Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Георгіос Гривас грец Γεώργιος Γρίβας 6 червня 1897 27 січня 1974 національний герой Республіки Кіпр військовий лідер гре

Георгіос Гривас

Георгіос Гривас

Георгіос Гривас (грец. Γεώργιος Γρίβας; 6 червня 1897 — 27 січня 1974) — національний герой Республіки Кіпр, військовий лідер греків-кіпріотів під час боротьби за незалежність, засновник та командир повстанських організацій ЕОКА та .

Георгіос Гривас
грец. Γεώργιος Γρίβας
image
Народився 6 червня 1897(1897-06-06)[4][1][5]
Нікосія, Нікосія, Кіпр
Помер 27 січня 1974(1974-01-27)[1][2][…] (76 років)
Лімасол, Лімасол, Кіпр
·серцева недостатність
Країна image Кіпр
image Греція
Діяльність солдат, партизани, біограф
Alma mater Панкіпрська гімназія (1915), Військове училище евелпідів (1919) і Військова школа
Знання мов грецька
Учасник Друга світова війна і d
Членство Грецька армія
Військове звання генерал-лейтенант
Конфесія Грецька православна церква
Автограф image

Початок

Георгіос Гривас народився 6 червня 1897 року в сім'ї греків-кіпріотів, що жила у селі поблизу Нікосії. Він був четвертою дитиною Теодора Гриваса і Каломіри Хаджімакель. Після закінчення початкової сільської школи продовжив навчання в Панкіпрській гімназії у Нікосії (1909—1915).

Військова кар'єра

У 1916 році Гривас переїхав до Греції, отримав грецьке громадянство і вступив до Афінської військової академії .

У 1919 році отримав військову освіту, закінчивши École Militaire в Парижі . Почав військову службу у грецької армії у звані молодшого лейтенанта. Одразу після початку служби був направлений у Малу Азію на фронт греко-турецької війни. Воював у 10й дивізії.

У 1922, після поразки Греції у війні, Гриваса перевели на службу переведено у Фракію. За особисту хоробрість під час війни позачергово отримав звання лейтенанта та був направлений на навчання у Францію.

У 1925 році він отримав звання капітана, а в 1935 — майора.

1940 року, з початком італо-грецької війни, Гривас був направлений на Албанській фронт і обіймав посаду начальника штабу 2ї дивізії.

У 1941, після окупації Греції німецькими італійськими та болгарськими частинами, Гривас заснував та очолив невелику підпільну організацію «Організація Х», яка складалася з офіцерів грецької армії та діяла у Афінах.

Боротьба складалася зі збирання інформації на користь держав-союзників та актів саботажу, втім організація відігравав незначну роль у грецькому Опорі.

Під час року члени Організації X воювали разом з англійцями на стороні монархістів проти бійців комуністичних організацій ЕАМ / ЕЛАС.

У 1946 році він звільнився з грецької армії за власним бажанням у званні полковника і вирішив зосередитися на політиці.

Боротьба за енозіс Кіпру

1954—1959

image
Пам'ятник Георгіосу Гривасу на місці його висадки на Кіпр у листопаді 1954 року

Гривасу не вдалось стати політиком — він та його партія двічі поспіль програли парламентські вибори не отримавши жодного місця. Тому він моментально погодився на пропозицію архієпіскопа Макаріоса долучитися до боротьби проти британської колоніальної адміністрації на Кіпрі. Кінцевим результатом боротьби мало стати возз'єднання Кіпру з Грецією.

У листопаді 1954 Георгіос Гривас таємно прибув на Кіпр і одразу почав формувати націоналістичну повстанську організацію ЕОКА. Він став очільником повстанців, відомим під псевдонімом Дігеніс.

1 квітня 1955 року ЕОКА проголосила початок компанії за самовизначення, провівши бомбові атаки проти органів влади та військових об'єктів у 4 найбільших містах Кіпру.

Гривас керував першими операціями з схованки у Нікосії, пізніше перебрався у гори Троодос. Пізніше він перемістився у район Фамагуста. Під час боїв за Спилію та Кікос зміг уникнути британського полону.

Після депортації у березні 1956 архієпископа Макаріоса, Гривас очолив і політичну компанію боротьби за самовизначення.

Британська адміністрація встановила винагороду у 10 000 фунтів за інформацію, що допоможе арештувати Георгіоса Гриваса.

Повернення до Греції

Боротьба проти британської колоніальної адміністрації завершилась переговорами у Цюріху та Лондоні та проголошенням незалежності Кіпра.

Звістку про незалежність Гривас зустрів вороже, оскільки не було досягнута головна мета його боротьби — возз'єднання з Грецією.

Однією з умов проголошення незалежності Кіпру була депортація Гриваса. У березні 1959 він вийшов з підпілля і змушений був повернутися до Греції

В Афінах його зустріли як героя, парламент нагородив його найвищою відзнакою і присвоїли звання генерала. Він знову спробував повернутися в політику, але невдало — його партія програла вибори 1963 року.

1964

Гривас знову повернувся на Кіпр у 1964 році, після подій Кривіавого різдва і став очільником військових сил, що складалися із загонів Національної Гвардії Кіпру, сформованої Макаріосом і військових підрозділів армії Греції.

Він керував наступом грецько-кіпріотских сил на турецький анклав Кокіна під час битви за Тилірію у серпні 1964. Наступ розвивався успішно, допоки у відповідь на втручання грецьких збройних сил у конфлікт не втрутилися турецькі війська. Військово повітряні сили завдали серії авіаударів по грецьким підрозділам.

В подальшому, на посаді очільника військових сил Кіпру він займався підвищенням обороноздатності на випадок турецького вторгнення та готував грецькі підрозділи до подальших бойових дій проти турецької громади острова.

1967

Під час спалаху міжетнічного насилля 1967 року підрозділи Національної Гвардії під його прямим командуванням вбили щонайменше як 27 турків кіпріотів під час боїв за селища Кофіной та Аджіос Теодорос. Серед загиблих були як цивільні особи, так і члени турецької міліції.

Негайним наслідком цих подій став ультиматум уряду Туреччини, який змусив Грецію відкликати генерала Гриваса та своїх військових з острова.

1968

З 1968 по 1969 рік він брав участь у русі опору, спрямованого на повалення військової хунти і відновлення демократії в Греції. Гривас почав формування повстанських загонів, отримуючи зброю та вибухівку з Кіпру, але організація була виявлена владою, і багато її членів були заарештовані.

1971—1974

У серпні 1971 Гривас знову повертається на Кіпр, в цей раз вже в останнє. Його мета незмінна — Енозіс. Він планує змусити уряд Макаріоса відмовитися від незалежності і почати процес воз'єднання з Грецією.

Для цього він формує нову повстанську організацію, ЕОКА-Б. Після невдалої спроби перевороту, Гривас та його організація розв'язала справжню громадянську війну у грецькій громаді острова, що точилася з 1971 по 1974 роки.

Гривас помер від серцевої недостатності 27 січня 1974 року у віці 75 років, ховаючись у будинку в місті Лімасол . Його поховали 29 січня 1974 року в саду будинку, який був його схованкою під час боротьби з британською владою (1955—1959).

В останній шлях генерала Гриваса прийшли провести десятки тисяч греків-кіпріотів. Кіпрський уряд оголосив триденний офіційний траур, а парламент Кіпру проголосив генерала Гриваса «гідним сином Батьківщини».

А вже за півроку після смерті генерала, 15 липня 1974, бойовики його організації ЕОКА-Б спільно з частиною Національної гвардії Кіпру здійснила військовий переворот, відсторонивши від влади президента Макаріоса. А насилля, яке путчисти почали чинити над грецькою громадою острова, стало головною причиною вторгнення турецьких військ 1974 року.

Примітки

  1. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
    d:Track:Q3407324
  4. Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
    d:Track:Q746368
  5. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  6. Kofas, Jon (31 травня 1985). . Pennsylvania State University Press. с. 40. ISBN . Архів оригіналу за 24 грудня 2019. Процитовано 9 квітня 2019.
  7. Ganser, Daniele (12 липня 2005). . Routledge. с. 213. ISBN . Архів оригіналу за 24 грудня 2019. Процитовано 9 квітня 2019.
  8. Grivas, George; Charles Foley (1964). The Memoirs of General Grivas. London: Longmans.
  9. Kraemer, Joseph S. (Winter 1971). Revolutionary Guerrilla Warfare & the Decolonization Movement. Polity. Polity, Vol. 4, No. 2. 4 (2): 137—158. doi:10.2307/3234160. JSTOR 3234160.
  10. . Опубліковано 7 лютого 1999 року
  11. Speeches by General Nikolaos Lytras and Lawyer Panikos Sotiriou at the Symposium «The life and work of Georgios Grivas Digenis», Nicosia Conference Center, Sunday 4th Iouniou 1995
  12. Андреас Атанасіу, O Agnostos Polemos Athinon Lefkosias, с.179
  13. Makarios Drousiotis, EOKA B & CIA, ellinotourkiko parakratos stin Кіпро, Альфаді, Нікосія 2003 р. 80–81
  14. Леонідас Леоніду, Георгіос Грівас Дігеніс — Viograpia, vol.III, с.443-466
  15. . Time Magazine. 28 лютого 1972. Архів оригіналу за 3 травня 2010. Процитовано 24 квітня 2008.
  16. H Tragiki Anametrisi kai i Prodosia tis Kyprou-Marios Adamides-2011, p. ?

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Georgios Grivas grec Gewrgios Gribas 6 chervnya 1897 27 sichnya 1974 nacionalnij geroj Respubliki Kipr vijskovij lider grekiv kipriotiv pid chas borotbi za nezalezhnist zasnovnik ta komandir povstanskih organizacij EOKA ta Georgios Grivasgrec Gewrgios GribasNarodivsya 6 chervnya 1897 1897 06 06 4 1 5 Nikosiya Nikosiya KiprPomer 27 sichnya 1974 1974 01 27 1 2 76 rokiv Limasol Limasol Kipr serceva nedostatnistKrayina Kipr GreciyaDiyalnist soldat partizani biografAlma mater Pankiprska gimnaziya 1915 Vijskove uchilishe evelpidiv 1919 i Vijskova shkolaZnannya mov greckaUchasnik Druga svitova vijna i dChlenstvo Grecka armiyaVijskove zvannya general lejtenantKonfesiya Grecka pravoslavna cerkvaAvtograf Mediafajli u VikishovishiPochatokGeorgios Grivas narodivsya 6 chervnya 1897 roku v sim yi grekiv kipriotiv sho zhila u seli poblizu Nikosiyi Vin buv chetvertoyu ditinoyu Teodora Grivasa i Kalomiri Hadzhimakel Pislya zakinchennya pochatkovoyi silskoyi shkoli prodovzhiv navchannya v Pankiprskij gimnaziyi u Nikosiyi 1909 1915 Vijskova kar yeraU 1916 roci Grivas pereyihav do Greciyi otrimav grecke gromadyanstvo i vstupiv do Afinskoyi vijskovoyi akademiyi U 1919 roci otrimav vijskovu osvitu zakinchivshi Ecole Militaire v Parizhi Pochav vijskovu sluzhbu u greckoyi armiyi u zvani molodshogo lejtenanta Odrazu pislya pochatku sluzhbi buv napravlenij u Malu Aziyu na front greko tureckoyi vijni Voyuvav u 10j diviziyi U 1922 pislya porazki Greciyi u vijni Grivasa pereveli na sluzhbu perevedeno u Frakiyu Za osobistu horobrist pid chas vijni pozachergovo otrimav zvannya lejtenanta ta buv napravlenij na navchannya u Franciyu U 1925 roci vin otrimav zvannya kapitana a v 1935 majora 1940 roku z pochatkom italo greckoyi vijni Grivas buv napravlenij na Albanskij front i obijmav posadu nachalnika shtabu 2yi diviziyi U 1941 pislya okupaciyi Greciyi nimeckimi italijskimi ta bolgarskimi chastinami Grivas zasnuvav ta ocholiv neveliku pidpilnu organizaciyu Organizaciya H yaka skladalasya z oficeriv greckoyi armiyi ta diyala u Afinah Borotba skladalasya zi zbirannya informaciyi na korist derzhav soyuznikiv ta aktiv sabotazhu vtim organizaciya vidigravav neznachnu rol u greckomu Opori Pid chas roku chleni Organizaciyi X voyuvali razom z anglijcyami na storoni monarhistiv proti bijciv komunistichnih organizacij EAM ELAS U 1946 roci vin zvilnivsya z greckoyi armiyi za vlasnim bazhannyam u zvanni polkovnika i virishiv zosereditisya na politici Borotba za enozis Kipru1954 1959 Pam yatnik Georgiosu Grivasu na misci jogo visadki na Kipr u listopadi 1954 roku Grivasu ne vdalos stati politikom vin ta jogo partiya dvichi pospil prograli parlamentski vibori ne otrimavshi zhodnogo miscya Tomu vin momentalno pogodivsya na propoziciyu arhiyepiskopa Makariosa doluchitisya do borotbi proti britanskoyi kolonialnoyi administraciyi na Kipri Kincevim rezultatom borotbi malo stati vozz yednannya Kipru z Greciyeyu U listopadi 1954 Georgios Grivas tayemno pribuv na Kipr i odrazu pochav formuvati nacionalistichnu povstansku organizaciyu EOKA Vin stav ochilnikom povstanciv vidomim pid psevdonimom Digenis 1 kvitnya 1955 roku EOKA progolosila pochatok kompaniyi za samoviznachennya provivshi bombovi ataki proti organiv vladi ta vijskovih ob yektiv u 4 najbilshih mistah Kipru Grivas keruvav pershimi operaciyami z shovanki u Nikosiyi piznishe perebravsya u gori Troodos Piznishe vin peremistivsya u rajon Famagusta Pid chas boyiv za Spiliyu ta Kikos zmig uniknuti britanskogo polonu Pislya deportaciyi u berezni 1956 arhiyepiskopa Makariosa Grivas ocholiv i politichnu kompaniyu borotbi za samoviznachennya Britanska administraciya vstanovila vinagorodu u 10 000 funtiv za informaciyu sho dopomozhe areshtuvati Georgiosa Grivasa Povernennya do Greciyi Borotba proti britanskoyi kolonialnoyi administraciyi zavershilas peregovorami u Cyurihu ta Londoni ta progoloshennyam nezalezhnosti Kipra Zvistku pro nezalezhnist Grivas zustriv vorozhe oskilki ne bulo dosyagnuta golovna meta jogo borotbi vozz yednannya z Greciyeyu Odniyeyu z umov progoloshennya nezalezhnosti Kipru bula deportaciya Grivasa U berezni 1959 vin vijshov z pidpillya i zmushenij buv povernutisya do Greciyi V Afinah jogo zustrili yak geroya parlament nagorodiv jogo najvishoyu vidznakoyu i prisvoyili zvannya generala Vin znovu sprobuvav povernutisya v politiku ale nevdalo jogo partiya prograla vibori 1963 roku 1964 Grivas znovu povernuvsya na Kipr u 1964 roci pislya podij Kriviavogo rizdva i stav ochilnikom vijskovih sil sho skladalisya iz zagoniv Nacionalnoyi Gvardiyi Kipru sformovanoyi Makariosom i vijskovih pidrozdiliv armiyi Greciyi Vin keruvav nastupom grecko kipriotskih sil na tureckij anklav Kokina pid chas bitvi za Tiliriyu u serpni 1964 Nastup rozvivavsya uspishno dopoki u vidpovid na vtruchannya greckih zbrojnih sil u konflikt ne vtrutilisya turecki vijska Vijskovo povitryani sili zavdali seriyi aviaudariv po greckim pidrozdilam V podalshomu na posadi ochilnika vijskovih sil Kipru vin zajmavsya pidvishennyam oboronozdatnosti na vipadok tureckogo vtorgnennya ta gotuvav grecki pidrozdili do podalshih bojovih dij proti tureckoyi gromadi ostrova 1967 Pid chas spalahu mizhetnichnogo nasillya 1967 roku pidrozdili Nacionalnoyi Gvardiyi pid jogo pryamim komanduvannyam vbili shonajmenshe yak 27 turkiv kipriotiv pid chas boyiv za selisha Kofinoj ta Adzhios Teodoros Sered zagiblih buli yak civilni osobi tak i chleni tureckoyi miliciyi Negajnim naslidkom cih podij stav ultimatum uryadu Turechchini yakij zmusiv Greciyu vidklikati generala Grivasa ta svoyih vijskovih z ostrova 1968 Z 1968 po 1969 rik vin brav uchast u rusi oporu spryamovanogo na povalennya vijskovoyi hunti i vidnovlennya demokratiyi v Greciyi Grivas pochav formuvannya povstanskih zagoniv otrimuyuchi zbroyu ta vibuhivku z Kipru ale organizaciya bula viyavlena vladoyu i bagato yiyi chleniv buli zaareshtovani 1971 1974 U serpni 1971 Grivas znovu povertayetsya na Kipr v cej raz vzhe v ostannye Jogo meta nezminna Enozis Vin planuye zmusiti uryad Makariosa vidmovitisya vid nezalezhnosti i pochati proces voz yednannya z Greciyeyu Dlya cogo vin formuye novu povstansku organizaciyu EOKA B Pislya nevdaloyi sprobi perevorotu Grivas ta jogo organizaciya rozv yazala spravzhnyu gromadyansku vijnu u greckij gromadi ostrova sho tochilasya z 1971 po 1974 roki Grivas pomer vid sercevoyi nedostatnosti 27 sichnya 1974 roku u vici 75 rokiv hovayuchis u budinku v misti Limasol Jogo pohovali 29 sichnya 1974 roku v sadu budinku yakij buv jogo shovankoyu pid chas borotbi z britanskoyu vladoyu 1955 1959 V ostannij shlyah generala Grivasa prijshli provesti desyatki tisyach grekiv kipriotiv Kiprskij uryad ogolosiv tridennij oficijnij traur a parlament Kipru progolosiv generala Grivasa gidnim sinom Batkivshini A vzhe za pivroku pislya smerti generala 15 lipnya 1974 bojoviki jogo organizaciyi EOKA B spilno z chastinoyu Nacionalnoyi gvardiyi Kipru zdijsnila vijskovij perevorot vidstoronivshi vid vladi prezidenta Makariosa A nasillya yake putchisti pochali chiniti nad greckoyu gromadoyu ostrova stalo golovnoyu prichinoyu vtorgnennya tureckih vijsk 1974 roku PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Proleksis enciklopedija Opca i nacionalna enciklopedija 2009 d Track Q3407324 Store norske leksikon 1978 ISSN 2464 1480 d Track Q746368 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Kofas Jon 31 travnya 1985 Pennsylvania State University Press s 40 ISBN 978 0 271 02647 3 Arhiv originalu za 24 grudnya 2019 Procitovano 9 kvitnya 2019 Ganser Daniele 12 lipnya 2005 Routledge s 213 ISBN 978 0 7146 5607 6 Arhiv originalu za 24 grudnya 2019 Procitovano 9 kvitnya 2019 Grivas George Charles Foley 1964 The Memoirs of General Grivas London Longmans Kraemer Joseph S Winter 1971 Revolutionary Guerrilla Warfare amp the Decolonization Movement Polity Polity Vol 4 No 2 4 2 137 158 doi 10 2307 3234160 JSTOR 3234160 Opublikovano 7 lyutogo 1999 roku Speeches by General Nikolaos Lytras and Lawyer Panikos Sotiriou at the Symposium The life and work of Georgios Grivas Digenis Nicosia Conference Center Sunday 4th Iouniou 1995 ISBN 9963 8210 1 4 Andreas Atanasiu O Agnostos Polemos Athinon Lefkosias s 179 Makarios Drousiotis EOKA B amp CIA ellinotourkiko parakratos stin Kipro Alfadi Nikosiya 2003 r 80 81 Leonidas Leonidu Georgios Grivas Digenis Viograpia vol III s 443 466 Time Magazine 28 lyutogo 1972 Arhiv originalu za 3 travnya 2010 Procitovano 24 kvitnya 2008 H Tragiki Anametrisi kai i Prodosia tis Kyprou Marios Adamides 2011 p

Дата публікації:
Топ