Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Едуард Вільде | ||||
|---|---|---|---|---|
| Eduard Vilde | ||||
 Едуард Вільде, 1911 | ||||
| Народився | 4 березня 1865 d, d, Ляене-Вірумаа, Естонія | |||
| Помер | 26 грудня 1933 (68 років) Таллінн, Естонія[1] | |||
| Поховання | Метсакальмісту | |||
| Країна |  Російська імперія Естонія | |||
| Діяльність | драматург письменник | |||
| Alma mater | d | |||
| Мова творів | естонська | |||
| Напрямок | критичний реалізм | |||
| Партія | d | |||
| Автограф |  | |||
| | ||||
 Едуард Вільде у Вікісховищі | ||||
Едуа́рд Ві́льде (ест. Eduard Vilde; 4 березня 1865, — 26 грудня 1933, Таллінн) — естонський письменник і драматург, представник критичного реалізму в естонській літературі.
Життєпис
Народився в Пудівере у сім'ї селянина. Дитинство і юність пройшли в селі. Після закінчення початкової школи навчання тривало у Таллінському повітовому училищі німецькою мовою. Німецький «остзейський» дух, зневажливе ставлення до естонця — вихідця із селян, конфлікти з вчителями і начальством змусили юнака залишити училище і повернутися в село. На цьому його навчання в освітніх закладах закінчилося, але продовжилось самоосвітою.
Працював журналістом у різних газетах у Таллінні, Тарту і Ризі. З 1890–1892 Е.Вільде живе в Берліні, де знайомиться з громадськими течіями і придивляється до соціальної боротьби. Повернувшись до Естонії, він бере участь у роботі естонської демократичної партії.
У 1896 жив у Москві, де стикався з представниками марксистських гуртків латиських студентів. Вільде взяв участь у революції 1905 року і був змушений емігрувати у Фінляндію, де видавав політичний сатиричний журнал «Шибениця» (1906), що таємно розповсюджувався в Естонії. Опісля емігрував до Данії, у Копенгаген, звідки повернувся лише після Лютневої революції.
Поїздка в Америку у 1911 році дала письменнику матеріал для збірки сатиричних фейлетонів «Усмішки». Після повернення з еміграції у 1917 році Вільде вступив в естонську соціал-демократичну партію. У незалежній довоєнній Естонії займався в основному видаванням збірника свої творів. Перед смертю Вільде звернувся зі зверненням до естонського народу, закликаючи його до активної боротьби з фашизмом.
Помер Едуард Вільде 26 грудня 1933 року в Таллінні, на 69 році життя.
Творчість
Літературну роботу розпочав у естонських газетах дрібними оповіданнями і фейлетонами. Перші оповідання Вільде несамостійні і мають невелику художню цінність, тим не менш вони швидко стали популярні серед естонського селянства і міщанства завдяки актуальності своїх тем.
У 1892 друкує перший свій великий твір «Kännud ja käbid» («Пні і шишки»), у якому відображає сучасні йому течії суспільної думки. Життя сучасного села, боротьба селян проти поміщиків, класове розшарування села, зубожіння і пролетаризація селянства — ось основні теми ряду його великих творів:
- «Külmale maale» («У холодну країну», 1896);
- «Astla vastu» («Проти рожна», 1898);
- «Mahtra sõda» («Війна в Махтра», 1902);
- «Prohvet Malstvet» («Пророк Малствет», 1907).
У деяких інших творах, як «Raudsed Käed» («Залізні руки», 1898), Е. Вільде торкається також життя пролетаріату, але його робітники — це вчорашні селяни.
Під впливом революційного підйому робітничих мас 1905 Е. Вільде в еміграції пише оповідання «Lunestus» («Спокута», 1909) — з життя копенгагенських робочих, у якому єдиний шлях до виходу з їх тяжкого становища бачить в організованості пролетаріату. В еміграції Е.Вільде багато працює над формою своїх творів і приділяє велику увагу опрацюванню матеріалу.
Наступні його твори — «Kubja Kaarli adjustaadid», що описує бідність і смерть вірного службовця у поміщика, постарілого і звільненого, і «Tooma tahter» («Доктор Фомье») — демонструють значні досягнення Вільде в області форми.
Маючи всі дані на отримання премії, Едуард Вільде був під формальним приводом проігнорований буржуазними керівними колами через революційні тенденції йуйого оповіданнях. Незважаючи на зображувані ним важкі умови життя, його творчість дихає оптимізмом. Організуючими образами більшості найкращих творів письменника є представники революційних шарів. Однак після революції 1905 він поступово відходить все далі від революційного руху.
Останній його роман — «Mäeküla piimamees» («Молочник з Мяекюла», 1916) — вирішує суперечності між селянами і поміщиками мирним шляхом. З 1917 нічого значного ним не написано.
Своїм реалізмом, актуальністю своїх тим, жвавістю стилю, картинністю викладу, живою народною мовою і особливо своєю близькістю до революційних настроїв естонського селянства 1905 Вільде Едуард вніс цілющу струмінь у мізерну патріотично-романтичну естонську белетристику останньої чверті XIX століття, створив цілу течію («külarealism») і став найпопулярнішим естонським письменником. Частина його творів перекладена на фінську, німецьку, латиську і російську мову. Кілька оповідань були написані Вільде німецькою мовою.
Тема Криму у творчості Едуарда Вільде
Улітку 1860 року серед естонських селян поширилася чутка, що далеко в Криму роздають землі майже задарма. І шлях до Криму відкритий усім, хто забажає поїхати в ці благодатні місця. Чутки були близькі до істини. Дійсно, пільги переселенцям були: на кожну чоловічу душу, — лише чоловік міг вважатися в сім'ї повноцінною одиницею — виділялося 12-15 десятин державної землі і 100 рублів, які не треба було повертати. Якщо врахувати, що місячний заробіток хорошого робітника, наприклад, у Севастополі, становив менше десяти рублів, то безповоротну суму жебрацькою не назвеш. Інші пільги теж були значні: якщо в найближчі три роки після переселення рік видасться неврожайним, то селянам видавався хліб на поживу та насіння для посіву. Плюс до цього, естонці звільнялися на три роки від обов'язкової військової повинності.
Народ в Естляндії жив скупчено, а в Криму були порожні села, залишені татарами в період масової міграції до Туреччини. Виїзд татарської бідноти відбувався протягом кількох століть, але особливо він посилився в 1860–1862 роках. Головною причиною від'їзду останніх було те, що татари зазнавали подвійного гніту, утискались не тільки російськими, але й татарськими поміщиками.
Кілька тисяч селянських сімей Естляндії висловили бажання виїхати в Крим і йшли до царя за дозволом. Царський уряд був зацікавлений у заселенні півострову і дозвіл було отримано без особливих проблем.
Згодом, в 1904 році, письменник Едуард Вільде приїхав до Севастополя і дав історично правильну оцінку переселенському руху: «Не сліпий порив, народжений брехливими обіцянками ошуканців, змусив естонського селянина покинути свої березові гаї і ялинники, поля і луки, свої джерела і струмки, пагорби і долини, з якими він пов'язаний споконвічними вузами, і змінити їх на похмурі, посушливі степи східній та південній Росії. До цього його змусив кріпосний гніт з усіма його жахами, і понині що панує на його батьківщині, хоч і під іншою назвою».
У Севастополі, — це був перший пункт його тривалої подорожі по Криму і Кавказу, — письменник розмовляв з декількома такими переселенцями, які, не витримавши тягот сільського життя, перебралися до міста. Де, треба визнати, зустріли їх добре, — істинно працьовиті люди потрібні були у всі часи.
Письменник жив поруч з естонськими, українськими та російськими переселенцями Кримського півострова, відображення їх життя можна знайти в численних статтях та романах Е. Вільде, які були написані в цей період.
Едуард Вільде писав: «Метою моєї поїздки було розшукати в естонських поселеннях тих людей похилого віку, які переселилися сюди під час „Пророка Малтсвєта“. У той же час мені було цікаво подивитися, як естонські селяни, які втекли від гірких тягот панщини сюди, в дальній кут Російської імперії, а також їхні нащадки живуть зараз в Криму, на якому економічному і духовному рівні вони знаходяться»
У романі «Пророк Малтсвет», написаному Едуардом Вільде в 1905–1908 роках, чимало сторінок присвячено Криму та естонським переселенцям.
Примітки
- Вильде Эдуард // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Eduard Vilde |
- Наулко В. «Естонське населення на Україні.»//«Народна творчість і етнографія.» — 1970 г. — № 5.
- Вильде Эдуард. Пророк Малтсвет. Эстонское государственное издательство. — Таллин, 1954 г., 740 с.
- [[https://web.archive.org/web/20110919124208/http://istorik.org/?p=894 Архівовано 19 вересня 2011 у Wayback Machine.] Эдуард Вильде — талант многогранный]
- Эдуард Вильде [ 26 березня 2011 у Wayback Machine.]
- Дальний угол Российской империи или герои романа Эдуарда Вильде
Див. також
 | Це незавершена стаття про письменника. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Primitki Eduard VildeEduard VildeEduard Vilde 1911Narodivsya4 bereznya 1865 1865 03 04 d d Lyaene Virumaa EstoniyaPomer26 grudnya 1933 1933 12 26 68 rokiv Tallinn Estoniya 1 PohovannyaMetsakalmistuKrayina Rosijska imperiya EstoniyaDiyalnistdramaturg pismennikAlma materdMova tvorivestonskaNapryamokkritichnij realizmPartiyadAvtograf Eduard Vilde u VikishovishiNadgrobok Eduarda Vilde Memorialna doshka Eduardu Vilde v seli Beregovomu Bahchisarajskogo rajonu Edua rd Vi lde est Eduard Vilde 4 bereznya 1865 18650304 26 grudnya 1933 Tallinn estonskij pismennik i dramaturg predstavnik kritichnogo realizmu v estonskij literaturi ZhittyepisNarodivsya v Pudivere u sim yi selyanina Ditinstvo i yunist projshli v seli Pislya zakinchennya pochatkovoyi shkoli navchannya trivalo u Tallinskomu povitovomu uchilishi nimeckoyu movoyu Nimeckij ostzejskij duh znevazhlive stavlennya do estoncya vihidcya iz selyan konflikti z vchitelyami i nachalstvom zmusili yunaka zalishiti uchilishe i povernutisya v selo Na comu jogo navchannya v osvitnih zakladah zakinchilosya ale prodovzhilos samoosvitoyu Pracyuvav zhurnalistom u riznih gazetah u Tallinni Tartu i Rizi Z 1890 1892 E Vilde zhive v Berlini de znajomitsya z gromadskimi techiyami i pridivlyayetsya do socialnoyi borotbi Povernuvshis do Estoniyi vin bere uchast u roboti estonskoyi demokratichnoyi partiyi U 1896 zhiv u Moskvi de stikavsya z predstavnikami marksistskih gurtkiv latiskih studentiv Vilde vzyav uchast u revolyuciyi 1905 roku i buv zmushenij emigruvati u Finlyandiyu de vidavav politichnij satirichnij zhurnal Shibenicya 1906 sho tayemno rozpovsyudzhuvavsya v Estoniyi Opislya emigruvav do Daniyi u Kopengagen zvidki povernuvsya lishe pislya Lyutnevoyi revolyuciyi Poyizdka v Ameriku u 1911 roci dala pismenniku material dlya zbirki satirichnih fejletoniv Usmishki Pislya povernennya z emigraciyi u 1917 roci Vilde vstupiv v estonsku social demokratichnu partiyu U nezalezhnij dovoyennij Estoniyi zajmavsya v osnovnomu vidavannyam zbirnika svoyi tvoriv Pered smertyu Vilde zvernuvsya zi zvernennyam do estonskogo narodu zaklikayuchi jogo do aktivnoyi borotbi z fashizmom Pomer Eduard Vilde 26 grudnya 1933 roku v Tallinni na 69 roci zhittya TvorchistLiteraturnu robotu rozpochav u estonskih gazetah dribnimi opovidannyami i fejletonami Pershi opovidannya Vilde nesamostijni i mayut neveliku hudozhnyu cinnist tim ne mensh voni shvidko stali populyarni sered estonskogo selyanstva i mishanstva zavdyaki aktualnosti svoyih tem U 1892 drukuye pershij svij velikij tvir Kannud ja kabid Pni i shishki u yakomu vidobrazhaye suchasni jomu techiyi suspilnoyi dumki Zhittya suchasnogo sela borotba selyan proti pomishikiv klasove rozsharuvannya sela zubozhinnya i proletarizaciya selyanstva os osnovni temi ryadu jogo velikih tvoriv Kulmale maale U holodnu krayinu 1896 Astla vastu Proti rozhna 1898 Mahtra soda Vijna v Mahtra 1902 Prohvet Malstvet Prorok Malstvet 1907 U deyakih inshih tvorah yak Raudsed Kaed Zalizni ruki 1898 E Vilde torkayetsya takozh zhittya proletariatu ale jogo robitniki ce vchorashni selyani Pid vplivom revolyucijnogo pidjomu robitnichih mas 1905 E Vilde v emigraciyi pishe opovidannya Lunestus Spokuta 1909 z zhittya kopengagenskih robochih u yakomu yedinij shlyah do vihodu z yih tyazhkogo stanovisha bachit v organizovanosti proletariatu V emigraciyi E Vilde bagato pracyuye nad formoyu svoyih tvoriv i pridilyaye veliku uvagu opracyuvannyu materialu Nastupni jogo tvori Kubja Kaarli adjustaadid sho opisuye bidnist i smert virnogo sluzhbovcya u pomishika postarilogo i zvilnenogo i Tooma tahter Doktor Fome demonstruyut znachni dosyagnennya Vilde v oblasti formi Mayuchi vsi dani na otrimannya premiyi Eduard Vilde buv pid formalnim privodom proignorovanij burzhuaznimi kerivnimi kolami cherez revolyucijni tendenciyi jujogo opovidannyah Nezvazhayuchi na zobrazhuvani nim vazhki umovi zhittya jogo tvorchist dihaye optimizmom Organizuyuchimi obrazami bilshosti najkrashih tvoriv pismennika ye predstavniki revolyucijnih shariv Odnak pislya revolyuciyi 1905 vin postupovo vidhodit vse dali vid revolyucijnogo ruhu Ostannij jogo roman Maekula piimamees Molochnik z Myaekyula 1916 virishuye superechnosti mizh selyanami i pomishikami mirnim shlyahom Z 1917 nichogo znachnogo nim ne napisano Svoyim realizmom aktualnistyu svoyih tim zhvavistyu stilyu kartinnistyu vikladu zhivoyu narodnoyu movoyu i osoblivo svoyeyu blizkistyu do revolyucijnih nastroyiv estonskogo selyanstva 1905 Vilde Eduard vnis cilyushu strumin u mizernu patriotichno romantichnu estonsku beletristiku ostannoyi chverti XIX stolittya stvoriv cilu techiyu kularealism i stav najpopulyarnishim estonskim pismennikom Chastina jogo tvoriv perekladena na finsku nimecku latisku i rosijsku movu Kilka opovidan buli napisani Vilde nimeckoyu movoyu Tema Krimu u tvorchosti Eduarda VildeUlitku 1860 roku sered estonskih selyan poshirilasya chutka sho daleko v Krimu rozdayut zemli majzhe zadarma I shlyah do Krimu vidkritij usim hto zabazhaye poyihati v ci blagodatni miscya Chutki buli blizki do istini Dijsno pilgi pereselencyam buli na kozhnu cholovichu dushu lishe cholovik mig vvazhatisya v sim yi povnocinnoyu odiniceyu vidilyalosya 12 15 desyatin derzhavnoyi zemli i 100 rubliv yaki ne treba bulo povertati Yaksho vrahuvati sho misyachnij zarobitok horoshogo robitnika napriklad u Sevastopoli stanoviv menshe desyati rubliv to bezpovorotnu sumu zhebrackoyu ne nazvesh Inshi pilgi tezh buli znachni yaksho v najblizhchi tri roki pislya pereselennya rik vidastsya nevrozhajnim to selyanam vidavavsya hlib na pozhivu ta nasinnya dlya posivu Plyus do cogo estonci zvilnyalisya na tri roki vid obov yazkovoyi vijskovoyi povinnosti Narod v Estlyandiyi zhiv skupcheno a v Krimu buli porozhni sela zalisheni tatarami v period masovoyi migraciyi do Turechchini Viyizd tatarskoyi bidnoti vidbuvavsya protyagom kilkoh stolit ale osoblivo vin posilivsya v 1860 1862 rokah Golovnoyu prichinoyu vid yizdu ostannih bulo te sho tatari zaznavali podvijnogo gnitu utiskalis ne tilki rosijskimi ale j tatarskimi pomishikami Kilka tisyach selyanskih simej Estlyandiyi vislovili bazhannya viyihati v Krim i jshli do carya za dozvolom Carskij uryad buv zacikavlenij u zaselenni pivostrovu i dozvil bulo otrimano bez osoblivih problem Zgodom v 1904 roci pismennik Eduard Vilde priyihav do Sevastopolya i dav istorichno pravilnu ocinku pereselenskomu ruhu Ne slipij poriv narodzhenij brehlivimi obicyankami oshukanciv zmusiv estonskogo selyanina pokinuti svoyi berezovi gayi i yalinniki polya i luki svoyi dzherela i strumki pagorbi i dolini z yakimi vin pov yazanij spokonvichnimi vuzami i zminiti yih na pohmuri posushlivi stepi shidnij ta pivdennij Rosiyi Do cogo jogo zmusiv kriposnij gnit z usima jogo zhahami i ponini sho panuye na jogo batkivshini hoch i pid inshoyu nazvoyu U Sevastopoli ce buv pershij punkt jogo trivaloyi podorozhi po Krimu i Kavkazu pismennik rozmovlyav z dekilkoma takimi pereselencyami yaki ne vitrimavshi tyagot silskogo zhittya perebralisya do mista De treba viznati zustrili yih dobre istinno pracoviti lyudi potribni buli u vsi chasi Pismennik zhiv poruch z estonskimi ukrayinskimi ta rosijskimi pereselencyami Krimskogo pivostrova vidobrazhennya yih zhittya mozhna znajti v chislennih stattyah ta romanah E Vilde yaki buli napisani v cej period Eduard Vilde pisav Metoyu moyeyi poyizdki bulo rozshukati v estonskih poselennyah tih lyudej pohilogo viku yaki pereselilisya syudi pid chas Proroka Maltsvyeta U toj zhe chas meni bulo cikavo podivitisya yak estonski selyani yaki vtekli vid girkih tyagot panshini syudi v dalnij kut Rosijskoyi imperiyi a takozh yihni nashadki zhivut zaraz v Krimu na yakomu ekonomichnomu i duhovnomu rivni voni znahodyatsya U romani Prorok Maltsvet napisanomu Eduardom Vilde v 1905 1908 rokah chimalo storinok prisvyacheno Krimu ta estonskim pereselencyam PrimitkiVilde Eduard Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Eduard Vilde Naulko V Estonske naselennya na Ukrayini Narodna tvorchist i etnografiya 1970 g 5 Vilde Eduard Prorok Maltsvet Estonskoe gosudarstvennoe izdatelstvo Tallin 1954 g 740 s https web archive org web 20110919124208 http istorik org p 894 Arhivovano19 veresnya 2011 u Wayback Machine Eduard Vilde talant mnogogrannyj Eduard Vilde 26 bereznya 2011 u Wayback Machine Dalnij ugol Rossijskoj imperii ili geroi romana Eduarda VildeDiv takozhKrimski estonci Ce nezavershena stattya pro pismennika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi