Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Елій Арістід (117–181) — відомий красномовець, софіст часів правління імператора Марка Аврелія.
| Елій Арістид | |
|---|---|
 | |
| Народився | 26 листопада 117[1] d |
| Помер | 189[1] або не раніше 185 |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | письменник, філософ |
| Вчителі | d, d, Ірод Аттичний і d |
| Відомі учні | d |
| Знання мов | давньогрецька[1] |
| |
Життєпис
Справжнє ім'я Елія — Федір. Був сином Арістіда (звідси його друга частина імені), який був заможною людиною та жерцем Зевсу у місті Адріані (Місія, Мала Азія). В Афінах він вчився у Герода Аттіка, а потім займався мистецтвом красномовства у відомого вчителя Олександра Котіємського. Після цього вирішив рушити до Риму, куди намагалися потрапити багато з риторів та софістів.
Після вилікування почав подорожувати по Єгипту (тут почав перші визначні риторичні виступи), Малій Азії, Греції, Італії, всюди виступаючи з промовами та читаючи лекції як софіст. Цим він здобув величезну славу та загальну прихильність. У 145 році прибув до Риму, де й залишався до скону. У Римі змінив своє ім'я на Елій, ставши Елієм Арістідом. Втім під час чергової подорожі по Лаціуму захворів, тому час від часу їздив до Пергаму й Смірни, щоб приймати оздоровчі ванни. Тут слухав лекції теж відомого красномовця Аристона Пергамського, а потім й Полемона Смірнського. Внаслідок хвороби Арістід перестав займатися красномовством. У 176 році завдяки клопотанням Елія Арістіда імператор Марк Аврелій надав кошти на відновлення міста Смірни після руйнівного землетрусу. За це Елій здобув величезну прихильність серед його мешканців.
Елій Арістід мав значний вплив на імператора Марка Аврелія в частині моральних та філософських засад.
Творчість
Елій Арістід як красномовець перевершував усіх своїх сучасників. Він давав перевагу змісту над формою. Не поважав каламбурів, якихось словесних прикрас. Елій вважав неодмінним чітко та ясно висловлювати свою думку. Його виступи та промови були лаконічні та короткі, втім їм бракувало легкості. Разом з тим промови були ретельно пророблені, написані аттичною говіркою грецької мови. Сучасники порівнювали Елія Арістіда з Демосфеном. Збереглося 55 промов та 2 риторичних твора з доробку Елія Аристіда. Більшою часткою — це панегірики божествам, імператорові, містам, окремим відомим особистостям.
Твори
Видання
- Aristides, Aelius. Aristides: in 3 v. / ed. by Wilhelm Dindorf. Lipsiae: Libraria Weidmannia, G. Reimer, 1829.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Джерела
- William V. Harris, Brooke Holmes (ed.), Aelius Aristides between Greece, Rome, and the Gods (Leiden/Boston: Brill, 2008) (Columbia Studies in the Classical Tradition).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Elij Aristid 117 181 vidomij krasnomovec sofist chasiv pravlinnya imperatora Marka Avreliya Elij AristidNarodivsya26 listopada 117 1 dPomer189 1 abo ne ranishe 185KrayinaStarodavnij RimDiyalnistpismennik filosofVchitelid d Irod Attichnij i dVidomi uchnidZnannya movdavnogrecka 1 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisSpravzhnye im ya Eliya Fedir Buv sinom Aristida zvidsi jogo druga chastina imeni yakij buv zamozhnoyu lyudinoyu ta zhercem Zevsu u misti Adriani Misiya Mala Aziya V Afinah vin vchivsya u Geroda Attika a potim zajmavsya mistectvom krasnomovstva u vidomogo vchitelya Oleksandra Kotiyemskogo Pislya cogo virishiv rushiti do Rimu kudi namagalisya potrapiti bagato z ritoriv ta sofistiv Pislya vilikuvannya pochav podorozhuvati po Yegiptu tut pochav pershi viznachni ritorichni vistupi Malij Aziyi Greciyi Italiyi vsyudi vistupayuchi z promovami ta chitayuchi lekciyi yak sofist Cim vin zdobuv velicheznu slavu ta zagalnu prihilnist U 145 roci pribuv do Rimu de j zalishavsya do skonu U Rimi zminiv svoye im ya na Elij stavshi Eliyem Aristidom Vtim pid chas chergovoyi podorozhi po Laciumu zahvoriv tomu chas vid chasu yizdiv do Pergamu j Smirni shob prijmati ozdorovchi vanni Tut sluhav lekciyi tezh vidomogo krasnomovcya Aristona Pergamskogo a potim j Polemona Smirnskogo Vnaslidok hvorobi Aristid perestav zajmatisya krasnomovstvom U 176 roci zavdyaki klopotannyam Eliya Aristida imperator Mark Avrelij nadav koshti na vidnovlennya mista Smirni pislya rujnivnogo zemletrusu Za ce Elij zdobuv velicheznu prihilnist sered jogo meshkanciv Elij Aristid mav znachnij vpliv na imperatora Marka Avreliya v chastini moralnih ta filosofskih zasad TvorchistElij Aristid yak krasnomovec perevershuvav usih svoyih suchasnikiv Vin davav perevagu zmistu nad formoyu Ne povazhav kalamburiv yakihos slovesnih prikras Elij vvazhav neodminnim chitko ta yasno vislovlyuvati svoyu dumku Jogo vistupi ta promovi buli lakonichni ta korotki vtim yim brakuvalo legkosti Razom z tim promovi buli retelno prorobleni napisani attichnoyu govirkoyu greckoyi movi Suchasniki porivnyuvali Eliya Aristida z Demosfenom Zbereglosya 55 promov ta 2 ritorichnih tvora z dorobku Eliya Aristida Bilshoyu chastkoyu ce panegiriki bozhestvam imperatorovi mistam okremim vidomim osobistostyam TvoriPanafinejska promova Odna z najvidomishih Eliya Aristida Panegirik Rimu Panegirik Smirni Panegirik Rodosu Promovi na zahist istorichnih diyachiv minuvshini Miltiada Femistokla Kimona Perikla 6 Svyashennih promov Tut rozkrivayetsya istoriya hvorobi Eliya Aristida zasobi yakimi vin likuvavsya VidannyaAristides Aelius Aristides in 3 v ed by Wilhelm Dindorf Lipsiae Libraria Weidmannia G Reimer 1829 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563DzherelaWilliam V Harris Brooke Holmes ed Aelius Aristides between Greece Rome and the Gods Leiden Boston Brill 2008 Columbia Studies in the Classical Tradition