Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гарлява (лит. Garliava) — місто у Литві, Каунаського району Каунаського повіту.
| Гарлява лит. Garliava | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 54°49′41″ пн. ш. 23°52′30″ сх. д. / 54.82806° пн. ш. 23.87500° сх. д.Координати: 54°49′41″ пн. ш. 23°52′30″ сх. д. / 54.82806° пн. ш. 23.87500° сх. д. | ||||
| Країна |  Литва | |||
| Адмінодиниця | Каунаський район | |||
| Столиця для | Q16468667?[1] (район СРСР) | |||
| Засновано | 1809 | |||
| Перша згадка | ХІХ століття | |||
| Площа | 3,65 км² | |||
| Населення | 12 234 (2022) | |||
| Висота НРМ | 72 м | |||
| Міста-побратими | | |||
| Часовий пояс | літній час | |||
| GeoNames | 599504 | |||
| OSM | ↑974219 ·R (Каунаський район) | |||
| Поштові індекси | LT-53030 | |||
| Міська влада | ||||
| Вебсайт | garliava.lt | |||
| Мапа | ||||
| | ||||
| | ||||
 Гарлява у Вікісховищі | ||||
Етимологія
Поміщик Юозас Годлевскіс, який вважається засновником поселення в 19 столітті, назвав його «Ґодлево» («Годлева» або «Годлев»). Але вже напочатку 20 ст. литовці почали змінювати сполучення приголосних «dl» на більш звичне «rl», щоб полегшити його вимову (Gorliava, Garleva). 1925 у виданні «Lietuvos apvyettos vietos» вже представлено назву «Гарлява», яка стала загальновизнаною. Отже, Гарлява — садибна топонімія, яка асоціюється з пол. godło – «герб, емблема».
Легенда свідчить, що поміщик Юозас Годлевскіс невипадково зупинився в цих місцях. Колись тут було непролазне болото, а господар застряг тут з кіньми і страшенно злякався, став благати бога врятувати його і пообіцяв, що якщо залишиться живий, то збудує на цьому місці церкву.
Географія
Місто розташоване на південь від Каунаса, біля старої дороги на Маріямполе та Прієнай. Через місто протікає потік Майшис. Біля струмка розташований міський парк.
Історія
На кінець 18 століття центром Гарлявського воєводства було місто Jonučiai (3 км від Гарляви). Гарлява виросла з села, яке почало розвиватися на початку ХІХ століття біля новозбудованої дороги на землі графа Юозаса Годлевскіса. Через Гарляву проходив важливий поштовий шлях Каунас-Маріямполе-Варшава.
Юозас Годлевскіс, який вважається засновником поселення в 19 столітті, після Третього поділу Польщі купив багато земель в Ужнемуне, 1809 збудував Гарлявський костел (за переказами, на згадку свого порятунку від розбійника, що впав на тому місці) і назвав на його честь місцевість «Годлево» (Годлева або Годлевас) — цей рік вважається датою заснування Гарляви. Проте вже в ХХ ст. На початку 19 століття литовці почали змінювати приголосний склад за рахунок більш поширеного rl , щоб зробити форму легшою для вимови (Горлява, Гарлева).
Ю. Годлевскіс будував храми не лише для католиків, а й для євангелістів-лютеран (Гарлявська євангелістсько-лютеранська церква була продана лютеранами в 21 ст.). Гарлява у 19 ст виросла у місто, яке розширилося обабіч дороги. Влітку 1812 через Гарляву проїжджав Наполеон, штаб армії якого знаходився під Гарлявою і який квартирував у старому міському пансіонаті.
15 серпня 1826 засновано Гарлявську парафію, (в Йонушаї залишився парафіяльний цвинтар (нині «Jonučiai kapinės»)). 1827 у Гарляві було 12 хат і 160 жителів, а в 1890 р. – вже 94 будинки і 1125 жителів. 1889 Гарлявська волость складалася з 41 села і 33 дворів. На території парафії проживало 11912 католиків, 2218 євреїв і 71 лютеран. У 1869-1870 роках побудована лютеранська церква.
Литовське національне відродження досить рано охопило Гарляву та її околиці. Гарлявський аптекар Казис Аглінскас (1851–1924), вчителі Юозас Анджулайтіс-Кальненас, Ксаверас Сакалаускас-Ванагеліс, Йонас Мачис-Кекштас та інші, в тому числі книготорговці, створили товариство любителів і розповсюджувачів литовської преси, що поширювало литовське слово. Йонас Басанавічюс часто відвідував К. Аглінскаса.
Відлуння січневого повстання 1863 р. було відчутним у Гарляві. 1 лютого 1863 священик Мотей Радзюкінас прочитав у церкві маніфест повстання і за це був засланий до Сибіру.
У 1904 в Гарляві засновано перше споживче товариство «Витурис». 1905 була створена парафіяльна бібліотека, працювали чайна, пекарня, проводилися публічні вистави. 1905 революційні події в Російській імперії та Литві спонукали мешканців Гарляви та навколишніх литовських поселень до опору царату. У липні на міській управі були знищені державні документи російською, оголошення та вивіска. 3 березня 1000 мешканців Гарляви підписали петицію до царя, в якій вимагали свободи совісті, слова, друку, спілок і віросповідань, дозволу литовцям обіймати державні посади в Литві, домагалися використання литовської мови в судах і школах та ін.
1908 у Гарляві було відкрито кінотеатр, який був першим у Литві. 1909 р. американський литовець кінооператор А. Рачюнас вперше зняв образи Гарляви на плівку. Відомий міжвоєнний литовський оператор Альфонсас Жібас народився в Гарляві.
У Першу світову, під час боїв під Гарлявою було підірвано вежі костелів, зламано стіни, спалено всі будівлі настоятеля. До 1923 церкву відремонтували, а в 1935 р. за проєктом архітектора Стасіоса Кудокаса також були перебудовані вежі. У костелі встановлено електричний орган — один із перших у Литві.
16 лютого 1918 після публікації Акту про незалежність Литви, 1918–1920 частина гарлявців вступила добровольцями до литовської армії. Пам'ять загиблих добровольців вшановує пам'ятник, споруджений біля церкви.
У міжвоєнний період Гарлява була центром повіту. На 1923 у Гарляві було 116 дворів і 936 жителів. Центральна вулиця Вітовта була вимощена камінням, збудовано багато державних і приватних будинків, волосний штаб (нині вул. Вітовта № 68). Ділянка дороги KK130 між Каунасом і Гарлявою стала найбільш завантаженою ділянкою в Литві. в 1929 р. поблизу Гарляви збудовано віадук.
1939 року Гарлява налічувала близько 1300 жителів. У місті були: волосна управа, оздоровчий пункт, пошта, аптека, дві початкові школи, невеликий кредитний банк, два парові млини, чесально-прядильна фабрика, олійний прес, майстерня з обробки шкіри. Майже кожен другий будинок на центральній вулиці мав або магазин, або ресторан-чайну.
У Гарляві було велике стрілецьке товариство, пожежна дружина, гурток патріотів, молодих литовців, молодих хліборобів, скаутів, а також громада католицької церкви св. Йосипа, та ін. товариства.
Під час окупації Гарлява та її жителі дуже постраждали. Німецькі окупанти 28 серпня 1941 розстріляли багатьох жителів Гарляви. Під час радянської окупації 14 червня 1941 р. і 1948–1949 сотні гарлявчан були заслані до Сибіру.
У повоєнні роки в околицях Гарляви точилася активна боротьба опору. Тут діяли литовські партизани, а саме Бірутський загін командира Юозаса Лукші. Значніші сутички партизанів зі «стрибами» та енкаведистами відбулися в 1945 р. 5 березня біля села Юргінішки, а наприкінці 1946 р. — на Юодгірі, де енкаведисти й «стриби» напали на групу з десятка чоловік партизанського загону Жвангутіса. Знищивши 23 нападників, партизани відступили, але Жвангутіс і 6 бійців загинули. Зараз з ініціативи Гарлявського осередку Союзу вигнанців Литви на цьому місці споруджено каплицю-стовп на згадку про страждання литовського народу. Скульптор – А. Терезіус. Тіла загиблих партизанів вивезли на гарлявський двір для впізнання. 4 вересня 1951 у Пабартупісі, поблизу Гарляви, загинув легендарний партизанський командир Юозас Лукша. На його честь у 1989 названа одна з вулиць Гарляви, а також Гарлявська школа (у 1994р.).
15 травня 1958 Гарлява здобула статус селища міського типу. Після війни в Гарляві оселялися депортовані люди, які поверталися із Сибіру, і бійці з різних куточків Литви, які брали участь у повоєнному опорі, та їхні зв’язкові.
П. Петрайтіс, В. Швірінас, П. Блажавічюс та інші збудували таємний хрест на згадку про литовських мучеників. Ядвіга Беляускене була ув'язнена за антирадянську діяльність. У роки сєвєцької окупації гарлявська церква чинила найактивніший опір (пастор о. Т. Думбляускас, священики В. Стакенас і В. Праяра). Тут поширювалася Хроніка Литовської Католицької Церкви. Церковний хор під керівництвом монахині-органістки Інокенти Зузани Мілюте був відомий на всю Литву. Саулюс Келпша з Гарлії таємно підняв литовський триколор під час совєцької окупації.
За совєцьких часів збудовано ремонтно-механічний завод, цех рокайського керамічного заводу, інститут реконструкції та проєктування сільськогосподарських виробничих будівель.
У період відродження (1988–1990) гарлявчани активно долучилися до руху національного відродження. Влітку 1988 в Гарляві була створена група Саюдіс, яку очолив Річардас Гудайтіс. Діяльність руху підтримував пастор монсеньйор Андріус Густайтіс.
У 1994 затверджено герб Гарляви.
Культура і освіта
Навчальні заклади:
- Середня школа імені Гарлява Адамоса Міткауса (найстаріша в місті, діяла ще до війни)
- Середня школа Гарлява Йонучяй (заснована 1974)
- Garliava Juozas Lukša gimnazija (гімназія ім. Юозаса Лукші) (заснована 1992)
- Гарлявська художня школа (заснована 1974 р.). У школі працює 50 викладачів, навчається близько 400 учнів
- Дитячий садок-школа "Обелєле". Є близько 50 співробітників. У дитсадку навчається та відвідує близько 250 дітей.
- У яслах-садку «Eglutė» та дитячому садку «Jonučiai» працює близько 50 працівників, які відвідують близько 200 дітей.
Публічна бібліотека Каунаського району була заснована 1955. Колектив бібліотеки, який налічує 17 чоловік, обслуговує жителів Гарляви та координує роботу 33 бібліотечних філій. Бібліотека налічує 75 тис. книг, 33 тис. читачів (дані 2000).
Гарлявський будинок культури засновано 1958 р. У ньому діє 14 художніх колективів, в яких беруть участь близько 300 самозайнятих осіб. Щороку проводяться традиційні заходи: фестиваль дитячої пісні «Dainoju taviškėlei», фестиваль «Atvelykis», Дні мистецтва, дитячий національний фестиваль танцю на лауреатство премії «Гарлява», виставки народної творчості та професійні художники.
У Гарляві діє 14 гуртків аматорів мистецтва, які налічують понад 300 учасників. Це мішаний хор, дівочий хор, фольклорний ансамбль, два дитячих колективи народного танцю, художня студія, суботня школа естетичного виховання дітей, гуртки ритмічного танцю тощо.
Гарлявський краєзнавчий музей знаходиться в Йонучяйській середній школі. Музей засновано 21 квітня 1998. Численні експонати розповідають про засновника Гарляви Ю. Годлевскіса, історичне минуле краю, відомих жителів Гарляви: Казі Аглінскаса – аптекаря та культурного діяча, Она Небелите-Янкаускене – милосердну сестру, Рокаса Шлюпаса - засновника Литовського Червоного Хреста, Юозаса Габріса-Паршайтіса – культурного діячя і дипломата. У музеї багато історичного матеріалу про повоєнний спротив, період відродження та сьогодення міста.
2011 збудовано сучасний спортивно-оздоровчий комплекс «Гарлява».
Фольклор
Німецькі мовознавці Август Лескинас і Карл Бругман опублікували книгу «Litauische Volkslieder und Märchen» у 1882 р., в якій К. Бругман записав низку фольклору з Гарлявщини та описав місцевий діалект. 1909 р. У Гарляві Я. Басанавичюс записав три народні пісні «Ant kalnelios šaltinėlis», «Tykus buvina vekarelės» і «Šia naktelė per naktelė» у виконанні Анастазії Катіляускайте та Ельжбети Вишняускайте в Гарляві. Це найдавніші відомі звукозаписи, зроблені в Гарляві.
Населення
- 1827 рік - 160
- 1881 рік - 1125
- 1923 рік - 936
- 1959 рік - 2499
- 1970 рік - 5821
- 1989 рік - 12 420
- 2001 рік - 13 322
- 2021 рік - 10 366
Спорт
- Жіночий гандбольний клуб «HC SM Garliava»
- Футбольний клуб ФК «Гарлява»
- Біговий клуб „Bėgantis žmogus“
- Клуб верхової їзди „Kalibras“
Галерея
-
![image]()
Гарлявський став -
![image]()
Залізнична станція Гарлява поблизу Рінкунай (Каунас)
Джерела
- Godlewo. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, T. II (Derenek — Gżack). Warszawa, 1881,
- Aleksandras Vanagas. „Lietuvos miestų vardai“ (antrasis leidimas). – Vilnius, Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2004.
- Garliava. Mažoji lietuviškoji tarybinė enciklopedija, T. 1 (A–J). Vilnius, Vyriausioji enciklopedijų redakcija, 1966
- Garliava. Lietuviškoji tarybinė enciklopedija, IV t. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 1978. T.IV: Gariga-Jančas
- Garliava. Tarybų Lietuvos enciklopedija, T. 1 (A-Grūdas). – Vilnius: Vyriausioji enciklopedijų redakcija, 1985
Посилання
- Сайт староства
Примітки
- Visuotinė lietuvių enciklopedija
 | Це незавершена стаття з географії Литви. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Garlyava lit Garliava misto u Litvi Kaunaskogo rajonu Kaunaskogo povitu Garlyava lit Garliava Osnovni dani54 49 41 pn sh 23 52 30 sh d 54 82806 pn sh 23 87500 sh d 54 82806 23 87500 Koordinati 54 49 41 pn sh 23 52 30 sh d 54 82806 pn sh 23 87500 sh d 54 82806 23 87500 Krayina LitvaAdminodinicya Kaunaskij rajonStolicya dlya Q16468667 1 rajon SRSR Zasnovano 1809Persha zgadka HIH stolittyaPlosha 3 65 km Naselennya 12 234 2022 Visota NRM 72 mMista pobratimiChasovij poyas UTC 2 UTC 3litnij chasGeoNames 599504OSM 974219 R Kaunaskij rajon Poshtovi indeksi LT 53030 Miska vlada Vebsajt garliava lt Mapa Garlyava u VikishovishiEtimologiyaPomishik Yuozas Godlevskis yakij vvazhayetsya zasnovnikom poselennya v 19 stolitti nazvav jogo Godlevo Godleva abo Godlev Ale vzhe napochatku 20 st litovci pochali zminyuvati spoluchennya prigolosnih dl na bilsh zvichne rl shob polegshiti jogo vimovu Gorliava Garleva 1925 u vidanni Lietuvos apvyettos vietos vzhe predstavleno nazvu Garlyava yaka stala zagalnoviznanoyu Otzhe Garlyava sadibna toponimiya yaka asociyuyetsya z pol godlo gerb emblema Legenda svidchit sho pomishik Yuozas Godlevskis nevipadkovo zupinivsya v cih miscyah Kolis tut bulo neprolazne boloto a gospodar zastryag tut z kinmi i strashenno zlyakavsya stav blagati boga vryatuvati jogo i poobicyav sho yaksho zalishitsya zhivij to zbuduye na comu misci cerkvu GeografiyaMisto roztashovane na pivden vid Kaunasa bilya staroyi dorogi na Mariyampole ta Priyenaj Cherez misto protikaye potik Majshis Bilya strumka roztashovanij miskij park IstoriyaNa kinec 18 stolittya centrom Garlyavskogo voyevodstva bulo misto Jonuciai 3 km vid Garlyavi Garlyava virosla z sela yake pochalo rozvivatisya na pochatku HIH stolittya bilya novozbudovanoyi dorogi na zemli grafa Yuozasa Godlevskisa Cherez Garlyavu prohodiv vazhlivij poshtovij shlyah Kaunas Mariyampole Varshava Yuozas Godlevskis yakij vvazhayetsya zasnovnikom poselennya v 19 stolitti pislya Tretogo podilu Polshi kupiv bagato zemel v Uzhnemune 1809 zbuduvav Garlyavskij kostel za perekazami na zgadku svogo poryatunku vid rozbijnika sho vpav na tomu misci i nazvav na jogo chest miscevist Godlevo Godleva abo Godlevas cej rik vvazhayetsya datoyu zasnuvannya Garlyavi Prote vzhe v HH st Na pochatku 19 stolittya litovci pochali zminyuvati prigolosnij sklad za rahunok bilsh poshirenogo rl shob zrobiti formu legshoyu dlya vimovi Gorlyava Garleva Yu Godlevskis buduvav hrami ne lishe dlya katolikiv a j dlya yevangelistiv lyuteran Garlyavska yevangelistsko lyuteranska cerkva bula prodana lyuteranami v 21 st Garlyava u 19 st virosla u misto yake rozshirilosya obabich dorogi Vlitku 1812 cherez Garlyavu proyizhdzhav Napoleon shtab armiyi yakogo znahodivsya pid Garlyavoyu i yakij kvartiruvav u staromu miskomu pansionati 15 serpnya 1826 zasnovano Garlyavsku parafiyu v Jonushayi zalishivsya parafiyalnij cvintar nini Jonuciai kapines 1827 u Garlyavi bulo 12 hat i 160 zhiteliv a v 1890 r vzhe 94 budinki i 1125 zhiteliv 1889 Garlyavska volost skladalasya z 41 sela i 33 dvoriv Na teritoriyi parafiyi prozhivalo 11912 katolikiv 2218 yevreyiv i 71 lyuteran U 1869 1870 rokah pobudovana lyuteranska cerkva Litovske nacionalne vidrodzhennya dosit rano ohopilo Garlyavu ta yiyi okolici Garlyavskij aptekar Kazis Aglinskas 1851 1924 vchiteli Yuozas Andzhulajtis Kalnenas Ksaveras Sakalauskas Vanagelis Jonas Machis Kekshtas ta inshi v tomu chisli knigotorgovci stvorili tovaristvo lyubiteliv i rozpovsyudzhuvachiv litovskoyi presi sho poshiryuvalo litovske slovo Jonas Basanavichyus chasto vidviduvav K Aglinskasa Vidlunnya sichnevogo povstannya 1863 r bulo vidchutnim u Garlyavi 1 lyutogo 1863 svyashenik Motej Radzyukinas prochitav u cerkvi manifest povstannya i za ce buv zaslanij do Sibiru U 1904 v Garlyavi zasnovano pershe spozhivche tovaristvo Vituris 1905 bula stvorena parafiyalna biblioteka pracyuvali chajna pekarnya provodilisya publichni vistavi 1905 revolyucijni podiyi v Rosijskij imperiyi ta Litvi sponukali meshkanciv Garlyavi ta navkolishnih litovskih poselen do oporu caratu U lipni na miskij upravi buli znisheni derzhavni dokumenti rosijskoyu ogoloshennya ta viviska 3 bereznya 1000 meshkanciv Garlyavi pidpisali peticiyu do carya v yakij vimagali svobodi sovisti slova druku spilok i virospovidan dozvolu litovcyam obijmati derzhavni posadi v Litvi domagalisya vikoristannya litovskoyi movi v sudah i shkolah ta in 1908 u Garlyavi bulo vidkrito kinoteatr yakij buv pershim u Litvi 1909 r amerikanskij litovec kinooperator A Rachyunas vpershe znyav obrazi Garlyavi na plivku Vidomij mizhvoyennij litovskij operator Alfonsas Zhibas narodivsya v Garlyavi U Pershu svitovu pid chas boyiv pid Garlyavoyu bulo pidirvano vezhi kosteliv zlamano stini spaleno vsi budivli nastoyatelya Do 1923 cerkvu vidremontuvali a v 1935 r za proyektom arhitektora Stasiosa Kudokasa takozh buli perebudovani vezhi U kosteli vstanovleno elektrichnij organ odin iz pershih u Litvi 16 lyutogo 1918 pislya publikaciyi Aktu pro nezalezhnist Litvi 1918 1920 chastina garlyavciv vstupila dobrovolcyami do litovskoyi armiyi Pam yat zagiblih dobrovolciv vshanovuye pam yatnik sporudzhenij bilya cerkvi U mizhvoyennij period Garlyava bula centrom povitu Na 1923 u Garlyavi bulo 116 dvoriv i 936 zhiteliv Centralna vulicya Vitovta bula vimoshena kaminnyam zbudovano bagato derzhavnih i privatnih budinkiv volosnij shtab nini vul Vitovta 68 Dilyanka dorogi KK130 mizh Kaunasom i Garlyavoyu stala najbilsh zavantazhenoyu dilyankoyu v Litvi v 1929 r poblizu Garlyavi zbudovano viaduk 1939 roku Garlyava nalichuvala blizko 1300 zhiteliv U misti buli volosna uprava ozdorovchij punkt poshta apteka dvi pochatkovi shkoli nevelikij kreditnij bank dva parovi mlini chesalno pryadilna fabrika olijnij pres majsternya z obrobki shkiri Majzhe kozhen drugij budinok na centralnij vulici mav abo magazin abo restoran chajnu U Garlyavi bulo velike strilecke tovaristvo pozhezhna druzhina gurtok patriotiv molodih litovciv molodih hliborobiv skautiv a takozh gromada katolickoyi cerkvi sv Josipa ta in tovaristva Pid chas okupaciyi Garlyava ta yiyi zhiteli duzhe postrazhdali Nimecki okupanti 28 serpnya 1941 rozstrilyali bagatoh zhiteliv Garlyavi Pid chas radyanskoyi okupaciyi 14 chervnya 1941 r i 1948 1949 sotni garlyavchan buli zaslani do Sibiru U povoyenni roki v okolicyah Garlyavi tochilasya aktivna borotba oporu Tut diyali litovski partizani a same Birutskij zagin komandira Yuozasa Lukshi Znachnishi sutichki partizaniv zi stribami ta enkavedistami vidbulisya v 1945 r 5 bereznya bilya sela Yurginishki a naprikinci 1946 r na Yuodgiri de enkavedisti j stribi napali na grupu z desyatka cholovik partizanskogo zagonu Zhvangutisa Znishivshi 23 napadnikiv partizani vidstupili ale Zhvangutis i 6 bijciv zaginuli Zaraz z iniciativi Garlyavskogo oseredku Soyuzu vignanciv Litvi na comu misci sporudzheno kaplicyu stovp na zgadku pro strazhdannya litovskogo narodu Skulptor A Terezius Tila zagiblih partizaniv vivezli na garlyavskij dvir dlya vpiznannya 4 veresnya 1951 u Pabartupisi poblizu Garlyavi zaginuv legendarnij partizanskij komandir Yuozas Luksha Na jogo chest u 1989 nazvana odna z vulic Garlyavi a takozh Garlyavska shkola u 1994r 15 travnya 1958 Garlyava zdobula status selisha miskogo tipu Pislya vijni v Garlyavi oselyalisya deportovani lyudi yaki povertalisya iz Sibiru i bijci z riznih kutochkiv Litvi yaki brali uchast u povoyennomu opori ta yihni zv yazkovi P Petrajtis V Shvirinas P Blazhavichyus ta inshi zbuduvali tayemnij hrest na zgadku pro litovskih muchenikiv Yadviga Belyauskene bula uv yaznena za antiradyansku diyalnist U roki syevyeckoyi okupaciyi garlyavska cerkva chinila najaktivnishij opir pastor o T Dumblyauskas svyasheniki V Stakenas i V Prayara Tut poshiryuvalasya Hronika Litovskoyi Katolickoyi Cerkvi Cerkovnij hor pid kerivnictvom monahini organistki Inokenti Zuzani Milyute buv vidomij na vsyu Litvu Saulyus Kelpsha z Garliyi tayemno pidnyav litovskij trikolor pid chas sovyeckoyi okupaciyi Za sovyeckih chasiv zbudovano remontno mehanichnij zavod ceh rokajskogo keramichnogo zavodu institut rekonstrukciyi ta proyektuvannya silskogospodarskih virobnichih budivel U period vidrodzhennya 1988 1990 garlyavchani aktivno doluchilisya do ruhu nacionalnogo vidrodzhennya Vlitku 1988 v Garlyavi bula stvorena grupa Sayudis yaku ocholiv Richardas Gudajtis Diyalnist ruhu pidtrimuvav pastor monsenjor Andrius Gustajtis U 1994 zatverdzheno gerb Garlyavi Kultura i osvitaGarlyavska ZOSh Navchalni zakladi Serednya shkola imeni Garlyava Adamosa Mitkausa najstarisha v misti diyala she do vijni Serednya shkola Garlyava Jonuchyaj zasnovana 1974 Garliava Juozas Luksa gimnazija gimnaziya im Yuozasa Lukshi zasnovana 1992 Garlyavska hudozhnya shkola zasnovana 1974 r U shkoli pracyuye 50 vikladachiv navchayetsya blizko 400 uchniv Dityachij sadok shkola Obelyele Ye blizko 50 spivrobitnikiv U ditsadku navchayetsya ta vidviduye blizko 250 ditej U yaslah sadku Eglute ta dityachomu sadku Jonuciai pracyuye blizko 50 pracivnikiv yaki vidviduyut blizko 200 ditej Publichna biblioteka Kaunaskogo rajonu bula zasnovana 1955 Kolektiv biblioteki yakij nalichuye 17 cholovik obslugovuye zhiteliv Garlyavi ta koordinuye robotu 33 bibliotechnih filij Biblioteka nalichuye 75 tis knig 33 tis chitachiv dani 2000 Garlyavskij budinok kulturi zasnovano 1958 r U nomu diye 14 hudozhnih kolektiviv v yakih berut uchast blizko 300 samozajnyatih osib Shoroku provodyatsya tradicijni zahodi festival dityachoyi pisni Dainoju taviskelei festival Atvelykis Dni mistectva dityachij nacionalnij festival tancyu na laureatstvo premiyi Garlyava vistavki narodnoyi tvorchosti ta profesijni hudozhniki U Garlyavi diye 14 gurtkiv amatoriv mistectva yaki nalichuyut ponad 300 uchasnikiv Ce mishanij hor divochij hor folklornij ansambl dva dityachih kolektivi narodnogo tancyu hudozhnya studiya subotnya shkola estetichnogo vihovannya ditej gurtki ritmichnogo tancyu tosho Sportivno ozdorovchij kompleks Garlyava Vasario 16 osios st Garlyavskij krayeznavchij muzej znahoditsya v Jonuchyajskij serednij shkoli Muzej zasnovano 21 kvitnya 1998 Chislenni eksponati rozpovidayut pro zasnovnika Garlyavi Yu Godlevskisa istorichne minule krayu vidomih zhiteliv Garlyavi Kazi Aglinskasa aptekarya ta kulturnogo diyacha Ona Nebelite Yankauskene miloserdnu sestru Rokasa Shlyupasa zasnovnika Litovskogo Chervonogo Hresta Yuozasa Gabrisa Parshajtisa kulturnogo diyachya i diplomata U muzeyi bagato istorichnogo materialu pro povoyennij sprotiv period vidrodzhennya ta sogodennya mista 2011 zbudovano suchasnij sportivno ozdorovchij kompleks Garlyava Folklor Nimecki movoznavci Avgust Leskinas i Karl Brugman opublikuvali knigu Litauische Volkslieder und Marchen u 1882 r v yakij K Brugman zapisav nizku folkloru z Garlyavshini ta opisav miscevij dialekt 1909 r U Garlyavi Ya Basanavichyus zapisav tri narodni pisni Ant kalnelios saltinelis Tykus buvina vekareles i Sia naktele per naktele u vikonanni Anastaziyi Katilyauskajte ta Elzhbeti Vishnyauskajte v Garlyavi Ce najdavnishi vidomi zvukozapisi zrobleni v Garlyavi Naselennya1827 rik 160 1881 rik 1125 1923 rik 936 1959 rik 2499 1970 rik 5821 1989 rik 12 420 2001 rik 13 322 2021 rik 10 366SportZhinochij gandbolnij klub HC SM Garliava Futbolnij klub FK Garlyava Bigovij klub Begantis zmogus Klub verhovoyi yizdi Kalibras GalereyaGarlyavskij stav Zaliznichna stanciya Garlyava poblizu Rinkunaj Kaunas DzherelaGodlewo Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich T II Derenek Gzack Warszawa 1881 Aleksandras Vanagas Lietuvos miestu vardai antrasis leidimas Vilnius Mokslo ir enciklopediju leidybos institutas 2004 Garliava Mazoji lietuviskoji tarybine enciklopedija T 1 A J Vilnius Vyriausioji enciklopediju redakcija 1966 Garliava Lietuviskoji tarybine enciklopedija IV t Vilnius Mokslo ir enciklopediju leidybos institutas 1978 T IV Gariga Jancas Garliava Tarybu Lietuvos enciklopedija T 1 A Grudas Vilnius Vyriausioji enciklopediju redakcija 1985PosilannyaSajt starostvaPrimitkiVisuotine lietuviu enciklopedija d Track Q76499581 Ce nezavershena stattya z geografiyi Litvi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi