Ві́та-Лито́вська (з 1946 до 2018 — Чапаєвка) — колишнє село на півдні Києва, між Пироговом, місцевостями Кончею-Заспою, Дніпром і Жуковим островом.
Віта-Литовська | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
50°19′55″ пн. ш. 30°33′28″ сх. д. / 50.33194444447177318° пн. ш. 30.557777777805779° сх. д.Координати: 50°19′55″ пн. ш. 30°33′28″ сх. д. / 50.33194444447177318° пн. ш. 30.557777777805779° сх. д. | ||||
Країна | Україна | |||
Адмінодиниця | Київ Голосіївський район Києво-Святошинський район | |||
Карта | ||||
Віта-Литовська Віта-Литовська (Київ) |
Ця стаття недостатньо . |
З 1957 року — у складі Києва. Різні джерела подають такі варіації назви селища, як Вєта Литовська (за Д. П. де ля Флізом)та Л. Похилевичем) або Віта Хотівська. Натомість, зі слів місцевих мешканців[], первинна назва села, як і річки поблизу, формувалася від слів "витати", "витися", тому назва села звучала як Вита́-Литовська (з наголосом першої частини назви на останній склад). А скорочено селище називалося просто Вита́.
Географія
Біля села річка Коник впадає у річку Віту, праву приток Дніпра.
На східній околиці бере початок річка Конта, права притока Дніпра.
Історія
Поселення на території Віти-Литовської існували з часів неоліту. З 1602 року фігурує як село Віта-Литовська[]. За місцевою легендою було засноване вихідцями з Литви, які були биндюжниками і заготівельниками лісу.
Ця назва вказує на можливе давніше походження з часів перебування Києва у складі Великого князівства Литовського. Село було засновано монахами Видубицького монастиря, та з часом відібране у власність Києво-Печерською лаврою. Ще у першій половині ХІХ ст. існували два селища: Стара Віта Литовська та Нова Віта Литовська. У другій половині ХІХ ст. вони злилися в одне та стали називатися Вітою Литовською (або Литовською Вітою). Адміністративно-територіально Віта Литовська відносилася до Хотівської волості. Селище не мало власної церкви, тому хрестили дітей, вінчалися або відспівували небіжчиків у найближчій Хрестовоздвиженській церкві в с. Пирогів, або в с. Лісники. Власна церква з'явилась у селищі, ймовірно, у 20-х роках ХХ ст., але проіснувала недовго. Вона знаходилась недалеко від Віта-Литовського кладовища над дорогою на місці нинішнього магазину. Присвячена церква була Успінню Пресвятої Богородиці.Прізвище першого священника було Базилевич а другого- Смрадій. Був ще дячок Нейстер по вуличному. На храмове свято 28 серпня біля церкви влаштовували святковий обід, проходило народне гуляння та невеликий святковий ярмарок. У 30-х роках церкву було зруйновано.
Населення Віти Литовської складалось з селян та відставних солдатів. Було багато биндюжників з биндюгами - важкими підводами. Були і столярі-теслі "балярі", які саморобними кованими так званими балярськими сокирами, теслицями-копилами і стругами заготовляли ліс на балки, клепки, підводи, робили дерев'яні осі, люшні, човни-довбанки до Дніпра. Були смолокури-"майданники": курили смолу-"майданку" у конічних ямах - "майданах", дьоготь для обробки човнів і коломазі (шмаровидла) для мащення коліс чумацьких маж. Були гарні ковалі: "Прокіпець" - Караульний Прокіп Хведорович, учасник Першої світової війни. Казав що вижив на фронті завдяки своїй майстерності: бійком пневматичного молота міг закрити кишенькового годинника. Кував дуже професійно коней і всякий господарський інструмент-реманент, мав особисте клеймо ПК, теж робив човни. Був ще коваль - дід Микитко, і рибалок було багато. Був сліпий кобзар столітній, до війни ще був живий - Семен Крюк: ходив з поводирем, борода була по пояс, він вмер до війни а поводиря мобілізували і він загинув. Внук Семена Крюка був головою сільради. Село знаходилось в межах державного Трипільсько-Литовського лісництва.
У 1903—1905 роках на території Віти Литовської та кількох сусідніх селищ київська влада намагалася влаштувати поля фільтрації для очищення стічних вод Києва з їх дренуванням у річку Дніпро. Цьому сприяло географічне положення території, оскільки тут протікає невелика права притока Дніпра — річка Віта, але активний спротив місцевого населення зруйнував ці плани.
У 1916-1919 роках, з перервами, викликаними Громадянською війною, від села до Володимирського ринку в Києві діяла вузькоколійка.
У 1921-1934 роках поряд з селом існував Державний заповідник Конча-Заспа. Потім на його колишній території розташувалися державні дачі та спецрадгосп ВУЦВК.
В 1938-1941 роках поряд з селом пролягала ділянка Будівництва № 1 Наркомату шляхів сполучення СРСР, почалося прокладання південної ділянки Великої Окружної дороги.
В 1946 році радянська влада присвоїла селищу назву Чапаєвка на честь військового діяча періоду громадянської війни в Росії Василя Чапаєва.
До приєднання 1957 року до Києва та відповідно, присвоєння того ж року назв вулицям, поділялося на кутки: Броди (від них здобула свою назву вулиця Бородівська, яка пролягає кутком), Бугаївка (нинішня вулиця Ліснича), Геричівка (нинішня вулиця Вітавська), Деркачі (район кладовища, вулиць Замивної, Низинної), Сосни (район стику вулиць Бродівської та Залужної) та Штатній (проживали «штатні» селяни Лаври, нинішня вул. Передова).
22 лютого 2018 селищу повернуто історичну назву. Рішення набуло чинності 23 березня 2018 року.
Близько 1980 року повз село почався регулярний рух поїздів у напрямку на Трипілля, а ще за кілька років прокладено Дніпровське шосе.
У 2010-х рр. забудову селища було розширено - на південь та частково на захід. Станом на кінець 2017 р. у селищі 47 вулиць та 4 провулки.
Див. також
Примітки
- Доминик Пьер де ля Флиз. Подробная статистика каждой деревни государственных имуществ Киевского округа. — Киев, 1854.
- Похилевич Л. И. Сказание о населенных местностях Киевской губернии. — Киев: Киево-Печерская лавра. — 1864.
- Машкевич, Стефан (2016). Прибутковий транспорт у «Смутні часи»: залізнична гілка Київ – Віта-Литовська (1916–1919 рр.). / Етнічна історія народів Європи. – 2016. – Вип. 48. – С. 36–44 (Українською) . Етнічна історія народів Європи. – 2016. – Вип. 48. с. С. 36–44.
{{}}
:|pages=
має зайвий текст () - Дзивалтовский, Вячеслав (3 жовтня 2008). . http://razvedka-vmf.kiev.ua/articles/52-blank-53414916?showall=1 (російська) . Архів оригіналу за 3 вересня 2019. Процитовано 14 грудня 2021.
- Московський міст стане Північним, а вулиця Ванди Василевської носитиме ім'я Богдана Гаврилишина [ 22 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Офіційний вебсайт Київської міської ради. — 2018. — 22 лютого.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 лютого 2022.
- . Архів оригіналу за 24 березня 2018. Процитовано 24 березня 2018.
Джерела
- Чапаєвка // Веб-енциклопедія Києва.
- Чапаєвка // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — 352 с. — .
- Чапаевка // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — 2-е изд. — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1985. — 760 с., ил. (рос.)
- Чапаєвка // Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання / Л. А. Пономаренко, О. О. Різник — К. : Видавництво «Павлім», 2003. — 124 с. : іл. — .
- Доминик Пьер де ля Флиз. Подробная статистика каждой деревни государственных имуществ Киевского округа. [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] — Киев, 1854.
- Похилевич Л.И. Сказание о населенных местностях Киевской губернии. [ 26 квітня 2017 у Wayback Machine.] — Киев : Киево-Печерская лавра. — 1864.
- Мапа Шуберта // аркуш 22-9-1 [ 12 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Чапаевка. Непарадный Сталианс. Малоэтажная городская архитектура СССР.
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vi ta Lito vska z 1946 do 2018 Chapayevka kolishnye selo na pivdni Kiyeva mizh Pirogovom miscevostyami Koncheyu Zaspoyu Dniprom i Zhukovim ostrovom Vita LitovskaZagalna informaciya50 19 55 pn sh 30 33 28 sh d 50 33194444447177318 pn sh 30 557777777805779 sh d 50 33194444447177318 30 557777777805779 Koordinati 50 19 55 pn sh 30 33 28 sh d 50 33194444447177318 pn sh 30 557777777805779 sh d 50 33194444447177318 30 557777777805779Krayina UkrayinaAdminodinicya Kiyiv Golosiyivskij rajon Kiyevo Svyatoshinskij rajonKartaVita LitovskaVita Litovska Kiyiv Cya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti Z 1957 roku u skladi Kiyeva Rizni dzherela podayut taki variaciyi nazvi selisha yak Vyeta Litovska za D P de lya Flizom ta L Pohilevichem abo Vita Hotivska Natomist zi sliv miscevih meshkanciv neavtoritetne dzherelo pervinna nazva sela yak i richki poblizu formuvalasya vid sliv vitati vitisya tomu nazva sela zvuchala yak Vita Litovska z nagolosom pershoyi chastini nazvi na ostannij sklad A skorocheno selishe nazivalosya prosto Vita GeografiyaBilya sela richka Konik vpadaye u richku Vitu pravu pritok Dnipra Na shidnij okolici bere pochatok richka Konta prava pritoka Dnipra IstoriyaPoselennya na teritoriyi Viti Litovskoyi isnuvali z chasiv neolitu Z 1602 roku figuruye yak selo Vita Litovska dzherelo Za miscevoyu legendoyu bulo zasnovane vihidcyami z Litvi yaki buli bindyuzhnikami i zagotivelnikami lisu Cya nazva vkazuye na mozhlive davnishe pohodzhennya z chasiv perebuvannya Kiyeva u skladi Velikogo knyazivstva Litovskogo Selo bulo zasnovano monahami Vidubickogo monastirya ta z chasom vidibrane u vlasnist Kiyevo Pecherskoyu lavroyu She u pershij polovini HIH st isnuvali dva selisha Stara Vita Litovska ta Nova Vita Litovska U drugij polovini HIH st voni zlilisya v odne ta stali nazivatisya Vitoyu Litovskoyu abo Litovskoyu Vitoyu Administrativno teritorialno Vita Litovska vidnosilasya do Hotivskoyi volosti Selishe ne malo vlasnoyi cerkvi tomu hrestili ditej vinchalisya abo vidspivuvali nebizhchikiv u najblizhchij Hrestovozdvizhenskij cerkvi v s Pirogiv abo v s Lisniki Vlasna cerkva z yavilas u selishi jmovirno u 20 h rokah HH st ale proisnuvala nedovgo Vona znahodilas nedaleko vid Vita Litovskogo kladovisha nad dorogoyu na misci ninishnogo magazinu Prisvyachena cerkva bula Uspinnyu Presvyatoyi Bogorodici Prizvishe pershogo svyashennika bulo Bazilevich a drugogo Smradij Buv she dyachok Nejster po vulichnomu Na hramove svyato 28 serpnya bilya cerkvi vlashtovuvali svyatkovij obid prohodilo narodne gulyannya ta nevelikij svyatkovij yarmarok U 30 h rokah cerkvu bulo zrujnovano Naselennya Viti Litovskoyi skladalos z selyan ta vidstavnih soldativ Bulo bagato bindyuzhnikiv z bindyugami vazhkimi pidvodami Buli i stolyari tesli balyari yaki samorobnimi kovanimi tak zvanimi balyarskimi sokirami teslicyami kopilami i strugami zagotovlyali lis na balki klepki pidvodi robili derev yani osi lyushni chovni dovbanki do Dnipra Buli smolokuri majdanniki kurili smolu majdanku u konichnih yamah majdanah dogot dlya obrobki chovniv i kolomazi shmarovidla dlya mashennya kolis chumackih mazh Buli garni kovali Prokipec Karaulnij Prokip Hvedorovich uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni Kazav sho vizhiv na fronti zavdyaki svoyij majsternosti bijkom pnevmatichnogo molota mig zakriti kishenkovogo godinnika Kuvav duzhe profesijno konej i vsyakij gospodarskij instrument remanent mav osobiste klejmo PK tezh robiv chovni Buv she koval did Mikitko i ribalok bulo bagato Buv slipij kobzar stolitnij do vijni she buv zhivij Semen Kryuk hodiv z povodirem boroda bula po poyas vin vmer do vijni a povodirya mobilizuvali i vin zaginuv Vnuk Semena Kryuka buv golovoyu silradi Selo znahodilos v mezhah derzhavnogo Tripilsko Litovskogo lisnictva U 1903 1905 rokah na teritoriyi Viti Litovskoyi ta kilkoh susidnih selish kiyivska vlada namagalasya vlashtuvati polya filtraciyi dlya ochishennya stichnih vod Kiyeva z yih drenuvannyam u richku Dnipro Comu spriyalo geografichne polozhennya teritoriyi oskilki tut protikaye nevelika prava pritoka Dnipra richka Vita ale aktivnij sprotiv miscevogo naselennya zrujnuvav ci plani U 1916 1919 rokah z perervami viklikanimi Gromadyanskoyu vijnoyu vid sela do Volodimirskogo rinku v Kiyevi diyala vuzkokolijka U 1921 1934 rokah poryad z selom isnuvav Derzhavnij zapovidnik Koncha Zaspa Potim na jogo kolishnij teritoriyi roztashuvalisya derzhavni dachi ta specradgosp VUCVK V 1938 1941 rokah poryad z selom prolyagala dilyanka Budivnictva 1 Narkomatu shlyahiv spoluchennya SRSR pochalosya prokladannya pivdennoyi dilyanki Velikoyi Okruzhnoyi dorogi V 1946 roci radyanska vlada prisvoyila selishu nazvu Chapayevka na chest vijskovogo diyacha periodu gromadyanskoyi vijni v Rosiyi Vasilya Chapayeva Do priyednannya 1957 roku do Kiyeva ta vidpovidno prisvoyennya togo zh roku nazv vulicyam podilyalosya na kutki Brodi vid nih zdobula svoyu nazvu vulicya Borodivska yaka prolyagaye kutkom Bugayivka ninishnya vulicya Lisnicha Gerichivka ninishnya vulicya Vitavska Derkachi rajon kladovisha vulic Zamivnoyi Nizinnoyi Sosni rajon stiku vulic Brodivskoyi ta Zaluzhnoyi ta Shtatnij prozhivali shtatni selyani Lavri ninishnya vul Peredova 22 lyutogo 2018 selishu povernuto istorichnu nazvu Rishennya nabulo chinnosti 23 bereznya 2018 roku Blizko 1980 roku povz selo pochavsya regulyarnij ruh poyizdiv u napryamku na Tripillya a she za kilka rokiv prokladeno Dniprovske shose U 2010 h rr zabudovu selisha bulo rozshireno na pivden ta chastkovo na zahid Stanom na kinec 2017 r u selishi 47 vulic ta 4 provulki Div takozhVita Richka Vita Vita Poshtova HotivPrimitkiDominik Per de lya Fliz Podrobnaya statistika kazhdoj derevni gosudarstvennyh imushestv Kievskogo okruga Kiev 1854 Pohilevich L I Skazanie o naselennyh mestnostyah Kievskoj gubernii Kiev Kievo Pecherskaya lavra 1864 Mashkevich Stefan 2016 Pributkovij transport u Smutni chasi zaliznichna gilka Kiyiv Vita Litovska 1916 1919 rr Etnichna istoriya narodiv Yevropi 2016 Vip 48 S 36 44 Ukrayinskoyu Etnichna istoriya narodiv Yevropi 2016 Vip 48 s S 36 44 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a pages maye zajvij tekst dovidka Dzivaltovskij Vyacheslav 3 zhovtnya 2008 http razvedka vmf kiev ua articles 52 blank 53414916 showall 1 rosijska Arhiv originalu za 3 veresnya 2019 Procitovano 14 grudnya 2021 Moskovskij mist stane Pivnichnim a vulicya Vandi Vasilevskoyi nositime im ya Bogdana Gavrilishina 22 lyutogo 2018 u Wayback Machine Oficijnij vebsajt Kiyivskoyi miskoyi radi 2018 22 lyutogo PDF Arhiv originalu PDF za 10 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 24 bereznya 2018 Procitovano 24 bereznya 2018 DzherelaChapayevka Veb enciklopediya Kiyeva Chapayevka Vulici Kiyeva Dovidnik za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1995 352 s ISBN 5 88500 070 0 Chapaevka Kiev enciklopedicheskij spravochnik pod red A V Kudrickogo 2 e izd K Gl red Ukrainskoj Sovetskoj Enciklopedii 1985 760 s il ros Chapayevka Kiyiv Korotkij toponimichnij dovidnik Dovidkove vidannya L A Ponomarenko O O Riznik K Vidavnictvo Pavlim 2003 124 s il ISBN 966 686 050 3 Dominik Per de lya Fliz Podrobnaya statistika kazhdoj derevni gosudarstvennyh imushestv Kievskogo okruga 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Kiev 1854 Pohilevich L I Skazanie o naselennyh mestnostyah Kievskoj gubernii 26 kvitnya 2017 u Wayback Machine Kiev Kievo Pecherskaya lavra 1864 Mapa Shuberta arkush 22 9 1 12 lyutogo 2022 u Wayback Machine Chapaevka Neparadnyj Stalians Maloetazhnaya gorodskaya arhitektura SSSR Ce nezavershena stattya pro Kiyiv Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi