Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Георгій Бежанович Гвазава (груз. გიორგი ბეჟანის ძე გვაზავა; 1869-1941) — грузинський письменник, перекладач, публіцист і політик, член Установчих зборів Грузії (1919—1921).
| Гвазава Георгій Бежанович | |
|---|---|
| груз. გიორგი გვაზავა | |
 | |
| Народився | 23 квітня 1869[1] Суджуна, муніципалітет Абаша, Самеґрело-Земо Сванеті, Грузія |
| Помер | 20 січня 1941[1] (71 рік) Париж, Франція |
| Поховання | Батіньйоль |
| Діяльність | мовознавець, журналіст |
| Alma mater | d |
| Партія | Національно-демократична партія Грузії |
| |
Біографія
Народився 1869 року у селі Суджуна в Самегрело-Земо-Сванеті у забезпеченій купецькій сім'ї. Рано втратив обох батьків та виховувався дядьком (братом матері) Шаламберідзе, який жив у Нокалакеві (нині Сенакський муніципалітет). Дядько Георгія обіймав пост благочинного (наглядач за духовенством в окрузі).
Георгій навчався в Нокалакеві та Мартвілі, потім — у Тифліській духовній семінарії та 2-й гімназії. Закінчивши гімназію із золотою медаллю, вступив на юридичний факультет Московського університету з урядовою стипендією. Продовжив освіту у Сорбонні, де заснував грузинський студентський союз «Ліга Свободи».
З 1890-х років жив у Тифлісі, працював юристом, публікувався у грузинській та російській пресі. Видав свої поеми «Батонішвілі Левані» («Царевич Леван») та «Ліло» (обидві у 1895 році), «Джаба Джаїані» (1897 рік), «Шалва Одішелія» (1905 рік), збірку віршів «Ланді» та переклади з французької мови віршів П'єра-Жана Беранже та з давньогрецької трагедії Софокла «Антигона».
В 1906 виступив одним з організаторів Національно-демократичної партії. У 1907 разом із та Міхако Церетелі видавав «Грузинську думку». У червні-жовтні 1907 року брав участь у міжнародної конференції в Гаазі, на якій разом з Варламом Черкезішвілі представив « Меморандум народу Грузії» з вимогою незалежності Грузії. За антиурядові висловлювання у 1911 році Гвазава був ув'язнений у Метехі. У 1917 року він опублікував роботу «Грузія з погляду міжнародного права», у якій історично та юридично обгрунтовував право Грузії на державність.
У 1917 році був членом Ради національностей Закавказького особливого комітету. Був одним із засновників Національно-демократичної партії та членом її головного комітету. На установчому з'їзді партії обраний заступником голови з'їзду в президії. У листопаді 1917 року брав активну участь у роботі Грузинського національного конгресу, був обраний членом Національної ради та її виконавчого комітету. У 1918 році обраний депутатом Закавказького сейму, брав участь у Трабзонській мирній конференції та Батумських переговорах між державами Закавказзя та Османською імперією. Був одним з авторів проекту і підписав його. Протягом 1918 року був керівником фракції НДП у парламенті Грузії. У 1919 р. — скарбник ЦВК. Він був обраний депутатом Установчих зборів Грузії, був членом і секретарем Конституційної комісії, членом редакційної комісії Конституції, а також був членом парламентської регуляторної та закордонної комісії. У 1920 році опублікував працю «Основні принципи конституційного права».
Георгій Гвазва емігрував до Парижа у 1921 році. Брав активну участь у політичному житті еміграції, співпрацював з емігрантською пресою. Видавав щомісячний журнал «Прометей» французькою мовою, друкував свої переклади грузинською мовою — 1929 року трагедії Проспера Жоліо де Кребійона «Радаміст і Зенобія» під назвою «Фарсман, цар Іберії», 1934 року — Жана Расіна «Мітрідат», через рік — Есхіла «Прометей закутий». У 1938 році в Парижі виходить у світ повний французький прозовий переклад «Витязя в тигровій шкурі» Шота Руставелі.
Георгій Гвазава помер у 1941 році в Парижі і похований на цвинтарі Батіньйоль.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- (рос.). Apsny.ge. 29 травня 2019. Архів оригіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 30 жовтня 2021.
{{}}: Cite має пусті невідомі параметри:|description=та|accessyear=() - (груз.). Архів оригіналу за 3 серпня 2019. Процитовано 17 листопада 2021.
Посилання
- (рос.)
- გიორგი გვაზავა [ 17 листопада 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Georgij Bezhanovich Gvazava gruz გიორგი ბეჟანის ძე გვაზავა 1869 1941 gruzinskij pismennik perekladach publicist i politik chlen Ustanovchih zboriv Gruziyi 1919 1921 Gvazava Georgij Bezhanovichgruz გიორგი გვაზავაNarodivsya23 kvitnya 1869 1869 04 23 1 Sudzhuna municipalitet Abasha Samegrelo Zemo Svaneti GruziyaPomer20 sichnya 1941 1941 01 20 1 71 rik Parizh FranciyaPohovannyaBatinjolDiyalnistmovoznavec zhurnalistAlma materdPartiyaNacionalno demokratichna partiya Gruziyi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 1869 roku u seli Sudzhuna v Samegrelo Zemo Svaneti u zabezpechenij kupeckij sim yi Rano vtrativ oboh batkiv ta vihovuvavsya dyadkom bratom materi Shalamberidze yakij zhiv u Nokalakevi nini Senakskij municipalitet Dyadko Georgiya obijmav post blagochinnogo naglyadach za duhovenstvom v okruzi Georgij navchavsya v Nokalakevi ta Martvili potim u Tifliskij duhovnij seminariyi ta 2 j gimnaziyi Zakinchivshi gimnaziyu iz zolotoyu medallyu vstupiv na yuridichnij fakultet Moskovskogo universitetu z uryadovoyu stipendiyeyu Prodovzhiv osvitu u Sorbonni de zasnuvav gruzinskij studentskij soyuz Liga Svobodi Z 1890 h rokiv zhiv u Tiflisi pracyuvav yuristom publikuvavsya u gruzinskij ta rosijskij presi Vidav svoyi poemi Batonishvili Levani Carevich Levan ta Lilo obidvi u 1895 roci Dzhaba Dzhayiani 1897 rik Shalva Odisheliya 1905 rik zbirku virshiv Landi ta perekladi z francuzkoyi movi virshiv P yera Zhana Beranzhe ta z davnogreckoyi tragediyi Sofokla Antigona V 1906 vistupiv odnim z organizatoriv Nacionalno demokratichnoyi partiyi U 1907 razom iz ta Mihako Cereteli vidavav Gruzinsku dumku U chervni zhovtni 1907 roku brav uchast u mizhnarodnoyi konferenciyi v Gaazi na yakij razom z Varlamom Cherkezishvili predstaviv Memorandum narodu Gruziyi z vimogoyu nezalezhnosti Gruziyi Za antiuryadovi vislovlyuvannya u 1911 roci Gvazava buv uv yaznenij u Metehi U 1917 roku vin opublikuvav robotu Gruziya z poglyadu mizhnarodnogo prava u yakij istorichno ta yuridichno obgruntovuvav pravo Gruziyi na derzhavnist U 1917 roci buv chlenom Radi nacionalnostej Zakavkazkogo osoblivogo komitetu Buv odnim iz zasnovnikiv Nacionalno demokratichnoyi partiyi ta chlenom yiyi golovnogo komitetu Na ustanovchomu z yizdi partiyi obranij zastupnikom golovi z yizdu v prezidiyi U listopadi 1917 roku brav aktivnu uchast u roboti Gruzinskogo nacionalnogo kongresu buv obranij chlenom Nacionalnoyi radi ta yiyi vikonavchogo komitetu U 1918 roci obranij deputatom Zakavkazkogo sejmu brav uchast u Trabzonskij mirnij konferenciyi ta Batumskih peregovorah mizh derzhavami Zakavkazzya ta Osmanskoyu imperiyeyu Buv odnim z avtoriv proektu i pidpisav jogo Protyagom 1918 roku buv kerivnikom frakciyi NDP u parlamenti Gruziyi U 1919 r skarbnik CVK Vin buv obranij deputatom Ustanovchih zboriv Gruziyi buv chlenom i sekretarem Konstitucijnoyi komisiyi chlenom redakcijnoyi komisiyi Konstituciyi a takozh buv chlenom parlamentskoyi regulyatornoyi ta zakordonnoyi komisiyi U 1920 roci opublikuvav pracyu Osnovni principi konstitucijnogo prava Georgij Gvazva emigruvav do Parizha u 1921 roci Brav aktivnu uchast u politichnomu zhitti emigraciyi spivpracyuvav z emigrantskoyu presoyu Vidavav shomisyachnij zhurnal Prometej francuzkoyu movoyu drukuvav svoyi perekladi gruzinskoyu movoyu 1929 roku tragediyi Prospera Zholio de Krebijona Radamist i Zenobiya pid nazvoyu Farsman car Iberiyi 1934 roku Zhana Rasina Mitridat cherez rik Eshila Prometej zakutij U 1938 roci v Parizhi vihodit u svit povnij francuzkij prozovij pereklad Vityazya v tigrovij shkuri Shota Rustaveli Georgij Gvazava pomer u 1941 roci v Parizhi i pohovanij na cvintari Batinjol PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 ros Apsny ge 29 travnya 2019 Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2021 Procitovano 30 zhovtnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pusti nevidomi parametri description ta accessyear dovidka gruz Arhiv originalu za 3 serpnya 2019 Procitovano 17 listopada 2021 Posilannya ros გიორგი გვაზავა 17 listopada 2021 u Wayback Machine