Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Віфінія і Понт (лат. Provincia Bithynia et Pontus, Давньогрецька дав.-гр. Επαρχία Βιθυνίας και Πόντου, трансліт. Eparkhía Bithynías kai Póntou) — назва провінції Римської імперії на Чорноморському узбережжі Анатолії (сучасна Туреччина). Утворена наприкінці Римської республіки шляхом об'єднання колишніх королівств Віфінія та Понт. Об'єднання було частиною ширшого завоювання Анатолії та її перетворення на римську провінцію.
| 74 до н. е. — 300 н. е. | |
|---|---|
| Розташування | північна Анатолія |
| Історичні столиці | Нікомедія, Нікея |
| Племена | віфини, тіни, фракійці |
| Римська провінція | Віфінія і Понт |
| Віфінія і Понт на мапі Римської імперії | |
 | |
Історія створення
У 74 році до н. е. Нікомед IV Філопатор заповів своє царство, Віфінію, римлянам, які, як він сподівався, захистять його від давнього ворога, Понту. Завдяки впливу Юлій Цезар, тоді ще молодої людини і друга Нікомеда, та палкій промові сестри померлого царя Ніси перед сенатом, дар був прийнятий.
Марк Аврелій Котта, дядько Юлія Цезаря по матері, був відправлений для забезпечення безпеки провінції як намісник. Мітрідат Євпатор напав на Віфінію ще до прибуття консула. Котта послав за своїм співконсулом, Луцієм Ліцинієм Лукуллом. Почалася Третя Мітридатська війна, яка затягнулася. Наприкінці своїх консульств обидва полководці залишилися проконсулами. Мітрідат зміг мобілізувати проти них майже всю решту Анатолії. Обидва консулами були недостатньо досвідченими, щоб здолати Мітрідата. Котта був остаточно усунутий сенатом за звинуваченням у корупції. Люди Лукулла підняли заколот. У плутанині він втратив майже всю Анатолію і опинився в глухому куті. Терпінню сенату прийшов кінець, і він обрав найкращого полководця, якого мав. У 66 році до н. е. Рим прийняв , призначивши, популярного в народі, Гнея Помпея. Він мав отримати повну свободу дій в Азії. До 64 року до н. е. всі союзники Мітрідата були розбиті або змушені були перейти на його бік. Його вигнали з Понту, переслідували по всій Анатолії, і врешті-решт вбили колишні друзі, які сподівалися здобути прихильність римлян.
Багатства Анатолії тепер перебували під владою Риму. Завданням Помпея було розділити регіон на провінції. Він зберіг більші регіони та об'єднав менші міста-держави. Понт так і не став власною провінцією. Він був просто доданий до свого колишнього конкурента, Віфінії, а його назва була прикріплена в кінці Віфінії. Це не було змішуванням різних культур, оскільки узбережжя Чорного моря вже давно було еллінізоване.
Нова провінція виникла у 63 році до нашої ери. Вона мала легендарне багатство і важливе значення для Республіки. Помпей увійшов до Першого тріумвірату разом зі своїми колегами-популарами. Як тільки, Октавіан Цезар, прийняв титул імператора на постійній основі, а сенат надав йому інший, Август у 27 році до н. е., Віфінія і Понт стали імперською провінцією. У рамках конституційних реформ Августа, які перетворила Римську республіку на Римську імперію, римські території були розділені на імператорські провінції та сенаторські провінції. Імператорські провінції були прикордонними землями, які вимагали постійної військової присутності для захисту імперії від вторгнення. Таким чином, лише імператор (як верховний головнокомандувач армії) мав право призначати губернаторів цих провінцій..
Сенаторські провінції, навпаки, були зосереджені вздовж Середземного моря і не мали значної військової сили; провінція Віфінія і Понт, розташована вздовж південного узбережжя Чорного моря, була винятком, хоча вона теж не мала значного гарнізону. [Август дозволив сенату призначати губернаторів цих провінцій, як це було зроблено з усіма провінціями за республіканської системи: шляхом сортування обирали проконсул, який мав імперіум над територією, йому допомагали легат або віце-губернатор, і квестор, який займався фінансовими питаннями.
Римський письменник Пліній Молодший був губернатором провінції у 110—113 роках нашої ери. Його («Листи») до імператора Траяна, котрий правив у 98-117 рр., є основним джерелом про римську провінційну адміністрацію.
Міста Віфінії перейняли багато рис римських міст в імператорський період, набагато більше ніж решта римської Малої Азії.
Згідно з Кассій Діон, близько 134 року н. е. сенат передав контроль над Віфінією та Понтом імператору в обмін на .
За Александра Севера, Віфінію і Понт було розділено на дві частини, в кожну з яких призначали прокуратора з вершницького стану. Це відбувалося аж до правління Деція Траяна, коли провінцію знову очолив сенатор з титулом vir perfectissimus.
Під час адміністративних реформ імператора Діоклетіана 295 року Віфінію і Понт було розділено на провінції Віфінія, Пафлагонія і Діоспонт.
Географія
Римська провінція Віфінія та Понт складалася з прибережної смуги горбистої країни з ділянками інтенсивно родючих орних земель у м'якому та вологому кліматі на південному узбережжі Чорного моря від Босфор до приблизно міста Трабзон. На південь від прибережної смуги зі сходу на захід простягалися Понтійські гори, що ізолювали узбережжя від Центральної Анатолії, помірного плато з луками і низькорослими лісами. Провінція простягалася вгору по схилах до хребта. На його зворотному боці були долини і плато, в яких розташовувалися міста, що знаходилися на краю прибережної провінції, але не входили до її складу.
Спадщина
Після мусульманських вторгнень 640-х років нашої ери Візантійська імперія реорганізувала свою провінційну структуру у феми. Провінція Віфінія і Понт була реорганізована в такі феми: Букеларії, Опсікіон і Оптиматон.
Примітки
- Mommsen, Theodor. The Provinces of the Roman Empire. Чехія, DigiCat, 2022.
- Mommsen, Theodor. The Provinces of the Roman Empire. Чехія, DigiCat, 2022.
- Mommsen, Theodor. The Provinces of the Roman Empire. Чехія, DigiCat, 2022.
- Фасти, Овідій
- Richard Talbert, The Senate of Imperial Rome (Princeton: University Press, 1984), p. 392
- Fernoux, Henri-Louis. Demos et la cité : communautés et assemblées populaires en Asie Mineure à l'époque impériale. Rennes: Presses universitaires de Rennes. с. 119. ISBN .
- Talbert, Senate, p. 395
- Laterculus Veronensis
- Treadgold, 1995
- Treadgold, 1995
- Treadgold, 1995
Джерела
- Василь Балух. Книга Історія античної цивілізації. В 3-х томах. 2-ге вид. 2016. Т. 2 : Стародавній Рим. 848 с.
- Mommsen, Theodor. The Provinces of the Roman Empire. Чехія, DigiCat, 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vifiniya i Pont lat Provincia Bithynia et Pontus Davnogrecka dav gr Eparxia Bi8ynias kai Pontoy translit Eparkhia Bithynias kai Pontou nazva provinciyi Rimskoyi imperiyi na Chornomorskomu uzberezhzhi Anatoliyi suchasna Turechchina Utvorena naprikinci Rimskoyi respubliki shlyahom ob yednannya kolishnih korolivstv Vifiniya ta Pont Ob yednannya bulo chastinoyu shirshogo zavoyuvannya Anatoliyi ta yiyi peretvorennya na rimsku provinciyu Vifiniya i Pont74 do n e 300 n e Roztashuvannya pivnichna AnatoliyaIstorichni stolici Nikomediya NikeyaPlemena vifini tini frakijciRimska provinciya Vifiniya i PontVifiniya i Pont na mapi Rimskoyi imperiyiIstoriya stvorennyaU 74 roci do n e Nikomed IV Filopator zapoviv svoye carstvo Vifiniyu rimlyanam yaki yak vin spodivavsya zahistyat jogo vid davnogo voroga Pontu Zavdyaki vplivu Yulij Cezar todi she molodoyi lyudini i druga Nikomeda ta palkij promovi sestri pomerlogo carya Nisi pered senatom dar buv prijnyatij Mark Avrelij Kotta dyadko Yuliya Cezarya po materi buv vidpravlenij dlya zabezpechennya bezpeki provinciyi yak namisnik Mitridat Yevpator napav na Vifiniyu she do pributtya konsula Kotta poslav za svoyim spivkonsulom Luciyem Liciniyem Lukullom Pochalasya Tretya Mitridatska vijna yaka zatyagnulasya Naprikinci svoyih konsulstv obidva polkovodci zalishilisya prokonsulami Mitridat zmig mobilizuvati proti nih majzhe vsyu reshtu Anatoliyi Obidva konsulami buli nedostatno dosvidchenimi shob zdolati Mitridata Kotta buv ostatochno usunutij senatom za zvinuvachennyam u korupciyi Lyudi Lukulla pidnyali zakolot U plutanini vin vtrativ majzhe vsyu Anatoliyu i opinivsya v gluhomu kuti Terpinnyu senatu prijshov kinec i vin obrav najkrashogo polkovodcya yakogo mav U 66 roci do n e Rim prijnyav priznachivshi populyarnogo v narodi Gneya Pompeya Vin mav otrimati povnu svobodu dij v Aziyi Do 64 roku do n e vsi soyuzniki Mitridata buli rozbiti abo zmusheni buli perejti na jogo bik Jogo vignali z Pontu peresliduvali po vsij Anatoliyi i vreshti resht vbili kolishni druzi yaki spodivalisya zdobuti prihilnist rimlyan Bagatstva Anatoliyi teper perebuvali pid vladoyu Rimu Zavdannyam Pompeya bulo rozdiliti region na provinciyi Vin zberig bilshi regioni ta ob yednav menshi mista derzhavi Pont tak i ne stav vlasnoyu provinciyeyu Vin buv prosto dodanij do svogo kolishnogo konkurenta Vifiniyi a jogo nazva bula prikriplena v kinci Vifiniyi Ce ne bulo zmishuvannyam riznih kultur oskilki uzberezhzhya Chornogo morya vzhe davno bulo ellinizovane Nova provinciya vinikla u 63 roci do nashoyi eri Vona mala legendarne bagatstvo i vazhlive znachennya dlya Respubliki Pompej uvijshov do Pershogo triumviratu razom zi svoyimi kolegami popularami Yak tilki Oktavian Cezar prijnyav titul imperatora na postijnij osnovi a senat nadav jomu inshij Avgust u 27 roci do n e Vifiniya i Pont stali imperskoyu provinciyeyu U ramkah konstitucijnih reform Avgusta yaki peretvorila Rimsku respubliku na Rimsku imperiyu rimski teritoriyi buli rozdileni na imperatorski provinciyi ta senatorski provinciyi Imperatorski provinciyi buli prikordonnimi zemlyami yaki vimagali postijnoyi vijskovoyi prisutnosti dlya zahistu imperiyi vid vtorgnennya Takim chinom lishe imperator yak verhovnij golovnokomanduvach armiyi mav pravo priznachati gubernatoriv cih provincij Senatorski provinciyi navpaki buli zoseredzheni vzdovzh Seredzemnogo morya i ne mali znachnoyi vijskovoyi sili provinciya Vifiniya i Pont roztashovana vzdovzh pivdennogo uzberezhzhya Chornogo morya bula vinyatkom hocha vona tezh ne mala znachnogo garnizonu Avgust dozvoliv senatu priznachati gubernatoriv cih provincij yak ce bulo zrobleno z usima provinciyami za respublikanskoyi sistemi shlyahom sortuvannya obirali prokonsul yakij mav imperium nad teritoriyeyu jomu dopomagali legat abo vice gubernator i kvestor yakij zajmavsya finansovimi pitannyami Rimskij pismennik Plinij Molodshij buv gubernatorom provinciyi u 110 113 rokah nashoyi eri Jogo Listi do imperatora Trayana kotrij praviv u 98 117 rr ye osnovnim dzherelom pro rimsku provincijnu administraciyu Mista Vifiniyi perejnyali bagato ris rimskih mist v imperatorskij period nabagato bilshe nizh reshta rimskoyi Maloyi Aziyi Zgidno z Kassij Dion blizko 134 roku n e senat peredav kontrol nad Vifiniyeyu ta Pontom imperatoru v obmin na Za Aleksandra Severa Vifiniyu i Pont bulo rozdileno na dvi chastini v kozhnu z yakih priznachali prokuratora z vershnickogo stanu Ce vidbuvalosya azh do pravlinnya Deciya Trayana koli provinciyu znovu ocholiv senator z titulom vir perfectissimus Pid chas administrativnih reform imperatora Diokletiana 295 roku Vifiniyu i Pont bulo rozdileno na provinciyi Vifiniya Paflagoniya i Diospont GeografiyaRimska provinciya Vifiniya ta Pont skladalasya z priberezhnoyi smugi gorbistoyi krayini z dilyankami intensivno rodyuchih ornih zemel u m yakomu ta vologomu klimati na pivdennomu uzberezhzhi Chornogo morya vid Bosfor do priblizno mista Trabzon Na pivden vid priberezhnoyi smugi zi shodu na zahid prostyagalisya Pontijski gori sho izolyuvali uzberezhzhya vid Centralnoyi Anatoliyi pomirnogo plato z lukami i nizkoroslimi lisami Provinciya prostyagalasya vgoru po shilah do hrebta Na jogo zvorotnomu boci buli dolini i plato v yakih roztashovuvalisya mista sho znahodilisya na krayu priberezhnoyi provinciyi ale ne vhodili do yiyi skladu SpadshinaPislya musulmanskih vtorgnen 640 h rokiv nashoyi eri Vizantijska imperiya reorganizuvala svoyu provincijnu strukturu u femi Provinciya Vifiniya i Pont bula reorganizovana v taki femi Bukelariyi Opsikion i Optimaton PrimitkiMommsen Theodor The Provinces of the Roman Empire Chehiya DigiCat 2022 Mommsen Theodor The Provinces of the Roman Empire Chehiya DigiCat 2022 Mommsen Theodor The Provinces of the Roman Empire Chehiya DigiCat 2022 Fasti Ovidij Richard Talbert The Senate of Imperial Rome Princeton University Press 1984 p 392 Fernoux Henri Louis Demos et la cite communautes et assemblees populaires en Asie Mineure a l epoque imperiale Rennes Presses universitaires de Rennes s 119 ISBN 9782753514355 Talbert Senate p 395 Laterculus Veronensis Treadgold 1995 Treadgold 1995 Treadgold 1995DzherelaVasil Baluh Kniga Istoriya antichnoyi civilizaciyi V 3 h tomah 2 ge vid 2016 T 2 Starodavnij Rim 848 s Mommsen Theodor The Provinces of the Roman Empire Chehiya DigiCat 2022