Аландські острови — архіпелаг на вході з Балтійського моря в Ботнічна затоку, є автономною провінцією у складі Фінляндії. Населення складають фінські шведи. Автономія має особливий демілітаризований і мономовний статус.
На сході Аландські острови межують в районі Архіпелагового моря з провінцією Споконвічна Фінляндія, на заході — з шведськими ленами Стокгольм і леном Уппсала, з якими провінція має в тому числі і сухопутний кордон на острові Меркет.
Загальна площа архіпелагу — 13 324 км² (89 % з яких — водна поверхня). Загальна площа островів 1552 км², з яких близько 27 км² зайняті ріками та озерами. Решта території — це. Жилими з них є всього 60. Найбільший — острів Аланд (площа 685 км²).
Протяжність архіпелагу з півночі на південь становить 130 км. До складу архіпелагу входить 6757 великих і маленьких островів і скель (60 з яких жилі) і шхер. Найвищою точкою архіпелагу є пік Оррдальсклінт, що знаходиться на північному сході острова Аланд в комуні Сальтвік. Його висота становить 132 метри над рівнем моря. Друга за висотою є гора Касберген висотою 129 метрів.
Чисельність населення архіпелагу на 31 січня 2012 року складала 28 501 чоловік.
Єдиним містом і столицею автономії є — Марієгамн (населення 11 тисяч осіб у 2008 році).
Клімат
Клімат на островах помірний, морський, прохолодний. Середня річна температура повітря становить 7-8 °C. Середня температура найхолоднішого місяця близько -4 °С, а найтеплішого (липня) — від +14 °С до +16 °С. Навесні повітря прогрівається суттєво довше, ніж на континенті, але восени віддає тепло Балтійське море робить її м'якою і тривалою. Льодостав зазвичай відбувається в середині січня, а схід льоду починається у другій половині квітня — початку травня.
Острови є одним з найсонячних регіонів серед Північних країн. Річна кількість опадів складає 550 мм
Флора
На островах природно виростають сосна звичайна, ялина звичайна, береза бородавчаста, осика, вільха чорна, ясен звичайний, дуб звичайний, липа серцеподібна, клен гостролистий, в'яз шорсткий, яблуня лісова, терен, ліщина звичайна, калина, горобина, глід різних видів, ялівець звичайний, а також деякі інші дерева і чагарники, в тому числі і тис ягідний. Соснові та широколистяні (переважно ясеневі) ліси буяють горіхами, ягодами — суницею, чорницею, брусницею, а також грибами, з яких місцеві жителі особливо цінують лисички.
На островах 12 тисяч гектарів орної землі, на якій вирощують картоплю, жито і в останні роки — ріпак.
Фауна
В озерах і морі водиться щука, сьомга, таймень, райдужна форель (розводять штучно в невеликих озерах). На островах проживає значна популяція лосів і птахів, для гніздування яких створено кілька резерватів.
Ця стаття не містить . (Липень 2022) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alandski ostrovi arhipelag na vhodi z Baltijskogo morya v Botnichna zatoku ye avtonomnoyu provinciyeyu u skladi Finlyandiyi Naselennya skladayut finski shvedi Avtonomiya maye osoblivij demilitarizovanij i monomovnij status Topografichna karta Alandskih ostroviv Na shodi Alandski ostrovi mezhuyut v rajoni Arhipelagovogo morya z provinciyeyu Spokonvichna Finlyandiya na zahodi z shvedskimi lenami Stokgolm i lenom Uppsala z yakimi provinciya maye v tomu chisli i suhoputnij kordon na ostrovi Merket Zagalna plosha arhipelagu 13 324 km 89 z yakih vodna poverhnya Zagalna plosha ostroviv 1552 km z yakih blizko 27 km zajnyati rikami ta ozerami Reshta teritoriyi ce Zhilimi z nih ye vsogo 60 Najbilshij ostriv Aland plosha 685 km Protyazhnist arhipelagu z pivnochi na pivden stanovit 130 km Do skladu arhipelagu vhodit 6757 velikih i malenkih ostroviv i skel 60 z yakih zhili i shher Najvishoyu tochkoyu arhipelagu ye pik Orrdalsklint sho znahoditsya na pivnichnomu shodi ostrova Aland v komuni Saltvik Jogo visota stanovit 132 metri nad rivnem morya Druga za visotoyu ye gora Kasbergen visotoyu 129 metriv Chiselnist naselennya arhipelagu na 31 sichnya 2012 roku skladala 28 501 cholovik Yedinim mistom i stoliceyu avtonomiyi ye Mariyegamn naselennya 11 tisyach osib u 2008 roci KlimatKlimat na ostrovah pomirnij morskij proholodnij Serednya richna temperatura povitrya stanovit 7 8 C Serednya temperatura najholodnishogo misyacya blizko 4 S a najteplishogo lipnya vid 14 S do 16 S Navesni povitrya progrivayetsya suttyevo dovshe nizh na kontinenti ale voseni viddaye teplo Baltijske more robit yiyi m yakoyu i trivaloyu Lodostav zazvichaj vidbuvayetsya v seredini sichnya a shid lodu pochinayetsya u drugij polovini kvitnya pochatku travnya Ostrovi ye odnim z najsonyachnih regioniv sered Pivnichnih krayin Richna kilkist opadiv skladaye 550 mmFloraNa ostrovah prirodno virostayut sosna zvichajna yalina zvichajna bereza borodavchasta osika vilha chorna yasen zvichajnij dub zvichajnij lipa sercepodibna klen gostrolistij v yaz shorstkij yablunya lisova teren lishina zvichajna kalina gorobina glid riznih vidiv yalivec zvichajnij a takozh deyaki inshi dereva i chagarniki v tomu chisli i tis yagidnij Sosnovi ta shirokolistyani perevazhno yasenevi lisi buyayut gorihami yagodami suniceyu chorniceyu brusniceyu a takozh gribami z yakih miscevi zhiteli osoblivo cinuyut lisichki Na ostrovah 12 tisyach gektariv ornoyi zemli na yakij viroshuyut kartoplyu zhito i v ostanni roki ripak FaunaV ozerah i mori voditsya shuka somga tajmen rajduzhna forel rozvodyat shtuchno v nevelikih ozerah Na ostrovah prozhivaye znachna populyaciya losiv i ptahiv dlya gnizduvannya yakih stvoreno kilka rezervativ Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Lipen 2022