імперія
Національність	грек
Місце проживання	Аттика
Діяльність	політик, rhetorician, військовослужбовець, філософ
Вчителі	^d і Фаворін
Відомі учні	Елій Арістид, Адріан Тірський, ^d і Марк Аврелій
Знання мов	давньогрецька
Напрямок	Друга софістика
Посада	консул
Термін	143 рік
Попередник
Наступник
Батько	Тиберій Клавдій Аттік Герод
Мати	^d
Брати, сестри	^d і ^d
У шлюбі з	Аспасія Анна Регілла
Діти	3 сини
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився у легендарному місті Марафон в області Аттика.

Імператор Адріан призначив його префектом однієї з римських провінцій Азії в 125 р. Повернувшись до Афін, Ірод став відомим вчителем і його навіть обрано архонтом.

140 р. на запрошення імператора Антонія Пія на кілька років переїхав до Риму, де навчав Марка Аврелія та Луція Вера.

У 143 році його призначено консулом разом з Гаєм Белліцієм Торкватом.

Родина

Дружиною Ірода була Аспасія Анна Регілла. Її пам'яті Ірод присвятив побудований в Афінах театр, нині відомий як Одеон Ірода Аттичного. Також за його сприяння 140 р. було значно розширено та оновлено стадіон Панатінаїкос. На знак визнання заслуг Ірода в Афінах названо його ім'ям вулицю, існують у місті також вулиця та площа, названі на честь його дружини Регілли.

Діти

Ельпініка
Афінаїда
Ірод Регілл

Див. також

Ірод Антипа

Примітки

Любкер Ф. Antoninus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 107.
d:Track:Q4249594d:Track:Q101490d:Track:Q656d:Track:Q694826d:Track:Q4135787d:Track:Q24933120d:Track:Q30059240d:Track:Q1459210d:Track:Q45275993

Посилання

Енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона [ 16 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q1580166"_data-entity-id="Q45275993"><i_class="wef_low_priority_links">[[:ru:Любкер,_Фридрих|Любкер&nbsp;Ф.]]</i>_[http://dlib.rsl.ru/01003599381_Antoninus]_//_''[[:d:Q30059240|Реальный_словарь_классических_древностей_по_Любкеру]]''<span_class="wef_low_priority_links">_/_под_ред._[[:Зелінський_Тадей_Францович|Ф.&nbsp;Ф.&nbsp;Зелинский]],_[[:ru:Георгиевский,_Александр_Иванович|А.&nbsp;И.&nbsp;Георгиевский]],_[[:ru:Куторга,_Михаил_Семёнович|М.&nbsp;С.&nbsp;Куторга]]_и_др._—_[[:Санкт-Петербург|СПб]]:_[[:ru:Филологическое_общество|Общество_классической_филологии_и_педагогики]],_1885._—_С.&nbsp;107.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q4249594]][[d:Track:Q101490]][[d:Track:Q656]][[d:Track:Q694826]][[d:Track:Q4135787]][[d:Track:Q24933120]][[d:Track:Q30059240]][[d:Track:Q1459210]][[d:Track:Q45275993]]</div>-1] Любкер Ф. Antoninus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 107.
d:Track:Q4249594d:Track:Q101490d:Track:Q656d:Track:Q694826d:Track:Q4135787d:Track:Q24933120d:Track:Q30059240d:Track:Q1459210d:Track:Q45275993