Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сакінат Шихамедівна Гаджиєва (15 жовтня 1914, Башликент Дагестанської області — 22 грудня 2003, Махачкала, Росія) — радянська дагестанська етнографиня, доктор історичних наук, професорка, заслужений діяч науки Російської РФСР (1971) та Дастанської області.
| Гаджиєва Сакінат Шихамедівна | |
|---|---|
| Народилася | 15 жовтня 1914 або 1914 Дагестанська область, Російська імперія |
| Померла | 22 грудня 2003 або 2003 Махачкала, Росія |
| Країна |  СРСР Росія[2][3] |
| Діяльність | науковиця |
| Alma mater | d (1940) Інститут етнології та антропології РАН (1952) |
| Галузь | історія, етнографія і археологія |
| Вчене звання | професор[d] |
| Науковий ступінь | доктор історичних наук |
| Науковий керівник | Косвен Марк Осипович |
| Відомі учні | d |
| Нагороди |     |
Життєпис
У 1928 році Сакінат Гаджиєва вступила до педагогічного технікуму Буйнакська, а пізніше перевелася до Дербенту та закінчила навчання у 1931 році . Потім працювала вчителькою, 1940 року завершила навчання в Дагестанському педагогічному інституті та була призначена спочатку директором середньої школи Каякентського району, а потім інспектором Міністерства освіти Дагестанської АРСР. Протягом кількох років Сакінат Гаджиєва очолювала Державний жіночий педагогічний інститут. 1949 року вона вступила до аспірантури Інституту етнографії імені Міклухо-Маклая у Москві, де її науковим керівником був відомий вчений — кавказознавець, доктор історичних наук Марк Косвен . Закінчивши навчання в аспірантурі та успішно захистивши кандидатську дисертацію у 1952 році, Сакінат Гаджиєва стала співробітником Інституту історії, мови та літератури імені Г. Цадаси Дагфілії АН СРСР.
1958 року вона очолила відділ археології та етнографії цього ж інституту. У 1972 році після виділення з його структури відділу археології Сакінат Гаджиєва залишилася обіймати посаду завідувача відділу етнографії, яким керувала до 1986 року. Саме під її керівництвом відділ етнографії виріс у великий науковий підрозділ, який розробляє актуальні проблеми етнології Дагестану та Кавказу. Гаджиєва — великий організатор науки. З 1981 року під її керівництвом розроблялася велика колективна тема «Нечисленні народи Дагестану: історико-етнографічні дослідження».
Самою Сакінат Гаджиєвою написано 120 наукових праць, з них 22 монографії, в яких виявлено високий рівень традиційної культури народів Дагестану, паралелі окремих елементів у побуті народів Дагестану, Кавказу та Передньої Азії . Крім плідної науково-дослідної діяльності, вчена брала активну участь у суспільному житті республіки. Вона обиралася до Рад народних депутатів різних рівнів, була членом радянського комітету тюркологів, радянського комітету солідарності країн Азії та Африки, членом Президії Дагестанського товариства «Знання» та інших громадських організацій.
Заслуженою оцінкою багаторічної плідної праці Сакінат Гаджиєва у вітчизняній науці стало присудження їй почесних звань «Заслужений діяч науки ДАРСР» (1965) та «Заслужений діяч науки Російської Федерації» (1971).
Наукові праці
- «Кумики» (два видання — 1961 та 2002 років),
- «Матеріальна культура кумиків»,
- «Матеріальна культура ногайців»,
- «Нариси історії сім'ї та шлюбу у ногайців»,
- «Дагестанські терекеменці»,
- «Дагестанські азербайджанці»,
- «Формування та розвиток нової обрядовості в Дагестані»,
- «Аталіцтво та побратимство в Дагестані»,
- «Традиційний землеробський календар та календарні обряди кумиків»,
- «Жінки Радянського Дагестану» (у співавторстві),
- «Дагестанська сім'я сьогодні» (у співавт.),
- «Сім'я та сімейний побут народів Дагестану»,
- «Матеріальна культура даргінців» (у співавт.),
- «Сім'я та шлюб у народів Дагестану»,
- «Старовинний землеробський календар народів Дагестану» (у співавт.),
- "Одяг народів Дагестану: XIX — початок XX ст.",
- «Одяг народів Дагестану: Історико-етнографічний атлас» (у співавт.).
Нагороди
- Орден «Знак Пошани» (1975)
- Дружби народів (1993)
- «Відмінник народної освіти» (1948).
- сімома медалями та грамотами Президії Верховної Ради Дагестанської АРСР.
Див. також
Примітки
Коментарі
- Зустрічаються варіанти по-батькові Шихаметівна та Шихахмедівна.
Виноски
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- Bibliothèque nationale de France Record #144178653 // BnF catalogue général — Paris: BnF.
- http://catalogue.bnf.fr/ark:/12148/cb144178653
- Кумыкский мир | Персона. оригіналу за 2 травня 2012. Процитовано 3 липня 2023.
- Гаджиева Сакинат Шихаметовна / Знаменитые люди / СКФО (Северо-Кавказский федеральный округ). оригіналу за 22 травня 2012. Процитовано 4 грудня 2012.
- Первый дагестанский этнограф — Газета «Дагестанская правда»
Посилання
- Гаджиева Сакинат Шихаметовна (рос.). «Имена Кавказа». Процитовано 14 листопада 2022.
- IN MEMORIAM САКИНАТ ШИХАХМЕДОВНА ГАДЖИЕВА (1914-2003). naukarus.com (рос.). Процитовано 14 листопада 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sakinat Shihamedivna Gadzhiyeva 15 zhovtnya 1914 Bashlikent Dagestanskoyi oblasti 22 grudnya 2003 Mahachkala Rosiya radyanska dagestanska etnografinya doktor istorichnih nauk profesorka zasluzhenij diyach nauki Rosijskoyi RFSR 1971 ta Dastanskoyi oblasti Gadzhiyeva Sakinat ShihamedivnaNarodilasya15 zhovtnya 1914 1914 10 15 abo 1914 Dagestanska oblast Rosijska imperiyaPomerla22 grudnya 2003 2003 12 22 abo 2003 Mahachkala RosiyaKrayina SRSR Rosiya 2 3 DiyalnistnaukovicyaAlma materd 1940 Institut etnologiyi ta antropologiyi RAN 1952 Galuzistoriya etnografiya i arheologiyaVchene zvannyaprofesor d Naukovij stupindoktor istorichnih naukNaukovij kerivnikKosven Mark OsipovichVidomi uchnidNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gadzhiyeva ZhittyepisU 1928 roci Sakinat Gadzhiyeva vstupila do pedagogichnogo tehnikumu Bujnakska a piznishe perevelasya do Derbentu ta zakinchila navchannya u 1931 roci Potim pracyuvala vchitelkoyu 1940 roku zavershila navchannya v Dagestanskomu pedagogichnomu instituti ta bula priznachena spochatku direktorom serednoyi shkoli Kayakentskogo rajonu a potim inspektorom Ministerstva osviti Dagestanskoyi ARSR Protyagom kilkoh rokiv Sakinat Gadzhiyeva ocholyuvala Derzhavnij zhinochij pedagogichnij institut 1949 roku vona vstupila do aspiranturi Institutu etnografiyi imeni Mikluho Maklaya u Moskvi de yiyi naukovim kerivnikom buv vidomij vchenij kavkazoznavec doktor istorichnih nauk Mark Kosven Zakinchivshi navchannya v aspiranturi ta uspishno zahistivshi kandidatsku disertaciyu u 1952 roci Sakinat Gadzhiyeva stala spivrobitnikom Institutu istoriyi movi ta literaturi imeni G Cadasi Dagfiliyi AN SRSR 1958 roku vona ocholila viddil arheologiyi ta etnografiyi cogo zh institutu U 1972 roci pislya vidilennya z jogo strukturi viddilu arheologiyi Sakinat Gadzhiyeva zalishilasya obijmati posadu zaviduvacha viddilu etnografiyi yakim keruvala do 1986 roku Same pid yiyi kerivnictvom viddil etnografiyi viris u velikij naukovij pidrozdil yakij rozroblyaye aktualni problemi etnologiyi Dagestanu ta Kavkazu Gadzhiyeva velikij organizator nauki Z 1981 roku pid yiyi kerivnictvom rozroblyalasya velika kolektivna tema Nechislenni narodi Dagestanu istoriko etnografichni doslidzhennya Samoyu Sakinat Gadzhiyevoyu napisano 120 naukovih prac z nih 22 monografiyi v yakih viyavleno visokij riven tradicijnoyi kulturi narodiv Dagestanu paraleli okremih elementiv u pobuti narodiv Dagestanu Kavkazu ta Perednoyi Aziyi Krim plidnoyi naukovo doslidnoyi diyalnosti vchena brala aktivnu uchast u suspilnomu zhitti respubliki Vona obiralasya do Rad narodnih deputativ riznih rivniv bula chlenom radyanskogo komitetu tyurkologiv radyanskogo komitetu solidarnosti krayin Aziyi ta Afriki chlenom Prezidiyi Dagestanskogo tovaristva Znannya ta inshih gromadskih organizacij Zasluzhenoyu ocinkoyu bagatorichnoyi plidnoyi praci Sakinat Gadzhiyeva u vitchiznyanij nauci stalo prisudzhennya yij pochesnih zvan Zasluzhenij diyach nauki DARSR 1965 ta Zasluzhenij diyach nauki Rosijskoyi Federaciyi 1971 Naukovi praci Kumiki dva vidannya 1961 ta 2002 rokiv Materialna kultura kumikiv Materialna kultura nogajciv Narisi istoriyi sim yi ta shlyubu u nogajciv Dagestanski terekemenci Dagestanski azerbajdzhanci Formuvannya ta rozvitok novoyi obryadovosti v Dagestani Atalictvo ta pobratimstvo v Dagestani Tradicijnij zemlerobskij kalendar ta kalendarni obryadi kumikiv Zhinki Radyanskogo Dagestanu u spivavtorstvi Dagestanska sim ya sogodni u spivavt Sim ya ta simejnij pobut narodiv Dagestanu Materialna kultura darginciv u spivavt Sim ya ta shlyub u narodiv Dagestanu Starovinnij zemlerobskij kalendar narodiv Dagestanu u spivavt Odyag narodiv Dagestanu XIX pochatok XX st Odyag narodiv Dagestanu Istoriko etnografichnij atlas u spivavt NagorodiOrden Znak Poshani 1975 Druzhbi narodiv 1993 Vidminnik narodnoyi osviti 1948 simoma medalyami ta gramotami Prezidiyi Verhovnoyi Radi Dagestanskoyi ARSR Div takozhKunactvoPrimitkiKomentari Zustrichayutsya varianti po batkovi Shihametivna ta Shihahmedivna Vinoski Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Bibliotheque nationale de France Record 144178653 BnF catalogue general Paris BnF d Track Q90d Track Q193563d Track Q15222191 http catalogue bnf fr ark 12148 cb144178653 Kumykskij mir Persona originalu za 2 travnya 2012 Procitovano 3 lipnya 2023 Gadzhieva Sakinat Shihametovna Znamenitye lyudi SKFO Severo Kavkazskij federalnyj okrug originalu za 22 travnya 2012 Procitovano 4 grudnya 2012 Pervyj dagestanskij etnograf Gazeta Dagestanskaya pravda PosilannyaGadzhieva Sakinat Shihametovna ros Imena Kavkaza Procitovano 14 listopada 2022 IN MEMORIAM SAKINAT ShIHAHMEDOVNA GADZhIEVA 1914 2003 naukarus com ros Procitovano 14 listopada 2022