Геологі́чна будо́ва Льво́ва
Львів з його околицями в тектонічному відношенні розташований у межах південно-західної частини Східноєвропейської платформи. Цю частину платформи також називають Подільською плитою. Осадовий чохол платформи представлений тут палеозойськими утвореннями (кембрій-нижній силур, верхній силур, девон, нижній і середній карбон), які дуже полого занурюються на південний захід під Карпатську складчасто-покривну споруду. Через це верхньокрейдові утворення залягають на різних стратиграфічних горизонтах.
В околицях Львова виділяють такі геоморфологічні елементи:
- Кортумова гора (372,5 м над рівнем моря)
- ерозійний останець Львівська Цитадель
- гора Шембека (Вроновських)
- Каліча (Жебрацька) гора
- Пелчинська (Познаньська) гора
- гора Високий Замок (409,5 м над рівнем моря)
- гора Піскова (Лиса, Лева, Стефана)
- гора Зміїна (Вовча)
- гора Чатова (Чотові скелі) (401,4 м над рівнем моря)
- Львівсько-Бібрське горбогір'я
- гора Камула (472,8 м над рівнем моря)
- Грядове Побужжя (частина Надбужанської котловини)
- Смереківська гряда
- Куликівська (Дорошівська) гряда
- Грядецька гряда
- Малехівська (Дублянська) гряда
- заплава міжгрядової долини Полтви
- надзаплавні тераси долини Полтви
- Винниківська гряда
- Дмитровицька (Чижиківська) гряда
- Звенигородська гряда
Від центру Львова у північно-західному напрямку простягається горбиста гряда — Розточчя. Звідси збігають води з одної сторони у басейн річки Західний Буг з другої — у басейн Дністра (і частково Сяну). Розточчя частково відіграє роль Головного європейського вододілу, який у результаті інтенсивної ерозійної діяльності притоків Західного Бугу повільно зміщується до заходу. Спостерігаються навіть випадки перехоплення витоків річок. Так, води невеликої річки Млинівки (північніше Брюховичів ) текли колись до притоки Дністра — Верещиці. З часом струмок Недільчина (або Капелівка, басейн Бугу) через відносно швидку регресивну ерозію вододілу досяг долини, якою текла Млинівка і перехопив її у систему Бугу.
Рельєф Розточчя типово ерозійний. На заході воно розчленоване великою кількістю річкових долин, а східний його край більш прямолінійний і обривається до Надбужанської котловини крутим стометровим уступом.
За геоморфологічними особливостями південно-східне Розточчя є своєрідною частиною Опілля, від якого мало відрізняється як за характером рельєфу, так і за геологічною будовою. У зв'язку з цим південна межа Розточчя різними дослідниками визначалася по-різному: Мар'ян Ломніцкій проводив її по долині Полтви, а височину, що починається Високим Замком і продовжується далі на південний схід, відносив до Подільського плато. , а також деякі інші польські геологи, називали Розточчям усю горбисту смугу, що простягнулась на південний схід від Львова, аж до г. Камули. Петро Цись, зважаючи на особливості геоморфологічного контрасту і білатеральної несиметрії рельєфу частини Розточчя між Львовом і Камулою, виокремлював цю місцевість як Львівське плато, яке, на його думку, є ніби перехідною ланкою між Опіллям і власте Розточчям.
Розточчя відокремлене від Львівського плато Білогорсько-Мальчицькою постгляціальною прохідною долиною. Саме в ній розташований центр міста і русло Полтви. Цією долиною стікали у плейстоценовий час талі води льодовика, про що свідчать численні знахідки гравію кристалічних порід у четвертинних відкладах.
Південна межа Львівського плато проходить вздовж лінії: Милошовичі — Кугаїв — Товщів — Черепин — Шоломия. Характерним для рельєфу Львівського плато є структурні тераси і плосковерхі ерозійні останці. Утворення їх обумовлено наявністю в розрізі верхньоміоценових відкладів горизонтів міцних порід — пісковиків і вапняків, які складніше піддаються ерозії, ніж інші породи цього розрізу. Яскраві приклади — Високий Замок з його терасами, Піскова гора (гора Лева), , Цитадель та інші. На схилах згаданих височин спостерігаються мікротераси, утворені в пісках з більш глинистими прошарками.
Грядове Побужжя є відносно низинною областю, обмеженою досить урвистим уступом від Розточчя, Львівського плато і Опілля. Воно має полого хвилясту поверхню з характерними довгими грядами, які відходять від Розточчя і простягаються у субширотному напрямку на схід. Таких гряд виділяють сім (з півночі на південь):
- Смереківська
- Куликівська (Дорошівська)
- Грядецька
- Малехівська (Дублянська)
- Винниківська
- Дмитровицька (Чижиківська)
- Звенигородська
Гряди проходять паралельно одна одній, ширина їх сягає декількох км, при висоті над рівнем долини 40—50 м. Між грядами по широких вирівняних заболочених долинах протікають невеличкі річки і струмки. Ширина долин (1—2 км) аж ніяк не співрозмірна сучасним, дуже незначним водотокам. З цього факту багато дослідників роблять висновок про постгляціальну природу цих долин, коли талі льодовикові води преливалися через низькі місця у вододілі Розточчя до басейну Західного Бугу. Польський геолог пояснював прямолінійні обриси гряд причинами тектонічного характеру. У підошві гряд залягають верхньокрейдяні породи. Іноді вони відслонюються на поверхні гряд (Куликівска гряда, на північний схід від Куликова). Але, як правило, на розмитій поверхні маастрихтських мергелів залягають четвертинні суглинки і супіски, які подекуди мають потужність більше 10 м.
У широкій долині Полтви (в околицях с. Кам'янополя) виділяється ерозійних останець — невисокий горб, на схилах якого трапляються глиби верхньоміоценового літотамнієвого вапняку і пісковику. Височина Кам'янополя була свого часу з'єднана з горою Чотові скелі, що на південний схід від Львова, і через неї з Львівським плато. Пізніше, під дією невпинної ерозії, вона була відділена й у значній мірі зруйнована. Подібні процеси відбуваються і сьогодні з Чотовою скелею.
Геологічна будова
Верхня крейда
В околицях Львова, як і безпосередньо в центральній частині міста, відслонюються тільки відклади маастрихтського віку. Потужність цих відкладів тут невідома, оскільки свердловина, пробурена 1894 р. в Стрийському парку до глибини 501 м, не вийшла з верхньокрейдових мергелів. За зіставленнями з глибокими свердловинами сусідніх районів можна припустити, що у Львові породи, які підстелюють крейду, залягають на глибині 800—900 м.
За палеонтологічними даними цю маастрихтську товщу поділяють:
- Верхня зона з Sowerby
- верхня підзона з Hauer
- нижня підзона з Kner
- Нижня зона з Roemer
Верхній міоцен
На маастріхтських мергелях зі стратиграфічною незгідністю залягають верхньоміоценові відклади баденського ярусу, які дуже широко розповсюджені не тільки в околицях Львова, але і по всій Східноєвропейській платформі. Їх стратиграфічна кореляція дуже складна і до сьогодні остаточно не встановлена. В умовах мілководного басейну накопичувались різні породи, які часто заміщують одні одних по латералі — піски, глини, вапняки і гіпси. Характер фауністичних рештків в різних місцях також змінюється, навіть в однакових за літологічним складом породах.
Четвертинні відклади
Широкі річкові долини виповнені алювіальними утвореннями — пісками і галечниками, причому перші часто флювіо-гляціального генезису.
На плескатих водороздільних ділянках і обширних плато розвинутий достатньо потужний четвертинний покрив, через що корінні крейдові і верхньоміоценові породи відслонюються, за декількома винятками, виключно на схилах річкових долон і у глибоких ярах. На підвищених ділянках Львівського плато і Розточчя, а також на грядах Побужжя залюгають нерівномірно шаруваті сірі (іноді до жовтих) піскуваті глини і супіски. Складені вони переважно тонкою псаміто-пелітовою фракцією з домішкою лусочок слюди. У цьому горизонті знайдені зуби і окремі кістки мамонта, а також рештки дрібних ссавців льодовикового періоду (Погулянка, Пасіки, Голоско, Знесіння, Вулька). Вверх за розрізом сірі піскуваті глини поступово переходять у жовтуваті, а у покрівельній частині вони втрачають шаруватість і набувають обрисів типового лесу.
В околицях Львова є досить багато корисних копалин, які приурочені до сенонських, верхньоміоценових і четвертинних відкладів.
Верхньокрейдові відклади
Серед верхньокрейдових мергелів, склад яких коливається у широких межах і змінюється переважно з зходу на схід, є різновиди, дуже схожі на амвросієвський чи новоросійський мергель, що використовується як сировина для виробництва цементу. Детальне вивчення мергелів не проводилось, але окремі аналізи дозволяють зробити висновок про їх потенційну значимість як цементної сировини. Для прикладу: CaCO3 - 68.57-77.99%, MgCO3 - 0.17-0.38%, SiO2 - 11.73-23.65%, Al2O3 - 1.60-5.77%, Fe2O3 - 1.02-5.96%.
Верхньоміоценові відклади
Верхньоміоценові відклади становлять інтерес як корисні копалини, насамперед як будівельна сировина. Вапняки, що зустрічаються в околицях Львова, можна розділити на чотири різновиди: літотамнієві, ервілієві, кавернозні (ратинські) та детритові.
Літотамнієві вапняки утворюють три горизонти — нижній, середній і верхній. Найбільш широко представлений середній горизонт, який має найоптимальніші умови залягання для промислової розробки. Він складений колоніями літотамнієвих водоростей, що зцементовані вапняковим матеріалом. Іноді в ньому міститься значна кількість вапнистого літотамнієвого детриту. В самому Львові цей горизонт піскуватий, але на південний схід від міста (у напрямку Наварії та Пустомит) переходить у майже чистий карбонат кальцію (понад 97 % СаСО3). Потужність пласту від декількох десятків сантиметрів до 8—10 м. У XV–XIX ст. середній літотамнієвий вапняк використовувався у Львові як будівельний камінь.
Примітки
- Вялов О. С. Общее структурное подразделение западных областей УССР // Известия АН СССР., сер. геол.,№5, — Москва, 1953
- Łomnicki M. Geologia Lwowa i okolicy / Atlas geologiczny Galicyi, zeszyt 10, czesc 1, — Wydawnictwo Fizjograficzne Akademii Um., Kraków, 1897
- Teisseyre H. Niektóre zagadnienia z palegeografii południowego Roztocza / Rocznik Pan. Towarz. Geogr., T. XIV, — Kraków, 1938
- Цысь П. Н. Схема геоморфологического районирования западных областей Украинской ССР / Географический сборник, Вып. 1. — Ученые записки Львовского госуниверситета, Т. XVIII. — Львов, 1951
Джерела
- Вялов О. С., Горецкий В. А., Кудрин Л. Н. и др. Краткий геологический путеводитель по Львову. — Львов: изд-во Львовского ун-та, 1954. — 46 с.
- Цысь П. Н. Схема геоморфологического районирования западных областей Украинской ССР / Географический сборник, Вып. 1. — Ученые записки Львовского госуниверситета, Т. XVIII. — Львов, 1951.
- Nowak Jan Budowa geologiczna okolic Lwowa // Przyroda Lwowa. — Muzeum im. Dzieduszyckich, Lwow, 1914.
- Teisseyre H. Niektore zagadnienia z palegeografji polodniowego Roztocza / Rocznik Pan. Towarz. Geogr., T. XIV, — Krakow, 1938.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Geologi chna budo va Lvo vaGeomorfologichna shema LvovaTektonikaLviv z jogo okolicyami v tektonichnomu vidnoshenni roztashovanij u mezhah pivdenno zahidnoyi chastini Shidnoyevropejskoyi platformi Cyu chastinu platformi takozh nazivayut Podilskoyu plitoyu Osadovij chohol platformi predstavlenij tut paleozojskimi utvorennyami kembrij nizhnij silur verhnij silur devon nizhnij i serednij karbon yaki duzhe pologo zanuryuyutsya na pivdennij zahid pid Karpatsku skladchasto pokrivnu sporudu Cherez ce verhnokrejdovi utvorennya zalyagayut na riznih stratigrafichnih gorizontah GeomorfologiyaOrografichna shema okolic Lvova za danimi Petra Cisya V okolicyah Lvova vidilyayut taki geomorfologichni elementi RoztochchyaKortumova gora 372 5 m nad rivnem morya dd Lvivske platoerozijnij ostanec Lvivska Citadelgora Shembeka Vronovskih Kalicha Zhebracka gora Pelchinska Poznanska goragora Visokij Zamok 409 5 m nad rivnem morya gora Piskova Lisa Leva Stefana gora Zmiyina Vovcha gora Chatova Chotovi skeli 401 4 m nad rivnem morya Lvivsko Bibrske gorbogir ya dd Syansko Dnistrovska vododilna rivnina Opillya Gologorigora Kamula 472 8 m nad rivnem morya Gryadove Pobuzhzhya chastina Nadbuzhanskoyi kotlovini Smerekivska gryada Kulikivska Doroshivska gryada Gryadecka gryada Malehivska Dublyanska gryadazaplava mizhgryadovoyi dolini Poltvi nadzaplavni terasi dolini PoltviVinnikivska gryada Dmitrovicka Chizhikivska gryada Zvenigorodska gryada dd Vid centru Lvova u pivnichno zahidnomu napryamku prostyagayetsya gorbista gryada Roztochchya Zvidsi zbigayut vodi z odnoyi storoni u basejn richki Zahidnij Bug z drugoyi u basejn Dnistra i chastkovo Syanu Roztochchya chastkovo vidigraye rol Golovnogo yevropejskogo vododilu yakij u rezultati intensivnoyi erozijnoyi diyalnosti pritokiv Zahidnogo Bugu povilno zmishuyetsya do zahodu Sposterigayutsya navit vipadki perehoplennya vitokiv richok Tak vodi nevelikoyi richki Mlinivki pivnichnishe Bryuhovichiv tekli kolis do pritoki Dnistra Vereshici Z chasom strumok Nedilchina abo Kapelivka basejn Bugu cherez vidnosno shvidku regresivnu eroziyu vododilu dosyag dolini yakoyu tekla Mlinivka i perehopiv yiyi u sistemu Bugu Relyef Roztochchya tipovo erozijnij Na zahodi vono rozchlenovane velikoyu kilkistyu richkovih dolin a shidnij jogo kraj bilsh pryamolinijnij i obrivayetsya do Nadbuzhanskoyi kotlovini krutim stometrovim ustupom Za geomorfologichnimi osoblivostyami pivdenno shidne Roztochchya ye svoyeridnoyu chastinoyu Opillya vid yakogo malo vidriznyayetsya yak za harakterom relyefu tak i za geologichnoyu budovoyu U zv yazku z cim pivdenna mezha Roztochchya riznimi doslidnikami viznachalasya po riznomu Mar yan Lomnickij provodiv yiyi po dolini Poltvi a visochinu sho pochinayetsya Visokim Zamkom i prodovzhuyetsya dali na pivdennij shid vidnosiv do Podilskogo plato a takozh deyaki inshi polski geologi nazivali Roztochchyam usyu gorbistu smugu sho prostyagnulas na pivdennij shid vid Lvova azh do g Kamuli Petro Cis zvazhayuchi na osoblivosti geomorfologichnogo kontrastu i bilateralnoyi nesimetriyi relyefu chastini Roztochchya mizh Lvovom i Kamuloyu viokremlyuvav cyu miscevist yak Lvivske plato yake na jogo dumku ye nibi perehidnoyu lankoyu mizh Opillyam i vlaste Roztochchyam Roztochchya vidokremlene vid Lvivskogo plato Bilogorsko Malchickoyu postglyacialnoyu prohidnoyu dolinoyu Same v nij roztashovanij centr mista i ruslo Poltvi Ciyeyu dolinoyu stikali u plejstocenovij chas tali vodi lodovika pro sho svidchat chislenni znahidki graviyu kristalichnih porid u chetvertinnih vidkladah Pivdenna mezha Lvivskogo plato prohodit vzdovzh liniyi Miloshovichi Kugayiv Tovshiv Cherepin Sholomiya Harakternim dlya relyefu Lvivskogo plato ye strukturni terasi i ploskoverhi erozijni ostanci Utvorennya yih obumovleno nayavnistyu v rozrizi verhnomiocenovih vidkladiv gorizontiv micnih porid piskovikiv i vapnyakiv yaki skladnishe piddayutsya eroziyi nizh inshi porodi cogo rozrizu Yaskravi prikladi Visokij Zamok z jogo terasami Piskova gora gora Leva Citadel ta inshi Na shilah zgadanih visochin sposterigayutsya mikroterasi utvoreni v piskah z bilsh glinistimi prosharkami Gryadove Pobuzhzhya ye vidnosno nizinnoyu oblastyu obmezhenoyu dosit urvistim ustupom vid Roztochchya Lvivskogo plato i Opillya Vono maye pologo hvilyastu poverhnyu z harakternimi dovgimi gryadami yaki vidhodyat vid Roztochchya i prostyagayutsya u subshirotnomu napryamku na shid Takih gryad vidilyayut sim z pivnochi na pivden Smerekivska Kulikivska Doroshivska Gryadecka Malehivska Dublyanska Vinnikivska Dmitrovicka Chizhikivska Zvenigorodska Gryadi prohodyat paralelno odna odnij shirina yih syagaye dekilkoh km pri visoti nad rivnem dolini 40 50 m Mizh gryadami po shirokih virivnyanih zabolochenih dolinah protikayut nevelichki richki i strumki Shirina dolin 1 2 km azh niyak ne spivrozmirna suchasnim duzhe neznachnim vodotokam Z cogo faktu bagato doslidnikiv roblyat visnovok pro postglyacialnu prirodu cih dolin koli tali lodovikovi vodi prelivalisya cherez nizki miscya u vododili Roztochchya do basejnu Zahidnogo Bugu Polskij geolog poyasnyuvav pryamolinijni obrisi gryad prichinami tektonichnogo harakteru U pidoshvi gryad zalyagayut verhnokrejdyani porodi Inodi voni vidslonyuyutsya na poverhni gryad Kulikivska gryada na pivnichnij shid vid Kulikova Ale yak pravilo na rozmitij poverhni maastrihtskih mergeliv zalyagayut chetvertinni suglinki i supiski yaki podekudi mayut potuzhnist bilshe 10 m U shirokij dolini Poltvi v okolicyah s Kam yanopolya vidilyayetsya erozijnih ostanec nevisokij gorb na shilah yakogo traplyayutsya glibi verhnomiocenovogo litotamniyevogo vapnyaku i piskoviku Visochina Kam yanopolya bula svogo chasu z yednana z goroyu Chotovi skeli sho na pivdennij shid vid Lvova i cherez neyi z Lvivskim plato Piznishe pid diyeyu nevpinnoyi eroziyi vona bula viddilena j u znachnij miri zrujnovana Podibni procesi vidbuvayutsya i sogodni z Chotovoyu skeleyu Geologichna budovaShematichna geologichna karta okolic LvovaVerhnya krejda V okolicyah Lvova yak i bezposeredno v centralnij chastini mista vidslonyuyutsya tilki vidkladi maastrihtskogo viku Potuzhnist cih vidkladiv tut nevidoma oskilki sverdlovina proburena 1894 r v Strijskomu parku do glibini 501 m ne vijshla z verhnokrejdovih mergeliv Za zistavlennyami z glibokimi sverdlovinami susidnih rajoniv mozhna pripustiti sho u Lvovi porodi yaki pidstelyuyut krejdu zalyagayut na glibini 800 900 m Za paleontologichnimi danimi cyu maastrihtsku tovshu podilyayut Verhnya zona z Sowerby verhnya pidzona z Hauer nizhnya pidzona z Kner Nizhnya zona z RoemerVerhnij miocen Na maastrihtskih mergelyah zi stratigrafichnoyu nezgidnistyu zalyagayut verhnomiocenovi vidkladi badenskogo yarusu yaki duzhe shiroko rozpovsyudzheni ne tilki v okolicyah Lvova ale i po vsij Shidnoyevropejskij platformi Yih stratigrafichna korelyaciya duzhe skladna i do sogodni ostatochno ne vstanovlena V umovah milkovodnogo basejnu nakopichuvalis rizni porodi yaki chasto zamishuyut odni odnih po laterali piski glini vapnyaki i gipsi Harakter faunistichnih reshtkiv v riznih miscyah takozh zminyuyetsya navit v odnakovih za litologichnim skladom porodah Chetvertinni vidkladi Shiroki richkovi dolini vipovneni alyuvialnimi utvorennyami piskami i galechnikami prichomu pershi chasto flyuvio glyacialnogo genezisu Na pleskatih vodorozdilnih dilyankah i obshirnih plato rozvinutij dostatno potuzhnij chetvertinnij pokriv cherez sho korinni krejdovi i verhnomiocenovi porodi vidslonyuyutsya za dekilkoma vinyatkami viklyuchno na shilah richkovih dolon i u glibokih yarah Na pidvishenih dilyankah Lvivskogo plato i Roztochchya a takozh na gryadah Pobuzhzhya zalyugayut nerivnomirno sharuvati siri inodi do zhovtih piskuvati glini i supiski Skladeni voni perevazhno tonkoyu psamito pelitovoyu frakciyeyu z domishkoyu lusochok slyudi U comu gorizonti znajdeni zubi i okremi kistki mamonta a takozh reshtki dribnih ssavciv lodovikovogo periodu Pogulyanka Pasiki Golosko Znesinnya Vulka Vverh za rozrizom siri piskuvati glini postupovo perehodyat u zhovtuvati a u pokrivelnij chastini voni vtrachayut sharuvatist i nabuvayut obrisiv tipovogo lesu Korisni kopaliniV okolicyah Lvova ye dosit bagato korisnih kopalin yaki priurocheni do senonskih verhnomiocenovih i chetvertinnih vidkladiv Verhnokrejdovi vidkladi Sered verhnokrejdovih mergeliv sklad yakih kolivayetsya u shirokih mezhah i zminyuyetsya perevazhno z zhodu na shid ye riznovidi duzhe shozhi na amvrosiyevskij chi novorosijskij mergel sho vikoristovuyetsya yak sirovina dlya virobnictva cementu Detalne vivchennya mergeliv ne provodilos ale okremi analizi dozvolyayut zrobiti visnovok pro yih potencijnu znachimist yak cementnoyi sirovini Dlya prikladu CaCO3 68 57 77 99 MgCO3 0 17 0 38 SiO2 11 73 23 65 Al2O3 1 60 5 77 Fe2O3 1 02 5 96 Verhnomiocenovi vidkladi Verhnomiocenovi vidkladi stanovlyat interes yak korisni kopalini nasampered yak budivelna sirovina Vapnyaki sho zustrichayutsya v okolicyah Lvova mozhna rozdiliti na chotiri riznovidi litotamniyevi erviliyevi kavernozni ratinski ta detritovi Litotamniyevi vapnyaki utvoryuyut tri gorizonti nizhnij serednij i verhnij Najbilsh shiroko predstavlenij serednij gorizont yakij maye najoptimalnishi umovi zalyagannya dlya promislovoyi rozrobki Vin skladenij koloniyami litotamniyevih vodorostej sho zcementovani vapnyakovim materialom Inodi v nomu mistitsya znachna kilkist vapnistogo litotamniyevogo detritu V samomu Lvovi cej gorizont piskuvatij ale na pivdennij shid vid mista u napryamku Navariyi ta Pustomit perehodit u majzhe chistij karbonat kalciyu ponad 97 SaSO3 Potuzhnist plastu vid dekilkoh desyatkiv santimetriv do 8 10 m U XV XIX st serednij litotamniyevij vapnyak vikoristovuvavsya u Lvovi yak budivelnij kamin PrimitkiVyalov O S Obshee strukturnoe podrazdelenie zapadnyh oblastej USSR Izvestiya AN SSSR ser geol 5 Moskva 1953 Lomnicki M Geologia Lwowa i okolicy Atlas geologiczny Galicyi zeszyt 10 czesc 1 Wydawnictwo Fizjograficzne Akademii Um Krakow 1897 Teisseyre H Niektore zagadnienia z palegeografii poludniowego Roztocza Rocznik Pan Towarz Geogr T XIV Krakow 1938 Cys P N Shema geomorfologicheskogo rajonirovaniya zapadnyh oblastej Ukrainskoj SSR Geograficheskij sbornik Vyp 1 Uchenye zapiski Lvovskogo gosuniversiteta T XVIII Lvov 1951DzherelaVyalov O S Goreckij V A Kudrin L N i dr Kratkij geologicheskij putevoditel po Lvovu Lvov izd vo Lvovskogo un ta 1954 46 s Cys P N Shema geomorfologicheskogo rajonirovaniya zapadnyh oblastej Ukrainskoj SSR Geograficheskij sbornik Vyp 1 Uchenye zapiski Lvovskogo gosuniversiteta T XVIII Lvov 1951 Nowak Jan Budowa geologiczna okolic Lwowa Przyroda Lwowa Muzeum im Dzieduszyckich Lwow 1914 Teisseyre H Niektore zagadnienia z palegeografji polodniowego Roztocza Rocznik Pan Towarz Geogr T XIV Krakow 1938