Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гать — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Розташоване на березі р. Чорногузки. Підпорядковане Воютинській сільській раді. Населення становить 275 осіб.
| село Гать | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Волинська область |
| Район | Луцький |
| Рада | Воютинська сільська рада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1799 |
| Населення | 275 |
| Площа | 1,527 км² |
| Густота населення | 180,09 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 45647 |
| Телефонний код | +380 332 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°40′37″ пн. ш. 25°03′03″ сх. д. / 50.67694° пн. ш. 25.05083° сх. д.Координати: 50°40′37″ пн. ш. 25°03′03″ сх. д. / 50.67694° пн. ш. 25.05083° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 211 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Центральна, 1, с. Воютин, Луцький р-н, Волинська обл., 45645 |
| Карта | |
  Гать | |
 Гать | |
| Мапа | |
Географія
На північ від села знаходиться гідрологічний заказник місцевого значення Чорногузка, створений з метою охорони екосистеми однойменної річки.
Пам'ятки археології
- У північно-західній частині села, в урочищі «Цвинтар», на схилі першої надзаплавної тераси правого берега р. Чорногузки заввишки 8-10 м над рівнем заплави — багатошарове поселення тшинецько-комарівської, вельбарської культур та періоду XII—XV ст. площею близько 1 га. Сліди пам'ятки відмічені на північ від ґрунтової дороги, що веде до тваринницької ферми. Речові матеріали зібрані з території присадибних ділянок селян.
- У північно-західній частині села, в урочищі «Млин», поблизу зруйнованого цвинтаря XVII—XIX ст., на мисі першої надзаплавної тераси правого берега р. Чорногузки заввишки близько 12 м над рівнем заплави — багатошарове поселення тшинецько-комарівської, вельбарської культур і давньоруського періоду XI—XIII ст. площею до 1 га.
- За 0,2 км на північний захід від села, на прилеглій до тваринницької ферми території, на півовальному в плані мисі першої надзаплавної тераси правого берега р. Чорногузки висотою до 8 м над рівнем заплави — селище давньоруського періоду XII—XIII ст. площею близько 2 га.
- За 1,5 км на захід від села, на лагідному схилі першої надзаплавної тераси правого берега р. Чорногузки висотою 2-3 м над рівнем заплави, у місці впадіння в річку допливу Верболіз — селище періоду XII—XV ст. площею до 3 га.
- За 2 км на південний захід від села, на лагідному схилі першої надзаплавної тераси правого берега потоку Верболіз висотою 3-4 м над рівнем заплави — селище періоду XII—XV ст. площею до 2 га.
- У північній частині села, за 150 м на північ від цвинтаря, на мисі прямокутної форми розмірами 200×400 м першої надзаплавної тераси правого берега р. Чорногузки заввишки 8-10 м над рівнем заплави — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і давньоруського періоду XII—XIII ст. площею близько 1 га.
- За 0,5 км на північ від села, на півовальному в плані мисі першої надзаплавної тераси правого берега Чорногузки висотою 10-12 м над рівнем заплави — двошарове поселення пізньопалеолітичного часу і давньоруського періоду XII—XIII ст. площею до 1 га.
- У північно-східній частині села, за 0,3 км на південний захід від шосейного мосту, на схилі першої надзаплавної тераси берега Чорногузки висотою 8-10 м над рівнем заплави — селище давньоруського періоду XII—XIII ст. площею до 1 га.
Історія
Село засноване наприкінці XV ст. За місцевим переказом, назва села походить від «гаті» — дерев'яного помосту, який було перекинуто з метою прокласти шлях через р. Чорногузку. У 1583 р. село належало Кирдею Олізару, котрий походив з родини кримсько-татарського перекопського паші, що перейшов на литовську службу у середині XIV ст. й хрестився за римським обрядом, від якого веде свою генеалогію польська шляхецька родина Велигоських. На початку XVI ст. Гать опинилася у власності родини Гулевичів. З 1629 р. власником села став Симен (Сильвестр) Гулевич-Воютинський, який отримав Гать у подарунок від свого брата Павла Гулевича-Воютинского, котрий, у 1636 р., подарував Гать в числі інших сіл заснованому ним Білостоцькому монастиреві. Після його смерті 1646 р., рішенням Люблінського трибуналу, с. Гать було вилучено з володінь монастиря і повернуто колишньому власнику шляхтичу Свенцицькому.
З документів, опрацьованих у 70-ті рр. XIX ст. В.Абрамовичем, випливає, що після входження Волині до складу Російської імперії (1795 р.) парафіяльна церква с. Гать була практично відразу переведена з унії на православ'я, а її священником було призначено Якова Скульського (помер 1814 р.). У липні 1796 р. цьому священнику було також підпорядковано Михайлівську церкву раніше православного, а у цей час — василіанського Білостоцького монастиря, оскільки в Білостоці не було окремої православної парафії. Пізніших відомостей про православну парафію с. Гать немає, очевидно, православні мешканці Гаті були приписані до церкви у Білостоці. Про польські родини, які мешкали в Гаті, відомо, що вони належали до парафії у с. Скірче на досить значній віддалі від Гаті, де знаходився найближчий римо-католицький костьол. Хоча в с. Несвіч костьол св. Матвія був ближчим
Як розповідає відомий волинський краєзнавець Гр. Гуртовий, у першій половині XIX ст. «через землі урочища Придатки жителі села Білостока увесь час ворогували з гатівцями, іноді доходило навіть до бійок. На межі був струмок, що пливе з Воютина. Поміщик села Гаті, разом зі своїми кріпаками, захопив берег білосточан. Тоді власник значної частини Білостоку, поміщик Жабокрицький, під час жнив зібрав монастирських і казенних людей, озброїв їх списами та дрючками і вигнав «гатчуків». Під час «бою» гатівський пан смертельно поранив селянина з Білостока пострілом з рушниці. Щоб помститися за цю смерть, Жабокрицький повів своїх селян на Гать і спалив майже все село. Прикро, але подібне повторювалося кілька разів. Межа за греблею, як державний кордон, завжди була тривожною». Проте «тривоги тут спричиняли тільки пани — власники землі». На початку XX ст. панський маєток, який знаходився в Гаті на місці колгоспної бригади належав польській шляхетській родині Перетяковичів (Peretiakowiczów) чи Перетятковичів (Peretiatkowiczów), до якої, очевидно належав відомий польський правознавець і політичний діяч (Antoni Peretiatkowicz, 1884—1956).
У часи польської окупації в міжвоєнний період Гать стала однією з 35 громад (gromada Hat') Торчинської гміни (gmina Torczyn) Луцького повіту (powiat Łuck) Волинського воєводства (Woj. wołyńskie). У селі почалося поступове впровадження сучасних технологій у сільське господарство, з'явилися перші сільськогосподарські машини. Це стосується не лише панського фільварку, але й заможніших селян, які мешкали у Гаті.
У період Другої світової війни мешканці Гаті активно підтримували та забезпечували продовольством загони УПА та інші українські партизанські формування. Родина Міхала Перетяковича залишила маєток напередодні вступу в село Червоної армії, у вересні 1939 р. Меншого його брата, Казимира Перетяковича, було схоплено НКВС і, очевидно, страчено. Його дружина Софія також була ув'язнена, проте пізніше приєдналася до армії генерала В. Андерса й померла в Тегерані. Маєток було спалено загоном УПА у червні 1943 р., при цьому загинули дві родини працівників-поляків.
Після вступу до села Радянської армії, на другий день Великодня (17 квітня 1944 р.), усі молоді чоловіки були мобілізовані до її лав. Більшість з них — загинула. На сільському кладовищі є пам'ятник загиблим мешканцям.
У 1947 році в селі в рамках колективізації було ліквідовано одноосібні господарства та створено колгосп. Мешканців сусідніх хуторів (Забара та ін.) переселено до села.
У 1960-х роках, під час так званого укрупнення, колгосп був включений на правах бригади до колгоспу «Дружба» з садибою у с. Воютин, який мав 3314 га землі, у тому числі 2661 га орної. Колгосп спеціалізувався на рільництві і м'ясо-молочному тваринництві. У післявоєнний період у Гаті діяла початкова школа та фельдшерсько-акушерський пункт.
Наприкінці 1980-х років до складу села було включено сусідній населений пункт Тертки й об'єднане село отримало назву Гать. Село Тертки відновлене, як окремий населений пункт, рішенням Волинської обласної ради від 12 серпня 2005 року. Межа між двома селами проходить по будівлі колишньої початкової школи.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 325 осіб, з яких 138 чоловіків та 187 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 272 особи. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.
Релігія
У селі є громада св. Димитрія Солунського Православної церкви України. У 2008-13 рр., поблизу сільського цвинтаря, збудовано невеликий цегляний мурований храм (освячений 12 листопада 2013 р.), при якому діє парафіяльний хор. Проводи в с. Гать відбуваються у суботу Великоднього тижня.
Примітки
- Кучинко М. М., Златогорський О. Є. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк: Волинські старожитності, 2010. — С. 192—194.
- . Архів оригіналу за 2 лютого 2017.
- . Архів оригіналу за 11 серпня 2016.
- . Архів оригіналу за 5 квітня 2017.
- Гуртовий Г. О. Білосток з найдавніших часів. Кразнавчі нариси / Г. О. Гуртовий. — Луцьк: ДП «Волинські старожитності», 2012. — с. 37.
- Herbich, Anna (27.12.2010). . http://www.rp.pl. Архів оригіналу за 5 квітня 2017.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- . https://www.volynnews.com. 12 Листопада 2013. Архів оригіналу за 5 квітня 2017.
Література
- Абрамович В. Историко-статистическое описание села Белостока и бывшего здесь монастыря. Составлено на основе документов, хранящихся в архиве Белостоцкой церкви / В. Абрамович // Волынские епархиальные ведомости. — 1870.–№ 22.– ч. н.–С.727-736; № 23.– ч. н.– С. 761—769.
- Гуртовий Г. О. Білосток з найдавніших часів. Кразнавчі нариси / Г. О. Гуртовий. — Луцьк: ДП «Волинські старожитності», 2012. — 64 с. [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Кучинко М. М., Златогорський О. Є. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк: Волинські старожитності, 2010. — С. 192–194.
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.
Посилання
- Погода в селі Гать [ 12 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- Освячення храму с. Гать [ 10 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Проповідь у Гаті [ 10 квітня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gat selo v Ukrayini u Luckomu rajoni Volinskoyi oblasti Roztashovane na berezi r Chornoguzki Pidporyadkovane Voyutinskij silskij radi Naselennya stanovit 275 osib selo Gat Cerkva sv Dimitriya Solunskogo v s GatCerkva sv Dimitriya Solunskogo v s Gat Krayina Ukrayina Oblast Volinska oblast Rajon Luckij Rada Voyutinska silska rada Osnovni dani Zasnovane 1799 Naselennya 275 Plosha 1 527 km Gustota naselennya 180 09 osib km Poshtovij indeks 45647 Telefonnij kod 380 332 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 40 37 pn sh 25 03 03 sh d 50 67694 pn sh 25 05083 sh d 50 67694 25 05083 Koordinati 50 40 37 pn sh 25 03 03 sh d 50 67694 pn sh 25 05083 sh d 50 67694 25 05083 Serednya visota nad rivnem morya 211 m Misceva vlada Adresa radi vul Centralna 1 s Voyutin Luckij r n Volinska obl 45645 Karta Gat Gat Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gat GeografiyaNa pivnich vid sela znahoditsya gidrologichnij zakaznik miscevogo znachennya Chornoguzka stvorenij z metoyu ohoroni ekosistemi odnojmennoyi richki Pam yatki arheologiyiU pivnichno zahidnij chastini sela v urochishi Cvintar na shili pershoyi nadzaplavnoyi terasi pravogo berega r Chornoguzki zavvishki 8 10 m nad rivnem zaplavi bagatosharove poselennya tshinecko komarivskoyi velbarskoyi kultur ta periodu XII XV st plosheyu blizko 1 ga Slidi pam yatki vidmicheni na pivnich vid gruntovoyi dorogi sho vede do tvarinnickoyi fermi Rechovi materiali zibrani z teritoriyi prisadibnih dilyanok selyan U pivnichno zahidnij chastini sela v urochishi Mlin poblizu zrujnovanogo cvintarya XVII XIX st na misi pershoyi nadzaplavnoyi terasi pravogo berega r Chornoguzki zavvishki blizko 12 m nad rivnem zaplavi bagatosharove poselennya tshinecko komarivskoyi velbarskoyi kultur i davnoruskogo periodu XI XIII st plosheyu do 1 ga Za 0 2 km na pivnichnij zahid vid sela na prileglij do tvarinnickoyi fermi teritoriyi na pivovalnomu v plani misi pershoyi nadzaplavnoyi terasi pravogo berega r Chornoguzki visotoyu do 8 m nad rivnem zaplavi selishe davnoruskogo periodu XII XIII st plosheyu blizko 2 ga Za 1 5 km na zahid vid sela na lagidnomu shili pershoyi nadzaplavnoyi terasi pravogo berega r Chornoguzki visotoyu 2 3 m nad rivnem zaplavi u misci vpadinnya v richku doplivu Verboliz selishe periodu XII XV st plosheyu do 3 ga Za 2 km na pivdennij zahid vid sela na lagidnomu shili pershoyi nadzaplavnoyi terasi pravogo berega potoku Verboliz visotoyu 3 4 m nad rivnem zaplavi selishe periodu XII XV st plosheyu do 2 ga U pivnichnij chastini sela za 150 m na pivnich vid cvintarya na misi pryamokutnoyi formi rozmirami 200 400 m pershoyi nadzaplavnoyi terasi pravogo berega r Chornoguzki zavvishki 8 10 m nad rivnem zaplavi dvosharove poselennya tshinecko komarivskoyi kulturi i davnoruskogo periodu XII XIII st plosheyu blizko 1 ga Za 0 5 km na pivnich vid sela na pivovalnomu v plani misi pershoyi nadzaplavnoyi terasi pravogo berega Chornoguzki visotoyu 10 12 m nad rivnem zaplavi dvosharove poselennya piznopaleolitichnogo chasu i davnoruskogo periodu XII XIII st plosheyu do 1 ga U pivnichno shidnij chastini sela za 0 3 km na pivdennij zahid vid shosejnogo mostu na shili pershoyi nadzaplavnoyi terasi berega Chornoguzki visotoyu 8 10 m nad rivnem zaplavi selishe davnoruskogo periodu XII XIII st plosheyu do 1 ga IstoriyaSelo zasnovane naprikinci XV st Za miscevim perekazom nazva sela pohodit vid gati derev yanogo pomostu yakij bulo perekinuto z metoyu proklasti shlyah cherez r Chornoguzku U 1583 r selo nalezhalo Kirdeyu Olizaru kotrij pohodiv z rodini krimsko tatarskogo perekopskogo pashi sho perejshov na litovsku sluzhbu u seredini XIV st j hrestivsya za rimskim obryadom vid yakogo vede svoyu genealogiyu polska shlyahecka rodina Veligoskih Na pochatku XVI st Gat opinilasya u vlasnosti rodini Gulevichiv Z 1629 r vlasnikom sela stav Simen Silvestr Gulevich Voyutinskij yakij otrimav Gat u podarunok vid svogo brata Pavla Gulevicha Voyutinskogo kotrij u 1636 r podaruvav Gat v chisli inshih sil zasnovanomu nim Bilostockomu monastirevi Pislya jogo smerti 1646 r rishennyam Lyublinskogo tribunalu s Gat bulo vilucheno z volodin monastirya i povernuto kolishnomu vlasniku shlyahtichu Svencickomu Z dokumentiv opracovanih u 70 ti rr XIX st V Abramovichem viplivaye sho pislya vhodzhennya Volini do skladu Rosijskoyi imperiyi 1795 r parafiyalna cerkva s Gat bula praktichno vidrazu perevedena z uniyi na pravoslav ya a yiyi svyashennikom bulo priznacheno Yakova Skulskogo pomer 1814 r U lipni 1796 r comu svyashenniku bulo takozh pidporyadkovano Mihajlivsku cerkvu ranishe pravoslavnogo a u cej chas vasilianskogo Bilostockogo monastirya oskilki v Bilostoci ne bulo okremoyi pravoslavnoyi parafiyi Piznishih vidomostej pro pravoslavnu parafiyu s Gat nemaye ochevidno pravoslavni meshkanci Gati buli pripisani do cerkvi u Bilostoci Pro polski rodini yaki meshkali v Gati vidomo sho voni nalezhali do parafiyi u s Skirche na dosit znachnij viddali vid Gati de znahodivsya najblizhchij rimo katolickij kostol Hocha v s Nesvich kostol sv Matviya buv blizhchim Yak rozpovidaye vidomij volinskij krayeznavec Gr Gurtovij u pershij polovini XIX st cherez zemli urochisha Pridatki zhiteli sela Bilostoka uves chas voroguvali z gativcyami inodi dohodilo navit do bijok Na mezhi buv strumok sho plive z Voyutina Pomishik sela Gati razom zi svoyimi kripakami zahopiv bereg bilostochan Todi vlasnik znachnoyi chastini Bilostoku pomishik Zhabokrickij pid chas zhniv zibrav monastirskih i kazennih lyudej ozbroyiv yih spisami ta dryuchkami i vignav gatchukiv Pid chas boyu gativskij pan smertelno poraniv selyanina z Bilostoka postrilom z rushnici Shob pomstitisya za cyu smert Zhabokrickij poviv svoyih selyan na Gat i spaliv majzhe vse selo Prikro ale podibne povtoryuvalosya kilka raziv Mezha za grebleyu yak derzhavnij kordon zavzhdi bula trivozhnoyu Prote trivogi tut sprichinyali tilki pani vlasniki zemli Na pochatku XX st panskij mayetok yakij znahodivsya v Gati na misci kolgospnoyi brigadi nalezhav polskij shlyahetskij rodini Peretyakovichiv Peretiakowiczow chi Peretyatkovichiv Peretiatkowiczow do yakoyi ochevidno nalezhav vidomij polskij pravoznavec i politichnij diyach Antoni Peretiatkowicz 1884 1956 U chasi polskoyi okupaciyi v mizhvoyennij period Gat stala odniyeyu z 35 gromad gromada Hat Torchinskoyi gmini gmina Torczyn Luckogo povitu powiat Luck Volinskogo voyevodstva Woj wolynskie U seli pochalosya postupove vprovadzhennya suchasnih tehnologij u silske gospodarstvo z yavilisya pershi silskogospodarski mashini Ce stosuyetsya ne lishe panskogo filvarku ale j zamozhnishih selyan yaki meshkali u Gati U period Drugoyi svitovoyi vijni meshkanci Gati aktivno pidtrimuvali ta zabezpechuvali prodovolstvom zagoni UPA ta inshi ukrayinski partizanski formuvannya Rodina Mihala Peretyakovicha zalishila mayetok naperedodni vstupu v selo Chervonoyi armiyi u veresni 1939 r Menshogo jogo brata Kazimira Peretyakovicha bulo shopleno NKVS i ochevidno stracheno Jogo druzhina Sofiya takozh bula uv yaznena prote piznishe priyednalasya do armiyi generala V Andersa j pomerla v Tegerani Mayetok bulo spaleno zagonom UPA u chervni 1943 r pri comu zaginuli dvi rodini pracivnikiv polyakiv Pislya vstupu do sela Radyanskoyi armiyi na drugij den Velikodnya 17 kvitnya 1944 r usi molodi choloviki buli mobilizovani do yiyi lav Bilshist z nih zaginula Na silskomu kladovishi ye pam yatnik zagiblim meshkancyam U 1947 roci v seli v ramkah kolektivizaciyi bulo likvidovano odnoosibni gospodarstva ta stvoreno kolgosp Meshkanciv susidnih hutoriv Zabara ta in pereseleno do sela U 1960 h rokah pid chas tak zvanogo ukrupnennya kolgosp buv vklyuchenij na pravah brigadi do kolgospu Druzhba z sadiboyu u s Voyutin yakij mav 3314 ga zemli u tomu chisli 2661 ga ornoyi Kolgosp specializuvavsya na rilnictvi i m yaso molochnomu tvarinnictvi U pislyavoyennij period u Gati diyala pochatkova shkola ta feldshersko akusherskij punkt Naprikinci 1980 h rokiv do skladu sela bulo vklyucheno susidnij naselenij punkt Tertki j ob yednane selo otrimalo nazvu Gat Selo Tertki vidnovlene yak okremij naselenij punkt rishennyam Volinskoyi oblasnoyi radi vid 12 serpnya 2005 roku Mezha mizh dvoma selami prohodit po budivli kolishnoyi pochatkovoyi shkoli NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 325 osib z yakih 138 cholovikiv ta 187 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 272 osobi 100 naselennya vkazalo svoyeyu ridnoyu movoyu ukrayinsku movu ReligiyaU seli ye gromada sv Dimitriya Solunskogo Pravoslavnoyi cerkvi Ukrayini U 2008 13 rr poblizu silskogo cvintarya zbudovano nevelikij ceglyanij murovanij hram osvyachenij 12 listopada 2013 r pri yakomu diye parafiyalnij hor Provodi v s Gat vidbuvayutsya u subotu Velikodnogo tizhnya PrimitkiKuchinko M M Zlatogorskij O Ye Pam yatki arheologiyi Luckogo rajonu Volinskoyi oblasti navchalnij posibnik Luck Volinski starozhitnosti 2010 S 192 194 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 Arhiv originalu za 11 serpnya 2016 Arhiv originalu za 5 kvitnya 2017 Gurtovij G O Bilostok z najdavnishih chasiv Kraznavchi narisi G O Gurtovij Luck DP Volinski starozhitnosti 2012 s 37 Herbich Anna 27 12 2010 http www rp pl Arhiv originalu za 5 kvitnya 2017 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 https www volynnews com 12 Listopada 2013 Arhiv originalu za 5 kvitnya 2017 LiteraturaAbramovich V Istoriko statisticheskoe opisanie sela Belostoka i byvshego zdes monastyrya Sostavleno na osnove dokumentov hranyashihsya v arhive Belostockoj cerkvi V Abramovich Volynskie eparhialnye vedomosti 1870 22 ch n S 727 736 23 ch n S 761 769 Gurtovij G O Bilostok z najdavnishih chasiv Kraznavchi narisi G O Gurtovij Luck DP Volinski starozhitnosti 2012 64 s 6 bereznya 2016 u Wayback Machine Kuchinko M M Zlatogorskij O Ye Pam yatki arheologiyi Luckogo rajonu Volinskoyi oblasti navchalnij posibnik Luck Volinski starozhitnosti 2010 S 192 194 Cinkalovskij O Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku Vinnipeg Nakladom Tovaristva Volin 1984 1986 PosilannyaPogoda v seli Gat 12 veresnya 2017 u Wayback Machine Osvyachennya hramu s Gat 10 kvitnya 2017 u Wayback Machine Propovid u Gati 10 kvitnya 2017 u Wayback Machine