Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Координати: 49°25′33″ пн. ш. 08°42′22″ сх. д. / 49.42583° пн. ш. 8.70611° сх. д.
Гайліґенберґ (нім. Heiligenberg, «Свята Гора») розташована на схід від двох частин міста Гайдельберг: Ноєнхайму (нім. Neuenheim) та (нім. Handschuhsheim). Разом із горою Кеніґштуль (нім. Königsstuhl, «Трон Короля») вона є одною із двох «домашніх» гір Гайдельбергу. За часів Каролінгів вона називалася Аберінзберґ (нім. Aberinsberg), а після утворення монастирів Святого Михайла та Святого Стефана у 1265 році премонстрантами у Шварцвальді, отримала ім'я «Гора Всіх Святих» (нім. Alleheiligen-Berg, лат. mons omnium sanctorum).
| Гайліґенберґ, Свята Гора нім. Heiligenberg | ||||
 | ||||
| 49°25′33″ пн. ш. 08°42′22″ сх. д. / 49.42583° пн. ш. 8.70611° сх. д. | ||||
| Країна |  Німеччина | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Гайдельберг | |||
| Розташування | Баден-Вюртемберґ, Німеччина, Європа | |||
| Система | Оденвальд | |||
| Тип | гора і височина | |||
| Висота | 440 м | |||
  Гайліґенберґ, Свята Гора Гайліґенберґ, Свята Гора (Німеччина) | ||||
 Гайліґенберґ у Вікісховищі | ||||
Географія
Гора Гайліґенберґ знаходиться на західному кордоні Оденвальду на : на захід перед нею розкривається широка долина Верхнього Рейну, а на південь розташована плоска вершина гори Міхельсберґ (нім. Michelsberg, 375 м.). Гайліґенберґ різко обривається як на захід до долини Рейну, так і на південь до , через яку, над старою частиною міста Гайдельберг, височить гора ; на північному сході поєднується, через гірське сідло (нім. Zollstock, «Митна палиця»), із більш віддаленою і вищою горою (нім. Weisserstein, «Білий Камінь»).
Історія
Завдяки своєму визначному розташуванню вершина Гайліґенберґу може запропонувати як вільний огляд рівнини Рейну та долини Неккару, так і природний захист. Вже з початку неоліту гора населена, про що свідчать знахідки лінійної кераміки (5500–5100 до н. е.), а починаючи з 1-ї половини 1-го тисячоліття нашої ери кельти вже живуть тут постійно. Про їхню колонізацію свідчать залишки подвійних мурів, що охоплюють як основну, так і передню вершини.
Розкопки показують, що вже під час ранньої латенської культури тут переплавлялася залізна руда. Загалом, з V століття до н. е., до самих римських часів (приблизно до 200 року нашої ери), поселення на горі було політичним, релігійним та культурним центром регіону. Достеменно відомо про жертовні колодязі, куди спускали людей, прив'язаними до стовбурів дерев. Так, культовий колодязь на Гайліґенберґу досягає глибини 78 метрів. Пізніше центр життя переміщується до римського поселення Лоподунум (лат. Lopodunum), що знаходиться західніше на березі Неккару (зараз Ладенбурґ, нім. Ladenburg). Під час римського володарювання на вершині розташовується храм бога Меркурія — кам'яний комплекс, підвалини якого сьогодні можна побачити серед руїн базиліки Святого Михаїла. До археологічних знахідок відноситься присвятна стела з написом латиною, яка присвячує комплекс «Меркурію Кімврів», що вказує на адаптований культ германського бога Одіна. Святилище на вершині функціонує, очевидно, до приблизно 600 року нашої ери, оскільки в цей час навколо нього все ще відбуваються поховання.
Іноді Гайліґенберґ ідентифікують із горою Mons Piri, згадуваною Амміаном Марцелліном, на якій загони імператора Валентиніана I у 369 році викопали траншеї, але, тим не менш, були відкинуті ударами германських племен. Було знайдено лише окремі знахідки, що датуються IV або V столітями, з кінця VI століття гора знову заселяється.
У пізньому VII столітті з'являються християнські поховання, а за часів Каролінгів, у VIII столітті, було зведено кам'яні споруди, які могли призначатися королівським представникам. У IX столітті Лоршський монастир будує над римським храмом першу церкву, яка була присвячена архангелу Михаїлу. У 882 році згадується уперше Гайліґенберґ у письмових джерелах під назвою «Аберінзберґ», коли Людовік III, у зв'язку з похованням свого батька (Людовика II Німецького) у Лорші, подарував Гайліґенберґ Лоршському монастирю.
Руїни ранньо-романської церкви дадуються пізнім X століттям (у її східній частині) та 1030 роком (західна частина). було засновано у 1023 році; вважається, що абатом . У 1090 році монах Арнольд заклав церкву на нижній (південній) частині гори, а другий монастир-пробство, присвячений Святому Стефану, було засновано у 1094. Вельможна жінка Hazecha була похована тут у 1100 році; її надгробна плита є найстаршим середньовічним написом, що зберігся у Гайдельберзі. У середині XIII століття обидва монастирі були передані від Лоршу до Архієпископства Манцу, та у 1265 році бенедиктинців там змінили премонстранти з зі Шварцвальду, після чого назва гори була змінена на Allerheiligen-Berg («Гора Всіх Святих»), — попередницю сучасної назви. Політичний конфлікт стосовно діоцезії призвів до руйнування церкви у верхньому монастирі у 1460 році, а його північна вежа обвалилася у 1503 році (вбивши при цьому двох монахів). описував монастир Святого Михайла як руїни у 1537 році, а найстарше його зображення, у його Topographia Palatinatus у 1645 році, зображає його у руїнах, хоча й з більшістю стін та середохресних колон у вертикальному становищі.
1935 року збудовано амфітеатр тінгштетте, на відкритті якого виступав райхсміністр пропаганди Йозеф Геббельс.
Примітки
- Peter Marzolff, Uwe Gross: Zwischen Merkur und Michael: Der Heiligenberg bei Heidelberg in Völkerwanderungszeit und Frühmittelalter. In: Heiko Steuer, Volker Bierbrauer (Hrsg.): Höhensiedlungen zwischen Antike und Mittelalter von den Ardennen bis zur Adria (= Ergänzungsbände zum Reallexikon der Germanischen Altertumskunde 58), de Gruyter, Berlin 2008, , S. 121—163, Volltext [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.].
- Corpus Inscriptionum Latinarum (CIL) CIL,13,6399, CIL,13,6402.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 49 25 33 pn sh 08 42 22 sh d 49 42583 pn sh 8 70611 sh d 49 42583 8 70611 Gajligenberg nim Heiligenberg Svyata Gora roztashovana na shid vid dvoh chastin mista Gajdelberg Noyenhajmu nim Neuenheim ta nim Handschuhsheim Razom iz goroyu Kenigshtul nim Konigsstuhl Tron Korolya vona ye odnoyu iz dvoh domashnih gir Gajdelbergu Za chasiv Karolingiv vona nazivalasya Aberinzberg nim Aberinsberg a pislya utvorennya monastiriv Svyatogo Mihajla ta Svyatogo Stefana u 1265 roci premonstrantami u Shvarcvaldi otrimala im ya Gora Vsih Svyatih nim Alleheiligen Berg lat mons omnium sanctorum Gajligenberg Svyata Gora nim HeiligenbergVid na Gajligenberg uniz za techiyeyu richki NekkarVid na Gajligenberg uniz za techiyeyu richki Nekkar49 25 33 pn sh 08 42 22 sh d 49 42583 pn sh 8 70611 sh d 49 42583 8 70611Krayina NimechchinaRegion GajdelbergRoztashuvannya Baden Vyurtemberg Nimechchina YevropaSistema OdenvaldTip gora i visochinaVisota 440 mGajligenberg Svyata GoraGajligenberg Svyata Gora Nimechchina Gajligenberg u VikishovishiGeografiyaGora Gajligenberg znahoditsya na zahidnomu kordoni Odenvaldu na na zahid pered neyu rozkrivayetsya shiroka dolina Verhnogo Rejnu a na pivden roztashovana ploska vershina gori Mihelsberg nim Michelsberg 375 m Gajligenberg rizko obrivayetsya yak na zahid do dolini Rejnu tak i na pivden do cherez yaku nad staroyu chastinoyu mista Gajdelberg visochit gora na pivnichnomu shodi poyednuyetsya cherez girske sidlo nim Zollstock Mitna palicya iz bilsh viddalenoyu i vishoyu goroyu nim Weisserstein Bilij Kamin Vid z ploshi Bismarkpaltc na GajligenbergIstoriyaGajligenberg 1645 Zavdyaki svoyemu viznachnomu roztashuvannyu vershina Gajligenbergu mozhe zaproponuvati yak vilnij oglyad rivnini Rejnu ta dolini Nekkaru tak i prirodnij zahist Vzhe z pochatku neolitu gora naselena pro sho svidchat znahidki linijnoyi keramiki 5500 5100 do n e a pochinayuchi z 1 yi polovini 1 go tisyacholittya nashoyi eri kelti vzhe zhivut tut postijno Pro yihnyu kolonizaciyu svidchat zalishki podvijnih muriv sho ohoplyuyut yak osnovnu tak i perednyu vershini Fundament hramu Merkuriya u ruyinah centralnogo nefu monastirya Svyatogo Mihajla Rozkopki pokazuyut sho vzhe pid chas rannoyi latenskoyi kulturi tut pereplavlyalasya zalizna ruda Zagalom z V stolittya do n e do samih rimskih chasiv priblizno do 200 roku nashoyi eri poselennya na gori bulo politichnim religijnim ta kulturnim centrom regionu Dostemenno vidomo pro zhertovni kolodyazi kudi spuskali lyudej priv yazanimi do stovburiv derev Tak kultovij kolodyaz na Gajligenbergu dosyagaye glibini 78 metriv Piznishe centr zhittya peremishuyetsya do rimskogo poselennya Lopodunum lat Lopodunum sho znahoditsya zahidnishe na berezi Nekkaru zaraz Ladenburg nim Ladenburg Pid chas rimskogo volodaryuvannya na vershini roztashovuyetsya hram boga Merkuriya kam yanij kompleks pidvalini yakogo sogodni mozhna pobachiti sered ruyin baziliki Svyatogo Mihayila Do arheologichnih znahidok vidnositsya prisvyatna stela z napisom latinoyu yaka prisvyachuye kompleks Merkuriyu Kimvriv sho vkazuye na adaptovanij kult germanskogo boga Odina Svyatilishe na vershini funkcionuye ochevidno do priblizno 600 roku nashoyi eri oskilki v cej chas navkolo nogo vse she vidbuvayutsya pohovannya Heiligenberg mit Heidelberger Altstadt und Neckar Inodi Gajligenberg identifikuyut iz goroyu Mons Piri zgaduvanoyu Ammianom Marcellinom na yakij zagoni imperatora Valentiniana I u 369 roci vikopali transheyi ale tim ne mensh buli vidkinuti udarami germanskih plemen Bulo znajdeno lishe okremi znahidki sho datuyutsya IV abo V stolityami z kincya VI stolittya gora znovu zaselyayetsya U piznomu VII stolitti z yavlyayutsya hristiyanski pohovannya a za chasiv Karolingiv u VIII stolitti bulo zvedeno kam yani sporudi yaki mogli priznachatisya korolivskim predstavnikam U IX stolitti Lorshskij monastir buduye nad rimskim hramom pershu cerkvu yaka bula prisvyachena arhangelu Mihayilu U 882 roci zgaduyetsya upershe Gajligenberg u pismovih dzherelah pid nazvoyu Aberinzberg koli Lyudovik III u zv yazku z pohovannyam svogo batka Lyudovika II Nimeckogo u Lorshi podaruvav Gajligenberg Lorshskomu monastiryu Ruyini ranno romanskoyi cerkvi daduyutsya piznim X stolittyam u yiyi shidnij chastini ta 1030 rokom zahidna chastina bulo zasnovano u 1023 roci vvazhayetsya sho abatom U 1090 roci monah Arnold zaklav cerkvu na nizhnij pivdennij chastini gori a drugij monastir probstvo prisvyachenij Svyatomu Stefanu bulo zasnovano u 1094 Velmozhna zhinka Hazecha bula pohovana tut u 1100 roci yiyi nadgrobna plita ye najstarshim serednovichnim napisom sho zberigsya u Gajdelberzi U seredini XIII stolittya obidva monastiri buli peredani vid Lorshu do Arhiyepiskopstva Mancu ta u 1265 roci benediktinciv tam zminili premonstranti z zi Shvarcvaldu pislya chogo nazva gori bula zminena na Allerheiligen Berg Gora Vsih Svyatih poperednicyu suchasnoyi nazvi Politichnij konflikt stosovno dioceziyi prizviv do rujnuvannya cerkvi u verhnomu monastiri u 1460 roci a jogo pivnichna vezha obvalilasya u 1503 roci vbivshi pri comu dvoh monahiv opisuvav monastir Svyatogo Mihajla yak ruyini u 1537 roci a najstarshe jogo zobrazhennya u jogo Topographia Palatinatus u 1645 roci zobrazhaye jogo u ruyinah hocha j z bilshistyu stin ta seredohresnih kolon u vertikalnomu stanovishi 1935 roku zbudovano amfiteatr tingshtette na vidkritti yakogo vistupav rajhsministr propagandi Jozef Gebbels PrimitkiPeter Marzolff Uwe Gross Zwischen Merkur und Michael Der Heiligenberg bei Heidelberg in Volkerwanderungszeit und Fruhmittelalter In Heiko Steuer Volker Bierbrauer Hrsg Hohensiedlungen zwischen Antike und Mittelalter von den Ardennen bis zur Adria Erganzungsbande zum Reallexikon der Germanischen Altertumskunde 58 de Gruyter Berlin 2008 ISBN 978 3 110 20235 9 S 121 163 Volltext 14 lipnya 2014 u Wayback Machine Corpus Inscriptionum Latinarum CIL CIL 13 6399 CIL 13 6402