Галакторея

Галакторе́я (лат. galactorrhoea, від грец. γάλα — «молоко» + ῥοία — «теча») — спонтанне виділення молока з молочних залоз, не пов'язане з пологами чи годуванням немовлят(и), або лактація, що продовжується після завершення годування грудьми більше року. Також галакторею вважають симптоматичною гіперпролактинемією. Галакторея може бути єдиним проявом захворювання, або ж може поєднуватись з іншими проявами.

Галакторея
Спеціальність	акушерство
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11	GB23.4
МКХ-10	N64.3, O92.6
DiseasesDB	6314
MeSH	D005687

Галакторея зустрічається у 5–32 % жінок. Причиною такого розкиду відсотків є різне визначеннях галактореї. Також зустрічається у чоловіків, підлітків та новонароджених обох статей.

Етіологія

Фізіологічне утворення молока в молочних залозах називається лактацією. Молоко утворюється в залозистих тканинах молочної залози і регулюється гормонами:

• Пролактин
• Тироксин (гормон щитоподібної залози)
• Соматотропін (гормон росту)
• Кортизол (гормон наднирників)
• Інсулін (гормон підшлункової залози)
• Естрогени яєчників
• нейромедіатор допамін

Причини які викликають галакторею:

• Пухлини:
  • доброякісні (пролактинома) та злоякісні пухлини гіпофіза, які стимулюють процес надмірного синтезу та виділення гормону пролактин — найчастіша причина даного захворювання
• Гормональні зміни та захворювання:
  • гіпотиреоз — підвищення рівня , який може як стимулювати синтез пролактина, так і пригнічувати секрецію дофаміна — що викликає гіперпролактинемію.
  • неонатальне молоко («молоко відьми»)
  • поведінкові фактори (стрес, травма, надактивне «сексульне життя») які викликають зміну гормонального стану організму загалом
• Травматичні ушкодження:
  • гіпофіза, гіпоталамуса
  • надмірна фізична стимуляція грудей (дуже часті: пальпація, ; тісний або сильно стискаючий одяг)
  • ушкодження молочних залоз (травма, опік)
• Медикаменти:
  • антагоніст H2-рецепторів циметидину другого покоління «Тагамет»(Tagamet)
  • рисперидон («Risperdal») є найвідомішим антипсихотиком (атиповий нейролептик), який викликає гіперпролактинемію, блокуючи дофамінові рецептори, відповідальні за контроль вивільнення пролактину.
  • є повідомлення про випадки які свідчать, що інгібітори протонної помпи, викликають галакторею
  • інгібітори синтезу дофаміну: (methyldopa («Aldomet»)), леводопа, карбідова, бенсеразід
  • опіоїди (опіати); (морфін, героїн, кокаїн)
  • антагоністи дофамінових рецепторів: фенотіазіни, бутирофенони, галоперидол (антипсихотичний нейролептик)
  • трициклічні антидепресанти, інгібітори моноамінооксидази (МАО): Амітриптилін, кломіпрамін, доксепін, іміпрамін, моклобемід
  • інгібітори зворотного захоплення серотоніну
  • протиблювотні засоби: метоклопрамід, домперидон; хлорпромазин («Аміназин»)
  • антагоністи кальцію: верапаміл
  • синтетичні естрогени: гормональні контрацептиви
  • ліки та їжа у яких наявна локриця (солодка) у відповідних кількостях
• Захворювання:
  • ниркова недостатність, зменшує нирковий кліренс пролактину
  • печінкова недостатність
  • синдром полікістозних яєчників проявляється у 17 % жінок галактореєю
  • захворювання гіпоталамуса
  • мастопатія
  • спадкова аномалія допамінових рецепторів

Класифікація

За кількістю втягнутих у процес органів:

• Однобічна
• Двобічна

За інтенсивністю виділення:

• I — виділення капель молока чи молозива, при натисканні на ділянку ареоли
• II — виділення струменів молока чи молозива, при натисканні на ділянку ареоли
• III — самовільне виділення молока чи молозива (постійно)

Діагностика

• загальний аналіз крові та сечі;
•  біохімічне дослідження крові: рівень холестерину, тригліцеридів, ліпопротеїнів, глюкози, печінкові проби;
•  визначення вмісту пролактину в крові з дотриманням правил;
•  виявлення молекулярної гетерогенності пролактину — за показаннями;
•  визначення в крові вільного тироксину, ТТГ. Решта гормони щитоподібної залози визначають при наявності показань;
•  вимір базальної температури протягом 2-3 міс;
•  визначення ЛГ, ФСГ, естрадіолу (5-7-й день МЦ), прогестерону (5-7-й і 20-23-й день МЦ), загального тестостерону, ДЕАС, 17-оксипрогестерона, кортизолу, С-пептиду;
•  УЗД органів малого таза;
•  УЗД щитоподібної залози, надниркових залоз — за показаннями;
•  гінекологічне обстеження (для жінок);
•  КТ і МРТ турецького сідла;
•  нейроофтальмологічні дослідження: визначення полів і гостроти зору, офтальмоскопія, дослідження очного дна — за показаннями;
•  обстеження легень, печінки, шлунково-кишкового тракту, нирок для виключення вторинної гіперпролактинемії — за показаннями;
•  каріотипування та визначення статевого хроматину — за показаннями.

Лікування

Якщо необхідно, зменшують кількість пролактину:

• похідні алкалоїдів маткових ріжків:
  • Бромокриптин (Bromocriptine, Парлодел) (короткотривалої дії)
  • Каберголін (Cabergoline, «Достинекс»(Dostinex)б Агалатес, Берголак) (надтривалої дії)
• синтетичні:
  • Хінаголід (Quinagolide, Норпролак) (довготривалої дії)

Курс та дози підбираються індивідуально, однак достовірно відмічено чим довший період лікування (3-6 місяців…) тим чіткіший клінічний ефект. Необхідно щомісяця контролювати рівень пролактину. Через рік лікування повторити обстеження МРТ.

Також необхідно лікувати основне захворювання, яке призвело до такого стану.

Див. також

• Лактація
• Гормони
• Гіпогалактія
• Грудне молоко

Примітки

1. Sakiyama, R.; Quan, M. (1983). Galactorrhea and hyperprolactinemia. Obstetrical & Gynecological Survey. 38 (12): 689—700. doi:10.1097/00006254-198312000-00001. PMID 6361641.
2. Rohn, R. D. (1984). Galactorrhea in the adolescent. Journal of Adolescent Health. 5 (1): 37—49. doi:10.1016/s0197-0070(84)80244-2. PMID 6420385.
3. Whitman-Elia, G. F.; Windham, N. Q. (2000). «Galactorrhea may be clue to serious problems. Patients deserve a thorough workup». Postgraduate Medicine. 107 (7): 165—168, 171. doi:10.3810/pgm.2000.06.1129. PMID 10887453.
4. Leung A. K. C., Pacaud D. Diagnosis and management of galactorrhea (англ.) // American Family Physician. — 2004-08-01. — Vol. 70, no. 3. — P. 543—550. — ISSN 0002-838X.
5. . Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 10 лютого 2019.
6. Нековаль І. В. Н47 Фармакологія: підручник / І. В. Нековаль, Т. В. Казанюк. — 4-е вид., виправл. — К.: ВСВ «Медицина», 2011.— 520 с.Електронне джерело [ 24 грудня 2016 у Wayback Machine.] (C.326)
7. Karimi, H; Nourizad, S; Momeni, M; Rahbar, H; Momeni, M; Farhadi, K (2013). «Burns, hypertrophic scar and galactorrhea». Journal of Injury & Violence Research. 5 (2): 117–9. doi:10.5249/jivr.v5i2.314. PMC 3683415. PMID 23456048
8. Verhelst J., Abs R. Hyperprolactinemia: pathophysiology and management (англ.) // Treatments in Endocrinology. — 2003-01-01. — Vol. 2, no. 1. — P. 23-32. — ISSN 1175-6349.
9. . Medscape.com. Архів оригіналу за 21 серпня 2015. Процитовано 9 липня 2015.

Джерела

• СИНДРОМ ГІПЕРПРОЛАКТИНЕМІЇ. ПРИСТУПЮК О. М./лекція для лікарів [ 13 лютого 2019 у Wayback Machine.], 2012
• (рос.)СОВРЕМЕННЫЕ ПОДХОДЫ К ДИАГНОСТИКЕ И ЛЕЧЕНИЮ ГИПЕРПРОЛАКТИНЕМИИ. Т. Ф. ТАТАРЧУК, С. В. ГУНЬКОВ, О. А. ЕФИМЕНКО/ КЛИНИЧЕСКАЯ ЛЕКЦИЯ [ 20 вересня 2018 у Wayback Machine.], 2012
• Melmed S., Casanueva F.F., Ho man A.R. et al. Diagnosis and treatment of hyperprolactinemia: an endocrine society clinical practice guideline. J Clin Endocrinol Metab 2011 Feb; 96 (2): 273-88. doi 10.1210/jc.2010-1692

Посилання

• Галакторея — лікування, симптоми, причини, діагностика [ 13 лютого 2019 у Wayback Machine.]