Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хвар (xv̞âːr; : Hvor або For, грец. Pharos, Φαρος, лат. Pharia, італ. Lesina) — хорватський острів в Адріатичному морі поблизу узбережжя Далмації, знаходиться між островами Брач, Вис, та Корчула.
| Хвар | |
|---|---|
| Hvar | |
 | |
Карта  | |
| Географія | |
| 43°08′ пн. ш. 16°44′ сх. д. / 43.133° пн. ш. 16.733° сх. д.Координати: 43°08′ пн. ш. 16°44′ сх. д. / 43.133° пн. ш. 16.733° сх. д. | |
| Місцерозташування | Адріатичне море |
| Акваторія | Адріатичне море |
| Площа | 297.37 км² |
| Найвища точка | г. Святого Миколая, 628 м |
| Країна | |
 Хорватія | |
| Регіон | Сплітсько-Далматинська жупанія |
| (Адм. одиниця) | Сплітсько-Далматинська жупанія |
| Населення | 11 103 (2001) |
| Вебсайт | hvar.hr |
  Хвар Хвар (Хорватія) | |
 Хвар у Вікісховищі | |
Приблизно 68 км завдовжки, з високим хребтом з вапняка та доломіту мезозойської ери, острів Хвар відрізняється від сусідніх островів родючими ланами та джерелами зі свіжою водою. Схили покрито хвойними лісами, виноградниками, плантаціями оливи, фруктових дерев та лавандовими полями. Зими на острові м'які, а літо тепле і має багато сонячних днів. На острові проживає 11 103 мешканців, що робить його четвертим за кількістю мешканців островом Хорватії.
Історія
Розташування Хвару на перехресті морських шляхів в Адріатиці зробило острів важливою базою для торгівлі по всьому Адріатичному морю, від Італії та до Середземного моря.
Перші поселення засновані в часи неоліту, їх незвична кераміка лягла в основу хварської культури, згодом острів був заселений іллірійцями. Стародавні греки заснували колонію Фарос 384 р. до н. е. на місці сучасного Старі-Граду, що робить його одним з найстаріших міст Європи. Їхня заслуга також у тому, що вони здійснили поділ , яку включено до Світової спадщини ЮНЕСКО, на сільгосподарські наділі. В епоху Середньовіччя, місто Хвар перетворилось на одну з основних військово-морських баз Венеційської республіки. Процвітання принесло з собою культуру та мистецтво, один з перших громадських театрів в Європі, палаци та багато комунальних споруд.
На XVI століття припали , набіги піратів та напади Оттоманської армії, через що на північному узбережжі з'явились незвичні фортифікаційні споруди. Після нетривалого перебування під владою Наполеона, острів потрапив до складу Австрійської імперії, що принесло більше миру та процвітання. На узбережжі були розширені бухти, побудовані причали, розвивалось рибальство та суднобудування. У той же час збільшився експорт з острова вина, лаванди та розмарину. Однак, в XX столітті процвітання зазнало удару через зникнення з вжитку дерев'яних човнів та поширення філоксери на виноградниках. Багато острів'ян емігрували в пошуках кращої долі деінде.
Незважаючи на негаразди, промисловість продовжила ріст, та стала вагомою складовою місцевої економіки. Створення Асоціації з Гігієни Хвару в 1868 р. для підтримки туристів на острові сприяло створенню інфраструктури готелів, апартаментів, ресторанів, музеїв, галерей та кав'ярень. Нині острів Хвар популярний серед туристів та знаходиться в списку 10 островів журналу Conde Nast.
Географія
Острів Хвар знаходиться в Адріатичному морі, поблизу узбережжя Далмації. На північ знаходиться острів Брач відділений Хварським каналом (Hvarski kanal), на захід знаходиться острів Вис відділений Виською протокою, на південь знаходиться острів Корчула відділений Корульською протокою, та острів Пелєшаць відділений Неретванською протокою. Східний край острова знаходиться за 6 км від суходолу. Вздовж південного узбережжя острова знаходиться декілька невеликих островів, зокрема, та в західній частині та Зачево поблизу північного узбережжя.
Ландшафт
Острів Хвар утворений високим гірським кряжем з вапняка та доломіту мезозойської ери який був частиною суходолу ще близько 11 000 років тому. Приблизно в той час став зростати рівень моря, а долини перетворились на протоки між островами. Хвар має типовий карстовий ландшафт, бідний на поверхневі джерела води незважаючи на адекватні опади. Землеробство в таких умовах потребує дбайливого збереження води та захисту ґрунтів від ерозії. Цистерни з водою в полях та в кам'яних резервуарах, особливо в терасах на схилах гір важливі для підтримки землеробства на острові.
Острів має типову субтропічну рослинність, переважно голий, з чагарниками на вищих, крутіших схилах, які переходять в ліси на нижчих схилах з дубу кам'яного (лат. Orno-Quercetum ilicis), алепської сосни (грец. Pinus halapensis Mill) та європейської чорної сосни (грец. Pinus nigra dalmatica). Особливо острівець Щчедро багатий на різні субтропічні дерева та рослини.
Острів Хвар 68 км завдовжки, і лише до 10.5 км завширшки. Має площу 297 км², четвертий за розміром острів Адріатичного моря, та узбережжя довжиною 254.2 км. Найвища точка, вершина г. Святого Миколая, знаходиться на висоті 628 м.
Клімат
| Кліматограма міста Хвар | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| С | Л | Б | К | Т | Ч | Л | С | В | Ж | Л | Г |
68 12 5 | 62 12 6 | 64 16 8 | 59 18 11 | 38 23 16 | 24 28 20 | 18 29 21 | 20 29 21 | 55 26 18 | 78 22 15 | 102 17 11 | 98 13 7 |
| Середня макс. і мін. температури повітря (°C) Атмосферні опади (мм), за рік : 686 мм. Джерело: [www.worldclimate.com] | |||||||||||
| Клімат (1971–2000, 1858–2014) | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 19,6 | 23,4 | 24,0 | 27,8 | 33,0 | 37,0 | 37,5 | 37,7 | 34,4 | 31,5 | 25,7 | 20,6 | 37,7 |
| Середній максимум, °C | 12,6 | 13,0 | 14,9 | 17,7 | 22,3 | 26,4 | 29,5 | 29,5 | 26,0 | 21,8 | 16,8 | 13,7 | 20,3 |
| Середня температура, °C | 9,1 | 9,2 | 11,1 | 14,0 | 18,5 | 22,3 | 25,0 | 24,8 | 21,5 | 17,7 | 13,3 | 10,3 | 16,4 |
| Середній мінімум, °C | 5,9 | 5,9 | 7,7 | 10,5 | 14,7 | 18,3 | 20,9 | 20,8 | 17,7 | 14,3 | 10,1 | 7,2 | 12,8 |
| Абсолютний мінімум, °C | −7 | −5,5 | −4,6 | 0,0 | 5,1 | 10,0 | 12,8 | 9,7 | 8,0 | 4,9 | −3 | −5 | −7 |
| Норма опадів, мм | 68.4 | 55.7 | 62.7 | 54.1 | 46.7 | 34.4 | 26.4 | 45.2 | 63.7 | 79.3 | 94.0 | 83.2 | 713.7 |
| Кількість | 133,3 | 155,4 | 195,3 | 222,0 | 288,3 | 324,0 | 365,8 | 334,8 | 258,0 | 198,4 | 135,0 | 124,0 | |
| Кількість днів з опадами | 9,8 | 9,0 | 9,4 | 10,2 | 7,8 | 6,8 | 4,0 | 4,7 | 7,0 | 9,3 | 11,3 | 10,4 | 99,8 |
| Кількість сніжних днів | 0,1 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,1 |
| Вологість повітря, % | 68.7 | 65.0 | 66.4 | 65.5 | 66.6 | 63.7 | 58.8 | 61.0 | 65.4 | 67.8 | 68.5 | 69.0 | 65.5 |
| Джерело: | |||||||||||||
Зими на острові м'які, а літо тепле і має багато сонячних днів. Середньорічна температура повітря 16 °C, на місто Хвар випадає близько 686 мм опадів, та 2800 годин сонячного світла щороку. Для порівняння, Хвар має 7.7 годин сонця щодня, а Дубровник — 7.2. Температура моря коливається від найнижчої в лютому 14 °C до найвищої в серпні, коли температура зазвичай досягає 24 °C.
Примітки
- , архів оригіналу за 7 грудня 2016, процитовано 19 вересня 2009
- , Republic of Croatia: Central Bureau of Statistics, 2001, архів оригіналу за 27 травня 2006, процитовано 14 липня 2009
- Novak, Grga (1960) [1924], Hvar Kroz Stoljeća (Hvar Through the Centuries), Historijski Arhiv - Hvar (Historical Archives of Hvar) (Croatian) , т. I (вид. 2nd), Narodni Odbor Općine Hvar (National Council of Hvar Municipality)
- editorn-last editor-link editorn-first. "Hvar"
- Ring, Trudy; Salkin, Robert M.; La Boda, Sharon (1996) [1995], Robert M. Salkin; Sharon La Boda (ред.), International Dictionary of Historical Places (Vol 3:Southern Europe) (вид. 2nd), Taylor and Francis, с. 331—334, ISBN , загальний огляд
{{}}: Перевірте значення|isbn=: недійсний символ () - , архів оригіналу за 26 червня 2009, процитовано 14 липня 2009
- , Conde Nast Traveler:Readers’ Choice Awards, архів оригіналу за 10 лютого 2010, процитовано 19 September 2009
- S.Forbaher, , Institute for Anthropological Research, Zagreb, Croatia, архів оригіналу за 4 червня 2014, процитовано 21 червня 2011
- Janislav Kapelj & Sanja Kapelj, (PDF), Institute of Geology, Department for hydrogeology and engineering geology, Zagreb, Croatia, архів оригіналу (PDF) за 15 липня 2011, процитовано 21 червня 2011
- (PDF). Croatian Meteorological and Hydrological Service. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 2 December 2015.
- (Croatian) . Croatian Meteorological and Hydrological Service. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 3 December 2015.
Посилання
- Гвар // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хвар |
- Галерея зображень [ 28 липня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hvar xv aːr Hvor abo For grec Pharos Faros lat Pharia ital Lesina horvatskij ostriv v Adriatichnomu mori poblizu uzberezhzhya Dalmaciyi znahoditsya mizh ostrovami Brach Vis ta Korchula HvarHvarKartaGeografiya43 08 pn sh 16 44 sh d 43 133 pn sh 16 733 sh d 43 133 16 733 Koordinati 43 08 pn sh 16 44 sh d 43 133 pn sh 16 733 sh d 43 133 16 733MisceroztashuvannyaAdriatichne moreAkvatoriyaAdriatichne morePlosha297 37 km Najvisha tochkag Svyatogo Mikolaya 628 mKrayina HorvatiyaRegionSplitsko Dalmatinska zhupaniyaAdm odinicyaSplitsko Dalmatinska zhupaniyaNaselennya11 103 2001 Vebsajthvar hrHvarHvar Horvatiya Hvar u Vikishovishi Priblizno 68 km zavdovzhki z visokim hrebtom z vapnyaka ta dolomitu mezozojskoyi eri ostriv Hvar vidriznyayetsya vid susidnih ostroviv rodyuchimi lanami ta dzherelami zi svizhoyu vodoyu Shili pokrito hvojnimi lisami vinogradnikami plantaciyami olivi fruktovih derev ta lavandovimi polyami Zimi na ostrovi m yaki a lito teple i maye bagato sonyachnih dniv Na ostrovi prozhivaye 11 103 meshkanciv sho robit jogo chetvertim za kilkistyu meshkanciv ostrovom Horvatiyi IstoriyaRoztashuvannya Hvaru na perehresti morskih shlyahiv v Adriatici zrobilo ostriv vazhlivoyu bazoyu dlya torgivli po vsomu Adriatichnomu moryu vid Italiyi ta do Seredzemnogo morya Pershi poselennya zasnovani v chasi neolitu yih nezvichna keramika lyagla v osnovu hvarskoyi kulturi zgodom ostriv buv zaselenij illirijcyami Starodavni greki zasnuvali koloniyu Faros 384 r do n e na misci suchasnogo Stari Gradu sho robit jogo odnim z najstarishih mist Yevropi Yihnya zasluga takozh u tomu sho voni zdijsnili podil yaku vklyucheno do Svitovoyi spadshini YuNESKO na silgospodarski nadili V epohu Serednovichchya misto Hvar peretvorilos na odnu z osnovnih vijskovo morskih baz Venecijskoyi respubliki Procvitannya prineslo z soboyu kulturu ta mistectvo odin z pershih gromadskih teatriv v Yevropi palaci ta bagato komunalnih sporud Na XVI stolittya pripali nabigi pirativ ta napadi Ottomanskoyi armiyi cherez sho na pivnichnomu uzberezhzhi z yavilis nezvichni fortifikacijni sporudi Pislya netrivalogo perebuvannya pid vladoyu Napoleona ostriv potrapiv do skladu Avstrijskoyi imperiyi sho prineslo bilshe miru ta procvitannya Na uzberezhzhi buli rozshireni buhti pobudovani prichali rozvivalos ribalstvo ta sudnobuduvannya U toj zhe chas zbilshivsya eksport z ostrova vina lavandi ta rozmarinu Odnak v XX stolitti procvitannya zaznalo udaru cherez zniknennya z vzhitku derev yanih chovniv ta poshirennya filokseri na vinogradnikah Bagato ostriv yan emigruvali v poshukah krashoyi doli deinde Nezvazhayuchi na negarazdi promislovist prodovzhila rist ta stala vagomoyu skladovoyu miscevoyi ekonomiki Stvorennya Asociaciyi z Gigiyeni Hvaru v 1868 r dlya pidtrimki turistiv na ostrovi spriyalo stvorennyu infrastrukturi goteliv apartamentiv restoraniv muzeyiv galerej ta kav yaren Nini ostriv Hvar populyarnij sered turistiv ta znahoditsya v spisku 10 ostroviv zhurnalu Conde Nast GeografiyaOstriv Hvar znahoditsya u pivdennij chastini Adriatichnogo morya poblizu uzberezhzhya Dalmaciyi Ostriv Hvar znahoditsya v Adriatichnomu mori poblizu uzberezhzhya Dalmaciyi Na pivnich znahoditsya ostriv Brach viddilenij Hvarskim kanalom Hvarski kanal na zahid znahoditsya ostriv Vis viddilenij Viskoyu protokoyu na pivden znahoditsya ostriv Korchula viddilenij Korulskoyu protokoyu ta ostriv Pelyeshac viddilenij Neretvanskoyu protokoyu Shidnij kraj ostrova znahoditsya za 6 km vid suhodolu Vzdovzh pivdennogo uzberezhzhya ostrova znahoditsya dekilka nevelikih ostroviv zokrema ta v zahidnij chastini ta Zachevo poblizu pivnichnogo uzberezhzhya Landshaft Pivdenne uzberezhzhya Hvaru poblizu Svitla Nedilya Ostriv Hvar utvorenij visokim girskim kryazhem z vapnyaka ta dolomitu mezozojskoyi eri yakij buv chastinoyu suhodolu she blizko 11 000 rokiv tomu Priblizno v toj chas stav zrostati riven morya a dolini peretvorilis na protoki mizh ostrovami Hvar maye tipovij karstovij landshaft bidnij na poverhnevi dzherela vodi nezvazhayuchi na adekvatni opadi Zemlerobstvo v takih umovah potrebuye dbajlivogo zberezhennya vodi ta zahistu gruntiv vid eroziyi Cisterni z vodoyu v polyah ta v kam yanih rezervuarah osoblivo v terasah na shilah gir vazhlivi dlya pidtrimki zemlerobstva na ostrovi Ostriv maye tipovu subtropichnu roslinnist perevazhno golij z chagarnikami na vishih krutishih shilah yaki perehodyat v lisi na nizhchih shilah z dubu kam yanogo lat Orno Quercetum ilicis alepskoyi sosni grec Pinus halapensis Mill ta yevropejskoyi chornoyi sosni grec Pinus nigra dalmatica Osoblivo ostrivec Shchedro bagatij na rizni subtropichni dereva ta roslini Ostriv Hvar 68 km zavdovzhki i lishe do 10 5 km zavshirshki Maye ploshu 297 km chetvertij za rozmirom ostriv Adriatichnogo morya ta uzberezhzhya dovzhinoyu 254 2 km Najvisha tochka vershina g Svyatogo Mikolaya znahoditsya na visoti 628 m Klimat Klimatograma mista HvarSLBKTChLSVZhLG 68 12 5 62 12 6 64 16 8 59 18 11 38 23 16 24 28 20 18 29 21 20 29 21 55 26 18 78 22 15 102 17 11 98 13 7Serednya maks i min temperaturi povitrya C Atmosferni opadi mm za rik 686 mm Dzherelo www worldclimate com Klimat 1971 2000 1858 2014 Pokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru RikAbsolyutnij maksimum C 19 6 23 4 24 0 27 8 33 0 37 0 37 5 37 7 34 4 31 5 25 7 20 6 37 7Serednij maksimum C 12 6 13 0 14 9 17 7 22 3 26 4 29 5 29 5 26 0 21 8 16 8 13 7 20 3Serednya temperatura C 9 1 9 2 11 1 14 0 18 5 22 3 25 0 24 8 21 5 17 7 13 3 10 3 16 4Serednij minimum C 5 9 5 9 7 7 10 5 14 7 18 3 20 9 20 8 17 7 14 3 10 1 7 2 12 8Absolyutnij minimum C 7 5 5 4 6 0 0 5 1 10 0 12 8 9 7 8 0 4 9 3 5 7Norma opadiv mm 68 4 55 7 62 7 54 1 46 7 34 4 26 4 45 2 63 7 79 3 94 0 83 2 713 7Kilkist 133 3 155 4 195 3 222 0 288 3 324 0 365 8 334 8 258 0 198 4 135 0 124 0Kilkist dniv z opadami 9 8 9 0 9 4 10 2 7 8 6 8 4 0 4 7 7 0 9 3 11 3 10 4 99 8Kilkist snizhnih dniv 0 1 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 1Vologist povitrya 68 7 65 0 66 4 65 5 66 6 63 7 58 8 61 0 65 4 67 8 68 5 69 0 65 5Dzherelo Zimi na ostrovi m yaki a lito teple i maye bagato sonyachnih dniv Serednorichna temperatura povitrya 16 C na misto Hvar vipadaye blizko 686 mm opadiv ta 2800 godin sonyachnogo svitla shoroku Dlya porivnyannya Hvar maye 7 7 godin soncya shodnya a Dubrovnik 7 2 Temperatura morya kolivayetsya vid najnizhchoyi v lyutomu 14 C do najvishoyi v serpni koli temperatura zazvichaj dosyagaye 24 C Primitki arhiv originalu za 7 grudnya 2016 procitovano 19 veresnya 2009 Republic of Croatia Central Bureau of Statistics 2001 arhiv originalu za 27 travnya 2006 procitovano 14 lipnya 2009 Novak Grga 1960 1924 Hvar Kroz Stoljeca Hvar Through the Centuries Historijski Arhiv Hvar Historical Archives of Hvar Croatian t I vid 2nd Narodni Odbor Opcine Hvar National Council of Hvar Municipality editorn last editor link editorn first Hvar Ring Trudy Salkin Robert M La Boda Sharon 1996 1995 Robert M Salkin Sharon La Boda red International Dictionary of Historical Places Vol 3 Southern Europe vid 2nd Taylor and Francis s 331 334 ISBN 1884964028 9781884964022 zagalnij oglyad a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Citation title Shablon Citation citation a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka arhiv originalu za 26 chervnya 2009 procitovano 14 lipnya 2009 Conde Nast Traveler Readers Choice Awards arhiv originalu za 10 lyutogo 2010 procitovano 19 September 2009 S Forbaher Institute for Anthropological Research Zagreb Croatia arhiv originalu za 4 chervnya 2014 procitovano 21 chervnya 2011 Janislav Kapelj amp Sanja Kapelj PDF Institute of Geology Department for hydrogeology and engineering geology Zagreb Croatia arhiv originalu PDF za 15 lipnya 2011 procitovano 21 chervnya 2011 PDF Croatian Meteorological and Hydrological Service Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 2 December 2015 Croatian Croatian Meteorological and Hydrological Service Arhiv originalu za 8 grudnya 2015 Procitovano 3 December 2015 PosilannyaGvar Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu HvarGalereya zobrazhen 28 lipnya 2011 u Wayback Machine