Вілюйське плато

Вілю́йське пла́то (рос. Вилюйское плато), підведена ділянка Середньосибірського плоскогір'я в сточищі верхньої течії Вілюя, (Якутія).

• Довжина близько 400 км,
• Ширина 200 км;
• Висота міждолинних просторів 700—900 м (найбільша 962 м).

Вілюйське плато
Вілюйське плато
63°31′ пн. ш. 109°40′ сх. д. / 63.517° пн. ш. 109.667° сх. д. / 63.517; 109.667Координати: 63°31′ пн. ш. 109°40′ сх. д. / 63.517° пн. ш. 109.667° сх. д. / 63.517; 109.667
Країна	Росія^[1]
Регіон	Красноярський край Саха
Тип	гірський хребет і височина^[1]
матеріал	доломіт, вапняк
Вілюйське плато Вілюйське плато (Росія)
Вілюйське плато у Вікісховищі

Плато знаходиться на межі Якутії, Красноярського краю та Іркутської області. Висота — до 962 м (в середньому — 700—900). Геологічно район складений траппами, доломітами і вапняками.

Вілюйськое плато — витік таких великих річок як Вілюй, , Оленьок, Игиатта. На території плато виявлена вічна мерзлота потужністю до 1,5 км, найпотужніша у світі.

На плоских вершинах — тундра, по схилах — рідка модринова тайга, в долинах річок — луки. Клімат — різко континентальний, зими — одні з найсуворіших у Північній півкулі.

Примітки

1. GEOnet Names Server — 2018.
   d:Track:Q1194038
2. Вилюйское плато // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978.
3. Вилюйское плато // Словарь современных географических названий / Рус. геогр. о-во. Моск. центр; Под общ. ред. акад. В. М. Котлякова. Институт географии РАН. — Екатеринбург: У-Фактория, 2006.