Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гамзіград (серб. кир. , pronounced ) — археологічна пам'ятка, спа-курорт і об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО в Сербії, розташований на південь від річки Дунай, у місті Заєчар. Це місце розташування давньоримського комплексу палаців і храмів Фелікса Ромуліани (серб. Феликс Ромулијана / Feliks Romulijana), побудований імператором Галерієм у . Основна площа охоплює 10 acres (40 000 м2).
| Гамзіград | |
|---|---|
| Світова спадщина | |
 Гамзіград | |
| 43°53′57″ пн. ш. 22°11′10″ сх. д. / 43.89930555558333225° пн. ш. 22.18616666669444371° сх. д. | |
| Країна |  Сербія |
| Тип | Культурний |
| (Критерії) | iii, iv |
| Об'єкт № | 1253 |
| Зареєстровано: | 2007 (31 сесія) |
  | |
 Гамзіград у Вікісховищі | |
Історія
Поруч із Гамзіградом лежать руїни величезного римського комплексу під назвою Фелікс Ромуліана, одного з найважливіших пізньоримських місць у Європі. Ранні дослідники вважали, що стародавні руїни були римським військовим табором через їхні розміри та численні вежі. Систематичні археологічні розкопки, які проводилися з 1953 року, показали, що це місце насправді було імператорським палацом. Він був задуманий і побудований одним із тетрархів, імператором Галерієм, римським імператором дакійського походження, прийомним сином і зятем римського імператора Діоклетіана. Галерій розпочав будівництво у 298 році (після перемоги над Сасанідською імперією, яка принесла йому захоплення та славу), щоб відзначити місце свого народження. Ім'я Фелікс Ромуліана отримав в пам'ять про свою матір Ромулу, яка також була жрицею язичницького дакійського культу. Комплекс храмів і палаців слугував трьом основним цілям — місце поклоніння божественній особистості його матері, пам'ятка його діянням як імператора та розкішна вілла для Галерія. Ромуліана збереглася, поки її не пограбували гуни в середині 5 століття. Пізніше це місце стало скромним поселенням фермерів і ремісників, яке остаточно було залишено на початку VII століття з приходом слов'ян.
Конструкції вперше були оцінені в 1835 році бароном фон Гердером, саксонським шахтарським підприємцем, у «Bergmänische Reise in Serbie im Jahre 1835». Пізніше німецький мінералог Август Брайтгаупт також написав статтю про споруди. Австро-угорський натураліст, географ, етнограф і археолог (який заслужив велику повагу в Сербії та Болгарії завдяки своїм роботам про південних слов'ян) особливо цікавився Гамзіградом і відвідав руїни двічі, у 1860 та 1864 роках. коли він намалював тогочасний стан валів і веж, увійшов до його праць про Сербію, надрукованих у Відні та Лейпцигу.
Захоплення Гамзиградом зникло до кінця 19 століття. Справжню історію комплексу ще належить дослідити. Інтерес відродився в 1950-х роках у період «неоромантизму сербської археології». Векослав Попович, директор Міського музею Заєчара, розпочав систематичні археологічні дослідження у 1953 році. Дослідженнями у 1970 році керував академічний професор д-р , який вважається тим, хто позиціонує пам'ятку серед світової археології.
Комплекс був демістифікований у 1984 році, коли на південному заході було виявлено архівольт з написом FELIX ROMULIANA.
Макет
Археологічні розкопки на цьому місці виявили залишки римського комплексу з двома храмами, двома палацами та будівлею з коридором, включаючи винятково чудову мозаїку із зображенням грецьких міфологічних фігур Діоніса та Медузи, фігурні капітелі Геракла, ванни та вражаючі брами. На місці було виявлено кілька цінних скарбів римських золотих монет, які продовжують давати важливі римські артефакти.
Пілястри імператорів Діоклетіана, Максиміана, Галерія, Ліцинія, Максимінуса та Костянтина належать до вражаючих знахідок. У двох мавзолеях на пагорбі Магура були поховані і обожнені Ромула і засновник Галерій.
Серед найважливіших знахідок на місці — портрети римських імператорів, виготовлені з порфіру, і монети, які допомагають точно датувати комплекс. Скульптура Діани, богині полювання, була знайдена в липні 2010 року німецькими та сербськими археологічними групами, експерти сказали, що відсутні кінь і вершник, що символізує перемогу над варварами.
Поряд із латинськими написами по всьому комплексу знайдено кілька грецьких написів.
Відремонтовано північно-західну частину; базиліки були побудовані під час правління імператора Юстиніана.
Північна частина
Північний храм
Храм має тетрастильний простилос типу, подібний до храму Юпітера в палаці Діоклетіана у Спліті, побудованому в 305 році нашої ери. Залишки становлять високий подіум, склеп у формі хреста, сходи та жертовний вівтар. Він був присвячений богині Лібері.
Архітрав, одвірки, подіум і колони були виготовлені із зеленого пісковику, фриз із білого вапняку, тоді як фігурні капітелі були зроблені з мармуру.
Палац один
Палац складається з восьмикутної основної будівлі, трьох перистилів і меншої ванної кімнати. Вестибюль (приставний зал) зберігся з мармуровою плитою та колонами із зеленого зміїного розриву та червоного граніту. Підлога вестибюлю повністю вкрита мозаїчним килимом із лабіринтом у центрі та геометричними мотивами.
Центральний зал (можливо, трон) прикрашений геометричними орнаментами та мальовничими сценами полювання.
Триклінум прикрашений дорогоцінними барвистими кам'яними плитками (opus sectile), а вхід прикрашений розкішною мозаїкою із зображенням грецького бога Діоніса. Частини скульптури Галерія, зображеного як Пантократор (правитель Всесвіту), були знайдені в будівлях, ліва рука, що тримає кулю з червоного порфіру, була знайдена в триклінумі, голова була знайдена на південному сході комплексу.
Стіни палацу вкриті мармуром, зеленим порфіром і фресками. Мармурові скульптури, що зображують грецьких богів, створені за мотивами скульптурного мистецтва 5-4 століття до нашої ери.
Палац два
Другий палац і будівлю з коридором досліджено лише частково.
Прямокутний перистиль у центрі оточений різними за розміром і призначенням приміщеннями.
Охорона природи і туризм
Під час 31-ї сесії Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО у Крайстчерчі, Нова Зеландія, з 23 червня по 2 липня 2007 року, Комітет Світової спадщини вирішив внести Гамзіград-Ромуліану, палац Галерія, до Списку Світової спадщини.
Фелікс Ромуліана — популярна туристична зупинка на , який поєднує місця народження понад 17 римських імператорів, народжених на території сучасної Сербії.
Курорт
Поруч розташований сучасний бальнеологічний курорт Гамзіградська Баня зі «спеціальною реабілітаційною лікарнею».
Див. також
Список літератури
- Centre, UNESCO World Heritage. Gamzigrad-Romuliana, Palace of Galerius. whc.unesco.org. Процитовано 7 November 2017.
- . Архів оригіналу за 12 June 2013. Процитовано 7 November 2017.
- Stojković-Pavelka, Brana (5 березня 2004). Archaeological Site of Gamzigrad (Felix Romuliana) (PDF). www.seecorridors.eu.
- http://www.isprs.org/congresses/beijing2008/proceedings/5_pdf/70.pdf[недоступне посилання з 01.12.2019]
- . Архів оригіналу за 24 липня 2010. Процитовано 29 липня 2010.
- . Архів оригіналу за 9 May 2015. Процитовано 7 November 2017.
Посилання
- Офіційна веб-сторінка
- Фелікс Ромуліана на YouTube
- Сайт Фелікса Ромуліана в Google Maps
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gamzigrad serb kir pronounced arheologichna pam yatka spa kurort i ob yekt Svitovoyi spadshini YuNESKO v Serbiyi roztashovanij na pivden vid richki Dunaj u misti Zayechar Ce misce roztashuvannya davnorimskogo kompleksu palaciv i hramiv Feliksa Romuliani serb Feliks Romuliјana Feliks Romulijana pobudovanij imperatorom Galeriyem u Osnovna plosha ohoplyuye 10 acres 40 000 m2 GamzigradSvitova spadshinaGamzigrad43 53 57 pn sh 22 11 10 sh d 43 89930555558333225 pn sh 22 18616666669444371 sh d 43 89930555558333225 22 18616666669444371Krayina SerbiyaTipKulturnijKriteriyiiii ivOb yekt 1253Zareyestrovano 2007 31 sesiya Gamzigrad u Vikishovishi Zona brami Mozayika greckogo boga Dionisa Ruyini Shidnoyi brami Palac odinIstoriyaPoruch iz Gamzigradom lezhat ruyini velicheznogo rimskogo kompleksu pid nazvoyu Feliks Romuliana odnogo z najvazhlivishih piznorimskih misc u Yevropi Ranni doslidniki vvazhali sho starodavni ruyini buli rimskim vijskovim taborom cherez yihni rozmiri ta chislenni vezhi Sistematichni arheologichni rozkopki yaki provodilisya z 1953 roku pokazali sho ce misce naspravdi bulo imperatorskim palacom Vin buv zadumanij i pobudovanij odnim iz tetrarhiv imperatorom Galeriyem rimskim imperatorom dakijskogo pohodzhennya prijomnim sinom i zyatem rimskogo imperatora Diokletiana Galerij rozpochav budivnictvo u 298 roci pislya peremogi nad Sasanidskoyu imperiyeyu yaka prinesla jomu zahoplennya ta slavu shob vidznachiti misce svogo narodzhennya Im ya Feliks Romuliana otrimav v pam yat pro svoyu matir Romulu yaka takozh bula zhriceyu yazichnickogo dakijskogo kultu Kompleks hramiv i palaciv sluguvav trom osnovnim cilyam misce pokloninnya bozhestvennij osobistosti jogo materi pam yatka jogo diyannyam yak imperatora ta rozkishna villa dlya Galeriya Romuliana zbereglasya poki yiyi ne pograbuvali guni v seredini 5 stolittya Piznishe ce misce stalo skromnim poselennyam fermeriv i remisnikiv yake ostatochno bulo zalisheno na pochatku VII stolittya z prihodom slov yan Konstrukciyi vpershe buli ocineni v 1835 roci baronom fon Gerderom saksonskim shahtarskim pidpriyemcem u Bergmanische Reise in Serbie im Jahre 1835 Piznishe nimeckij mineralog Avgust Brajtgaupt takozh napisav stattyu pro sporudi Avstro ugorskij naturalist geograf etnograf i arheolog yakij zasluzhiv veliku povagu v Serbiyi ta Bolgariyi zavdyaki svoyim robotam pro pivdennih slov yan osoblivo cikavivsya Gamzigradom i vidvidav ruyini dvichi u 1860 ta 1864 rokah koli vin namalyuvav togochasnij stan valiv i vezh uvijshov do jogo prac pro Serbiyu nadrukovanih u Vidni ta Lejpcigu Zahoplennya Gamzigradom zniklo do kincya 19 stolittya Spravzhnyu istoriyu kompleksu she nalezhit dosliditi Interes vidrodivsya v 1950 h rokah u period neoromantizmu serbskoyi arheologiyi Vekoslav Popovich direktor Miskogo muzeyu Zayechara rozpochav sistematichni arheologichni doslidzhennya u 1953 roci Doslidzhennyami u 1970 roci keruvav akademichnij profesor d r yakij vvazhayetsya tim hto pozicionuye pam yatku sered svitovoyi arheologiyi Kompleks buv demistifikovanij u 1984 roci koli na pivdennomu zahodi bulo viyavleno arhivolt z napisom FELIX ROMULIANA MaketArheologichni rozkopki na comu misci viyavili zalishki rimskogo kompleksu z dvoma hramami dvoma palacami ta budivleyu z koridorom vklyuchayuchi vinyatkovo chudovu mozayiku iz zobrazhennyam greckih mifologichnih figur Dionisa ta Meduzi figurni kapiteli Gerakla vanni ta vrazhayuchi brami Na misci bulo viyavleno kilka cinnih skarbiv rimskih zolotih monet yaki prodovzhuyut davati vazhlivi rimski artefakti Pilyastri imperatoriv Diokletiana Maksimiana Galeriya Liciniya Maksiminusa ta Kostyantina nalezhat do vrazhayuchih znahidok U dvoh mavzoleyah na pagorbi Magura buli pohovani i obozhneni Romula i zasnovnik Galerij Sered najvazhlivishih znahidok na misci portreti rimskih imperatoriv vigotovleni z porfiru i moneti yaki dopomagayut tochno datuvati kompleks Skulptura Diani bogini polyuvannya bula znajdena v lipni 2010 roku nimeckimi ta serbskimi arheologichnimi grupami eksperti skazali sho vidsutni kin i vershnik sho simvolizuye peremogu nad varvarami Poryad iz latinskimi napisami po vsomu kompleksu znajdeno kilka greckih napisiv Vidremontovano pivnichno zahidnu chastinu baziliki buli pobudovani pid chas pravlinnya imperatora Yustiniana Pivnichna chastina Pivnichnij hram Hram maye tetrastilnij prostilos tipu podibnij do hramu Yupitera v palaci Diokletiana u Spliti pobudovanomu v 305 roci nashoyi eri Zalishki stanovlyat visokij podium sklep u formi hresta shodi ta zhertovnij vivtar Vin buv prisvyachenij bogini Liberi Arhitrav odvirki podium i koloni buli vigotovleni iz zelenogo piskoviku friz iz bilogo vapnyaku todi yak figurni kapiteli buli zrobleni z marmuru Palac odin Palac skladayetsya z vosmikutnoyi osnovnoyi budivli troh peristiliv i menshoyi vannoyi kimnati Vestibyul pristavnij zal zberigsya z marmurovoyu plitoyu ta kolonami iz zelenogo zmiyinogo rozrivu ta chervonogo granitu Pidloga vestibyulyu povnistyu vkrita mozayichnim kilimom iz labirintom u centri ta geometrichnimi motivami Centralnij zal mozhlivo tron prikrashenij geometrichnimi ornamentami ta malovnichimi scenami polyuvannya Triklinum prikrashenij dorogocinnimi barvistimi kam yanimi plitkami opus sectile a vhid prikrashenij rozkishnoyu mozayikoyu iz zobrazhennyam greckogo boga Dionisa Chastini skulpturi Galeriya zobrazhenogo yak Pantokrator pravitel Vsesvitu buli znajdeni v budivlyah liva ruka sho trimaye kulyu z chervonogo porfiru bula znajdena v triklinumi golova bula znajdena na pivdennomu shodi kompleksu Stini palacu vkriti marmurom zelenim porfirom i freskami Marmurovi skulpturi sho zobrazhuyut greckih bogiv stvoreni za motivami skulpturnogo mistectva 5 4 stolittya do nashoyi eri Palac dva Drugij palac i budivlyu z koridorom doslidzheno lishe chastkovo Pryamokutnij peristil u centri otochenij riznimi za rozmirom i priznachennyam primishennyami Ohorona prirodi i turizmPid chas 31 yi sesiyi Komitetu Svitovoyi spadshini YuNESKO u Krajstcherchi Nova Zelandiya z 23 chervnya po 2 lipnya 2007 roku Komitet Svitovoyi spadshini virishiv vnesti Gamzigrad Romulianu palac Galeriya do Spisku Svitovoyi spadshini Feliks Romuliana populyarna turistichna zupinka na yakij poyednuye miscya narodzhennya ponad 17 rimskih imperatoriv narodzhenih na teritoriyi suchasnoyi Serbiyi KurortPoruch roztashovanij suchasnij balneologichnij kurort Gamzigradska Banya zi specialnoyu reabilitacijnoyu likarneyu Div takozhSpisok literaturiCentre UNESCO World Heritage Gamzigrad Romuliana Palace of Galerius whc unesco org Procitovano 7 November 2017 Arhiv originalu za 12 June 2013 Procitovano 7 November 2017 Stojkovic Pavelka Brana 5 bereznya 2004 Archaeological Site of Gamzigrad Felix Romuliana PDF www seecorridors eu http www isprs org congresses beijing2008 proceedings 5 pdf 70 pdf nedostupne posilannya z 01 12 2019 Arhiv originalu za 24 lipnya 2010 Procitovano 29 lipnya 2010 Arhiv originalu za 9 May 2015 Procitovano 7 November 2017 PosilannyaOficijna veb storinka Feliks Romuliana na YouTube Sajt Feliksa Romuliana v Google Maps