Г'ю Клаппертон (англ. Hugh Clapperton; 18 травня 1788, Аннан, Дамфріс і Галловей, Шотландія, Велика Британія — 13 квітня 1827, Сокото, країна народу Фульбе, Африка) — шотландський дослідник Африки, який перетнув Сахару з півночі на південь.
Г'ю Клаппертон | |
---|---|
англ. Bain Hugh Clapperton | |
Шотландський дослідник Сахари | |
Народився | 18 травня 1788 Аннан, Дамфріс і Галловей, Шотландія, Велика Британія |
Помер | 13 квітня 1827 (38 років) Сокото, Нігерія |
Країна | Сполучене Королівство |
Національність | шотландець |
Місце проживання | Велика Британія |
Діяльність | дослідник Африканського континенту |
Галузь | наукова експедиція[1] |
Відомий завдяки | здійснення подорожі через Сахару |
Знання мов | англійська[2] |
Військове звання | морський офіцер |
Діти | немає |
|
Життєпис
Г'ю Клаппертон народився в Аннан у сім'ї хірурга, де було ще двадцять братів і сестер. Здобувши деякі практичні знання з математики та навігації Г'ю у віці тринадцяти років став каютним юнгою на кораблі, який перевозив товари між Ліверпулем і Північною Америкою. Однак швидко опинився на камбузі іншого судна, оскільки відмовився чистити чоботи капітанові. Тут він теж довго не затримався і якийсь час шукав пригод з морськими піратами, поки у 1808 році не завербувався на королівський військовий корабель. Війна з Францією дозволила йому зробити блискучу кар'єру і дослужитися до звання мічмана.
У 1814 році Клапертон пода́вся до Канади, був підвищений до звання лейтенанта і зарахований до команди шхуни на канадських озерах. У 1817 році, коли флотилія на озерах була ліквідована, повернувся додому з половинною платнею. У 1820 році Клапертон виїхав до Единбурга, де він познайомився з шотландським лікарем і дослідником Африки Волтером Адні, який збудив його зацікавленість до африканських подорожей. Волтер Адні був призначений майбутнім консулом в імперії Борну, хоча її ще не бачив ні один британець. Третім учасником експедиції вглиб Африки став майор [en].
На початку 1822 вони вирушили з Триполі до оази , де до них приєднався Діксон Денем. Однак, між Денемом та Клапертоном розвинулася глибока антипатія. Як писав історик Bovill: «важко згадати за всю картату історію географічних відкриттів …. більш одіозну людину, ніж Діксон Денем».
На початку лютого 1823 експедиція досліджувала береги озера Чад. Мандрівники стали першими білими, які побачити це озеро. Вони пройшли вздовж його західного берега і 17 лютого 1823 року експедиція прибула до Кука (тепер Кукава в Нігерії), столиці імперії Борну, де їх гостинно зустрів султан Шейх аль-Канемі.
Тут експедиція розділилася. Денем залишився, щоб дослідити і обстежити західний, південний і південно-східний береги озера Чад і нижні частини річок Вобе, Логон і Шарі. Клапертон і Адні виїхали 14 грудня 1823 до Кано — великого міста народу фульбе, яке розміщене на захід від озера Чад. Опівдні 11 січня караван змушений був зупинитися в Мурмур (Murmur). Напередодні спітнілого лікаря Адні, який хворів на сухоти ще в Англії, продув протяг і він тяжко захворів. На наступний день, 12 січня 1824, доктор Адні помер. Поховавши товариша, Клапертон знову вирушив у напрямку до Кано.
Г'ю Клапертон продовжував наодинці свій шлях через Кано до Сокото, столиці імперії народу фульбе, де за наказом султана Мухаммеда Белло був змушений зупинитися, хоча від річки Нігер його відділяла тільки п'ятиденна подорож на захід. Клапертон повернувся через Заря і Кацина до Кука, де Денем ледве його впізнав. У серпні 1824 вони разом добралися до Триполі. Внаслідок взаємної антипатії за час подорожі до Англії пара не обмінялася жодним словом під час 133-денної подорожі. 1 червня 1825 був опублікований звіт про подорож під назвою «Повість про подорожі та відкриття в Північній і Центральній Африці у 1822—1823 і 1824 роках».
Після повернення до Англії, Клапертон одержав підвищення до капітана 3 рангу. Султан Сокото Белло виявив готовність розпочати торгівлю і Клапертона послали до Африки з наступною експедицією на 28-гарматному шлюпі, кораблі військово-морського флоту Великої Британії призначеному для боротьби з работоргівлею. Він прибув до Бадагрі (Badagri) у затоці Бенін і 7 грудня 1825 вирушив до річки Нігер з слугою Річардом Ландером, капітаном Натаніелем Пірсом і лікарем Джеймсом Морісоном, морським хірургом і натуралістом. Через місяць Пірс і Морісон померли від гарячки. Після їхньої смерті Клапертон продовжив свій шлях наодинці з Ландером, і, переходячи через країну народу йоруба, у січні 1826 перейшов Нігер біля Бусса (Bussa), у місці, де шотландський дослідник Африки Мунго Парк помер двадцять років тому.
У липні Клапертон прибув до Кано (Kanoh), а звідти до Сокото (Sokoto). Він хотів відновити своє знайомство з лідером народу Гауса Шейхом аль-Канемі. Однак, у цей час народ фульбе перебував у стані війни з аль-Канемі, і султан Белло не дав дозволу Клапертонові на виїзд. Після багатьох місяців утримання під вартою, під час якого Клапертон хворів на малярію та дизентерію, помер 13 квітня 1827. Єдиним, хто залишився живий з експедиції, був слуга Річард Ландер. За збігом обставин він зустрівся зі старим антагоністом Клапертона — Діксоном Денемом, який передав до Лондона звістку про смерть Клапертона.
Слуга Клаппертона — Річард Лендер, зумів довезти його щоденники до Європи. Звіти про ці дві подорожі були надруковані в Лондоні у 1826 і 1829 роках у перекладі Жана-Батиста Бенуа Ейріє (Jean-Baptiste Benoît Eyriès) та Філіпа-Франсуа Ляно де ля Ренодьєра (Philippe François Lasnon de La Renaudière).
Результати досліджень
Дослідження Клаппертона не дали остаточної відповіді на питання про русло і джерела річки Нігер. Однак, його внесок у вивчення внутрішньої частини африканського континенту слід вважати значним. Він був одним з перших європейців, які прибули до озера Чад, і єдиним у 19 столітті, який побував на територіях повністю невідомих для європейських дослідників, на кордоні між сучасними Нігером і Нігерією. Його праці дозволили дослідникам відкрити забутий народ гауса.
У тридцятих роках XIX століття, Річард Лендер повернувся до Західної Африки і довів, що теорія Клапертона про впадіння Нігеру до Гвінейської затоки є правильною.
Примітки
- Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Джерела
- Clapperton, H. (1826). Difficult and Dangerous Roads — Travels in Sahara and Fezzan, 1822—1825. Eds. Bruce-Lockhart, J. & Wright, J. Sickle Moon Books, London. (англ.)
- Journal of a second expedition into the interior of Africa, from the bight of Benin to Soccatoo. Cass, London 1966 (London 1829) (англ.)
- (with Dixon Denham and Walter Oudney): Narrative of travels and discoveries in Northern and Central Africa. (London 1826) Darf, London 1985, (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
G yu Klapperton angl Hugh Clapperton 18 travnya 1788 Annan Damfris i Gallovej Shotlandiya Velika Britaniya 13 kvitnya 1827 Sokoto krayina narodu Fulbe Afrika shotlandskij doslidnik Afriki yakij peretnuv Saharu z pivnochi na pivden G yu Klappertonangl Bain Hugh ClappertonShotlandskij doslidnik SahariNarodivsya18 travnya 1788 1788 05 18 Annan Damfris i Gallovej Shotlandiya Velika BritaniyaPomer13 kvitnya 1827 1827 04 13 38 rokiv Sokoto NigeriyaKrayina Spoluchene KorolivstvoNacionalnistshotlandecMisce prozhivannya Velika BritaniyaDiyalnistdoslidnik Afrikanskogo kontinentuGaluznaukova ekspediciya 1 Vidomij zavdyakizdijsnennya podorozhi cherez SaharuZnannya movanglijska 2 Vijskove zvannyamorskij oficerDitinemaye Mediafajli u VikishovishiZhittyepisG yu Klapperton narodivsya v Annan u sim yi hirurga de bulo she dvadcyat brativ i sester Zdobuvshi deyaki praktichni znannya z matematiki ta navigaciyi G yu u vici trinadcyati rokiv stav kayutnim yungoyu na korabli yakij perevoziv tovari mizh Liverpulem i Pivnichnoyu Amerikoyu Odnak shvidko opinivsya na kambuzi inshogo sudna oskilki vidmovivsya chistiti choboti kapitanovi Tut vin tezh dovgo ne zatrimavsya i yakijs chas shukav prigod z morskimi piratami poki u 1808 roci ne zaverbuvavsya na korolivskij vijskovij korabel Vijna z Franciyeyu dozvolila jomu zrobiti bliskuchu kar yeru i dosluzhitisya do zvannya michmana U 1814 roci Klaperton poda vsya do Kanadi buv pidvishenij do zvannya lejtenanta i zarahovanij do komandi shhuni na kanadskih ozerah U 1817 roci koli flotiliya na ozerah bula likvidovana povernuvsya dodomu z polovinnoyu platneyu U 1820 roci Klaperton viyihav do Edinburga de vin poznajomivsya z shotlandskim likarem i doslidnikom Afriki Volterom Adni yakij zbudiv jogo zacikavlenist do afrikanskih podorozhej Volter Adni buv priznachenij majbutnim konsulom v imperiyi Bornu hocha yiyi she ne bachiv ni odin britanec Tretim uchasnikom ekspediciyi vglib Afriki stav major en Borno u 1750 roci Na pochatku 1822 voni virushili z Tripoli do oazi de do nih priyednavsya Dikson Denem Odnak mizh Denemom ta Klapertonom rozvinulasya gliboka antipatiya Yak pisav istorik Bovill vazhko zgadati za vsyu kartatu istoriyu geografichnih vidkrittiv bilsh odioznu lyudinu nizh Dikson Denem Na pochatku lyutogo 1823 ekspediciya doslidzhuvala beregi ozera Chad Mandrivniki stali pershimi bilimi yaki pobachiti ce ozero Voni projshli vzdovzh jogo zahidnogo berega i 17 lyutogo 1823 roku ekspediciya pribula do Kuka teper Kukava v Nigeriyi stolici imperiyi Bornu de yih gostinno zustriv sultan Shejh al Kanemi Dikson Denem i G yu Klaperton na prijomi u Muhammeda al Amin al Kanemi 1823 Tut ekspediciya rozdililasya Denem zalishivsya shob dosliditi i obstezhiti zahidnij pivdennij i pivdenno shidnij beregi ozera Chad i nizhni chastini richok Vobe Logon i Shari Klaperton i Adni viyihali 14 grudnya 1823 do Kano velikogo mista narodu fulbe yake rozmishene na zahid vid ozera Chad Opivdni 11 sichnya karavan zmushenij buv zupinitisya v Murmur Murmur Naperedodni spitnilogo likarya Adni yakij hvoriv na suhoti she v Angliyi produv protyag i vin tyazhko zahvoriv Na nastupnij den 12 sichnya 1824 doktor Adni pomer Pohovavshi tovarisha Klaperton znovu virushiv u napryamku do Kano G yu Klaperton prodovzhuvav naodinci svij shlyah cherez Kano do Sokoto stolici imperiyi narodu fulbe de za nakazom sultana Muhammeda Bello buv zmushenij zupinitisya hocha vid richki Niger jogo viddilyala tilki p yatidenna podorozh na zahid Klaperton povernuvsya cherez Zarya i Kacina do Kuka de Denem ledve jogo vpiznav U serpni 1824 voni razom dobralisya do Tripoli Vnaslidok vzayemnoyi antipatiyi za chas podorozhi do Angliyi para ne obminyalasya zhodnim slovom pid chas 133 dennoyi podorozhi 1 chervnya 1825 buv opublikovanij zvit pro podorozh pid nazvoyu Povist pro podorozhi ta vidkrittya v Pivnichnij i Centralnij Africi u 1822 1823 i 1824 rokah Karta podorozhej G yu Klapertona Pislya povernennya do Angliyi Klaperton oderzhav pidvishennya do kapitana 3 rangu Sultan Sokoto Bello viyaviv gotovnist rozpochati torgivlyu i Klapertona poslali do Afriki z nastupnoyu ekspediciyeyu na 28 garmatnomu shlyupi korabli vijskovo morskogo flotu Velikoyi Britaniyi priznachenomu dlya borotbi z rabotorgivleyu Vin pribuv do Badagri Badagri u zatoci Benin i 7 grudnya 1825 virushiv do richki Niger z slugoyu Richardom Landerom kapitanom Natanielem Pirsom i likarem Dzhejmsom Morisonom morskim hirurgom i naturalistom Cherez misyac Pirs i Morison pomerli vid garyachki Pislya yihnoyi smerti Klaperton prodovzhiv svij shlyah naodinci z Landerom i perehodyachi cherez krayinu narodu joruba u sichni 1826 perejshov Niger bilya Bussa Bussa u misci de shotlandskij doslidnik Afriki Mungo Park pomer dvadcyat rokiv tomu Richard Lemon Lander 1835 U lipni Klaperton pribuv do Kano Kanoh a zvidti do Sokoto Sokoto Vin hotiv vidnoviti svoye znajomstvo z liderom narodu Gausa Shejhom al Kanemi Odnak u cej chas narod fulbe perebuvav u stani vijni z al Kanemi i sultan Bello ne dav dozvolu Klapertonovi na viyizd Pislya bagatoh misyaciv utrimannya pid vartoyu pid chas yakogo Klaperton hvoriv na malyariyu ta dizenteriyu pomer 13 kvitnya 1827 Yedinim hto zalishivsya zhivij z ekspediciyi buv sluga Richard Lander Za zbigom obstavin vin zustrivsya zi starim antagonistom Klapertona Diksonom Denemom yakij peredav do Londona zvistku pro smert Klapertona Sluga Klappertona Richard Lender zumiv dovezti jogo shodenniki do Yevropi Zviti pro ci dvi podorozhi buli nadrukovani v Londoni u 1826 i 1829 rokah u perekladi Zhana Batista Benua Ejriye Jean Baptiste Benoit Eyries ta Filipa Fransua Lyano de lya Renodyera Philippe Francois Lasnon de La Renaudiere Rezultati doslidzhenDoslidzhennya Klappertona ne dali ostatochnoyi vidpovidi na pitannya pro ruslo i dzherela richki Niger Odnak jogo vnesok u vivchennya vnutrishnoyi chastini afrikanskogo kontinentu slid vvazhati znachnim Vin buv odnim z pershih yevropejciv yaki pribuli do ozera Chad i yedinim u 19 stolitti yakij pobuvav na teritoriyah povnistyu nevidomih dlya yevropejskih doslidnikiv na kordoni mizh suchasnimi Nigerom i Nigeriyeyu Jogo praci dozvolili doslidnikam vidkriti zabutij narod gausa U tridcyatih rokah XIX stolittya Richard Lender povernuvsya do Zahidnoyi Afriki i doviv sho teoriya Klapertona pro vpadinnya Nigeru do Gvinejskoyi zatoki ye pravilnoyu PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563DzherelaClapperton H 1826 Difficult and Dangerous Roads Travels in Sahara and Fezzan 1822 1825 Eds Bruce Lockhart J amp Wright J Sickle Moon Books London ISBN 978 1 900209 06 9 angl Journal of a second expedition into the interior of Africa from the bight of Benin to Soccatoo Cass London 1966 London 1829 angl with Dixon Denham and Walter Oudney Narrative of travels and discoveries in Northern and Central Africa London 1826 Darf London 1985 ISBN 1 85077 057 3 angl