Галльська війна (лат. Bellum Gallicum) (58 — 50 рр. до н. е.) — серія завойовницьких військових кампаній проконсула Гая Юлія Цезаря з метою підкорення галльських племен. За 8 років війни Цезар завоював Галлію і здійснив кілька вдалих грабіжницьких походів на германців за Рейном та кельтів на півдні Британського острова.
Галльська війна | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
Сторони | |||||||||
Римська республіка | Галльські племена | ||||||||
Командувачі | |||||||||
Юлій Цезар Тит Лабієн Марк Антоній Квінт Цицерон Публій Красс | Верцингеторикс Амбіорікс Коммій | ||||||||
Військові сили | |||||||||
120,000 вояків: 60,000 легіонерів, 60,000 не громадян | 3 млн. вояків | ||||||||
Втрати | |||||||||
30,000+ вбитих, 10,000+ поранених | 1,5 млн вбитих, 1 млн полонених, за Плутархом |
Завдяки «Нотаткам про Галльську війну», що були написані Юлієм Цезарем, відомо багато деталей та дійових осіб тієї війни, перебіг подій і їх аналіз від безпосереднього учасника (Цезаря).
Передумови
За законом Ватинія (Lex Vatinia de imperio C. Caeserius) Цезар отримав від римського народу проконсулат над Цизальпійською Галлією та Ілліриком із трьома легіонами на 5 років, а згодом сенат додав ще й Трансальпійську Галлію (сучасні території Бельгії, Франції, частину Нідерландів та більшу частину Швейцарії і лівий берег Рейну) і четвертий легіон. Цизальпійська (Gallia Togata) — «одягнута у тогу», романізована частина Галлії. Трансальпійська (Gallia Comata) — «волохата Галлія» називалась дикою, яка носила штани. Отримавши це, Юлій Цезар досягнув того чого бажав, адже завдяки Галльським провінціям він розраховував стати на чолі великої Римської імперії. І як висловився Катон, Цизальпійська Галлія та Верхня Італія була акрополем Італії; звідти можна б було спостерігати за усім Римом, а провінції, що лежать на протилежній стороні Альп, давали б нагоду для завоювання та військової слави, до навчання війська, до захоплення скарбів.
Перш ніж розпочати завоювання, Цезар потурбувався про те, щоб зберегти недоторканими свої закони, які він встановив за час свого перебування на посаді консула. За цим мали б спостерігати Помпей та Красс. Цезар постояв біля воріт Риму до березня 58 р., це було зроблено для того, щоб своїм близьким перебуванням посилити нападки Клодія на Цицерона, опісля поспішно вирушає у свою провінцію.
Військова кампанія 58 року до н. е
У 58 році до н. е. Гай Юлій Цезар прибуває в Галлію і розпочинає кампанію з її завоювання. Цезар прийшов у Галлію із чітким наміром — завоювати її всю. Крім великої вигоди, що дала війна Цезарю, а саме, слави та досвідченого війська, війна ще й мала для Риму національний інтерес, адже вона велась проти галлів — ворогів, які колись зруйнували Рим і багато разів наводили на нього жах. Зважаючи на тодішнє положення Галлії, вона мала стати легкою здобиччю для римлян чи германців, зважаючи на те, що племена ворогували і воювали між собою, знаходились у неповному володінні Аріовіста, полчища якого постійно просувались до кордонів Римської республіки і могли б стати для римлян досить небезпечними сусідами. Тому, після підкорення гельветів на чолі із Оргеторіксом у липні 58 р. до н. е. у битві біля фортеці едуїв Бібракти, де Цезар здобув одну із найкращих перемог, хоча варвари переважали чисельністю, все ж Цезар завдав їм поразки і близько 130 тис. варварів полягли у бою. Для Цезаря постало завдання знищити володіння германців у Галлії. А тому влітку 58 р. до н. е. він розпочинав війну проти Аріовіста, а коли переміг його біля м. Везоніта (район сучасного Безансона), відтіснивши його за Рейн, отримав майже всю Центральну Галлію. Попри цю перемогу галли були важким ворогом, тому що вони були досить хоробрими та волелюбними. Та все ж римське військове мистецтво та легіони, а ще й до цього Юлій Цезар, який показав себе у Галльській війні досить талановитим полководцем, давали неабияку перевагу над роздрібненими племенами. Отже, Цезар ішов із впевненістю та великим натиском на галлів, дістаючи перемогу за перемогою.
Військова кампанія 57 року до н. е
Навесні 57 р. до н. е. Цезар розпочав боротьбу проти північних кельтських племен белгів, тому що боявся, щоб ті не зібрали армію, яка б могла сягати чисельністю близько 350 тис. Тут Цезар застосував свої дипломатичні здібності і йому вдалось роз'єднати суперника. Одні за одними відпадали племена: белловаки, амбіани, нервії, атребати, віромандуї та інші. На бік римлян перейшов вождь сенонів Каварін, а незабаром й Ікцій. Згодом завдавши царю Сюісонну (сучасного Суассону) Гальбі, поблизу Аксони впевненої поразки. Після того як римляни розбили плем'я нервіїв на чолі із Бодуогнатом, усі белгські племена остаточно скорилися, а у покарання за віроломний напад нервіїв на римлян було продано в рабство 53 тис. полонених.
Військові кампанії 56 — 51 років до н. е
У 56 році до н. е. Гай Цезар, його легати Сабін, Котта, Лабієн, квінт Цицерон успішно діяли проти вождів різних галльських племен. Так, Квінт Тітурій Сабін зумів розбити Вірідовікса, вождя одного з найсильніших племен Арморики (сучасна Бретань). У зв'язку із такими швидкими темпами захоплення галлів Гаєм Юлієм Цезарем уже до кінця 56 р. до н. е. підкорення Галлії було завершено. І тоді вона була проголошена як римська провінція. Звичайно, що такі успіхи Цезаря справляли у Римі велике враження, вони викликали подив і велике захоплення. Сенат своєю чергою дав постанову провести грандіозні торжества, які повинні були б тривати 15 днів.
Каральні експедиції
У 54 р до н. е. починається, попри удаване підпорядкування, сильне збурення серед галльських племен. Загальна залежність від Риму згладила протилежність племінних інтересів; свідомість національної єдності завжди була сильна в галлів. Спроби скинути з себе важку гегемонію почалися, однак, не з загального повстання, а з місцевих спалахів.
Перший спалах стався у найдикіших племен. Взимку 54 р до н. е. одне з найсильніших племен белгів — ебуронів — скористалося тим, що Цезар для зручності зимівлі розподілив своє військо на окремі табори, і напало на одного з легатів Цезаря, у його таборі. Ватажку ебуронів Амбіоріксу хитрістю вдалося змусити Сабіна покинути свій табір, він був з усім своїм військом знищений белгами. Після цього на допомогу Амбіоріксу прийшов Індутіомар, один з вождів треверів, переконавши підтримати повстання. При цьому Індутіомар змусив тікати у римський табір свого супротивника Цінгеторікса.
Сусідній легат Ю. Цезаря, Кв. Цицерон, не повторив помилки Сабіна; його війську вдалося відстояти свій табір. Цезарю довелося поспішати на допомогу, тим більше що піднялися всі сусідні племена: карнути, сенони та ін. Взимку і влітку Юлій Цезар на чолі 10 легіонів придушував смуту й жорстоко розправлявся з повсталими. 53 року до н. е. ситуація здавалася спокійною, і Цезар вважав можливим повернутися на зиму в свою звичайну зимову резиденцію в Північній Італії.
Але повстання ебуронів було тільки прелюдією. Національна самосвідомість була остаточно пробуджена екзекуціями; кельтська нація не забарилася згуртуватися, вибравши своїм центром — своїх старих гегемонів арвернів та їх молодого керівника, нещодавно проголошеного царем, Верцингеторикса, ініціатора і душу запеклої боротьби, що починалася. Взимку 53 р. до н. е. року готувалася угода між племенами, в кінці зими почалися військові дії. У перші місяці повстала далеко не вся Галлія: центр і захід згуртувалися біля Верцингеторикса, північ піднімалася повільно, схід і в центрі лінгони і реми були на стороні Цезаря.
План галльського вождя полягав у тому, щоб відрізати військо Цезаря, що стояло в країні сенонів, від центру римського впливу — долини Рони і від його вождя, що був у Італії. Для цього одночасно карнути перерізали гарнізон нинішнього Орлеану і взяли облогу війська в нинішньому Sens, загін галлів спускається з Арвернських висот у Римську провінцію, сам Верцингеторикс прагне підпорядкувати собі суессіонів, едуїв, бітурігів і тим намагається перепинити Цезарю доступ до легіонів. План цей не вдався. Цезар, із жменею нашвидку зібраних солдатів, організовує захист провінції і робить похід в країну арвернів. Верцингеторикс, розраховуючи знищити його у знайомих йому місцях, залишає на певний час свій пост і вирушає назустріч загонові Цезаря.
Цезар тим часом, кинувши загін, з жменею вершників прискореними маршами проходить через провінцію і області едуїв та лінгонів до своїх легіонів. Повернення Верцингеторикса на попередню посаду не завадило Цезарю швидко впоратися з повсталими сенонами та карнутами на чолі із Акко і рушити на південь. Невдача під Новіодуном і швидка тактика Цезаря, невпевненість у своєму війську і впевненість в неуспіху правильних битв змінили план Верцингеторикса. Він вирішив відтепер не приймати битв, спустошити все на шляху Цезаря, постійно нападати на його кінноту, не допускаючи до провіанту і фуражу, захищати лише найважливіші і найсильніші пункти.
Першим таким пунктом був Аварікум. Тільки за наполегливого бажання галлів Верцингеторикс зважився захищати це місце, але без надії на успіх. Згідно з його очікуваннями, слабка фортеця на очах у галльського війська була взята приступом. Після цього успіху Цезар ділить свою армію на північну, під командою Тита Лабієна, і південну. Перешкодами у русі цих армій були твердиня Герговії, столиці арвернів, — для південної армії Цезаря, місто паризіїв — для північної. Відчайдушна спроба Цезаря штурмувати неприступну твердиню арвернів скінчилася невдачею, він зазнав сильної поразки. Невдала була й експедиція Лабієна. Йому не вдалося пробратися через натовпи ворогів до свого головного центру Аварікуму.
Поразка непереможного проконсула підійняла всю Галлію; приєдналися і едуї (на чолі з Конвіктолітавом й Літавікком), і секвани. Верцингеторикс знову був обраний верховним вождем. У його руках опинилася сильна армія, з 15000 галльської кінноти. На щастя для Цезаря, повільна організація Верцингеториксом нових відносин та нової армії дала йому можливість з'єднатися з Лабієном і разом рушити на південь. Агітація проникла в Римську провінцію; Цезар боявся за вірність аллоброгів, потрібні були підкріплення. Сподіваючись на силу галльської кінноти, спонукуваний ентузіазмом всієї Галлії, Верцингеторикс зважився не пускати Юлія Цезаря в провінцію. Біля нинішнього Діжона кіннота Верцингеторикса зав'язала бій. Римське військо Цезаря було врятовано заповзятістю найманої германської кінноти, що завдала рішучої поразки галлам. Ця поразка змусила Верцингеторикса відступити в добре укріплену фортецю едуїв, Алезію, і чекати тут на допомогу з боку об'єднаної Галлії.
Облога Алезії тривала до кінця літа 52 року до н. е. Блокада почала вже виснажувати голодом гарнізон, коли підійшло на допомогу військо з'єднаних племен Галлії на чолі із Вірідомаром. Комбінований штурм Цезаревих укріплень з боку Алезії і ззовні було відбито. Військо галлів було розбито Цезарем, гарнізон Алезії змушений здатися. Цим повстанням була остаточно придушена національна сила Галлії. 51 року Цезарю залишалося тільки довершити справу рядом експедицій до країн найнепокірніших галльських племен, серед яких були кадурки на чолі з Луктерієм.
Історичні відгуки
Гай Юлій Цезар великий полководець і державний діяч, про майстерність перемагати Наполеон А в своїх записках його коротко схарактеризував такими словами: «Принципи Цезаря були однакові із принципами Олександра та Ганнібала: зосереджувати свої сили, не знаходити своїх слабких місць, швидко рухатись до важливих пунктів, користуватись моральним впливом, славою своєї зброї, страхом, який воно навіювало і політичними засобами, щоб втримати своїх союзників у вірності й підкорені народи у покірності».
Див. також
Посилання
Project Gutenberg: De Bello Gallico" and Other Commentaries [ 2 липня 2013 у Wayback Machine.](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gallska vijna lat Bellum Gallicum 58 50 rr do n e seriya zavojovnickih vijskovih kampanij prokonsula Gaya Yuliya Cezarya z metoyu pidkorennya gallskih plemen Za 8 rokiv vijni Cezar zavoyuvav Galliyu i zdijsniv kilka vdalih grabizhnickih pohodiv na germanciv za Rejnom ta keltiv na pivdni Britanskogo ostrova Gallska vijna Data 58 50 rr do n e Misce Galliya Starodavnya Germaniya pivden Britanskogo ostrova Rezultat Peremoga Rimu Teritorialni zmini Zavoyuvannya Galliyi i peretvorennya yiyi na rimsku provinciyu Storoni Rimska respublika Gallski plemena Komanduvachi Yulij Cezar Tit Labiyen Mark Antonij Kvint Ciceron Publij Krass Vercingetoriks Ambioriks Kommij Vijskovi sili 120 000 voyakiv 60 000 legioneriv 60 000 ne gromadyan 3 mln voyakiv Vtrati 30 000 vbitih 10 000 poranenih 1 5 mln vbitih 1 mln polonenih za Plutarhom Zavdyaki Notatkam pro Gallsku vijnu sho buli napisani Yuliyem Cezarem vidomo bagato detalej ta dijovih osib tiyeyi vijni perebig podij i yih analiz vid bezposerednogo uchasnika Cezarya PeredumoviZa zakonom Vatiniya Lex Vatinia de imperio C Caeserius Cezar otrimav vid rimskogo narodu prokonsulat nad Cizalpijskoyu Galliyeyu ta Illirikom iz troma legionami na 5 rokiv a zgodom senat dodav she j Transalpijsku Galliyu suchasni teritoriyi Belgiyi Franciyi chastinu Niderlandiv ta bilshu chastinu Shvejcariyi i livij bereg Rejnu i chetvertij legion Cizalpijska Gallia Togata odyagnuta u togu romanizovana chastina Galliyi Transalpijska Gallia Comata volohata Galliya nazivalas dikoyu yaka nosila shtani Otrimavshi ce Yulij Cezar dosyagnuv togo chogo bazhav adzhe zavdyaki Gallskim provinciyam vin rozrahovuvav stati na choli velikoyi Rimskoyi imperiyi I yak vislovivsya Katon Cizalpijska Galliya ta Verhnya Italiya bula akropolem Italiyi zvidti mozhna b bulo sposterigati za usim Rimom a provinciyi sho lezhat na protilezhnij storoni Alp davali b nagodu dlya zavoyuvannya ta vijskovoyi slavi do navchannya vijska do zahoplennya skarbiv Persh nizh rozpochati zavoyuvannya Cezar poturbuvavsya pro te shob zberegti nedotorkanimi svoyi zakoni yaki vin vstanoviv za chas svogo perebuvannya na posadi konsula Za cim mali b sposterigati Pompej ta Krass Cezar postoyav bilya vorit Rimu do bereznya 58 r ce bulo zrobleno dlya togo shob svoyim blizkim perebuvannyam posiliti napadki Klodiya na Cicerona opislya pospishno virushaye u svoyu provinciyu Vijskova kampaniya 58 roku do n eU 58 roci do n e Gaj Yulij Cezar pribuvaye v Galliyu i rozpochinaye kampaniyu z yiyi zavoyuvannya Cezar prijshov u Galliyu iz chitkim namirom zavoyuvati yiyi vsyu Krim velikoyi vigodi sho dala vijna Cezaryu a same slavi ta dosvidchenogo vijska vijna she j mala dlya Rimu nacionalnij interes adzhe vona velas proti galliv vorogiv yaki kolis zrujnuvali Rim i bagato raziv navodili na nogo zhah Zvazhayuchi na todishnye polozhennya Galliyi vona mala stati legkoyu zdobichchyu dlya rimlyan chi germanciv zvazhayuchi na te sho plemena voroguvali i voyuvali mizh soboyu znahodilis u nepovnomu volodinni Ariovista polchisha yakogo postijno prosuvalis do kordoniv Rimskoyi respubliki i mogli b stati dlya rimlyan dosit nebezpechnimi susidami Tomu pislya pidkorennya gelvetiv na choli iz Orgetoriksom u lipni 58 r do n e u bitvi bilya forteci eduyiv Bibrakti de Cezar zdobuv odnu iz najkrashih peremog hocha varvari perevazhali chiselnistyu vse zh Cezar zavdav yim porazki i blizko 130 tis varvariv polyagli u boyu Dlya Cezarya postalo zavdannya znishiti volodinnya germanciv u Galliyi A tomu vlitku 58 r do n e vin rozpochinav vijnu proti Ariovista a koli peremig jogo bilya m Vezonita rajon suchasnogo Bezansona vidtisnivshi jogo za Rejn otrimav majzhe vsyu Centralnu Galliyu Popri cyu peremogu galli buli vazhkim vorogom tomu sho voni buli dosit horobrimi ta volelyubnimi Ta vse zh rimske vijskove mistectvo ta legioni a she j do cogo Yulij Cezar yakij pokazav sebe u Gallskij vijni dosit talanovitim polkovodcem davali neabiyaku perevagu nad rozdribnenimi plemenami Otzhe Cezar ishov iz vpevnenistyu ta velikim natiskom na galliv distayuchi peremogu za peremogoyu Vijskova kampaniya 57 roku do n eNavesni 57 r do n e Cezar rozpochav borotbu proti pivnichnih keltskih plemen belgiv tomu sho boyavsya shob ti ne zibrali armiyu yaka b mogla syagati chiselnistyu blizko 350 tis Tut Cezar zastosuvav svoyi diplomatichni zdibnosti i jomu vdalos roz yednati supernika Odni za odnimi vidpadali plemena bellovaki ambiani nerviyi atrebati viromanduyi ta inshi Na bik rimlyan perejshov vozhd senoniv Kavarin a nezabarom j Ikcij Zgodom zavdavshi caryu Syuisonnu suchasnogo Suassonu Galbi poblizu Aksoni vpevnenoyi porazki Pislya togo yak rimlyani rozbili plem ya nerviyiv na choli iz Boduognatom usi belgski plemena ostatochno skorilisya a u pokarannya za virolomnij napad nerviyiv na rimlyan bulo prodano v rabstvo 53 tis polonenih Vijskovi kampaniyi 56 51 rokiv do n eU 56 roci do n e Gaj Cezar jogo legati Sabin Kotta Labiyen kvint Ciceron uspishno diyali proti vozhdiv riznih gallskih plemen Tak Kvint Titurij Sabin zumiv rozbiti Viridoviksa vozhdya odnogo z najsilnishih plemen Armoriki suchasna Bretan U zv yazku iz takimi shvidkimi tempami zahoplennya galliv Gayem Yuliyem Cezarem uzhe do kincya 56 r do n e pidkorennya Galliyi bulo zaversheno I todi vona bula progoloshena yak rimska provinciya Zvichajno sho taki uspihi Cezarya spravlyali u Rimi velike vrazhennya voni viklikali podiv i velike zahoplennya Senat svoyeyu chergoyu dav postanovu provesti grandiozni torzhestva yaki povinni buli b trivati 15 dniv Karalni ekspediciyiU 54 r do n e pochinayetsya popri udavane pidporyadkuvannya silne zburennya sered gallskih plemen Zagalna zalezhnist vid Rimu zgladila protilezhnist pleminnih interesiv svidomist nacionalnoyi yednosti zavzhdi bula silna v galliv Sprobi skinuti z sebe vazhku gegemoniyu pochalisya odnak ne z zagalnogo povstannya a z miscevih spalahiv Pershij spalah stavsya u najdikishih plemen Vzimku 54 r do n e odne z najsilnishih plemen belgiv eburoniv skoristalosya tim sho Cezar dlya zruchnosti zimivli rozpodiliv svoye vijsko na okremi tabori i napalo na odnogo z legativ Cezarya u jogo tabori Vatazhku eburoniv Ambioriksu hitristyu vdalosya zmusiti Sabina pokinuti svij tabir vin buv z usim svoyim vijskom znishenij belgami Pislya cogo na dopomogu Ambioriksu prijshov Indutiomar odin z vozhdiv treveriv perekonavshi pidtrimati povstannya Pri comu Indutiomar zmusiv tikati u rimskij tabir svogo suprotivnika Cingetoriksa Susidnij legat Yu Cezarya Kv Ciceron ne povtoriv pomilki Sabina jogo vijsku vdalosya vidstoyati svij tabir Cezaryu dovelosya pospishati na dopomogu tim bilshe sho pidnyalisya vsi susidni plemena karnuti senoni ta in Vzimku i vlitku Yulij Cezar na choli 10 legioniv pridushuvav smutu j zhorstoko rozpravlyavsya z povstalimi 53 roku do n e situaciya zdavalasya spokijnoyu i Cezar vvazhav mozhlivim povernutisya na zimu v svoyu zvichajnu zimovu rezidenciyu v Pivnichnij Italiyi Ale povstannya eburoniv bulo tilki prelyudiyeyu Nacionalna samosvidomist bula ostatochno probudzhena ekzekuciyami keltska naciya ne zabarilasya zgurtuvatisya vibravshi svoyim centrom svoyih starih gegemoniv arverniv ta yih molodogo kerivnika neshodavno progoloshenogo carem Vercingetoriksa iniciatora i dushu zapekloyi borotbi sho pochinalasya Vzimku 53 r do n e roku gotuvalasya ugoda mizh plemenami v kinci zimi pochalisya vijskovi diyi U pershi misyaci povstala daleko ne vsya Galliya centr i zahid zgurtuvalisya bilya Vercingetoriksa pivnich pidnimalasya povilno shid i v centri lingoni i remi buli na storoni Cezarya Plan gallskogo vozhdya polyagav u tomu shob vidrizati vijsko Cezarya sho stoyalo v krayini senoniv vid centru rimskogo vplivu dolini Roni i vid jogo vozhdya sho buv u Italiyi Dlya cogo odnochasno karnuti pererizali garnizon ninishnogo Orleanu i vzyali oblogu vijska v ninishnomu Sens zagin galliv spuskayetsya z Arvernskih visot u Rimsku provinciyu sam Vercingetoriks pragne pidporyadkuvati sobi suessioniv eduyiv biturigiv i tim namagayetsya perepiniti Cezaryu dostup do legioniv Plan cej ne vdavsya Cezar iz zhmeneyu nashvidku zibranih soldativ organizovuye zahist provinciyi i robit pohid v krayinu arverniv Vercingetoriks rozrahovuyuchi znishiti jogo u znajomih jomu miscyah zalishaye na pevnij chas svij post i virushaye nazustrich zagonovi Cezarya Cezar tim chasom kinuvshi zagin z zhmeneyu vershnikiv priskorenimi marshami prohodit cherez provinciyu i oblasti eduyiv ta lingoniv do svoyih legioniv Povernennya Vercingetoriksa na poperednyu posadu ne zavadilo Cezaryu shvidko vporatisya z povstalimi senonami ta karnutami na choli iz Akko i rushiti na pivden Nevdacha pid Noviodunom i shvidka taktika Cezarya nevpevnenist u svoyemu vijsku i vpevnenist v neuspihu pravilnih bitv zminili plan Vercingetoriksa Vin virishiv vidteper ne prijmati bitv spustoshiti vse na shlyahu Cezarya postijno napadati na jogo kinnotu ne dopuskayuchi do proviantu i furazhu zahishati lishe najvazhlivishi i najsilnishi punkti Pershim takim punktom buv Avarikum Tilki za napoleglivogo bazhannya galliv Vercingetoriks zvazhivsya zahishati ce misce ale bez nadiyi na uspih Zgidno z jogo ochikuvannyami slabka fortecya na ochah u gallskogo vijska bula vzyata pristupom Pislya cogo uspihu Cezar dilit svoyu armiyu na pivnichnu pid komandoyu Tita Labiyena i pivdennu Pereshkodami u rusi cih armij buli tverdinya Gergoviyi stolici arverniv dlya pivdennoyi armiyi Cezarya misto pariziyiv dlya pivnichnoyi Vidchajdushna sproba Cezarya shturmuvati nepristupnu tverdinyu arverniv skinchilasya nevdacheyu vin zaznav silnoyi porazki Nevdala bula j ekspediciya Labiyena Jomu ne vdalosya probratisya cherez natovpi vorogiv do svogo golovnogo centru Avarikumu Pam yatnik Vercingetoriksu na misci bitvi Porazka neperemozhnogo prokonsula pidijnyala vsyu Galliyu priyednalisya i eduyi na choli z Konviktolitavom j Litavikkom i sekvani Vercingetoriks znovu buv obranij verhovnim vozhdem U jogo rukah opinilasya silna armiya z 15000 gallskoyi kinnoti Na shastya dlya Cezarya povilna organizaciya Vercingetoriksom novih vidnosin ta novoyi armiyi dala jomu mozhlivist z yednatisya z Labiyenom i razom rushiti na pivden Agitaciya pronikla v Rimsku provinciyu Cezar boyavsya za virnist allobrogiv potribni buli pidkriplennya Spodivayuchis na silu gallskoyi kinnoti sponukuvanij entuziazmom vsiyeyi Galliyi Vercingetoriks zvazhivsya ne puskati Yuliya Cezarya v provinciyu Bilya ninishnogo Dizhona kinnota Vercingetoriksa zav yazala bij Rimske vijsko Cezarya bulo vryatovano zapovzyatistyu najmanoyi germanskoyi kinnoti sho zavdala rishuchoyi porazki gallam Cya porazka zmusila Vercingetoriksa vidstupiti v dobre ukriplenu fortecyu eduyiv Aleziyu i chekati tut na dopomogu z boku ob yednanoyi Galliyi Obloga Aleziyi trivala do kincya lita 52 roku do n e Blokada pochala vzhe visnazhuvati golodom garnizon koli pidijshlo na dopomogu vijsko z yednanih plemen Galliyi na choli iz Viridomarom Kombinovanij shturm Cezarevih ukriplen z boku Aleziyi i zzovni bulo vidbito Vijsko galliv bulo rozbito Cezarem garnizon Aleziyi zmushenij zdatisya Cim povstannyam bula ostatochno pridushena nacionalna sila Galliyi 51 roku Cezaryu zalishalosya tilki dovershiti spravu ryadom ekspedicij do krayin najnepokirnishih gallskih plemen sered yakih buli kadurki na choli z Lukteriyem Istorichni vidgukiGaj Yulij Cezar velikij polkovodec i derzhavnij diyach pro majsternist peremagati Napoleon A v svoyih zapiskah jogo korotko sharakterizuvav takimi slovami Principi Cezarya buli odnakovi iz principami Oleksandra ta Gannibala zoseredzhuvati svoyi sili ne znahoditi svoyih slabkih misc shvidko ruhatis do vazhlivih punktiv koristuvatis moralnim vplivom slavoyu svoyeyi zbroyi strahom yakij vono naviyuvalo i politichnimi zasobami shob vtrimati svoyih soyuznikiv u virnosti j pidkoreni narodi u pokirnosti Div takozhZapiski pro gallsku vijnu Vtorgnennya Cezarya v Britaniyu TasgecijPosilannyaProject Gutenberg De Bello Gallico and Other Commentaries 2 lipnya 2013 u Wayback Machine angl