Григо́рій Григо́рович М'ясоє́дов (7 (19) квітня 1834, с. Паньково, нині Новодеревеньковського району Орловської області — 18 (31) грудня 1911, Полтава) — український і російський живописець. Батько українського живописця і графіка Івана М'ясоєдова.
Григорій Григорович М'ясоєдов | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Григорий Григорьевич Мясоедов | ||||
Портрет Г. Г. М'ясоєдова роботи Іллі Рєпіна, 1904 | ||||
Народження | 7 (19) квітня 1834 с. Паньково Новодеревеньковського району Орловської області | |||
Смерть | 17 (30) грудня 1911 (77 років) | |||
Полтава | ||||
Поховання | Полтава | |||
Країна | Російська імперія | |||
Жанр | живопис | |||
Навчання | Петербурзька академія мистецтв (1862) | |||
Діяльність | скульптор, художник | |||
Роботи в колекції | d, d, Російський музей, Національний музей у Варшаві, Єкатеринбурзький музей образотворчих мистецтв, Третьяковська галерея, d і Харківський художній музей | |||
Нагороди | ||||
Сайт | bibliotekar.ru/k98-Myasoedov/index.htm | |||
| ||||
Мясоєдов Григорій Григорович у Вікісховищі | ||||
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мясоєдов Григорій Григорович |
Життєпис
М'ясоєдов Григорій Григорович народився 7(19) квітня 1834 у с. Паньково, нині Новодеревеньковського району Орловської області. У 1856—1862 рр. навчався в Петербурзькій академії мистецтв. Вчився у А. Г. Маркова і Т. А. Неффа.
У 1863—1868 роках як пансіонер Академії мистецтв перебував у Німеччині, Іспанії, Франції. З 1870 р. — академік, з 1893 р. — дійсний член Петербурзької академії мистецтв. Один з організаторів і активних діячів Товариства пересувних художніх виставок.
За переказами, художник мав різкий характер. Він не ужився з першою дружиною — піаністкою, кинув її, але офіційно не розлучився. Зійшовся з молодою художницею Ксенією Івановою, яка 1881 року народила йому сина Івана. Григорій Григорович відвіз сина до Москви й віддав на виховання родині друга — пейзажиста О. Кисельова.
У 1889 р. завдяки сприянню полтавського лікаря О. О. Волкенштейна (познайомився в Москві під час відвідин Л. М. Толстого) М'ясоєдов придбав у полтавському передмісті Павленках садибу з великим фруктовим садом, парком і ставком, де оселився з родиною. У М'ясоєдова бували художники М. О. Ярошенко, В. К. Менк, М. М. Ґе, І. К. Пархоменко, В. О. Волков, скульптор Л. В. Позен, письменник І. О. Бунін (знімав дачу в Павленках, мешкав поряд з М'ясоєдовим; у «Щоденнику» Буніна є запис від 15 серпня 1894, що художник пише його портрет у саду своєї садиби). Дружні стосунки встановилися з В. Г. Короленком.
У 1899 р. художник написав і подарував місту завісу для нового театру (зберігається в Полтавському краєзнавчому музеї), згодом був його почесним художником-консультантом.
М'ясоєдов організував у 1894 р. у Полтаві школу малюнку й живопису, яка проіснувала кілька років. Таку школу пізніше відкрив І. К. Пархоменко, якому М'ясоєдов допоміг посібниками й матеріалами. Учениця художника М. Е. Бухгейм заснувала дитячий гурток малюнка.
У 1909 р. завдяки ініціативі М'ясоєдова утворився музичний гурток із 12 осіб, зокрема, до нього входили піаністка М. А. Шимкова, скрипалі Ф. Ф. Климентов, . Того ж року М'ясоєдов відвідав садибу професора І. Шимкова «Маринці» Кобеляцького повіту; восени ставив у театрі живі картини до поеми Т. Шевченка «Катерина».
Посмертне вшанування
Григорій М'ясоєдов заповідав поховати себе без церковного обряду на садибі, у саду, поблизу будинку, де він жив понад 20 років. Однак полтавська поліція «з санітарних міркувань» це заборонила. 20 грудня 1911 р. його поховали на міському кладовищі, а 24 грудня (з одержанням дозволу) перепоховали на садибі.
У 1912 р. на могилі встановлено обеліск із сірого граніту (висота 2 м) з написом: «Выдающийся русский художник Г. Г. Мясоєдов. 1834—1911». Поруч — рельєфне бронзове зображення палітри з пензлями.
На фасаді відновленого за його малюнками будинку встановлено меморіальну дошку. Після смерті М'ясоєдова його син Іван (також художник) влаштував у 1912 і 1913 роках виставки творів батька, а згодом розпродав більшу частину робіт разом з колекцією картин художників-передвижників, яка належала М'ясоєдову.
Твори М'ясоєдова зберігаються в Київській національній картинній галереї, Зібранні (колекції) образотворчого мистецтва Градобанку, Полтавському художньому музеї, Третьяковській галереї та ін.
На території колишньої садиби тепер розташована Полтавська гравіметрична обсерваторія.
Ім'ям Г. Г. М'ясоєдова названо вулицю і провулок.
Творчість
Жанрові картини М'ясоєдова правдиво передають убогість і безправ'я селянства («Земство обідає», 1872, Третьяковська галерея), велич і поезію селянської праці («Косарі», 1887, Російський музей, Ленінград).
Григорій М'ясоєдов звертався також до історичних тем («Читання маніфесту 19 лютого 1861 року», 1873, Третьяковська галерея).
У Полтаві М'ясоєдов створив полотна: «Читання „Крейцерової сонати“ Л. М. Толстого» (1893), «Спокуса», «Портрет селянської дівчини» (обидві — 1897), «Старий з книгою» (1902), «На шляху до знань» (1904); написав пейзажі «Осінній ранок», «Дорога в лісі», «Осиротіли» та ін.
Галерея
- Втеча Григорія Отреп'єва з корчми на литовському кордоні (1862). Всеросійський музей О.С.Пушкіна
- Смотрини нареченої, 2-а пол. XIX ст. Державний Російський музей
- Вітання молодих у будинку поміщика (1861). Державний Російський музей
- Читання Положення 19 лютого 1861 року (1873). Державна Третьяковська галерея
- Земство обідає (1872). Державна Третьяковська галерея
- Дорога у житі (1881). Державна Третьяковська галерея
- Пристань в Ялті (1890). Володимиро-Суздальский музей-заповідник
- Адам Міцкевич у салоні Зінаїди Волконської імпровізує серед російських письменників (1904-1906)
- Сам із собою, або гра в шахи (1907). Музей шахів
Примітки
- . UAHistory (укр.). 27 липня 2016. Архів оригіналу за 19 квітня 2017. Процитовано 19 квітня 2017.
- Просвітницький будинок ім. М. В. Гоголя
- Полтавщина: Енциклопедичний довідник (За ред. А. В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 571 [1]
Джерела та література
- О. Б. Жбанкова. Мясоєдов Григорій Григорович [ 3 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 143. — .
Посилання
- Мясоєдов Григорій Григорович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 375-376.
- Григорій Григорович Мясоєдов
- Мясоєдов Григорій Григорович [ 17 грудня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Myasoyedov Grigo rij Grigo rovich M yasoye dov 7 19 kvitnya 1834 18340419 s Pankovo nini Novoderevenkovskogo rajonu Orlovskoyi oblasti 18 31 grudnya 1911 19111231 Poltava ukrayinskij i rosijskij zhivopisec Batko ukrayinskogo zhivopiscya i grafika Ivana M yasoyedova Grigorij Grigorovich M yasoyedovros Grigorij Grigorevich MyasoedovPortret G G M yasoyedova roboti Illi Ryepina 1904Narodzhennya7 19 kvitnya 1834 1834 04 19 s Pankovo Novoderevenkovskogo rajonu Orlovskoyi oblastiSmert17 30 grudnya 1911 1911 12 30 77 rokiv PoltavaPohovannyaPoltavaKrayinaRosijska imperiyaZhanrzhivopisNavchannyaPeterburzka akademiya mistectv 1862 Diyalnistskulptor hudozhnikRoboti v kolekciyid d Rosijskij muzej Nacionalnij muzej u Varshavi Yekaterinburzkij muzej obrazotvorchih mistectv Tretyakovska galereya d i Harkivskij hudozhnij muzejNagorodiSajtbibliotekar ru k98 Myasoedov index htm Myasoyedov Grigorij Grigorovich u Vikishovishi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Myasoyedov Grigorij Grigorovich Portal Mistectvo ZhittyepisM yasoyedov Grigorij Grigorovich narodivsya 7 19 kvitnya 1834 u s Pankovo nini Novoderevenkovskogo rajonu Orlovskoyi oblasti U 1856 1862 rr navchavsya v Peterburzkij akademiyi mistectv Vchivsya u A G Markova i T A Neffa U 1863 1868 rokah yak pansioner Akademiyi mistectv perebuvav u Nimechchini Ispaniyi Franciyi Z 1870 r akademik z 1893 r dijsnij chlen Peterburzkoyi akademiyi mistectv Odin z organizatoriv i aktivnih diyachiv Tovaristva peresuvnih hudozhnih vistavok Za perekazami hudozhnik mav rizkij harakter Vin ne uzhivsya z pershoyu druzhinoyu pianistkoyu kinuv yiyi ale oficijno ne rozluchivsya Zijshovsya z molodoyu hudozhniceyu Kseniyeyu Ivanovoyu yaka 1881 roku narodila jomu sina Ivana Grigorij Grigorovich vidviz sina do Moskvi j viddav na vihovannya rodini druga pejzazhista O Kiselova U 1889 r zavdyaki spriyannyu poltavskogo likarya O O Volkenshtejna poznajomivsya v Moskvi pid chas vidvidin L M Tolstogo M yasoyedov pridbav u poltavskomu peredmisti Pavlenkah sadibu z velikim fruktovim sadom parkom i stavkom de oselivsya z rodinoyu U M yasoyedova buvali hudozhniki M O Yaroshenko V K Menk M M Ge I K Parhomenko V O Volkov skulptor L V Pozen pismennik I O Bunin znimav dachu v Pavlenkah meshkav poryad z M yasoyedovim u Shodenniku Bunina ye zapis vid 15 serpnya 1894 sho hudozhnik pishe jogo portret u sadu svoyeyi sadibi Druzhni stosunki vstanovilisya z V G Korolenkom U 1899 r hudozhnik napisav i podaruvav mistu zavisu dlya novogo teatru zberigayetsya v Poltavskomu krayeznavchomu muzeyi zgodom buv jogo pochesnim hudozhnikom konsultantom M yasoyedov organizuvav u 1894 r u Poltavi shkolu malyunku j zhivopisu yaka proisnuvala kilka rokiv Taku shkolu piznishe vidkriv I K Parhomenko yakomu M yasoyedov dopomig posibnikami j materialami Uchenicya hudozhnika M E Buhgejm zasnuvala dityachij gurtok malyunka U 1909 r zavdyaki iniciativi M yasoyedova utvorivsya muzichnij gurtok iz 12 osib zokrema do nogo vhodili pianistka M A Shimkova skripali F F Klimentov Togo zh roku M yasoyedov vidvidav sadibu profesora I Shimkova Marinci Kobelyackogo povitu voseni staviv u teatri zhivi kartini do poemi T Shevchenka Katerina 17 grudnya 1911 r samotnij hudozhnik pomer u Poltavi Posmertne vshanuvannyaGrigorij M yasoyedov zapovidav pohovati sebe bez cerkovnogo obryadu na sadibi u sadu poblizu budinku de vin zhiv ponad 20 rokiv Odnak poltavska policiya z sanitarnih mirkuvan ce zaboronila 20 grudnya 1911 r jogo pohovali na miskomu kladovishi a 24 grudnya z oderzhannyam dozvolu perepohovali na sadibi U 1912 r na mogili vstanovleno obelisk iz sirogo granitu visota 2 m z napisom Vydayushijsya russkij hudozhnik G G Myasoyedov 1834 1911 Poruch relyefne bronzove zobrazhennya palitri z penzlyami Mogila Grigoriya Myasoyedova Na fasadi vidnovlenogo za jogo malyunkami budinku vstanovleno memorialnu doshku Pislya smerti M yasoyedova jogo sin Ivan takozh hudozhnik vlashtuvav u 1912 i 1913 rokah vistavki tvoriv batka a zgodom rozprodav bilshu chastinu robit razom z kolekciyeyu kartin hudozhnikiv peredvizhnikiv yaka nalezhala M yasoyedovu Tvori M yasoyedova zberigayutsya v Kiyivskij nacionalnij kartinnij galereyi Zibranni kolekciyi obrazotvorchogo mistectva Gradobanku Poltavskomu hudozhnomu muzeyi Tretyakovskij galereyi ta in Na teritoriyi kolishnoyi sadibi teper roztashovana Poltavska gravimetrichna observatoriya Im yam G G M yasoyedova nazvano vulicyu i provulok TvorchistZhanrovi kartini M yasoyedova pravdivo peredayut ubogist i bezprav ya selyanstva Zemstvo obidaye 1872 Tretyakovska galereya velich i poeziyu selyanskoyi praci Kosari 1887 Rosijskij muzej Leningrad Grigorij M yasoyedov zvertavsya takozh do istorichnih tem Chitannya manifestu 19 lyutogo 1861 roku 1873 Tretyakovska galereya U Poltavi M yasoyedov stvoriv polotna Chitannya Krejcerovoyi sonati L M Tolstogo 1893 Spokusa Portret selyanskoyi divchini obidvi 1897 Starij z knigoyu 1902 Na shlyahu do znan 1904 napisav pejzazhi Osinnij ranok Doroga v lisi Osirotili ta in GalereyaVtecha Grigoriya Otrep yeva z korchmi na litovskomu kordoni 1862 Vserosijskij muzej O S Pushkina Smotrini narechenoyi 2 a pol XIX st Derzhavnij Rosijskij muzej Vitannya molodih u budinku pomishika 1861 Derzhavnij Rosijskij muzej Chitannya Polozhennya 19 lyutogo 1861 roku 1873 Derzhavna Tretyakovska galereya Zemstvo obidaye 1872 Derzhavna Tretyakovska galereya Doroga u zhiti 1881 Derzhavna Tretyakovska galereya Pristan v Yalti 1890 Volodimiro Suzdalskij muzej zapovidnik Adam Mickevich u saloni Zinayidi Volkonskoyi improvizuye sered rosijskih pismennikiv 1904 1906 Sam iz soboyu abo gra v shahi 1907 Muzej shahivPrimitki UAHistory ukr 27 lipnya 2016 Arhiv originalu za 19 kvitnya 2017 Procitovano 19 kvitnya 2017 Prosvitnickij budinok im M V Gogolya Poltavshina Enciklopedichnij dovidnik Za red A V Kudrickogo K UE 1992 Stor 571 1 Dzherela ta literaturaO B Zhbankova Myasoyedov Grigorij Grigorovich 3 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 143 ISBN 978 966 00 1061 1 PosilannyaMyasoyedov Grigorij Grigorovich Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 375 376 Grigorij Grigorovich Myasoyedov Myasoyedov Grigorij Grigorovich 17 grudnya 2018 u Wayback Machine