Едмонд Галлей (англ. Edmond Halley, МФА: [ˈɛdmənd ˈhɔːlɪ;]; 29 жовтня (8 листопада) 1656 — 14 (25) січня 1742) — англійський астроном і геофізик.
Едмонд Галлей | |
---|---|
англ. Edmond Halley | |
Народився | 29 жовтня (8 листопада) 1656 Гаґґерстон |
Помер | 14 (25) січня 1742 (85 років) Гринвіч |
Поховання | d |
Країна | Велика Британія |
Національність | англієць |
Діяльність | математик, геофізик, астроном, метеоролог, картограф, філософ, кухар, фізик, викладач університету, кліматолог |
Alma mater | Оксфордський університет |
Галузь | астрономія, геодезія, демографія |
Заклад | Оксфордський університет, Королівська Гринвіцька Обсерваторія |
Посада | Королівський астроном[1] |
Вчене звання | професор |
Вчителі | Джон Флемстид[2] і Роберт Гук[2] |
Відомі учні | d[2] |
Членство | Лондонське королівське товариство |
Відомий завдяки: | дослідження комет |
У шлюбі з | d |
Нагороди | |
Едмонд Галлей у Вікісховищі |
Життєпис
Народився 8 листопада (за старим стилем 29 жовтня) 1656 року у Гаґґерстоні поблизу Лондона. Закінчив Оксфордський університет (1676).
Ще в 1676 році, будучи студентом третього курсу Оксфордського університету, Галлей опублікував свою першу наукову роботу — про орбіти планет і відкрив велику нерівність Юпітера і Сатурна (швидкість весь час зростає у однієї планети — Юпітера — і зменшується у іншої). Це відкриття вперше поставило перед астрономами найважливіше для людства питання про стійкість, довговічність Сонячної системи. У 1693 році Галлей виявив вікове прискорення Місяця, що могло свідчити про його безперервне наближення до Землі.
Коли Галлей ще вчився в університеті, його познайомили з Джоном Флемстидом, королівським астрономом. Під впливом Флемстида, який працював над складанням каталогу зірок Північної півкулі, Галлей запропонував зробити те ж саме для Південної півкулі.. У 1676—1678 роках брав участь в експедиції на острів Святої Єлени, де провів спостереження південного неба і склав перший каталог зірок Південної півкулі, який містить 341 об'єкт.
У 1682 році створив власну обсерваторію в Айлінгтоні (один з районів Лондона). У 1685—1699 роках був помічником секретаря Лондонського королівського товариства, в 1703 році зайняв місце професора геометрії Оксфордського університету, в 1720 році став директором Гринвіцької обсерваторії — королівським астрономом.
Найвідоміші досягнення Галлея — створення методу розрахунку кометних орбіт і відкриття періодичності деяких комет. Провівши вельми трудомісткі розрахунки, він прийшов до висновку, що яскраві комети 1531, 1607 і 1682 — це один і той же об'єкт з періодом обертання навколо Сонця приблизно 75 років і що комета має знов з'явитися на небі в 1758 році. 25 грудня 1758 року німецький астроном-аматор Й. Палич дійсно спостерігав цю комету, яка відтоді носить ім'я Галлея.
Серед інших відкриттів Галлея — розробка методу визначення відстані від Землі до Сонця внаслідок спостережень за проходженням внутрішніх планет по диску Сонця. У 1677 році Галлей спостерігав проходження Меркурія, розробив методику спостережень для проходжень Венери в 1761 і 1769 роках. У 1718 році, порівнявши свої дані про положення зірок з їхніми координатами, вказаними в , винайшов власний рух низки зірок — Арктура, Проціона і Сіріуса. У 1722 році почав програму позиційних спостережень Місяця, результати якого використовував для точного визначення його орбіти.
У своїх роботах з математики Галлей запропонував методи розрахунку логарифмів і тригонометричних функцій, створив геометричні методи розв'язання чисельних рівнянь.
Галлей першим почав проводити дослідження з геофізики. У 1686 році вийшла його стаття про пасати і мусони з роз'ясненням причин їхнього виникнення. Галлей займався проблемою земного магнетизму, побудував модель магнітного поля Землі, склав першу карту магнітних схилень.
Найбільшою заслугою науковця перед світовою наукою є те, що він сприяв появі праці Ісаака Ньютона лат. Philosophiæ Naturalis Principia Mathematica — «Математичні начала натуральної філософії», скорочено «Начала» чи «Математичні начала». Галлей не тільки зумів переконати Ньютона написати цю працю, але й видав її власним коштом.
Галлей вважається засновником наукової демографії.
Редактор «Philosophical Transactions of the Royal Society» — праць Лондонського королівського товариства (1685—1693).
Член Паризької АН (1729).
Помер Галлей у Гринвічі 14 (25) січня 1742 року. Ім'я його увічнене в назвах знаменитої комети і кратерів на Місяці та на Марсі.
Див. також
- 2688 Галлей — астероїд, названий на честь науковця.
Примітки
- Berry A. A Short History of Astronomy — London: John Murray, 1898.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- BBC. . Архів оригіналу за 22 травня 2017. Процитовано 28 March 2017.
- Ian Ridpath. . Архів оригіналу за 28 липня 2012. Процитовано 29 June 2012.
Посилання
- M. Hoskin, Stukeley's Cosmology and the Newtonian Origins of Olber's Paradox, J. Hist. Astr., V.16, p. 77, 1985. [ 7 листопада 2021 у Wayback Machine.]
- Edmund Halley and Stellar Proper Motions [ 7 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Edmond Halley in MacTutor Archiv [ 13 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- Online catalogue of Halley's working papers (part of the Royal Greenwich Observatory Archives held at Cambridge University Library) [ 21 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- Halley, Edmund, An Estimate of the Degrees of the Mortality of Mankind (1693). [ 5 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Halley, Edmund, Considerations on the Changes of the Latitudes of Some of the Principal Fixed Stars (1718) [ 7 червня 2020 у Wayback Machine.] — Reprinted in R. G. Aitken, Edmund Halley and Stellar Proper Motions (1942)
- There is material on Halley's life table for Breslau on the Life and Work of Statisticians website: Halley, Edmond [ 26 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- The National Portrait Gallery (London) has several portraits of Edmond Halley: Search the collection [ 19 грудня 2006 у Wayback Machine.]
- Edmond Halley Biography (SEDS) [ 5 серпня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Edmond Gallej angl Edmond Halley MFA ˈɛdmend ˈhɔːlɪ 29 zhovtnya 8 listopada 1656 16561108 14 25 sichnya 1742 anglijskij astronom i geofizik Edmond Gallejangl Edmond HalleyNarodivsya29 zhovtnya 8 listopada 1656 1656 11 08 GaggerstonPomer14 25 sichnya 1742 1742 01 25 85 rokiv GrinvichPohovannyadKrayina Velika BritaniyaNacionalnistangliyecDiyalnistmatematik geofizik astronom meteorolog kartograf filosof kuhar fizik vikladach universitetu klimatologAlma materOksfordskij universitetGaluzastronomiya geodeziya demografiyaZakladOksfordskij universitet Korolivska Grinvicka ObservatoriyaPosadaKorolivskij astronom 1 Vchene zvannyaprofesorVchiteliDzhon Flemstid 2 i Robert Guk 2 Vidomi uchnid 2 ChlenstvoLondonske korolivske tovaristvoVidomij zavdyaki doslidzhennya kometU shlyubi zdNagorodichlen Londonskogo korolivskogo tovaristva Edmond Gallej u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 8 listopada za starim stilem 29 zhovtnya 1656 roku u Gaggerstoni poblizu Londona Zakinchiv Oksfordskij universitet 1676 She v 1676 roci buduchi studentom tretogo kursu Oksfordskogo universitetu Gallej opublikuvav svoyu pershu naukovu robotu pro orbiti planet i vidkriv veliku nerivnist Yupitera i Saturna shvidkist ves chas zrostaye u odniyeyi planeti Yupitera i zmenshuyetsya u inshoyi Ce vidkrittya vpershe postavilo pered astronomami najvazhlivishe dlya lyudstva pitannya pro stijkist dovgovichnist Sonyachnoyi sistemi U 1693 roci Gallej viyaviv vikove priskorennya Misyacya sho moglo svidchiti pro jogo bezperervne nablizhennya do Zemli Koli Gallej she vchivsya v universiteti jogo poznajomili z Dzhonom Flemstidom korolivskim astronomom Pid vplivom Flemstida yakij pracyuvav nad skladannyam katalogu zirok Pivnichnoyi pivkuli Gallej zaproponuvav zrobiti te zh same dlya Pivdennoyi pivkuli U 1676 1678 rokah brav uchast v ekspediciyi na ostriv Svyatoyi Yeleni de proviv sposterezhennya pivdennogo neba i sklav pershij katalog zirok Pivdennoyi pivkuli yakij mistit 341 ob yekt U 1682 roci stvoriv vlasnu observatoriyu v Ajlingtoni odin z rajoniv Londona U 1685 1699 rokah buv pomichnikom sekretarya Londonskogo korolivskogo tovaristva v 1703 roci zajnyav misce profesora geometriyi Oksfordskogo universitetu v 1720 roci stav direktorom Grinvickoyi observatoriyi korolivskim astronomom Najvidomishi dosyagnennya Galleya stvorennya metodu rozrahunku kometnih orbit i vidkrittya periodichnosti deyakih komet Provivshi velmi trudomistki rozrahunki vin prijshov do visnovku sho yaskravi kometi 1531 1607 i 1682 ce odin i toj zhe ob yekt z periodom obertannya navkolo Soncya priblizno 75 rokiv i sho kometa maye znov z yavitisya na nebi v 1758 roci 25 grudnya 1758 roku nimeckij astronom amator J Palich dijsno sposterigav cyu kometu yaka vidtodi nosit im ya Galleya Sered inshih vidkrittiv Galleya rozrobka metodu viznachennya vidstani vid Zemli do Soncya vnaslidok sposterezhen za prohodzhennyam vnutrishnih planet po disku Soncya U 1677 roci Gallej sposterigav prohodzhennya Merkuriya rozrobiv metodiku sposterezhen dlya prohodzhen Veneri v 1761 i 1769 rokah U 1718 roci porivnyavshi svoyi dani pro polozhennya zirok z yihnimi koordinatami vkazanimi v vinajshov vlasnij ruh nizki zirok Arktura Prociona i Siriusa U 1722 roci pochav programu pozicijnih sposterezhen Misyacya rezultati yakogo vikoristovuvav dlya tochnogo viznachennya jogo orbiti U svoyih robotah z matematiki Gallej zaproponuvav metodi rozrahunku logarifmiv i trigonometrichnih funkcij stvoriv geometrichni metodi rozv yazannya chiselnih rivnyan Gallej pershim pochav provoditi doslidzhennya z geofiziki U 1686 roci vijshla jogo stattya pro pasati i musoni z roz yasnennyam prichin yihnogo viniknennya Gallej zajmavsya problemoyu zemnogo magnetizmu pobuduvav model magnitnogo polya Zemli sklav pershu kartu magnitnih shilen Najbilshoyu zaslugoyu naukovcya pered svitovoyu naukoyu ye te sho vin spriyav poyavi praci Isaaka Nyutona lat Philosophiae Naturalis Principia Mathematica Matematichni nachala naturalnoyi filosofiyi skorocheno Nachala chi Matematichni nachala Gallej ne tilki zumiv perekonati Nyutona napisati cyu pracyu ale j vidav yiyi vlasnim koshtom Gallej vvazhayetsya zasnovnikom naukovoyi demografiyi Redaktor Philosophical Transactions of the Royal Society prac Londonskogo korolivskogo tovaristva 1685 1693 Chlen Parizkoyi AN 1729 Pomer Gallej u Grinvichi 14 25 sichnya 1742 roku Im ya jogo uvichnene v nazvah znamenitoyi kometi i krateriv na Misyaci ta na Marsi Div takozh2688 Gallej asteroyid nazvanij na chest naukovcya PrimitkiBerry A A Short History of Astronomy London John Murray 1898 d Track Q19939115d Track Q84d Track Q19025604d Track Q1232629 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 BBC Arhiv originalu za 22 travnya 2017 Procitovano 28 March 2017 Ian Ridpath Arhiv originalu za 28 lipnya 2012 Procitovano 29 June 2012 PosilannyaByust Galleya v muzeyi Korolivskoyi Grinvickoyi observatoriyiM Hoskin Stukeley s Cosmology and the Newtonian Origins of Olber s Paradox J Hist Astr V 16 p 77 1985 7 listopada 2021 u Wayback Machine Edmund Halley and Stellar Proper Motions 7 chervnya 2020 u Wayback Machine Edmond Halley in MacTutor Archiv 13 lyutogo 2009 u Wayback Machine Online catalogue of Halley s working papers part of the Royal Greenwich Observatory Archives held at Cambridge University Library 21 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Halley Edmund An Estimate of the Degrees of the Mortality of Mankind 1693 5 listopada 2012 u Wayback Machine Halley Edmund Considerations on the Changes of the Latitudes of Some of the Principal Fixed Stars 1718 7 chervnya 2020 u Wayback Machine Reprinted in R G Aitken Edmund Halley and Stellar Proper Motions 1942 There is material on Halley s life table for Breslau on the Life and Work of Statisticians website Halley Edmond 26 grudnya 2018 u Wayback Machine The National Portrait Gallery London has several portraits of Edmond Halley Search the collection 19 grudnya 2006 u Wayback Machine Edmond Halley Biography SEDS 5 serpnya 2011 u Wayback Machine