Сер Вільям Джонс (англ. Sir William Jones; 8 вересня 1746, Лондон — 27 квітня 1794, Колката) — британський філолог, сходознавець і державний суддя у Верховному судовому суді у Форт-Вільямі в Бенгалії, а також дослідник стародавньої Індії. Він особливо відомий своєю тезою про існування спорідненості між європейськими та індоарійськими мовами, які пізніше стали відомі як індоєвропейські мови.
Вільям Джонс | |
---|---|
англ. Sir William Jones[1] | |
Народився | 28 вересня 1746[2][3][…] Лондон, Королівство Велика Британія[5] |
Помер | 27 квітня 1794[2][3][…](47 років) Колката, Британська імперія[6][4] ·запалення[1] |
Поховання | d[4] |
Країна | Королівство Велика Британія[1] Англія[7] |
Діяльність | антрополог, мовознавець, суддя, перекладач, поет, письменник, ботанік, політик, орієнталіст |
Галузь | філологія[1], ботаніка[1], право[1], політика[1], література[1], антропологія[1] і сходознавство[1] |
Alma mater | Університетський коледж[1] і Школа Герроу[1] |
Знання мов | санскрит[8][1], арабська[1], іврит[9], французька[1], італійська[1] і англійська[2][1] |
Членство | Лондонське королівське товариство[1] |
Посада | суддя |
Батько | d[7][10] |
Мати | d[10] |
У шлюбі з | d[10] |
Нагороди | |
|
Джонс був одним з ініціаторів заснування Азійського товариства Бенгалії в 1784 році.
Біографія
Раннє життя
Вільям Джонс народився в Лондоні; його батько Вільям Джонс (1675—1749) був математиком з Англсі в Уельсі, відомим тим, що запровадив використання символу π. Молодий Вільям Джонс був лінгвістичним вундеркіндом, який, окрім своїх рідних мов англійської та валлійської, змалку вивчив грецьку, латинську, перську, арабську, іврит та основи китайського письма. Наприкінці свого життя він знав вісім мов із критичною досконалістю, вільно володів ще вісьмома, маючи під рукою словник, і досить добре володів ще дванадцятьма.
Батько Джонса помер, коли йому було три роки, і його виховувала мати Мері Нікс Джонс. У вересні 1753 року його відправили до школи Гарроу, а потім він перейшов до Оксфордського університетського коледжу. Він закінчив там навчання в 1768 році і став магістрам мистецтва в 1773 році. Маючи фінансові обмеження, він обійняв посаду репетитора семирічного лорда Олторпа, сина графа Спенсера. Наступні шість років працював репетитором і перекладачем. У цей час він опублікував Histoire de Nader Chah (1770), французький переклад твору, спочатку написаного перською мовою Мірзою Мехді Ханом Астарабаді. Це було зроблено на прохання короля Данії Крістіана VII: він відвідав Джонса, який до 23 років уже зарекомендував себе як сходознавець, і на знак вдячності за його роботу він отримав членство в Королівській академії наук Данії. і листи. Це буде перша з численних робіт про Персію, Анатолію та Близький Схід загалом.
Правознавство та політика в Англії
У 1770 році Джонс приєднався до Мідл Темпл і три роки вивчав юриспруденцію, попередню роботу в Індії. 30 квітня 1772 року він був обраний членом Королівського товариства. У 1773 році він був обраний членом Клубу, президентом якого він став у 1780 році. Він провів деякий час окружним суддею в Уельсі, а потім брав участь у політика: він зробив безрезультатну спробу розв'язати Американську революцію спільно з Бенджаміном Франкліном у Парижі та балотувався на посаду члена парламенту від Оксфорда на загальних виборах 1780 року, але не мав успіху.
Джонс був радикальним політичним мислителем, другом американської незалежності. Його робота «Принципи правління»; у діалозі між вченим і селянином (1783) був предметом суду за підбурювальний наклеп (відомий як «Справа декана Святого Асафа») після того, як його передрукував його зять Вільям Дейвіс Шиплі.
Індійське володіння
4 березня 1783 року він був призначений повноправним суддею Верховного суду у Форт-Вільямі в Калькутті, Бенгалія, а 20 березня він був посвячений у лицарі. У квітні 1783 року він одружився з Анною Марією Шиплі, старшою донькою доктора Джонатана Шиплі, єпископа Лландаффа та єпископа Святого Асафа. Анна Марія використовувала свої художні здібності, щоб допомогти Джонсу документувати життя в Індії. 25 вересня 1783 року він прибув до Калькутти.
На субконтиненті він був зачарований індійською культурою, ще незайманою галуззю європейської науки, і 15 січня 1784 року він заснував Азіатське товариство в Калькутті. Він вивчав Веди з Рамалочаною, пандитом, який викладав в індуїстському університеті Надії, і став досвідченим санскритистом. Джонс вів десятирічне листування на тему джйотіси або індуїстської астрономії з колегою-сходознавцем Семюелем Девісом. Він дізнався давню концепцію індуїстських законів від Пандіта Джаганнатха Тарка Панчанана.
Протягом наступних десяти років він створить потік робіт про Індію, започаткувавши сучасне дослідження субконтиненту практично в усіх соціальних науках. Він також писав про місцеві закони, музику, літературу, ботаніку та географію, а також зробив перші англійські переклади кількох важливих творів індійської літератури.
Сер Вільям Джонс іноді також називався псевдонімом Юнс Уксфарді (یونس اوکسفردی, «Джонс з Оксфорда»). Цей псевдонім можна побачити на внутрішній стороні обкладинки його перської граматики, опублікованої в 1771 році (і в наступних виданнях).
Він помер у Калькутті 27 квітня 1794 року у віці 47 років і похований на кладовищі Саут-Парк-Стріт.
Наукові здобутки
Сьогодні Джонс відомий тим, що зробив і поширив спостереження про зв'язки між індоєвропейськими мовами. У своїй Промові до третьої річниці в Азіатському суспільстві (1786) він припустив, що санскрит, грецька та латинська мови мають спільне коріння, і що справді всі вони можуть бути пов'язані, у свою чергу, з готською та кельтською мовами, а також із перська. Хоча його ім'я тісно пов'язане з цим спостереженням, він не був першим, хто зробив це.
Примітки
- William Jones Biography
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1996.
- william jones biography
- William Jones biography
- William jones Biography
- Before Babel — 1992.
- William Jones BIography
- Kindred Britain
Посилання
- Твори та інформація про Вільям Джонс у Інтернет-архіві
- Urs App: William Jones's Ancient Theology. Sino-Platonic Papers Nr. 191 (September 2009) (PDF 3.7 Mb PDF, 125 p.; includes third, sixth, and ninth anniversary discourses)
- The Third Anniversary Discourse, On The Hindus
- Caissa or The Game at Chess; a Poem.
- The principles of government; in a dialogue between a scholar and a peasant. (London?; 1783)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dzhons Ser Vilyam Dzhons angl Sir William Jones 8 veresnya 1746 London 27 kvitnya 1794 Kolkata britanskij filolog shodoznavec i derzhavnij suddya u Verhovnomu sudovomu sudi u Fort Vilyami v Bengaliyi a takozh doslidnik starodavnoyi Indiyi Vin osoblivo vidomij svoyeyu tezoyu pro isnuvannya sporidnenosti mizh yevropejskimi ta indoarijskimi movami yaki piznishe stali vidomi yak indoyevropejski movi Vilyam Dzhonsangl Sir William Jones 1 Narodivsya28 veresnya 1746 1746 09 28 2 3 London Korolivstvo Velika Britaniya 5 Pomer27 kvitnya 1794 1794 04 27 2 3 47 rokiv Kolkata Britanska imperiya 6 4 zapalennya 1 Pohovannyad 4 Krayina Korolivstvo Velika Britaniya 1 Angliya 7 Diyalnistantropolog movoznavec suddya perekladach poet pismennik botanik politik oriyentalistGaluzfilologiya 1 botanika 1 pravo 1 politika 1 literatura 1 antropologiya 1 i shodoznavstvo 1 Alma materUniversitetskij koledzh 1 i Shkola Gerrou 1 Znannya movsanskrit 8 1 arabska 1 ivrit 9 francuzka 1 italijska 1 i anglijska 2 1 ChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo 1 PosadasuddyaBatkod 7 10 Matid 10 U shlyubi zd 10 Nagorodichlen Londonskogo korolivskogo tovaristvaRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Dzhons buv odnim z iniciatoriv zasnuvannya Azijskogo tovaristva Bengaliyi v 1784 roci BiografiyaRannye zhittya Vilyam Dzhons narodivsya v Londoni jogo batko Vilyam Dzhons 1675 1749 buv matematikom z Anglsi v Uelsi vidomim tim sho zaprovadiv vikoristannya simvolu p Molodij Vilyam Dzhons buv lingvistichnim vunderkindom yakij okrim svoyih ridnih mov anglijskoyi ta vallijskoyi zmalku vivchiv grecku latinsku persku arabsku ivrit ta osnovi kitajskogo pisma Naprikinci svogo zhittya vin znav visim mov iz kritichnoyu doskonalistyu vilno volodiv she vismoma mayuchi pid rukoyu slovnik i dosit dobre volodiv she dvanadcyatma Batko Dzhonsa pomer koli jomu bulo tri roki i jogo vihovuvala mati Meri Niks Dzhons U veresni 1753 roku jogo vidpravili do shkoli Garrou a potim vin perejshov do Oksfordskogo universitetskogo koledzhu Vin zakinchiv tam navchannya v 1768 roci i stav magistram mistectva v 1773 roci Mayuchi finansovi obmezhennya vin obijnyav posadu repetitora semirichnogo lorda Oltorpa sina grafa Spensera Nastupni shist rokiv pracyuvav repetitorom i perekladachem U cej chas vin opublikuvav Histoire de Nader Chah 1770 francuzkij pereklad tvoru spochatku napisanogo perskoyu movoyu Mirzoyu Mehdi Hanom Astarabadi Ce bulo zrobleno na prohannya korolya Daniyi Kristiana VII vin vidvidav Dzhonsa yakij do 23 rokiv uzhe zarekomenduvav sebe yak shodoznavec i na znak vdyachnosti za jogo robotu vin otrimav chlenstvo v Korolivskij akademiyi nauk Daniyi i listi Ce bude persha z chislennih robit pro Persiyu Anatoliyu ta Blizkij Shid zagalom Pravoznavstvo ta politika v Angliyi U 1770 roci Dzhons priyednavsya do Midl Templ i tri roki vivchav yurisprudenciyu poperednyu robotu v Indiyi 30 kvitnya 1772 roku vin buv obranij chlenom Korolivskogo tovaristva U 1773 roci vin buv obranij chlenom Klubu prezidentom yakogo vin stav u 1780 roci Vin proviv deyakij chas okruzhnim suddeyu v Uelsi a potim brav uchast u politika vin zrobiv bezrezultatnu sprobu rozv yazati Amerikansku revolyuciyu spilno z Bendzhaminom Franklinom u Parizhi ta balotuvavsya na posadu chlena parlamentu vid Oksforda na zagalnih viborah 1780 roku ale ne mav uspihu Dzhons buv radikalnim politichnim mislitelem drugom amerikanskoyi nezalezhnosti Jogo robota Principi pravlinnya u dialozi mizh vchenim i selyaninom 1783 buv predmetom sudu za pidburyuvalnij naklep vidomij yak Sprava dekana Svyatogo Asafa pislya togo yak jogo peredrukuvav jogo zyat Vilyam Dejvis Shipli Indijske volodinnya 4 bereznya 1783 roku vin buv priznachenij povnopravnim suddeyu Verhovnogo sudu u Fort Vilyami v Kalkutti Bengaliya a 20 bereznya vin buv posvyachenij u licari U kvitni 1783 roku vin odruzhivsya z Annoyu Mariyeyu Shipli starshoyu donkoyu doktora Dzhonatana Shipli yepiskopa Llandaffa ta yepiskopa Svyatogo Asafa Anna Mariya vikoristovuvala svoyi hudozhni zdibnosti shob dopomogti Dzhonsu dokumentuvati zhittya v Indiyi 25 veresnya 1783 roku vin pribuv do Kalkutti Na subkontinenti vin buv zacharovanij indijskoyu kulturoyu she nezajmanoyu galuzzyu yevropejskoyi nauki i 15 sichnya 1784 roku vin zasnuvav Aziatske tovaristvo v Kalkutti Vin vivchav Vedi z Ramalochanoyu panditom yakij vikladav v induyistskomu universiteti Nadiyi i stav dosvidchenim sanskritistom Dzhons viv desyatirichne listuvannya na temu dzhjotisi abo induyistskoyi astronomiyi z kolegoyu shodoznavcem Semyuelem Devisom Vin diznavsya davnyu koncepciyu induyistskih zakoniv vid Pandita Dzhagannatha Tarka Panchanana Protyagom nastupnih desyati rokiv vin stvorit potik robit pro Indiyu zapochatkuvavshi suchasne doslidzhennya subkontinentu praktichno v usih socialnih naukah Vin takozh pisav pro miscevi zakoni muziku literaturu botaniku ta geografiyu a takozh zrobiv pershi anglijski perekladi kilkoh vazhlivih tvoriv indijskoyi literaturi Ser Vilyam Dzhons inodi takozh nazivavsya psevdonimom Yuns Uksfardi یونس اوکسفردی Dzhons z Oksforda Cej psevdonim mozhna pobachiti na vnutrishnij storoni obkladinki jogo perskoyi gramatiki opublikovanoyi v 1771 roci i v nastupnih vidannyah Vin pomer u Kalkutti 27 kvitnya 1794 roku u vici 47 rokiv i pohovanij na kladovishi Saut Park Strit Naukovi zdobutki Sogodni Dzhons vidomij tim sho zrobiv i poshiriv sposterezhennya pro zv yazki mizh indoyevropejskimi movami U svoyij Promovi do tretoyi richnici v Aziatskomu suspilstvi 1786 vin pripustiv sho sanskrit grecka ta latinska movi mayut spilne korinnya i sho spravdi vsi voni mozhut buti pov yazani u svoyu chergu z gotskoyu ta keltskoyu movami a takozh iz perska Hocha jogo im ya tisno pov yazane z cim sposterezhennyam vin ne buv pershim hto zrobiv ce PrimitkiWilliam Jones Biography Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 william jones biography William Jones biography William jones Biography Before Babel 1992 d Track Q24031386 William Jones BIography Kindred Britain d Track Q75653886PosilannyaTvori ta informaciya pro Vilyam Dzhons u Internet arhivi Urs App William Jones s Ancient Theology Sino Platonic Papers Nr 191 September 2009 PDF 3 7 Mb PDF 125 p includes third sixth and ninth anniversary discourses The Third Anniversary Discourse On The Hindus Caissa or The Game at Chess a Poem The principles of government in a dialogue between a scholar and a peasant London 1783