Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Августина Станіславівна Габель до шлюбу Сінькевич Сінкевич або Сенкевич 30 серпня 1853 року Санкт Петербург Російська ім

Габель Августина Станіславівна

Габель Августина Станіславівна

Августина Станіславівна Габель (до шлюбу Сінькевич, Сінкевич або Сенкевич; 30 серпня 1853 року, Санкт-Петербург, Російська імперія — 29 березня 1907 року, Харків, Російська імперія) — революціонерка-народниця, бібліотекарка. Була учасницею революційного гуртка Ореста Габеля, за керівника якого вийшла заміж. Добровільно поїхала за чоловіком до Сибіру, куди його заслали. Брала участь у бібліотечному житті Харкова, листувалася з письменниками на тему наповнення фондів Харківської громадської бібліотеки. Знайома художника Іллі Рєпіна, який намалював її портрет. Матір хіміка Юрія Габеля та літературознавиці Маргарити Габель.

Габель Августина Станіславівна
image
Світлина Августини Габель, виконана у фотоательє братів Блум
Народилася30 серпня (11 вересня) 1853
Санкт-Петербург, Російська імперія
Померла29 березня (11 квітня) 1907 (53 роки)
Харків, Російська імперія
Країнаimage Російська імперія
Діяльністьбібліотекарка, революціонерка
ЗакладХарківська громадська бібліотека
УчасникБоснійсько-герцеговинське повстання
ЧленствоХарківське товариство грамотності
Конфесіякатолицтво
У шлюбі зГабель Орест Мартинович
ДітиЛюдмила, Олена, Валерія
Марія, Юрій, Маргарита
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Габель.

Біографія

Революційна діяльність і заслання

Августина Сінькевич народилася 30 серпня 1853 року в Санкт-Петербурзі у сім'ї обрусілого поляка, титулярного радника Станіслава Вікентійовича Сінькевича. У ранньому віці осиротіла і виховувалася в родині старшої сестри Олени та її чоловіка стоматолога . Початкову освіту здобула у Василеострівській жіночій гімназії, яку закінчила 1869 року.

image
Августина Сінькевич у дитинстві

Давала приватні уроки. У середині 1870-х років разом з Софією Сміттен організувала на артільних засадах шевську майстерню на [ru]. У майстерні проводилися збори, на яких вів революційну пропаганду [ru]. Саме тут з ідеями народництва ознайомився фінський робітник [fi], згодом один із фігурантів «Великого процесу».

У 1874 році перебувала під негласним наглядом, проживаючи у родичів в Харкові. У Харкові Августина познайомилася з народником Порфирієм Войнаральським, пропагувала революційні ідеї, зокрема серед студентів. Стала учасницею ходіння в народ в околицях Чугуєва. Дослідниця Софія Шоломова висловила припущення, що Августині подавав певну матеріальну допомогу уродженець Чугуєва — художник Ілля Рєпін, якого вона знала з юних років.

Повернувшись до столиці, вона познайомилася зі студентом Орестом Габелем. Він часто бував у неї вдома як репетитор [ru] Самуїла Лінбека. Зблизившись на ґрунті народницького світогляду, Августина Сінькевич і Орест Габель повінчалися 1875 року. У тому самому році вони вирушили до Боснії і Герцеговини, щоб узяти участь в антитурецькому повстанні, однак пробули там недовго.

У Санкт-Петербурзі Августина Габель увійшла в організований її чоловіком народницький гурток, члени якого готували втечу народників Сергія Ковалика і Порфирія Войнаральського з [ru]. На пропозицію члена гуртка Григорія Мачтета, 15 серпня 1876 року вона разом з Надією Бантле та Олександром Клушиним забрала компрометувальні матеріали з квартири нещодавно заарештованої Євгенії Бартошевич. Того ж дня Августину обшукали і заарештували. З 25 вересня по 2 жовтня 1876 року вона перебувала у в'язниці Петропавлівської фортеці, а тоді в лікарні [ru]. Там у грудні народила первістка — доньку Людмилу. Притягувалася до дізнання за звинуваченням «у стосунках з утримуваними в будинку попереднього ув'язнення з метою їх звільнення». Всього під вартою провела чотири з половиною місяці. Справу Августини Габель закрито в адміністративному порядку з [ru] від 2 жовтня 1877 року. У терміні її ув'язнення враховано попереднє перебування під вартою. За Габель встановлено гласний нагляд.

У середині червня 1878 року вона добровільно поїхала за чоловіком у заслання до Східного Сибіру , попередньо отримавши дозвіл від міністра внутрішніх справ. Мешкала з чоловіком у [ru]Іркутської губернії, провадила домашнє господарство. Під час перебування на засланні у подружжя народилися три дочки — Олена, Валерія і Марія. 3 травня 1882 Августину Габель звільнено від гласного нагляду, згідно з постановою Особливої наради.

Дослідниця Ольга Ніколаєнко вказувала на схожість постатей Августини Габель та іншої польки Валерії Білоконської, голови Харківського відділення «Товариства взаємної допомоги працюючих жінок». Ув'язнення та багаторічне заслання стало важливим етапом в житті обох жінок і вплинуло на становлення їх особистостей. Пережиті виклики загартували їх характер та волю і спонукали до пошуку свого покликання. Важливим фактором, який допоміг жінкам пройти всі випробування важких умов заслання, на думку дослідниці, була наявність вірних чоловіків, які кохали їх і завдяки чому дружини могли зосередилися на родинному житті.

Бібліотечна діяльність

image
Фотопортрет Августини Габель, виконаний Альфредом Федецьким у 1895 році

По завершенні терміну заслання Ореста Габеля, його родина залишила Сибір і в серпні 1887 року прибула до Харкова, де за подружжям був встановлений негласний нагляд. На новому місці у родині з'явилося ще дві дитини — Юрій і Маргарита. У Харкові Августина Габель поринула в культурне життя міста. Разом з чоловіком брала участь у роботі Харківського товариства поширення у народі грамотності. У 1890 році стала членом Харківської громадської бібліотеки, а в 1893—1903 роках працювала в бібліотеці. Брала участь у зборах членів бібліотеки, чергувала на абонементі та надавала допомогу читачам у виборі книг. Коли виникло питання про створення філій бібліотеки в робочих районах, Августина входила до складу організаційної комісії та взяла активну участь у відкритті першої та другої філій, зокрема, займалася збором пожертв. Після створення Комітету філіальних відділень, який повинен був забезпечувати роботу філій бібліотеки, Августина була обрана його членом.

Одним з головних питань, яким вона займалася, було наповнення фондів бібліотеки новими книгами. Августина вела листування з багатьма авторами, просячи їх безплатно вислати книги бібліотеці. Серед її адресатів були письменники Антон Чехов і Лев Толстой. Її лист Чехову, відправлений в 1902 році, зберігся і був включений в каталог Євгена Лейтнеккера. В листі Августина запрошувала письменника відвідати літературний вечір на честь 25-річчя з дня смерті поета Миколи Некрасова, який планували провести у філіальному відділі Харківської громадської бібліотеки. Точна відповідь Чехова невідома, але дослідниця Софія Шоломова вказувала, що в каталозі першого філіального відділення було багато книг Чехова і, можливо, частина з них була надіслана автором у відповідь на лист Августини. Також у 1906 році бібліотека подавала клопотання про присвоєння філіалу назви «Чехівський».

Померла 29 березня 1907 року в Харкові. За віросповіданням була католичкою.

Портрет

image
Ілля Рєпін. Портрет Августини Сінькевич. 1869 рік

В юності спілкувалася з художником Іллею Рєпіним з яким вона, напевно, познайомилася на одній зі студентських сходок. Художник-початківець, тоді ще студент Імператорської академії мистецтв, намалював Августину в п'ятнадцятирічному віці на одному з літературних вечорів, який відбувся 21 квітня 1869 року. Начерк олівцем довго зберігався в родині Габель, поки Маргарита — дочка Августини, не передала його до Харківського художнього музею. Вперше малюнок був опублікований мистецтвознавицею Мар'яною Черновою в журналі «Україна» у 1981 році. В музеї він же вперше був виставлений у 2019 році в експозиції з нагоди 175-ї річниці від дня народження Іллі Рєпіна.

На малюнку дівчина одягнена в плаття з пелериною, яке підкреслює струнку постать, похилі плечі та гнучку шию. Пишне волосся перев'язане світлою стрічкою, воно відтіняє обличчя з правильними рисами. Мистецтвознавиця Мар'яна Чернова відмічала, що на малюнку Августина перебуває у тривозі, вона, наче тільки на мить, напружено присіла на стілець. Її схрещені руки намагаються стримати внутрішні поривання, а погляд зосереджений та задумливий. На думку дослідниці, Рєпін «зумів підкорити характер малюнка змістові, зазирнути у психологічний стан портретованої». У виданні «Ілля Рєпін і Харківщина» зазначалося, що у портреті Августини видно характерна для ранньої графіки Рєпіна боязкість і сухуватість малюнка яка ріднить його з іншою роботою художника — портретом Ольги Чаплигіної.

Родина

image
Августина Габель у колі рідних і друзів. Алушта, 1895 рік

Вийшла заміж за Ореста Мартиновича Габеля (1849—1915) — народника, політичного і громадського діяча, члена правління Харківської громадської бібліотеки та Харківського товариства грамотності. У подружжя народилося шестеро дітей:

  • Людмила Орестівна Габель (1876—1967) — бібліотекарка, активна учасниця революційного руху.
  • Олена Орестівна Габель (1879—?) — бібліотекарка і хімік, перша жінка-лаборантка у Товариство фізико-хімічних наук при Харківському університеті.
  • Валерія Орестівна Гассельбрінк (1881—1970) — бібліотекарка, працювала в Харківській громадській бібліотеці та її філіальних відділах. У 1944—1949 роках працювала завідувачкою районної бібліотеки Голишмановського району Тюменської області.
  • Марія Орестівна Габель-Ющенко (1886—1923) — активна учасниця революційного руху. За радянських часів заснувала в Харкові центральну педагогічну бібліотеку, пізніше названу її ім'ям.
  • Юрій Орестович Габель (1891—1949) — український хімік, доктор хімічних наук (1940), директор Інституту хімії при Харківському університеті.
  • Маргарита Орестівна Габель (1893—1981) — українська літературознавиця та книгознавиця, кандидат філологічних наук.

Те що всі доньни подружжя Габель «присвятили себе бібліотечній справі і книгознавству», на думку Ольги Ніколаєнко, свідчило про вагомий статус книги та читання у родині.

Примітки

Коментар

  1. У літературі трапляються різні варіанти написання прізвища: Сінькевич, Сінкевич та Сенкевич
  2. Дочка генерала [ru]
  3. Євген Емілійович Лейтнеккер — краєзнавець, літературознавець та музейний робітник. Йому належать описи рукописів А. П. Чехова. 1938

Література

  1. Телегіна, 2020.
  2. Ніколаєнко, 2017, с. 230.
  3. Тунакова, 1972, с. 31.
  4. . petergen.com (рос.) . Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
  5. Гофф, 2011, с. 35.
  6. Деятели революционного движения, 1932, ст. 1503, 1540.
  7. Ніколаєнко, 2017, с. 231.
  8. Шоломова, 1986, с. 188—189.
  9. Шоломова, 1986, с. 189.
  10. Деятели революционного движения, 1932, ст. 1503—1504.
  11. Тунакова, 1972, с. 31—33.
  12. Деятели революционного движения, 1932, ст. 1504.
  13. Ніколаєнко, 2023, с. 170.
  14. Вовк, 2016, с. 134.
  15. Шалыганова, 2016, с. 302.
  16. Гарбар, 2017, с. 89.
  17. Никипелова, 2011, с. 19.
  18. Лейтнеккер, 1939, с. 21.
  19. Мамон, 2024, с. 66.
  20. Деятели революционного движения, 1932, ст. 1503.
  21. Свобода, 1971, с. 7.
  22. Чернова, 1980, с. 5.
  23. Чернова, 1981, с. 24.
  24. . kh.suspilne.media. Архів оригіналу за 14 серпня 2019. Процитовано 18 листопада 2021.
  25. Мизгіна, 2019, с. 68.
  26. Шалыганова, 2016, с. 84.
  27. Камчатний, 2018, с. 131.
  28. Мамон, 2020, с. 187—188.
  29. Ніколаєнко, 2023, с. 170—171.

Джерела

  • Вовк О. І. Ілля Рєпін і Харківський університет // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки». — 2016. — № 23. — С. 132—137. — ISSN 2524-2288.
  • Гофф И. А. Подруги матери моей // 25-ый подъезд : ( )[рос.] / сост. М. И. Каганов, В. М. Конторович, Л. Г. Фризман. — Харьков, 2011. — С. 32—39. — 66 с.
  • Камчатний В. Г. Науково-освітній доробок професора І. П. Осипова (1855–1918 рр.) в галузі хімії. — Харків : Золоті сторінки, 2018. — 232 с. — .
  • Мамон В. Є. Життєвий шлях бібліотекаря Валерії Гассельбрінк-Габель // Короленківські читання 2019. «Бібліотеки, архіви, музеї: конвергентна цифрова комунікація, крос-медійність, клієнтоорієнтованість» : матеріали XXII Всеукр. наук.-практ. конф. Харків, 24 – 25 жовт. 2019 р. — Харків : Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка, 2020. — С. 184—191. — 269 с.
  • Мамон В. Є. Культурно-просвітницька діяльність філіальних відділів Харківської громадської бібліотеки // Матеріали 41-ї Міжнародної краєзнавчої конференції молодих учених «Краєзнавчі студії з глибини років і до сьогодення (до 100-річчя створення Харківської комісії краєзнавства)». — Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2024. — С. 65—67. — 168 с.
  • В. В. Мизгіна, С. І. Бучаста, О. О. Шевченко. Ілля Рєпін і Харківщина. — Харків : Золоті сторінки, 2019. — 104 с. — .
  • Ніколаєнко О. О. Польські жінки Наддніпрянщини в другій половині XIX – на початку XX ст.: громадське і приватне життя / Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. — Харків, 2017. — 479 с.
  • Ніколаєнко О. О. Шляхи і долі польських жінок у громадсько-культурному житті Харкова на початку ХХ ст. // Науково-освітянська еліта та формування інтелектуального потенціалу української нації : матеріали наук. конф., присвяч. 95-й річниці з дня народж. д-ра іст. наук, проф. В. Я. Білоцерківського, Харків, 29 берез. 2023 р. — Харків : ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2023. — С. 164–173.
  • Никипелова Н. А. «… У памяти в гостях…» или уроки Маргариты Орестовны // 25-ый подъезд : ( )[рос.] / сост. М. И. Каганов, В. М. Конторович, Л. Г. Фризман. — Харьков, 2011. — С. 17—22. — 66 с.
  • Телегіна С. В. Габель Августина Станіславівна // Бібліотечна енциклопедія Харківщини. — Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка, 2020.
  • Тунакова К. С. Г. А. Мачтет и революционное движение 70-х годов : ( )[рос.] // Русская литература и освободительное движение. — 1972. — С. 17—43.
  • Чернова М. В. С автографом великого мастера : ( )[рос.] // Советская культура. — 1980. — № 88 (5408) (31 октября). — ISSN 1562-0379.
  • Чернова М. В. Дружина революціонера // Україна. — 1981. — № 30 (1278) (26 липня). — ISSN 0130-5212.
  • Шалыганова А. Л. Правление Харьковской общественной библиотеки, 1885—1918: биобиблиог. словарь : ( )[рос.]. — Харьков : Федорко, 2016. — 328 с. — .
  • Шоломова С. Б. Харківська громадська // Вітчизна. — 1986. — № 9. — С. 188—190.
  • Архив А. П. Чехова: Аннотированное описание писем к А. П. Чехову : ( )[рос.] / Составитель Е. Э. Лейтнеккер. — Москва : Соцэкгиз, 1939. — 116 с.
  • Габель Августина Станіславівна // Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець XIX ст. — 1941 р.): матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л.В. Гарбар; ред. кол.: Г.В. Боряк, Л.А. Дубровіна (голова), В.І. Попик та ін. — Київ : Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, 2017. — С. 89. — 616 с. — .
  • Малюнок Рєпіна — Ріпіна : ( )[укр.] // Свобода. — 1971. — № 139 (24 липня). — ISSN 0274-6964.
  • Синькевич (Габель) Августина Станиславовна // Деятели революционного движения в России: био-библиографический словарь : ( )[рос.] / Шилов А. А., Карнаухова М. Г. — Москва, 1932.
Ця стаття належить до української Вікіпедії.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Avgustina Stanislavivna Gabel do shlyubu Sinkevich Sinkevich abo Senkevich 30 serpnya 1853 roku Sankt Peterburg Rosijska imperiya 29 bereznya 1907 roku Harkiv Rosijska imperiya revolyucionerka narodnicya bibliotekarka Bula uchasniceyu revolyucijnogo gurtka Oresta Gabelya za kerivnika yakogo vijshla zamizh Dobrovilno poyihala za cholovikom do Sibiru kudi jogo zaslali Brala uchast u bibliotechnomu zhitti Harkova listuvalasya z pismennikami na temu napovnennya fondiv Harkivskoyi gromadskoyi biblioteki Znajoma hudozhnika Illi Ryepina yakij namalyuvav yiyi portret Matir himika Yuriya Gabelya ta literaturoznavici Margariti Gabel Gabel Avgustina StanislavivnaSvitlina Avgustini Gabel vikonana u fotoatelye brativ BlumNarodilasya30 serpnya 11 veresnya 1853 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPomerla29 bereznya 11 kvitnya 1907 53 roki Harkiv Rosijska imperiyaKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistbibliotekarka revolyucionerkaZakladHarkivska gromadska bibliotekaUchasnikBosnijsko gercegovinske povstannyaChlenstvoHarkivske tovaristvo gramotnostiKonfesiyakatolictvoU shlyubi zGabel Orest MartinovichDitiLyudmila Olena Valeriya Mariya Yurij Margarita Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim prizvishem div Gabel BiografiyaRevolyucijna diyalnist i zaslannya Avgustina Sinkevich narodilasya 30 serpnya 1853 roku v Sankt Peterburzi u sim yi obrusilogo polyaka titulyarnogo radnika Stanislava Vikentijovicha Sinkevicha U rannomu vici osirotila i vihovuvalasya v rodini starshoyi sestri Oleni ta yiyi cholovika stomatologa Pochatkovu osvitu zdobula u Vasileostrivskij zhinochij gimnaziyi yaku zakinchila 1869 roku Avgustina Sinkevich u ditinstvi Davala privatni uroki U seredini 1870 h rokiv razom z Sofiyeyu Smitten organizuvala na artilnih zasadah shevsku majsternyu na ru U majsterni provodilisya zbori na yakih viv revolyucijnu propagandu ru Same tut z ideyami narodnictva oznajomivsya finskij robitnik fi zgodom odin iz figurantiv Velikogo procesu U 1874 roci perebuvala pid neglasnim naglyadom prozhivayuchi u rodichiv v Harkovi U Harkovi Avgustina poznajomilasya z narodnikom Porfiriyem Vojnaralskim propaguvala revolyucijni ideyi zokrema sered studentiv Stala uchasniceyu hodinnya v narod v okolicyah Chuguyeva Doslidnicya Sofiya Sholomova vislovila pripushennya sho Avgustini podavav pevnu materialnu dopomogu urodzhenec Chuguyeva hudozhnik Illya Ryepin yakogo vona znala z yunih rokiv Povernuvshis do stolici vona poznajomilasya zi studentom Orestom Gabelem Vin chasto buvav u neyi vdoma yak repetitor ru Samuyila Linbeka Zblizivshis na grunti narodnickogo svitoglyadu Avgustina Sinkevich i Orest Gabel povinchalisya 1875 roku U tomu samomu roci voni virushili do Bosniyi i Gercegovini shob uzyati uchast v antitureckomu povstanni odnak probuli tam nedovgo U Sankt Peterburzi Avgustina Gabel uvijshla v organizovanij yiyi cholovikom narodnickij gurtok chleni yakogo gotuvali vtechu narodnikiv Sergiya Kovalika i Porfiriya Vojnaralskogo z ru Na propoziciyu chlena gurtka Grigoriya Machteta 15 serpnya 1876 roku vona razom z Nadiyeyu Bantle ta Oleksandrom Klushinim zabrala komprometuvalni materiali z kvartiri neshodavno zaareshtovanoyi Yevgeniyi Bartoshevich Togo zh dnya Avgustinu obshukali i zaareshtuvali Z 25 veresnya po 2 zhovtnya 1876 roku vona perebuvala u v yaznici Petropavlivskoyi forteci a todi v likarni ru Tam u grudni narodila pervistka donku Lyudmilu Prityaguvalasya do diznannya za zvinuvachennyam u stosunkah z utrimuvanimi v budinku poperednogo uv yaznennya z metoyu yih zvilnennya Vsogo pid vartoyu provela chotiri z polovinoyu misyaci Spravu Avgustini Gabel zakrito v administrativnomu poryadku z ru vid 2 zhovtnya 1877 roku U termini yiyi uv yaznennya vrahovano poperednye perebuvannya pid vartoyu Za Gabel vstanovleno glasnij naglyad U seredini chervnya 1878 roku vona dobrovilno poyihala za cholovikom u zaslannya do Shidnogo Sibiru poperedno otrimavshi dozvil vid ministra vnutrishnih sprav Meshkala z cholovikom u ru Irkutskoyi guberniyi provadila domashnye gospodarstvo Pid chas perebuvannya na zaslanni u podruzhzhya narodilisya tri dochki Olena Valeriya i Mariya 3 travnya 1882 Avgustinu Gabel zvilneno vid glasnogo naglyadu zgidno z postanovoyu Osoblivoyi naradi Doslidnicya Olga Nikolayenko vkazuvala na shozhist postatej Avgustini Gabel ta inshoyi polki Valeriyi Bilokonskoyi golovi Harkivskogo viddilennya Tovaristva vzayemnoyi dopomogi pracyuyuchih zhinok Uv yaznennya ta bagatorichne zaslannya stalo vazhlivim etapom v zhitti oboh zhinok i vplinulo na stanovlennya yih osobistostej Perezhiti vikliki zagartuvali yih harakter ta volyu i sponukali do poshuku svogo poklikannya Vazhlivim faktorom yakij dopomig zhinkam projti vsi viprobuvannya vazhkih umov zaslannya na dumku doslidnici bula nayavnist virnih cholovikiv yaki kohali yih i zavdyaki chomu druzhini mogli zoseredilisya na rodinnomu zhitti Bibliotechna diyalnist Fotoportret Avgustini Gabel vikonanij Alfredom Fedeckim u 1895 roci Po zavershenni terminu zaslannya Oresta Gabelya jogo rodina zalishila Sibir i v serpni 1887 roku pribula do Harkova de za podruzhzhyam buv vstanovlenij neglasnij naglyad Na novomu misci u rodini z yavilosya she dvi ditini Yurij i Margarita U Harkovi Avgustina Gabel porinula v kulturne zhittya mista Razom z cholovikom brala uchast u roboti Harkivskogo tovaristva poshirennya u narodi gramotnosti U 1890 roci stala chlenom Harkivskoyi gromadskoyi biblioteki a v 1893 1903 rokah pracyuvala v biblioteci Brala uchast u zborah chleniv biblioteki cherguvala na abonementi ta nadavala dopomogu chitacham u vibori knig Koli viniklo pitannya pro stvorennya filij biblioteki v robochih rajonah Avgustina vhodila do skladu organizacijnoyi komisiyi ta vzyala aktivnu uchast u vidkritti pershoyi ta drugoyi filij zokrema zajmalasya zborom pozhertv Pislya stvorennya Komitetu filialnih viddilen yakij povinen buv zabezpechuvati robotu filij biblioteki Avgustina bula obrana jogo chlenom Odnim z golovnih pitan yakim vona zajmalasya bulo napovnennya fondiv biblioteki novimi knigami Avgustina vela listuvannya z bagatma avtorami prosyachi yih bezplatno vislati knigi biblioteci Sered yiyi adresativ buli pismenniki Anton Chehov i Lev Tolstoj Yiyi list Chehovu vidpravlenij v 1902 roci zberigsya i buv vklyuchenij v katalog Yevgena Lejtnekkera V listi Avgustina zaproshuvala pismennika vidvidati literaturnij vechir na chest 25 richchya z dnya smerti poeta Mikoli Nekrasova yakij planuvali provesti u filialnomu viddili Harkivskoyi gromadskoyi biblioteki Tochna vidpovid Chehova nevidoma ale doslidnicya Sofiya Sholomova vkazuvala sho v katalozi pershogo filialnogo viddilennya bulo bagato knig Chehova i mozhlivo chastina z nih bula nadislana avtorom u vidpovid na list Avgustini Takozh u 1906 roci biblioteka podavala klopotannya pro prisvoyennya filialu nazvi Chehivskij Pomerla 29 bereznya 1907 roku v Harkovi Za virospovidannyam bula katolichkoyu PortretIllya Ryepin Portret Avgustini Sinkevich 1869 rik V yunosti spilkuvalasya z hudozhnikom Illeyu Ryepinim z yakim vona napevno poznajomilasya na odnij zi studentskih shodok Hudozhnik pochatkivec todi she student Imperatorskoyi akademiyi mistectv namalyuvav Avgustinu v p yatnadcyatirichnomu vici na odnomu z literaturnih vechoriv yakij vidbuvsya 21 kvitnya 1869 roku Nacherk olivcem dovgo zberigavsya v rodini Gabel poki Margarita dochka Avgustini ne peredala jogo do Harkivskogo hudozhnogo muzeyu Vpershe malyunok buv opublikovanij mistectvoznaviceyu Mar yanoyu Chernovoyu v zhurnali Ukrayina u 1981 roci V muzeyi vin zhe vpershe buv vistavlenij u 2019 roci v ekspoziciyi z nagodi 175 yi richnici vid dnya narodzhennya Illi Ryepina Na malyunku divchina odyagnena v plattya z pelerinoyu yake pidkreslyuye strunku postat pohili plechi ta gnuchku shiyu Pishne volossya perev yazane svitloyu strichkoyu vono vidtinyaye oblichchya z pravilnimi risami Mistectvoznavicya Mar yana Chernova vidmichala sho na malyunku Avgustina perebuvaye u trivozi vona nache tilki na mit napruzheno prisila na stilec Yiyi shresheni ruki namagayutsya strimati vnutrishni porivannya a poglyad zoseredzhenij ta zadumlivij Na dumku doslidnici Ryepin zumiv pidkoriti harakter malyunka zmistovi zazirnuti u psihologichnij stan portretovanoyi U vidanni Illya Ryepin i Harkivshina zaznachalosya sho u portreti Avgustini vidno harakterna dlya rannoyi grafiki Ryepina boyazkist i suhuvatist malyunka yaka ridnit jogo z inshoyu robotoyu hudozhnika portretom Olgi Chapliginoyi RodinaAvgustina Gabel u koli ridnih i druziv Alushta 1895 rik Vijshla zamizh za Oresta Martinovicha Gabelya 1849 1915 narodnika politichnogo i gromadskogo diyacha chlena pravlinnya Harkivskoyi gromadskoyi biblioteki ta Harkivskogo tovaristva gramotnosti U podruzhzhya narodilosya shestero ditej Lyudmila Orestivna Gabel 1876 1967 bibliotekarka aktivna uchasnicya revolyucijnogo ruhu Olena Orestivna Gabel 1879 bibliotekarka i himik persha zhinka laborantka u Tovaristvo fiziko himichnih nauk pri Harkivskomu universiteti Valeriya Orestivna Gasselbrink 1881 1970 bibliotekarka pracyuvala v Harkivskij gromadskij biblioteci ta yiyi filialnih viddilah U 1944 1949 rokah pracyuvala zaviduvachkoyu rajonnoyi biblioteki Golishmanovskogo rajonu Tyumenskoyi oblasti Mariya Orestivna Gabel Yushenko 1886 1923 aktivna uchasnicya revolyucijnogo ruhu Za radyanskih chasiv zasnuvala v Harkovi centralnu pedagogichnu biblioteku piznishe nazvanu yiyi im yam Yurij Orestovich Gabel 1891 1949 ukrayinskij himik doktor himichnih nauk 1940 direktor Institutu himiyi pri Harkivskomu universiteti Margarita Orestivna Gabel 1893 1981 ukrayinska literaturoznavicya ta knigoznavicya kandidat filologichnih nauk Te sho vsi donni podruzhzhya Gabel prisvyatili sebe bibliotechnij spravi i knigoznavstvu na dumku Olgi Nikolayenko svidchilo pro vagomij status knigi ta chitannya u rodini PrimitkiKomentar U literaturi traplyayutsya rizni varianti napisannya prizvisha Sinkevich Sinkevich ta Senkevich Dochka generala ru Yevgen Emilijovich Lejtnekker krayeznavec literaturoznavec ta muzejnij robitnik Jomu nalezhat opisi rukopisiv A P Chehova 1938 Literatura Telegina 2020 Nikolayenko 2017 s 230 Tunakova 1972 s 31 petergen com ros Arhiv originalu za 18 listopada 2021 Procitovano 18 listopada 2021 Goff 2011 s 35 Deyateli revolyucionnogo dvizheniya 1932 st 1503 1540 Nikolayenko 2017 s 231 Sholomova 1986 s 188 189 Sholomova 1986 s 189 Deyateli revolyucionnogo dvizheniya 1932 st 1503 1504 Tunakova 1972 s 31 33 Deyateli revolyucionnogo dvizheniya 1932 st 1504 Nikolayenko 2023 s 170 Vovk 2016 s 134 Shalyganova 2016 s 302 Garbar 2017 s 89 Nikipelova 2011 s 19 Lejtnekker 1939 s 21 Mamon 2024 s 66 Deyateli revolyucionnogo dvizheniya 1932 st 1503 Svoboda 1971 s 7 Chernova 1980 s 5 Chernova 1981 s 24 kh suspilne media Arhiv originalu za 14 serpnya 2019 Procitovano 18 listopada 2021 Mizgina 2019 s 68 Shalyganova 2016 s 84 Kamchatnij 2018 s 131 Mamon 2020 s 187 188 Nikolayenko 2023 s 170 171 DzherelaVovk O I Illya Ryepin i Harkivskij universitet Visnik Harkivskogo nacionalnogo universitetu imeni V N Karazina Seriya Istoriya Ukrayini Ukrayinoznavstvo istorichni ta filosofski nauki 2016 23 S 132 137 ISSN 2524 2288 Goff I A Podrugi materi moej 25 yj podezd ros sost M I Kaganov V M Kontorovich L G Frizman Harkov 2011 S 32 39 66 s Kamchatnij V G Naukovo osvitnij dorobok profesora I P Osipova 1855 1918 rr v galuzi himiyi Harkiv Zoloti storinki 2018 232 s ISBN 978 966 400 465 4 Mamon V Ye Zhittyevij shlyah bibliotekarya Valeriyi Gasselbrink Gabel Korolenkivski chitannya 2019 Biblioteki arhivi muzeyi konvergentna cifrova komunikaciya kros medijnist kliyentooriyentovanist materiali XXII Vseukr nauk prakt konf Harkiv 24 25 zhovt 2019 r Harkiv Harkivska derzhavna naukova biblioteka imeni V G Korolenka 2020 S 184 191 269 s Mamon V Ye Kulturno prosvitnicka diyalnist filialnih viddiliv Harkivskoyi gromadskoyi biblioteki Materiali 41 yi Mizhnarodnoyi krayeznavchoyi konferenciyi molodih uchenih Krayeznavchi studiyi z glibini rokiv i do sogodennya do 100 richchya stvorennya Harkivskoyi komisiyi krayeznavstva Harkiv HNU imeni V N Karazina 2024 S 65 67 168 s V V Mizgina S I Buchasta O O Shevchenko Illya Ryepin i Harkivshina Harkiv Zoloti storinki 2019 104 s ISBN 978 966 400 497 5 Nikolayenko O O Polski zhinki Naddnipryanshini v drugij polovini XIX na pochatku XX st gromadske i privatne zhittya Kvalifikacijna naukova pracya na pravah rukopisu Harkiv 2017 479 s Nikolayenko O O Shlyahi i doli polskih zhinok u gromadsko kulturnomu zhitti Harkova na pochatku HH st Naukovo osvityanska elita ta formuvannya intelektualnogo potencialu ukrayinskoyi naciyi materiali nauk konf prisvyach 95 j richnici z dnya narodzh d ra ist nauk prof V Ya Bilocerkivskogo Harkiv 29 berez 2023 r Harkiv HNPU im G S Skovorodi 2023 S 164 173 Nikipelova N A U pamyati v gostyah ili uroki Margarity Orestovny 25 yj podezd ros sost M I Kaganov V M Kontorovich L G Frizman Harkov 2011 S 17 22 66 s Telegina S V Gabel Avgustina Stanislavivna Bibliotechna enciklopediya Harkivshini Harkivska derzhavna naukova biblioteka imeni V G Korolenka 2020 Tunakova K S G A Machtet i revolyucionnoe dvizhenie 70 h godov ros Russkaya literatura i osvoboditelnoe dvizhenie 1972 S 17 43 Chernova M V S avtografom velikogo mastera ros Sovetskaya kultura 1980 88 5408 31 oktyabrya ISSN 1562 0379 Chernova M V Druzhina revolyucionera Ukrayina 1981 30 1278 26 lipnya ISSN 0130 5212 Shalyganova A L Pravlenie Harkovskoj obshestvennoj biblioteki 1885 1918 biobibliog slovar ros Harkov Fedorko 2016 328 s ISBN 978 617 7298 43 3 Sholomova S B Harkivska gromadska Vitchizna 1986 9 S 188 190 Arhiv A P Chehova Annotirovannoe opisanie pisem k A P Chehovu ros Sostavitel E E Lejtnekker Moskva Socekgiz 1939 116 s Gabel Avgustina Stanislavivna Istoriya ukrayinskoyi bibliotechnoyi spravi v imenah kinec XIX st 1941 r materiali do biobibliografichnogo slovnika avt uklad L V Garbar red kol G V Boryak L A Dubrovina golova V I Popik ta in Kiyiv Nacionalna biblioteka Ukrayini imeni V I Vernadskogo 2017 S 89 616 s ISBN 978 966 02 8536 1 Malyunok Ryepina Ripina ukr Svoboda 1971 139 24 lipnya ISSN 0274 6964 Sinkevich Gabel Avgustina Stanislavovna Deyateli revolyucionnogo dvizheniya v Rossii bio bibliograficheskij slovar ros Shilov A A Karnauhova M G Moskva 1932 Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi

Дата публікації:
Топ