Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Георгакіс Ніколау Олімпіос, грец. Γεωργάκης Νικολάου Ολύμπιος, рум. Iordache Olimpiotul, серб. Kapetan Jorgać; 1772 — 1821) — грецький воєначальник, клефт гори Олімп, учасник сербської революції і російсько-османської війни 1806—1812 років, один із керівників грецького таємного товариства Філікі Етерія у Валахії і Молдові (сьогоднішня Румунія).
| Георгакіс Олімпіос | |
|---|---|
 | |
| Народився | березень 1772[1] d |
| Помер | 23 вересня 1821[1] (49 років) Нямц, Румунська Молдова |
| Країна |  Греція |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Знання мов | новогрецька |
| Учасник | Грецька революція |
| Членство | Філікі Етерія |
| Посада | член Філікі Етерія[d] |
| Військове звання | генерал |
| У шлюбі з | Чучук Стана |
| Нагороди |  |
| |
Біографія
Георгакіс народився у селі Ліваді в номі Лариса в березні 1772 року.
Його батько, Ніколаос Лазос, походив з відомого роду клефтів і арматолів Лазос, багато членів якої загинули в боях або були вбиті османами. Мати Георгакіса померла через кілька років після його народження і він виріс з батьком і бабусею. У Ліваді Георгакіс закінчив школу.
Георгакіс у 20-річному віці приєднався до загону свого родича Ексархоса Лазоса, а потім до загону свого дядька Толіоса Лазоса, де пробув 5 років. 1798 року в бою біля монастиря Петра Толіос Лазос загинув. Георгакіс, згідно з клефтською традицією, був обраний капітаном і, оскільки він успадкував арматолікі (воєводство) Олімпу від своїх родичів, за ним закріпився епітет Олімпіос. Сам Георгакіс зазвичай підписувався як Георгакіс Ніколау Олімпіос.
Олімп з 1798 року стало ареною жорстоких боїв після того, як Алі-паша Тепеленський вирішив включити цей регіон у свої володіння.
На останньому етапі Мухтар-паша син Алі очолив каральні операції і повів 20 тисяч турко-албанців проти клефтів Олімпу. Після декількох боїв деякі командири з сім'ями перебралися на острови Скопелос і Скіатос. Олімпіос залишився і продовжив партизанську війну.
Перше сербське повстання
У 1804 році під керівництвом Карагеоргія повстала Сербія. Олімпіос разом з командирами Нікоцарасом і вирішив пробитися до Сербії на допомогу сербським повстанцям. Сербське повстання, після перших успіхів, пішло на спад. Керівництво перейшло до Милоша Обреновича, а Карагеоргій знайшов притулок у Бессарабії.
У Сербії Олімпіос побратався з сербським воєначальником Велко Петровичем, вдова якого Стана, після смерті останнього стала дружиною Олімпіоса. Зі Станою в Олімпіоса було троє дітей: Мілан, Олександр і Єфросинія, яка народилася вже після його смерті.
Російсько-османська війна (1806—1812)
Після Сербії Олімпіос перебрався в дунайські князівства (Валахія і Молдавія), де від імені султана правили греки, що мали при собі гарнізони арнаутів (греків або еллінізованих православних албанців). З початком війни в 1806 році Олімпіос на чолі 1300 бійців приєднався до корпусу Івана Ісаєва і, відзначившись у боях, взявши в полон 3200 османів. 3 грудня 1807 року отримав звання полковника.
З відновленням військових дій Олімпіос відзначився 9 жовтня 1811 року на правому березі Дунаю, біля Відіна, в атаці на османську кавалерію. За це отримав орден Святої Анни 4-го ступеня.
Грецька революція
У лютому 1820 року Олександр Іпсіланті, який очолив «Філікі Етерія», під час засідання у своєму будинку в Києві, призначив Олімпіоса командувачем революційних сил в князівствах. У будинку Левентіса Олімпіос склав присягу і розпочав організовувати свої сили.
16 лютого 1821 року в засіданні, в будинку сестри Іпсіланті в Кишиневі, було ухвалено рішення почати військові дії і 22 лютого Іпсіланті з групою соратників перейшов Прут і прибув в Ясси .
16 березня Олімпіос і Янніс Фармакіс вступили в Бухарест, розформували владу міста, здійняли прапор революції і призначили комендантами міста і Тудор Владимиреску, який 19 березня підійшов до грецького монастиря [ro] недалеко від міста .
До цього часу російський імператор Олександр I відмежувався від руху Іпсіланті. Майже відразу ж, 23 березня, константинопольський патріарх піддав анафемі Грецьку революцію і Іпсіланті .
1 травня османські війська увійшли в князівства. Комендант Бухареста Савва Камінаріс перейшов до османів. Владимиреску, за допомогою австрійського консула Удрицького, почав таємні переговори з османами. Він хотів стати господарем Валахії, обіцяючи османам нейтралізувати Іпсіланті .
21 травня Олімпіос, дізнавшись з листа сербського воєначальника про невдоволення в таборі Владимиреску, на чолі 230 бійців, прибув у Голешті, де стояли 3 тисячі волоських пандурів. Олімпіос звинуватив публічно свого колишнього друга в зраді і, заручившись підтримкою пандурів (за деякими відомостями, підкупив командирів загонів), відправив Владимиреску в табір Іпсіланті в Тирговіште під трибунал .
Трибунал у Тирговіште засудив Владимиреску до смерті. Перед смертю Владимиреску за наказом Іпсіланті катували, а потім убили. Тіло розрубали на частини і кинули в колодязь.
У першому великому бої з османськими силами 7 червня 1821 року під Драгашані повстанці зазнали поразки.
Після Драгашан повстанці втратили надію на успішний результат своєї кампанії в князівствах. Іпсіланті в супроводі загону Олімпіоса попрямував до австрійського кордону, в надії через Трієст дістатися до повсталої до цього часу Греції.
Провівши Іпсіланті до австрійського кордону і попрощавшись з сім'єю, Олімпіос і Фармакіс на чолі 350 бійців зробили спробу через Молдавію пробратися в Бессарабію, а звідти до Греції. Оточені великими османськими силами, повстанці дали багатоденний бій, обороняючись у монастирі Секку.
23 вересня 1821 року Фармакіс і більшість захисників монастиря здалися, але були вбиті османами. Георгакіс Олімпіос і ще 11 бійців забарикадувалися на дзвіниці монастиря і після короткого бою підірвали себе і османів.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #102778528X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- . Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 5 квітня 2021.
- Γούδας, Βίοι Παράλληλοι,τ.Ε,σ.400
- Φωτιάδης,έ.ά., 1971, τ.A.,σ.373.
- Φωτιάδης,έ.ά., 1971, τ.A.,σ.382.
- Φωτιάδης,έ.ά., 1971, τ.A.,σ.394.
- Φιλήμων,έ.ά. та 1859-1861, τ.А.,σ.112.
- Φωτιάδης,έ.ά., 1971, τ.A.,σ.416.
- Φιλήμων,έ.ά. та 1859-1861, τ.Β.,σ.160.
- Φιλήμων,έ.ά. та 1859-1861, τ.Β.,σ.167.
Література
- Δημήτριος Φωτιάδης. Η Επανάσταση του 21. — ΜΕΛΙΣΣΑ, 1971.
- Λεβέντης. Απομνημονέυματα (Βουρνάς, Φιλική Εταιρία). — Αθήνα, 1959.
- Ιωάννης Φιλήμων. Δοκίμιον Ιστορικόν περί της Ελληνικής Επαναστάσεως. — 1859-1861.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Georgakis Nikolau Olimpios grec Gewrgakhs Nikolaoy Olympios rum Iordache Olimpiotul serb Kapetan Jorgac 1772 1772 1821 greckij voyenachalnik kleft gori Olimp uchasnik serbskoyi revolyuciyi i rosijsko osmanskoyi vijni 1806 1812 rokiv odin iz kerivnikiv greckogo tayemnogo tovaristva Filiki Eteriya u Valahiyi i Moldovi sogodnishnya Rumuniya Georgakis OlimpiosNarodivsyaberezen 1772 1 dPomer23 veresnya 1821 1821 09 23 1 49 rokiv Nyamc Rumunska MoldovaKrayina GreciyaDiyalnistvijskovosluzhbovecZnannya movnovogreckaUchasnikGrecka revolyuciyaChlenstvoFiliki EteriyaPosadachlen Filiki Eteriya d Vijskove zvannyageneralU shlyubi zChuchuk StanaNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaGeorgakis Olimpios Georgakis narodivsya u seli Livadi v nomi Larisa v berezni 1772 roku Jogo batko Nikolaos Lazos pohodiv z vidomogo rodu kleftiv i armatoliv Lazos bagato chleniv yakoyi zaginuli v boyah abo buli vbiti osmanami Mati Georgakisa pomerla cherez kilka rokiv pislya jogo narodzhennya i vin viris z batkom i babuseyu U Livadi Georgakis zakinchiv shkolu Georgakis u 20 richnomu vici priyednavsya do zagonu svogo rodicha Eksarhosa Lazosa a potim do zagonu svogo dyadka Toliosa Lazosa de probuv 5 rokiv 1798 roku v boyu bilya monastirya Petra Tolios Lazos zaginuv Georgakis zgidno z kleftskoyu tradiciyeyu buv obranij kapitanom i oskilki vin uspadkuvav armatoliki voyevodstvo Olimpu vid svoyih rodichiv za nim zakripivsya epitet Olimpios Sam Georgakis zazvichaj pidpisuvavsya yak Georgakis Nikolau Olimpios Olimp z 1798 roku stalo arenoyu zhorstokih boyiv pislya togo yak Ali pasha Tepelenskij virishiv vklyuchiti cej region u svoyi volodinnya Na ostannomu etapi Muhtar pasha sin Ali ocholiv karalni operaciyi i poviv 20 tisyach turko albanciv proti kleftiv Olimpu Pislya dekilkoh boyiv deyaki komandiri z sim yami perebralisya na ostrovi Skopelos i Skiatos Olimpios zalishivsya i prodovzhiv partizansku vijnu Pershe serbske povstannya Dokladnishe Pershe serbske povstannya U 1804 roci pid kerivnictvom Karageorgiya povstala Serbiya Olimpios razom z komandirami Nikocarasom i virishiv probitisya do Serbiyi na dopomogu serbskim povstancyam Serbske povstannya pislya pershih uspihiv pishlo na spad Kerivnictvo perejshlo do Milosha Obrenovicha a Karageorgij znajshov pritulok u Bessarabiyi U Serbiyi Olimpios pobratavsya z serbskim voyenachalnikom Velko Petrovichem vdova yakogo Stana pislya smerti ostannogo stala druzhinoyu Olimpiosa Zi Stanoyu v Olimpiosa bulo troye ditej Milan Oleksandr i Yefrosiniya yaka narodilasya vzhe pislya jogo smerti Rosijsko osmanska vijna 1806 1812 Dokladnishe Rosijsko turecka vijna 1806 1812 Pislya Serbiyi Olimpios perebravsya v dunajski knyazivstva Valahiya i Moldaviya de vid imeni sultana pravili greki sho mali pri sobi garnizoni arnautiv grekiv abo ellinizovanih pravoslavnih albanciv Z pochatkom vijni v 1806 roci Olimpios na choli 1300 bijciv priyednavsya do korpusu Ivana Isayeva i vidznachivshis u boyah vzyavshi v polon 3200 osmaniv 3 grudnya 1807 roku otrimav zvannya polkovnika Z vidnovlennyam vijskovih dij Olimpios vidznachivsya 9 zhovtnya 1811 roku na pravomu berezi Dunayu bilya Vidina v ataci na osmansku kavaleriyu Za ce otrimav orden Svyatoyi Anni 4 go stupenya Grecka revolyuciya Dokladnishe Grecka revolyuciya U lyutomu 1820 roku Oleksandr Ipsilanti yakij ocholiv Filiki Eteriya pid chas zasidannya u svoyemu budinku v Kiyevi priznachiv Olimpiosa komanduvachem revolyucijnih sil v knyazivstvah U budinku Leventisa Olimpios sklav prisyagu i rozpochav organizovuvati svoyi sili 16 lyutogo 1821 roku v zasidanni v budinku sestri Ipsilanti v Kishinevi bulo uhvaleno rishennya pochati vijskovi diyi i 22 lyutogo Ipsilanti z grupoyu soratnikiv perejshov Prut i pribuv v Yassi 16 bereznya Olimpios i Yannis Farmakis vstupili v Buharest rozformuvali vladu mista zdijnyali prapor revolyuciyi i priznachili komendantami mista i Tudor Vladimiresku yakij 19 bereznya pidijshov do greckogo monastirya ro nedaleko vid mista Do cogo chasu rosijskij imperator Oleksandr I vidmezhuvavsya vid ruhu Ipsilanti Majzhe vidrazu zh 23 bereznya konstantinopolskij patriarh piddav anafemi Grecku revolyuciyu i Ipsilanti 1 travnya osmanski vijska uvijshli v knyazivstva Komendant Buharesta Savva Kaminaris perejshov do osmaniv Vladimiresku za dopomogoyu avstrijskogo konsula Udrickogo pochav tayemni peregovori z osmanami Vin hotiv stati gospodarem Valahiyi obicyayuchi osmanam nejtralizuvati Ipsilanti 21 travnya Olimpios diznavshis z lista serbskogo voyenachalnika pro nevdovolennya v tabori Vladimiresku na choli 230 bijciv pribuv u Goleshti de stoyali 3 tisyachi voloskih panduriv Olimpios zvinuvativ publichno svogo kolishnogo druga v zradi i zaruchivshis pidtrimkoyu panduriv za deyakimi vidomostyami pidkupiv komandiriv zagoniv vidpraviv Vladimiresku v tabir Ipsilanti v Tirgovishte pid tribunal Tribunal u Tirgovishte zasudiv Vladimiresku do smerti Pered smertyu Vladimiresku za nakazom Ipsilanti katuvali a potim ubili Tilo rozrubali na chastini i kinuli v kolodyaz U pershomu velikomu boyi z osmanskimi silami 7 chervnya 1821 roku pid Dragashani povstanci zaznali porazki Pislya Dragashan povstanci vtratili nadiyu na uspishnij rezultat svoyeyi kampaniyi v knyazivstvah Ipsilanti v suprovodi zagonu Olimpiosa popryamuvav do avstrijskogo kordonu v nadiyi cherez Triyest distatisya do povstaloyi do cogo chasu Greciyi Provivshi Ipsilanti do avstrijskogo kordonu i poproshavshis z sim yeyu Olimpios i Farmakis na choli 350 bijciv zrobili sprobu cherez Moldaviyu probratisya v Bessarabiyu a zvidti do Greciyi Otocheni velikimi osmanskimi silami povstanci dali bagatodennij bij oboronyayuchis u monastiri Sekku 23 veresnya 1821 roku Farmakis i bilshist zahisnikiv monastirya zdalisya ale buli vbiti osmanami Georgakis Olimpios i she 11 bijciv zabarikaduvalisya na dzvinici monastirya i pislya korotkogo boyu pidirvali sebe i osmaniv PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 102778528X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Arhiv originalu za 21 lipnya 2011 Procitovano 5 kvitnya 2021 Goydas Bioi Parallhloi t E s 400 Fwtiadhs e a 1971 t A s 373 Fwtiadhs e a 1971 t A s 382 Fwtiadhs e a 1971 t A s 394 Filhmwn e a ta 1859 1861 t A s 112 Fwtiadhs e a 1971 t A s 416 Filhmwn e a ta 1859 1861 t B s 160 Filhmwn e a ta 1859 1861 t B s 167 LiteraturaDhmhtrios Fwtiadhs H Epanastash toy 21 MELISSA 1971 Lebenths Apomnhmoneymata Boyrnas Filikh Etairia A8hna 1959 Iwannhs Filhmwn Dokimion Istorikon peri ths Ellhnikhs Epanastasews 1859 1861