Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Франкіза́ція Брюссе́ля (нід. Verfransing van Brussel, фр. Francisation de Bruxelles) — процес проникнення, поширення та зайняття французькою (і також валонською) мовою панівного статусу на споконвічній етнічній території фламандців — у місті Брюсселі і його найближчих околицях — 18 комунах, розвиток і існування яких тісно пов'язані з Брюсселем, і які тепер разом з ним утворюють Брюссельський столичний регіон. До початку франкізації населення Брюсселя було переважно нідерландськомовне (фламандськомовне). Процес інтенсивної франкізації Брюсселя розпочався наприкінці 18 — початку 19 століть, відбувався протягом всього 19 століття і вже у першій половині 20 століття призвів до домінування французької мови у Брюсселі і його околицях.
Чинниками, що сприяли франкізації були: переселення валлонів до міста, несприятливі умови розвитку нідерландської мови як в усій країні загалом, так і у місті зокрема, перехід фламандців, що переселялися до Брюсселя, на французьку мову, часом вже у другому поколінні.
У 20 столітті французька мова стала помітно поширеною також у фламандських комунах, що межують з Брюссельським столичним регіоном за рахунок еміграції у ці позаміські райони франкомовного населення зі столиці.
Брюссель на мовній карті Бельгії
Корінне населення Бельгії складається з трьох народів, що компактно проживають у різних частинах країни, переважно на своїх споконвічних територіях. На півночі проживають фламандці, на півдні — валлони, на сході країни на незначній території проживають німці (люксембуржці). Мішане населення в Бельгії трапляється лише у окремих місцевостях на кордонах етнічних груп, а також у Брюссельському столичному регіоні.
В статті 4 Конституції Бельгії редакції 1994 року затверджено, що Бельгія складається з чотирьох мовних регіонів: нідерландськомовного, франкомовного, двомовного в межах Брюссельського столичного регіону і німецькомовного. В кожному з мовних регіонів Бельгії є тільки одна офіційна мова, і тільки її можна вживати в різноманітних сферах життя суспільства. Єдиний регіон, що має дві офіційних мови — Брюссельський столичний регіон, в якому нідерландська і французька мови визнані рівноправними.
Брюссельський двомовний регіон розташований близько етнічного й мовного кордону між Фландрією і Валлонією, однак не на етнічному кордоні між цими регіонами. Мовний кордон проходить кількома кілометрами південніше від Брюсселя та Брюссельського столичного регіону. Брюссель — анклав усередині фламандської етнічної території.
Історичні обставини виникнення народів Бельгії
Формування фламандського народу відбувалося переважно на основі франкських племен, що прийшли на північ сучасної Бельгії у кінці ІІІ століття до н. е., з домішкою кельтів, що жили тут до приходу франків, а також домішкою саксів.
Валлони утворилися в результаті романізації племен белгів під час римського панування на півдні сучасної Бельгії в І ст. до н. е. — IV ст. н. е.
За Середньовіччя на території Бельгії знаходилося чимало самостійних герцогств, графств і вільних міст. В XV столітті значна частина Бельгії опинилася під владою бургундських герцогів, які поклали початок об'єднанню розрізнених областей. З часів бургундського панування в нідерландських провінціях існувала двомовність, при цьому нідерландська мова більше використалася у ділових і торговельних колах, а французька — в галузі науки і культури.
Після Нідерландської революції 1568 року, спрямованої проти Іспанії, частина нідерландців ввійшла до Сполучених провінцій Нідерландів, друга частина (прабатьки фламандців) разом з романським населенням колишніх Нідерландів — валлонами — залишилася під владою Іспанії. З 1701—1714 років, після Війни за іспанську спадщину, до кінця XVIII століття території Бельгії перебували під владою Австрії, 1794 року вони були завойовані Францією.
1815 року Бельгія ввійшла до складу Нідерландів, однак після Бельгійської революції 1830 року було утворено незалежну Бельгію, населення якої складали два народи — фламандці, що проживали на півночі країни, і валлони, що проживали на її півдні. Столицею країни стало місто Брюссель.
Історія франкізації Брюсселю
Протягом століть, від часів заснування Брюсселя до XVIII століття єдина повсякденна мова населення міста і його околиць була нідерландська. Міська влада, церква, суд користувалися одночасно двома мовами — латиною й нідерландською. 1430 року герцог бургундський Філіпп ІІІ Добрий дістав у спадок Брабант і зробив Брюссель столицею Бургундії. Бургундський режим, що тривав до 1477 року, приніс до Брюсселя французьку мову, використання якої потроху зростало. Французька стала мовою центрального уряду й панства. Однак, у середньому класі французька почала розповсюджуватись тільки в XVIII столітті і до кінця цього століття використовувалася обмеженою кількістю людей. 1780 року в Брюсселі тільки 15 % населення користувалося французькою мовою, це були переважно дворяни, вихідці з Валлонії, прислуга. Після Французької революції Бельгія потрапила під владу Франції, що створило умови для розповсюдження французької мови в Брюсселі.
Під час перебування Бельгії у складі Нідерландів протягом 1815—1830 років панівне положення в країні займали фламандці, а нідерландська мова була єдина державна. 1830 року відбулася Бельгійська революція, керівництво якою було в руках валлонів. Після завоювання незалежності Бельгії, почалася франкізація всього життя Бельгії. Державною мовою стала французька, нідерландська мова була упосліджена у своєму розвитку, валлонська буржуазія ставилася з презирством до фламандської культури.
| Фран- цузька, % | Нідерланд- ська % | Дві мови, % | |
|---|---|---|---|
| 1842 | 37,6 | 60,8 | - |
| 1846 | 38,4 | 60,3 | - |
| 1866 | 20,0 | 39,1 | 38,3 |
| 1880 | 25,0 | 36,4 | 30,0 |
| 1890 | 20,1 | 23,0 | 51,3 |
| 1900 | 20,0 | 19,7 | 37,2 |
Спроби перетворити нідерландську мову на єдину офіційну мову під час перебування в складі Нідерландів у 1815—1830 роках не мали успіху. Бельгійська революція, організована і очолена франкомовною буржуазією, і створення централізованої держави призвели до перетворення французької мови де-факто на єдину офіційну мову, а в окремих випадках і де-юре, зокрема за видання законів і військових розпоряджень.
Перший мовний перепис, що відбувся 1846 року, показав, що 36,7 % населення говорить французькою, тобто франкомовне населення становило тоді меншість.
У XIX столітті французька мова стала мовою економічного успіху. Грав свою роль вплив французької культури. Нідерландська мова розглядалася як мова відсталої культури і робітничих класів. Через несприятливі умови існування, навіть нові приїжджі у місто фламандці з Фландрії потроху ставали двомовними.
У XIX столітті ухвалювалися закони, які обмежували вжиток нідерландської мови. За законом від 17 серпня 1873 року дозволялося обмежене використання нідерландської мови, а закон від 22 травня 1878 року затверджував необов'язкове використання нідерландської держслужбовцями при спілкуванні з жителями і органами влади.
Бургомістр Брюсселя Карел Бюлс (нід. [nl], фр. [fr]) запровадив двомовність у шкільному навчанні, за нього з'явилися двомовні вуличні вказівники. Однак, після 1888 року фламандські політики втратили і без того обмежений вплив у муніципальному уряді і двомовність почала занепадати. Вуличні вказівники знову стали одномовними, французькою мовою.
В більшості шкіл протягом XIX століття навчання велося французькою мовою і тільки в окремих класах для дітей з найбідніших фламандських сімей навчання велося нідерландською мовою.
За законом 1898 року було дозволено вибір мови в системах юриспруденції і системі шкільного навчання. З 1910 року мову навчання у середній школі обирали батьки учня.
1910 року франкомовне населення домінувало над нідерландськомовним у центральній історичній частині Брюсселя й у шести комунах передмістя Брюсселя — у Еттербеку, Форе, Ікселі, Сен-Жілі і Схарбеку. 1930 року франкомовне населення домінувало вже й в Уккелі, Ватермаль-Буафорі, Одергемі, у Волюве-Сен-П'єр і Волюве-Сен-Ламбер. За переписом 1947 року (опублікованим 1954 року) тільки в одній комуні з брюссельського передмістя нідерландська домінувала над французькою — у Евері, але й там французька мова незабаром стала панівна.
Під час Першої і Другої світових воєн німецька окупаційна адміністрація впроваджувала широке використання нідерландської мови, що викликало нарочите невдоволення такою ситуацією з боку франкофонів і антифламандські настрої.
Нові приїжджі у Брюссель фламандці процес асиміляції йшов далі, і перше покоління цих переселенців переходило переважно на виключне користування французькою мовою. В цей час французька мова починає проникати до передмістя. 8 листопада 1962 року затверджено закон, за яким в країні було проведено мовний кордон, Брюссель став своєрідним двомовним анклавом в межах нідерландомовного Брабанту. 2 серпня 1962 року було затверджено закон, що встановлював повну рівність двох мовних груп населення у мовному питанні в роботі місцевих служб у новоствореному Брюссельському двомовному регіоні. З 1963 року вивчання другої мови французької або нідерландської стало обов'язковим з 3 класу школи.
У 1985 — 86 роках тільки 10,7 % учнів були прийняті до нідерландськомовної початкової школи, в той час як до франкомовної школи — 89,3 %.
Загострення проблеми призвело до утворення 1995 року в Бельгії трьох автономних регіонів — Фламандського з нідерландською мовою в ролі офіційної, Валлонського з французькою мовою і двомовного Брюссельського столичного регіону. У Брюсселі 85 % населення франкомовні, кількість нідерландомовного населення більше не падає.
Погіршують становище нідерландської мови експатріанти, які здебільшого переходять на французьку мову спілкування.
Сучасний стан
Розповсюдження мов
З 1947 року за законом під час перепису населення у опитувальні листи вносити мовні питання заборонено, тому точних даних щодо кількості франкомовного і нідерландомовного населення у Брюсселі немає. Про стан нідерландської мови опосередковано інколи роблять висновок на основі даних про те, на якій мові ведуться документи у системі охорони здоров'я або якою мовою населення робить заяви на отримання автомобільних номерів. За цими даними у 2010 році 7,61 % населення у медичних установах користувалося нідерландською мовою.
За деякими даними, кількість нідерландомовного населення у Брюсселі може сягати 20 %. За іншими даними, отриманими опитуванням 2500 брюссельців, 2006 року 7 % населення Брюсселя вдома користувалися нідерландською мовою, 56,8 — французькою, 8,6 % — нідерландською і французькою, 11,3 — французькою й іншою, 16,3 % — іншою.
Використання мов у сфері реклами
Не зважаючи на те, що наприкінці 1960-х років законодавство зрівняло нідерландську і французьку мови, французька мова і надалі залишалася домінуючою. У 1976 році С. М. Тюлп (Tulp S. M.) дослідила рекламні білборди з метою показати як використання мов на них сприяє поступовій франкізації міста. Було досліджено білборди площею 10 м² і більше у Брюсселі і його околицях. Було досліджено 2000 штук. Французька домінувала, 2/3 всіх білбордів були виготовлені з використанням лише французької мови, інші — нідерландомовні, 10 % — двомовні. Були на інших мовах і без написів, але мало. Причому спостерігалася тенденція — на півночі, де фламандців більше, більше нідерландськомовних білбордів. Французька домінувала на півдні і, навіть, на фламандській території поза межами міської агломерації, що відокремлює Брюссель від Валлонії. За висновком дослідниці, у просторі реклами немає двомовності і домінує французька. Це спричинює дальшу франкізацію, бо створює враження, що Брюссель — франкомовне місто. Реального білінгвізму у сфері реклами немає.
Схожий експеримент було проведено 1992 року (результати опубліковано 1996 року). Було досліджено 700 білбордів на 12,3-кілометровому маршруті від південного сходу до північного заходу Брюсселя, найбільші маршрути, станції і футбольний стадіон. Розмір приблизно 9 м², найменший — 2 м² і вивіски на магазинах. 56,5 % — франкомовні, 24,2 % — нідерландомовні, 9,7 % — англомовні, 7,1 % — без надписів, 2,5 % — двомовні, причому лише 1,3 % всіх білбордів були франко-нідерландські. На півночі більше нідерландомовних. На станціях використання мов одночасне, однак написи нідерландською переважно знизу. На півдні переважають одномовні французькі, на півночі — двомовні. Білборди з французькою нагорі. В центрі Брюсселя вивіски на магазинах — переважно англомовні і франкомовні, нідерландомовних мало.
Посилання
- Народы зарубежной Европы. В 2-х томах. — Т. 2. — Москва: Наука, 1965. С. 256—260.
- Paul F. State. Languages. // Historical Dictionary of Brussels. — Maryland: Scarecrow Press, Inc, 2004. P. 170—173.
- Thomas De Wolf. E. De Oostenrijkse Nederlanden in de kijker van vreemdelingen. // De visie van reizigersop Brabant en Mechelen (1701—1800). — дисертація.
- Machteld De Metsenaere. THUIS IN GESCHEIDEN WERELDEN De migratoire en sociale aspecten van verfransing te Brussel in het midden van de 19e eeuw. [Архівовано 15 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // BTNG-RBHC, XXI, 1990, n° 3-4. P. 390
- Paul F. State. Education. // Historical Dictionary of Brussels. — Maryland: Scarecrow Press, Inc, 2004. P. 97.
- Rudi Janssens (7 січня 2008). Taalgebruik in Brussel en de plaats van het Nederlands — Enkele recente bevindingen (PDF). Brussels Studies, n°13 (Dutch) . Процитовано 16 січня 2009.
{{}}: Недійсний|deadurl=404() - 7,6 % du personnel médical à Bruxelles est néerlandophone на сайті [1].
- Peter Backhaus. Brussels: A Coiffeur But No Kapper. // Linguistic Landscapes: Comparative Study of Urban Multilingualism in Tokyo. — Multilingual Matters Ltd, 2007. 168 p.
- Language use in Brusseland the position of Dutch. Some recent findings. [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Brussels sudtes. — issue 13, 2008 January the 7th. [2] — нідерландською мовою, [3] [Архівовано 9 квітня 2015 у Wayback Machine.] — та сама стаття французькою мовою.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Frankiza ciya Bryusse lya nid Verfransing van Brussel fr Francisation de Bruxelles proces proniknennya poshirennya ta zajnyattya francuzkoyu i takozh valonskoyu movoyu panivnogo statusu na spokonvichnij etnichnij teritoriyi flamandciv u misti Bryusseli i jogo najblizhchih okolicyah 18 komunah rozvitok i isnuvannya yakih tisno pov yazani z Bryusselem i yaki teper razom z nim utvoryuyut Bryusselskij stolichnij region Do pochatku frankizaciyi naselennya Bryusselya bulo perevazhno niderlandskomovne flamandskomovne Proces intensivnoyi frankizaciyi Bryusselya rozpochavsya naprikinci 18 pochatku 19 stolit vidbuvavsya protyagom vsogo 19 stolittya i vzhe u pershij polovini 20 stolittya prizviv do dominuvannya francuzkoyi movi u Bryusseli i jogo okolicyah Koristuvannya movami u komunah teperishnogo Bryusselskogo regionu u 1866 1947 rokah za danimi otrimanimi pid chas perepisiv Z 1947 roku pid chas perepisiv pitannya shodo koristuvannya movami ne zadayetsya Chinnikami sho spriyali frankizaciyi buli pereselennya valloniv do mista nespriyatlivi umovi rozvitku niderlandskoyi movi yak v usij krayini zagalom tak i u misti zokrema perehid flamandciv sho pereselyalisya do Bryusselya na francuzku movu chasom vzhe u drugomu pokolinni U 20 stolitti francuzka mova stala pomitno poshirenoyu takozh u flamandskih komunah sho mezhuyut z Bryusselskim stolichnim regionom za rahunok emigraciyi u ci pozamiski rajoni frankomovnogo naselennya zi stolici Zmist 1 Bryussel na movnij karti Belgiyi 2 Istorichni obstavini viniknennya narodiv Belgiyi 3 Istoriya frankizaciyi Bryusselyu 4 Suchasnij stan 4 1 Rozpovsyudzhennya mov 4 2 Vikoristannya mov u sferi reklami 5 PosilannyaBryussel na movnij karti Belgiyired nbsp Movni kordoni u Belgiyi niderlandskomovnij region frankomovnij region nimeckomovnij region Korinne naselennya Belgiyi skladayetsya z troh narodiv sho kompaktno prozhivayut u riznih chastinah krayini perevazhno na svoyih spokonvichnih teritoriyah Na pivnochi prozhivayut flamandci na pivdni valloni na shodi krayini na neznachnij teritoriyi prozhivayut nimci lyuksemburzhci Mishane naselennya v Belgiyi traplyayetsya lishe u okremih miscevostyah na kordonah etnichnih grup a takozh u Bryusselskomu stolichnomu regioni V statti 4 Konstituciyi Belgiyi redakciyi 1994 roku zatverdzheno sho Belgiya skladayetsya z chotiroh movnih regioniv niderlandskomovnogo frankomovnogo dvomovnogo v mezhah Bryusselskogo stolichnogo regionu i nimeckomovnogo V kozhnomu z movnih regioniv Belgiyi ye tilki odna oficijna mova i tilki yiyi mozhna vzhivati v riznomanitnih sferah zhittya suspilstva Yedinij region sho maye dvi oficijnih movi Bryusselskij stolichnij region v yakomu niderlandska i francuzka movi viznani rivnopravnimi Bryusselskij dvomovnij region roztashovanij blizko etnichnogo j movnogo kordonu mizh Flandriyeyu i Valloniyeyu odnak ne na etnichnomu kordoni mizh cimi regionami Movnij kordon prohodit kilkoma kilometrami pivdennishe vid Bryusselya ta Bryusselskogo stolichnogo regionu Bryussel anklav useredini flamandskoyi etnichnoyi teritoriyi Istorichni obstavini viniknennya narodiv Belgiyired Formuvannya flamandskogo narodu vidbuvalosya perevazhno na osnovi frankskih plemen sho prijshli na pivnich suchasnoyi Belgiyi u kinci III stolittya do n e z domishkoyu keltiv sho zhili tut do prihodu frankiv a takozh domishkoyu saksiv 1 Valloni utvorilisya v rezultati romanizaciyi plemen belgiv pid chas rimskogo panuvannya na pivdni suchasnoyi Belgiyi v I st do n e IV st n e 1 Za Serednovichchya na teritoriyi Belgiyi znahodilosya chimalo samostijnih gercogstv grafstv i vilnih mist V XV stolitti znachna chastina Belgiyi opinilasya pid vladoyu burgundskih gercogiv yaki poklali pochatok ob yednannyu rozriznenih oblastej Z chasiv burgundskogo panuvannya v niderlandskih provinciyah isnuvala dvomovnist pri comu niderlandska mova bilshe vikoristalasya u dilovih i torgovelnih kolah a francuzka v galuzi nauki i kulturi 1 Pislya Niderlandskoyi revolyuciyi 1568 roku spryamovanoyi proti Ispaniyi chastina niderlandciv vvijshla do Spoluchenih provincij Niderlandiv druga chastina prabatki flamandciv razom z romanskim naselennyam kolishnih Niderlandiv vallonami zalishilasya pid vladoyu Ispaniyi Z 1701 1714 rokiv pislya Vijni za ispansku spadshinu do kincya XVIII stolittya teritoriyi Belgiyi perebuvali pid vladoyu Avstriyi 1794 roku voni buli zavojovani Franciyeyu 1 1815 roku Belgiya vvijshla do skladu Niderlandiv odnak pislya Belgijskoyi revolyuciyi 1830 roku bulo utvoreno nezalezhnu Belgiyu naselennya yakoyi skladali dva narodi flamandci sho prozhivali na pivnochi krayini i valloni sho prozhivali na yiyi pivdni Stoliceyu krayini stalo misto Bryussel Istoriya frankizaciyi Bryusselyured Protyagom stolit vid chasiv zasnuvannya Bryusselya do XVIII stolittya yedina povsyakdenna mova naselennya mista i jogo okolic bula niderlandska Miska vlada cerkva sud koristuvalisya odnochasno dvoma movami latinoyu j niderlandskoyu 2 1430 roku gercog burgundskij Filipp III Dobrij distav u spadok Brabant i zrobiv Bryussel stoliceyu Burgundiyi Burgundskij rezhim sho trivav do 1477 roku prinis do Bryusselya francuzku movu vikoristannya yakoyi potrohu zrostalo Francuzka stala movoyu centralnogo uryadu j panstva Odnak u serednomu klasi francuzka pochala rozpovsyudzhuvatis tilki v XVIII stolitti i do kincya cogo stolittya vikoristovuvalasya obmezhenoyu kilkistyu lyudej 1780 roku v Bryusseli tilki 15 naselennya koristuvalosya francuzkoyu movoyu ce buli perevazhno dvoryani vihidci z Valloniyi prisluga 3 Pislya Francuzkoyi revolyuciyi Belgiya potrapila pid vladu Franciyi sho stvorilo umovi dlya rozpovsyudzhennya francuzkoyi movi v Bryusseli 2 Pid chas perebuvannya Belgiyi u skladi Niderlandiv protyagom 1815 1830 rokiv panivne polozhennya v krayini zajmali flamandci a niderlandska mova bula yedina derzhavna 1830 roku vidbulasya Belgijska revolyuciya kerivnictvo yakoyu bulo v rukah valloniv Pislya zavoyuvannya nezalezhnosti Belgiyi pochalasya frankizaciya vsogo zhittya Belgiyi Derzhavnoyu movoyu stala francuzka niderlandska mova bula uposlidzhena u svoyemu rozvitku vallonska burzhuaziya stavilasya z prezirstvom do flamandskoyi kulturi 1 Zmini u vikoristanni mov naselennyam mista Bryussel bez inshih komun teperishnogo Bryusselskogo stolichnogo regionu u drugij polovini XIX stolittya 4 Fran cuzka Niderland ska Dvi movi 1842 37 6 60 8 1846 38 4 60 3 1866 20 0 39 1 38 3 1880 25 0 36 4 30 0 1890 20 1 23 0 51 3 1900 20 0 19 7 37 2 Sprobi peretvoriti niderlandsku movu na yedinu oficijnu movu pid chas perebuvannya v skladi Niderlandiv u 1815 1830 rokah ne mali uspihu Belgijska revolyuciya organizovana i ocholena frankomovnoyu burzhuaziyeyu i stvorennya centralizovanoyi derzhavi prizveli do peretvorennya francuzkoyi movi de fakto na yedinu oficijnu movu a v okremih vipadkah i de yure zokrema za vidannya zakoniv i vijskovih rozporyadzhen Pershij movnij perepis sho vidbuvsya 1846 roku pokazav sho 36 7 naselennya govorit francuzkoyu 2 tobto frankomovne naselennya stanovilo todi menshist U XIX stolitti francuzka mova stala movoyu ekonomichnogo uspihu Grav svoyu rol vpliv francuzkoyi kulturi Niderlandska mova rozglyadalasya yak mova vidstaloyi kulturi i robitnichih klasiv Cherez nespriyatlivi umovi isnuvannya navit novi priyizhdzhi u misto flamandci z Flandriyi potrohu stavali dvomovnimi 2 U XIX stolitti uhvalyuvalisya zakoni yaki obmezhuvali vzhitok niderlandskoyi movi Za zakonom vid 17 serpnya 1873 roku dozvolyalosya obmezhene vikoristannya niderlandskoyi movi a zakon vid 22 travnya 1878 roku zatverdzhuvav neobov yazkove vikoristannya niderlandskoyi derzhsluzhbovcyami pri spilkuvanni z zhitelyami i organami vladi 2 Burgomistr Bryusselya Karel Byuls nid Karel Buls nl fr Charles Buls fr zaprovadiv dvomovnist u shkilnomu navchanni za nogo z yavilisya dvomovni vulichni vkazivniki Odnak pislya 1888 roku flamandski politiki vtratili i bez togo obmezhenij vpliv u municipalnomu uryadi i dvomovnist pochala zanepadati Vulichni vkazivniki znovu stali odnomovnimi francuzkoyu movoyu 2 V bilshosti shkil protyagom XIX stolittya navchannya velosya francuzkoyu movoyu i tilki v okremih klasah dlya ditej z najbidnishih flamandskih simej navchannya velosya niderlandskoyu movoyu 5 Za zakonom 1898 roku bulo dozvoleno vibir movi v sistemah yurisprudenciyi i sistemi shkilnogo navchannya Z 1910 roku movu navchannya u serednij shkoli obirali batki uchnya 1910 roku frankomovne naselennya dominuvalo nad niderlandskomovnim u centralnij istorichnij chastini Bryusselya j u shesti komunah peredmistya Bryusselya u Etterbeku Fore Ikseli Sen Zhili i Sharbeku 1930 roku frankomovne naselennya dominuvalo vzhe j v Ukkeli Vatermal Buafori Odergemi u Volyuve Sen P yer i Volyuve Sen Lamber Za perepisom 1947 roku opublikovanim 1954 roku tilki v odnij komuni z bryusselskogo peredmistya niderlandska dominuvala nad francuzkoyu u Everi ale j tam francuzka mova nezabarom stala panivna 2 Pid chas Pershoyi i Drugoyi svitovih voyen nimecka okupacijna administraciya vprovadzhuvala shiroke vikoristannya niderlandskoyi movi sho viklikalo narochite nevdovolennya takoyu situaciyeyu z boku frankofoniv i antiflamandski nastroyi 2 Novi priyizhdzhi u Bryussel flamandci proces asimilyaciyi jshov dali i pershe pokolinnya cih pereselenciv perehodilo perevazhno na viklyuchne koristuvannya francuzkoyu movoyu V cej chas francuzka mova pochinaye pronikati do peredmistya 8 listopada 1962 roku zatverdzheno zakon za yakim v krayini bulo provedeno movnij kordon Bryussel stav svoyeridnim dvomovnim anklavom v mezhah niderlandomovnogo Brabantu 2 serpnya 1962 roku bulo zatverdzheno zakon sho vstanovlyuvav povnu rivnist dvoh movnih grup naselennya u movnomu pitanni v roboti miscevih sluzhb u novostvorenomu Bryusselskomu dvomovnomu regioni Z 1963 roku vivchannya drugoyi movi francuzkoyi abo niderlandskoyi stalo obov yazkovim z 3 klasu shkoli 5 U 1985 86 rokah tilki 10 7 uchniv buli prijnyati do niderlandskomovnoyi pochatkovoyi shkoli v toj chas yak do frankomovnoyi shkoli 89 3 Zagostrennya problemi prizvelo do utvorennya 1995 roku v Belgiyi troh avtonomnih regioniv Flamandskogo z niderlandskoyu movoyu v roli oficijnoyi Vallonskogo z francuzkoyu movoyu i dvomovnogo Bryusselskogo stolichnogo regionu U Bryusseli 85 naselennya frankomovni kilkist niderlandomovnogo naselennya bilshe ne padaye Pogirshuyut stanovishe niderlandskoyi movi ekspatrianti yaki zdebilshogo perehodyat na francuzku movu spilkuvannya Suchasnij stanred nbsp Ocinochni dani shodo vikoristannya niderlandskoyi movi naselennyam u riznih viborchih okrugah Bryusselskogo stolichnogo regionu zdobuti oposeredkovano vihodyachi z zapovnennya viborcyami viborchih byuleteniv na federalnih viborah 10 chervnya 2007 roku nbsp Ocinochni dani shodo vikoristannya mov u Bryusselskomu stolichnomu regioni u 2006 roci 6 Tilki francuzka Francuzka i niderlandska Francuzka i insha mova ale ne niderlandska Tilki niderlandska Ani francuzka ani niderlandska Rozpovsyudzhennya movred Z 1947 roku za zakonom pid chas perepisu naselennya u opituvalni listi vnositi movni pitannya zaboroneno tomu tochnih danih shodo kilkosti frankomovnogo i niderlandomovnogo naselennya u Bryusseli nemaye Pro stan niderlandskoyi movi oposeredkovano inkoli roblyat visnovok na osnovi danih pro te na yakij movi vedutsya dokumenti u sistemi ohoroni zdorov ya abo yakoyu movoyu naselennya robit zayavi na otrimannya avtomobilnih nomeriv Za cimi danimi u 2010 roci 7 61 naselennya u medichnih ustanovah koristuvalosya niderlandskoyu movoyu 7 Za deyakimi danimi kilkist niderlandomovnogo naselennya u Bryusseli mozhe syagati 20 8 Za inshimi danimi otrimanimi opituvannyam 2500 bryusselciv 2006 roku 7 naselennya Bryusselya vdoma koristuvalisya niderlandskoyu movoyu 56 8 francuzkoyu 8 6 niderlandskoyu i francuzkoyu 11 3 francuzkoyu j inshoyu 16 3 inshoyu 9 Vikoristannya mov u sferi reklamired Ne zvazhayuchi na te sho naprikinci 1960 h rokiv zakonodavstvo zrivnyalo niderlandsku i francuzku movi francuzka mova i nadali zalishalasya dominuyuchoyu U 1976 roci S M Tyulp Tulp S M doslidila reklamni bilbordi z metoyu pokazati yak vikoristannya mov na nih spriyaye postupovij frankizaciyi mista Bulo doslidzheno bilbordi plosheyu 10 m i bilshe u Bryusseli i jogo okolicyah Bulo doslidzheno 2000 shtuk Francuzka dominuvala 2 3 vsih bilbordiv buli vigotovleni z vikoristannyam lishe francuzkoyi movi inshi niderlandomovni 10 dvomovni Buli na inshih movah i bez napisiv ale malo Prichomu sposterigalasya tendenciya na pivnochi de flamandciv bilshe bilshe niderlandskomovnih bilbordiv Francuzka dominuvala na pivdni i navit na flamandskij teritoriyi poza mezhami miskoyi aglomeraciyi sho vidokremlyuye Bryussel vid Valloniyi Za visnovkom doslidnici u prostori reklami nemaye dvomovnosti i dominuye francuzka Ce sprichinyuye dalshu frankizaciyu bo stvoryuye vrazhennya sho Bryussel frankomovne misto Realnogo bilingvizmu u sferi reklami nemaye 8 Shozhij eksperiment bulo provedeno 1992 roku rezultati opublikovano 1996 roku Bulo doslidzheno 700 bilbordiv na 12 3 kilometrovomu marshruti vid pivdennogo shodu do pivnichnogo zahodu Bryusselya najbilshi marshruti stanciyi i futbolnij stadion Rozmir priblizno 9 m najmenshij 2 m i viviski na magazinah 56 5 frankomovni 24 2 niderlandomovni 9 7 anglomovni 7 1 bez nadpisiv 2 5 dvomovni prichomu lishe 1 3 vsih bilbordiv buli franko niderlandski Na pivnochi bilshe niderlandomovnih Na stanciyah vikoristannya mov odnochasne odnak napisi niderlandskoyu perevazhno znizu Na pivdni perevazhayut odnomovni francuzki na pivnochi dvomovni Bilbordi z francuzkoyu nagori V centri Bryusselya viviski na magazinah perevazhno anglomovni i frankomovni niderlandomovnih malo 8 Posilannyared a b v g d Narody zarubezhnoj Evropy V 2 h tomah T 2 Moskva Nauka 1965 S 256 260 a b v g d e zh i Paul F State Languages Historical Dictionary of Brussels Maryland Scarecrow Press Inc 2004 P 170 173 ISBN 0 8108 5075 3 Thomas De Wolf E De Oostenrijkse Nederlanden in de kijker van vreemdelingen De visie van reizigersop Brabant en Mechelen 1701 1800 disertaciya Machteld De Metsenaere THUIS IN GESCHEIDEN WERELDEN De migratoire en sociale aspecten van verfransing te Brussel in het midden van de 19e eeuw Arhivovano 15 zhovtnya 2018 u Wayback Machine BTNG RBHC XXI 1990 n 3 4 P 390 a b Paul F State Education Historical Dictionary of Brussels Maryland Scarecrow Press Inc 2004 P 97 ISBN 0 8108 5075 3 Rudi Janssens 7 sichnya 2008 Taalgebruik in Brussel en de plaats van het Nederlands Enkele recente bevindingen PDF Brussels Studies n 13 Dutch Procitovano 16 sichnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl 404 dovidka 7 6 du personnel medical a Bruxelles est neerlandophone na sajti 1 a b v Peter Backhaus Brussels A Coiffeur But No Kapper Linguistic Landscapes Comparative Study of Urban Multilingualism in Tokyo Multilingual Matters Ltd 2007 168 p Language use in Brusseland the position of Dutch Some recent findings Arhivovano 23 veresnya 2015 u Wayback Machine Brussels sudtes issue 13 2008 January the 7th 2 niderlandskoyu movoyu 3 Arhivovano 9 kvitnya 2015 u Wayback Machine ta sama stattya francuzkoyu movoyu Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Frankizaciya Bryusselya amp oldid 42833250