Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Генетична пам ять генна пам ять расова пам ять родова пам ять спадкова пам ять біологічна пам ять гіпотетична форма пам

Генетична пам'ять

Генетична пам'ять

Генетична пам'ять (генна пам'ять, расова пам'ять, родова пам'ять, спадкова пам'ять, біологічна пам'ять) — гіпотетична форма пам'яті, що існує незалежно від діяльності головного мозку, кодуючись у генах, і передається від батьків дітям. Термін використовується головним чином в історії психології та фантастиці. Епігенетика пояснює подібну спадкову передачу реакцій на стресові подразники метилюванням ДНК, що виражається різним рівнем експресії генів у нащадків без зміни їх структури.

image
ДНК містить закодовану інформацію. Як припускається, також і про спадкові реакції

Зміст поняття

У історії психології під генетичною пам'яттю розуміється вроджена пам'ять, включена до геному, на відміну від набутої в результаті чуттєвого досвіду, що фіксується в головному мозку. Дослідження початку 2010-х років засвідчили, що генетичної пам'яті у суто такому значенні не існує.

Генетична пам'ять частково стосується філології з огляду на припущення, нібито схильність до тих чи інших мов спадкова. В сучасному трактуванні здатність до мови загалом розглядається як властивість нервової системи, присутня при народженні, і, таким чином, має філогенетичний характер. У той же час сприйняття набору конкретних фонем формується в ході онтогенезу. Фактично немає доказів генетичної схильності до якоїсь однієї мови. Наприклад, діти окремо взятого регіону генетично не схильні до розмови місцевими мовами, а полегшене вивчення рідної мови зумовлене тим, що ця мова панує в середовищі, де дитина росте змалку.

Відповідно до теорії Юнга, щодо людини генетична пам'ять є колективним несвідомим. Це досвід предків людини про повторювані впродовж тривалого часу ситуації, котрі — за припущенням — зафіксовані нервовими структурами головного мозку. Карл Юнг також відносив до генетичної пам'яті деякі містичні елементи (конотації), повторювані в культурах, які не контактували між собою.

Історія вивчення

image
Некодуюча частина ДНК задає різні просторові структури всій молекулі

Попередниками ідеї генетичної пам'яті можна вважати філософсько-релігійні вчення, що описують напередзнання. Так, Платон вважав, що душі померлих можуть перероджуватися в нових тілах, а в наступному житті пригадують те, що знали між втіленнями. Звідси вроджені розуміння про абстрактні поняття, такі як рівність і різниця речей, величина, кількість тощо, котрі може зрозуміти будь-яка людина (див. «Федон»).

За теорією Семона-Герінга 1870-1920-х років, подразники лишають слід у протоплазмі клітин. Коли ці подразники регулярно повторюються, вони спричиняють звичку, котра зберігається після припинення дії подразників, і ці набуті звички можуть передаватися нащадкам. В цьому теорія близька до ламаркізму.

Карл Густав Юнг, зауваживши наявність архетипів і схожих мемів культури в різних людських спільнот, розділених у часі та просторі, припустив у 1959 році, що вони передаються спадково. Втім, Юнг не бачив повноцінного наукового пояснення цього явища.

Ноам Чомскі в 1988 році висунув теорію про генетичну природу семантичної пам'яті. Чомскі стверджував, що частина протеїнів, котрі відповідають за семантичну пам'ять, визначаються генетичним кодом, а не відкладаються в процесі навчання. Тому певні значення слів, як припускається, відомі з народження. Також, сліпі від народження люди іноді повідомляють про зорові образи, що очевидно виникають в мозку без попереднього досвіду. Втім, лишається під питанням чи зумовлені ці образи активністю в зорових областях мозку. Також, якщо генетична пам'ять існує, вона повинна міститися в конкретних ділянках ДНК, яких досі не виявлено.

Певний час сховищем генетичної пам'яті вважалася некодуюча ДНК. З 2007 року проєкт «Енциклопедія елементів ДНК» проаналізував більшість геному людини та встановив, що близько 80 % довжини всієї молекули не бере участі в утворенні протеїнів. Але в 2012 році було доведено, що попри це некодуючі ділянки задають тривимірні структури ДНК при утворенні хромосом і перемикання генів.

Дослідження 2013 року показало, що реакція на певні подразники може передаватися спадково. Так, нащадки щурів, які відчували запах ацетофенону, коли зазнавали болю, виявилися чутливіші до його запаху. Цей ефект проявлявся як у дітей, так і онуків, навіть народжених в результаті штучного запліднення — тобто, жодної комунікації між самими тваринами не відбувалося. Головним пояснення цього слугує метилювання ДНК — приєднання метильної групи до певних генів, що впливає на їх експресію, не змінюючи коду. Імовірно, що і в людей пережитий предками стрес може зумовлювати поведінку нащадків.

В парапсихології

Деякі парапсихологи вважають, що досвід кодується в генах, і цим пояснюється «згадування» минулого життя. Однак більшість парапсихологів заперечують генетичну природу цього явища, позаяк «згадування» минулих життів зазвичай стосується подій, які відбувалися з особами, котрі не належать до одного роду. Зазвичай вони погоджуються з поглядом на те, що гени кодують схильність певною мірою реагувати на подразники навколишнього середовища, а не фактичну пам'ять чи досвід.

Генетична пам'ять в культурі

Цей термін часто використовується в художніх творах (найчастіше в прямому сенсі як успадковані спогади), а також в інших культурних аспектах.

Одним з яскравих прикладів є твори таких авторів як Джек Лондон і Роберт Говард. Так у творі «Міжзоряний мандрівник» Лондон описує реінкарнації засудженого Даррела Стендінга. Відомий вплив романом Лондона було надано на Роберта Говарда, який написав безліч оповідань на тему реінкарнації, такі як цикл про Джеймса Еллісона, «Той-що-скаче-поряд-з-громом», «Діти ночі», «Люди темряви», «Каїрн на мисі» і багато інших. В контексті даних авторів тема реінкарнації тісно пов'язана з генетичною пам'яттю, адже герої творів і їх втілення є частиною однієї і тієї ж расової гілки.

Генетична пам'ять описана в оповіданні Івана Єфремова «» звана «пам'яттю поколінь», і в самому творі підтверджена дослідами трансперсональної психології.

Концепція грає важливу роль в циклі романів «Хроніки Дюни» Френка Герберта (особливо вигадані Преподобні матері та Квізац Хадерах — люди, здатні відтворювати генетичну пам'ять роду відповідно по жіночій та чоловічій лініях роду).

Генетична пам'ять описується у творах франшизи «Зоряна брама». Зокрема вигадані іншопланетяни ґоа'улди здатні в ній передавати пам'ять від батьків дітям. Як критерій сюжету, генетична пам'ять представлена в серії відеоігор Assassin's Creed і фільмі за її мотивами «Кредо вбивці». В них група вчених змогла винайти машину «Анімус», здатну витягати з піддослідних закладену в їх генах інформацію про життя предків. У серії Halo в генах людей містяться інструкції, закладені іншопланетянами, що впливають на розвиток людства, та спогади про предків.

Див. також

Примітки

  1. Llinás, Rodolfo R. (Rodolfo Riascos), 1934- (2001). I of the vortex : from neurons to self (вид. 1st ed). Cambridge, Mass.: MIT Press. с. 190—191. ISBN . OCLC 60608900.
  2. Llinás, Rodolfo R. (Rodolfo Riascos), 1934- (2001). I of the vortex : from neurons to self (вид. 1st ed). Cambridge, Mass.: MIT Press. с. 190—191. ISBN . OCLC 60608900.
  3. Jung, Carl Gustav (1959). The Archetypes and the Collective Unconscious (англ.). Princeton University Press. ISBN .
  4. Remembering Things From Before You Were Born. Psychology Today (амер.). Процитовано 12 грудня 2020.
  5. . www.whonamedit.com. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 12 грудня 2020.
  6. Cook, Vivian, 1940- (2007). Chomsky's universal grammar : an introduction (вид. Third edition). Malden, MA: Blackwell Pub. ISBN . OCLC 74964966.
  7. Dunham, Ian; Kundaje, Anshul; Aldred, Shelley F.; Collins, Patrick J.; Davis, Carrie A.; Doyle, Francis; Epstein, Charles B.; Frietze, Seth; Harrow, Jennifer (2012-09). . Nature (англ.). Т. 489, № 7414. с. 57—74. doi:10.1038/nature11247. ISSN 1476-4687. Архів оригіналу за 16 грудня 2020. Процитовано 12 грудня 2020.
  8. Callaway, Ewen. . Nature News (англ.). doi:10.1038/nature.2013.14272. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 12 грудня 2020.
  9. Almeder, Robert F.,. Death and personal survival : the evidence for life after death. Lanham, Maryland. с. 28—29. ISBN . OCLC 25369496.
  10. Blackmore, Susan J., 1951- (1999). The meme machine. Oxford [England]: Oxford University Press. с. 60. ISBN . OCLC 40354641.
  11. Donnelly, John, 1941- (1994). Language, metaphysics, and death (вид. 2nd ed). New York: Fordham University Press. с. 356. ISBN . OCLC 44963429.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Genetichna pam yat genna pam yat rasova pam yat rodova pam yat spadkova pam yat biologichna pam yat gipotetichna forma pam yati sho isnuye nezalezhno vid diyalnosti golovnogo mozku koduyuchis u genah i peredayetsya vid batkiv dityam Termin vikoristovuyetsya golovnim chinom v istoriyi psihologiyi ta fantastici Epigenetika poyasnyuye podibnu spadkovu peredachu reakcij na stresovi podrazniki metilyuvannyam DNK sho virazhayetsya riznim rivnem ekspresiyi geniv u nashadkiv bez zmini yih strukturi DNK mistit zakodovanu informaciyu Yak pripuskayetsya takozh i pro spadkovi reakciyiZmist ponyattyaU istoriyi psihologiyi pid genetichnoyu pam yattyu rozumiyetsya vrodzhena pam yat vklyuchena do genomu na vidminu vid nabutoyi v rezultati chuttyevogo dosvidu sho fiksuyetsya v golovnomu mozku Doslidzhennya pochatku 2010 h rokiv zasvidchili sho genetichnoyi pam yati u suto takomu znachenni ne isnuye Genetichna pam yat chastkovo stosuyetsya filologiyi z oglyadu na pripushennya nibito shilnist do tih chi inshih mov spadkova V suchasnomu traktuvanni zdatnist do movi zagalom rozglyadayetsya yak vlastivist nervovoyi sistemi prisutnya pri narodzhenni i takim chinom maye filogenetichnij harakter U toj zhe chas sprijnyattya naboru konkretnih fonem formuyetsya v hodi ontogenezu Faktichno nemaye dokaziv genetichnoyi shilnosti do yakoyis odniyeyi movi Napriklad diti okremo vzyatogo regionu genetichno ne shilni do rozmovi miscevimi movami a polegshene vivchennya ridnoyi movi zumovlene tim sho cya mova panuye v seredovishi de ditina roste zmalku Vidpovidno do teoriyi Yunga shodo lyudini genetichna pam yat ye kolektivnim nesvidomim Ce dosvid predkiv lyudini pro povtoryuvani vprodovzh trivalogo chasu situaciyi kotri za pripushennyam zafiksovani nervovimi strukturami golovnogo mozku Karl Yung takozh vidnosiv do genetichnoyi pam yati deyaki mistichni elementi konotaciyi povtoryuvani v kulturah yaki ne kontaktuvali mizh soboyu Istoriya vivchennyaNekoduyucha chastina DNK zadaye rizni prostorovi strukturi vsij molekuli Poperednikami ideyi genetichnoyi pam yati mozhna vvazhati filosofsko religijni vchennya sho opisuyut naperedznannya Tak Platon vvazhav sho dushi pomerlih mozhut pererodzhuvatisya v novih tilah a v nastupnomu zhitti prigaduyut te sho znali mizh vtilennyami Zvidsi vrodzheni rozuminnya pro abstraktni ponyattya taki yak rivnist i riznicya rechej velichina kilkist tosho kotri mozhe zrozumiti bud yaka lyudina div Fedon Za teoriyeyu Semona Geringa 1870 1920 h rokiv podrazniki lishayut slid u protoplazmi klitin Koli ci podrazniki regulyarno povtoryuyutsya voni sprichinyayut zvichku kotra zberigayetsya pislya pripinennya diyi podraznikiv i ci nabuti zvichki mozhut peredavatisya nashadkam V comu teoriya blizka do lamarkizmu Karl Gustav Yung zauvazhivshi nayavnist arhetipiv i shozhih memiv kulturi v riznih lyudskih spilnot rozdilenih u chasi ta prostori pripustiv u 1959 roci sho voni peredayutsya spadkovo Vtim Yung ne bachiv povnocinnogo naukovogo poyasnennya cogo yavisha Noam Chomski v 1988 roci visunuv teoriyu pro genetichnu prirodu semantichnoyi pam yati Chomski stverdzhuvav sho chastina proteyiniv kotri vidpovidayut za semantichnu pam yat viznachayutsya genetichnim kodom a ne vidkladayutsya v procesi navchannya Tomu pevni znachennya sliv yak pripuskayetsya vidomi z narodzhennya Takozh slipi vid narodzhennya lyudi inodi povidomlyayut pro zorovi obrazi sho ochevidno vinikayut v mozku bez poperednogo dosvidu Vtim lishayetsya pid pitannyam chi zumovleni ci obrazi aktivnistyu v zorovih oblastyah mozku Takozh yaksho genetichna pam yat isnuye vona povinna mistitisya v konkretnih dilyankah DNK yakih dosi ne viyavleno Pevnij chas shovishem genetichnoyi pam yati vvazhalasya nekoduyucha DNK Z 2007 roku proyekt Enciklopediya elementiv DNK proanalizuvav bilshist genomu lyudini ta vstanoviv sho blizko 80 dovzhini vsiyeyi molekuli ne bere uchasti v utvorenni proteyiniv Ale v 2012 roci bulo dovedeno sho popri ce nekoduyuchi dilyanki zadayut trivimirni strukturi DNK pri utvorenni hromosom i peremikannya geniv Doslidzhennya 2013 roku pokazalo sho reakciya na pevni podrazniki mozhe peredavatisya spadkovo Tak nashadki shuriv yaki vidchuvali zapah acetofenonu koli zaznavali bolyu viyavilisya chutlivishi do jogo zapahu Cej efekt proyavlyavsya yak u ditej tak i onukiv navit narodzhenih v rezultati shtuchnogo zaplidnennya tobto zhodnoyi komunikaciyi mizh samimi tvarinami ne vidbuvalosya Golovnim poyasnennya cogo sluguye metilyuvannya DNK priyednannya metilnoyi grupi do pevnih geniv sho vplivaye na yih ekspresiyu ne zminyuyuchi kodu Imovirno sho i v lyudej perezhitij predkami stres mozhe zumovlyuvati povedinku nashadkiv V parapsihologiyiDeyaki parapsihologi vvazhayut sho dosvid koduyetsya v genah i cim poyasnyuyetsya zgaduvannya minulogo zhittya Odnak bilshist parapsihologiv zaperechuyut genetichnu prirodu cogo yavisha pozayak zgaduvannya minulih zhittiv zazvichaj stosuyetsya podij yaki vidbuvalisya z osobami kotri ne nalezhat do odnogo rodu Zazvichaj voni pogodzhuyutsya z poglyadom na te sho geni koduyut shilnist pevnoyu miroyu reaguvati na podrazniki navkolishnogo seredovisha a ne faktichnu pam yat chi dosvid Genetichna pam yat v kulturiCej termin chasto vikoristovuyetsya v hudozhnih tvorah najchastishe v pryamomu sensi yak uspadkovani spogadi a takozh v inshih kulturnih aspektah Odnim z yaskravih prikladiv ye tvori takih avtoriv yak Dzhek London i Robert Govard Tak u tvori Mizhzoryanij mandrivnik London opisuye reinkarnaciyi zasudzhenogo Darrela Stendinga Vidomij vpliv romanom Londona bulo nadano na Roberta Govarda yakij napisav bezlich opovidan na temu reinkarnaciyi taki yak cikl pro Dzhejmsa Ellisona Toj sho skache poryad z gromom Diti nochi Lyudi temryavi Kayirn na misi i bagato inshih V konteksti danih avtoriv tema reinkarnaciyi tisno pov yazana z genetichnoyu pam yattyu adzhe geroyi tvoriv i yih vtilennya ye chastinoyu odniyeyi i tiyeyi zh rasovoyi gilki Genetichna pam yat opisana v opovidanni Ivana Yefremova zvana pam yattyu pokolin i v samomu tvori pidtverdzhena doslidami transpersonalnoyi psihologiyi Koncepciya graye vazhlivu rol v cikli romaniv Hroniki Dyuni Frenka Gerberta osoblivo vigadani Prepodobni materi ta Kvizac Haderah lyudi zdatni vidtvoryuvati genetichnu pam yat rodu vidpovidno po zhinochij ta cholovichij liniyah rodu Genetichna pam yat opisuyetsya u tvorah franshizi Zoryana brama Zokrema vigadani inshoplanetyani goa uldi zdatni v nij peredavati pam yat vid batkiv dityam Yak kriterij syuzhetu genetichna pam yat predstavlena v seriyi videoigor Assassin s Creed i filmi za yiyi motivami Kredo vbivci V nih grupa vchenih zmogla vinajti mashinu Animus zdatnu vityagati z piddoslidnih zakladenu v yih genah informaciyu pro zhittya predkiv U seriyi Halo v genah lyudej mistyatsya instrukciyi zakladeni inshoplanetyanami sho vplivayut na rozvitok lyudstva ta spogadi pro predkiv Div takozhEpigenetika ArhetipPrimitkiLlinas Rodolfo R Rodolfo Riascos 1934 2001 I of the vortex from neurons to self vid 1st ed Cambridge Mass MIT Press s 190 191 ISBN 978 0 262 27845 4 OCLC 60608900 Llinas Rodolfo R Rodolfo Riascos 1934 2001 I of the vortex from neurons to self vid 1st ed Cambridge Mass MIT Press s 190 191 ISBN 978 0 262 27845 4 OCLC 60608900 Jung Carl Gustav 1959 The Archetypes and the Collective Unconscious angl Princeton University Press ISBN 978 0 691 09761 9 Remembering Things From Before You Were Born Psychology Today amer Procitovano 12 grudnya 2020 www whonamedit com Arhiv originalu za 28 listopada 2020 Procitovano 12 grudnya 2020 Cook Vivian 1940 2007 Chomsky s universal grammar an introduction vid Third edition Malden MA Blackwell Pub ISBN 1 4051 1186 0 OCLC 74964966 Dunham Ian Kundaje Anshul Aldred Shelley F Collins Patrick J Davis Carrie A Doyle Francis Epstein Charles B Frietze Seth Harrow Jennifer 2012 09 Nature angl T 489 7414 s 57 74 doi 10 1038 nature11247 ISSN 1476 4687 Arhiv originalu za 16 grudnya 2020 Procitovano 12 grudnya 2020 Callaway Ewen Nature News angl doi 10 1038 nature 2013 14272 Arhiv originalu za 12 listopada 2020 Procitovano 12 grudnya 2020 Almeder Robert F Death and personal survival the evidence for life after death Lanham Maryland s 28 29 ISBN 0 8476 7728 1 OCLC 25369496 Blackmore Susan J 1951 1999 The meme machine Oxford England Oxford University Press s 60 ISBN 0 19 850365 2 OCLC 40354641 Donnelly John 1941 1994 Language metaphysics and death vid 2nd ed New York Fordham University Press s 356 ISBN 0 585 12081 1 OCLC 44963429 PosilannyaEpigenie Genetic Memory 12 lyutogo 2018 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ