Вільгельмсгафен (нім. Wilhelmshaven [vɪlhɛlmsˈhaːfən], ниж.-нім. Wilhelmshoben — «гавань Вільгельма») — місто та база військово-морського флоту на північному заході Німеччини.
Вільгельмсгафен нім. Wilhelmshaven | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
Військово-морський музей | ||||||||
Основні дані | ||||||||
53°31′43″ пн. ш. 8°06′20″ сх. д. / 53.528611111139° пн. ш. 8.10555555558333474° сх. д.Координати: 53°31′43″ пн. ш. 8°06′20″ сх. д. / 53.528611111139° пн. ш. 8.10555555558333474° сх. д. | ||||||||
Країна | Німеччина | |||||||
Регіон | Нижня Саксонія | |||||||
Межує з
| ||||||||
Поділ | | |||||||
Засновано | 1869 | |||||||
Площа | 106.91 км² | |||||||
Населення | 75 027 ос. (на 31 грудня 2021) | |||||||
· густота | 761 осіб/км² | |||||||
Висота НРМ | 2 м | |||||||
Водойма | d, Ядебузен, d, d, d | |||||||
Міста-побратими | Норфолк (1976)[2], Віші (1965)[3], Данфермлін (1979)[4], Бад-Гарцбург (1988)[5], Бидгощ (березень 2006)[6], d (17 серпня 1980)[7], Логроньйо (1990)[8], Ціндао (березень 1992)[9] | |||||||
Телефонний код | (+49) 04421 | |||||||
Часовий пояс | і | |||||||
Номери автомобілів | WHV | |||||||
Код LAU (NUTS) | DE03405000 | |||||||
GeoNames | 3221100 | |||||||
OSM | r62444 ·R | |||||||
Поштові індекси | 26351–26389 | |||||||
Міська влада | ||||||||
Мер міста | Андреас Вагнер (ХДС) | |||||||
Вебсайт | www.wilhelmshaven.de/ | |||||||
Мапа | ||||||||
Вільгельмсгафен Вільгельмсгафен (Німеччина) | ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
Вільгельмсгафен у Вікісховищі |
Історія
На місці, де тепер знаходиться Вільгельмсгафен, раніше стояв замок Зібецбург, побудований ще в 14 ст. Замок використовували пірати для своїх нападів на торговельні судна, тому вже у 1433 році він був зруйнований за ініціативою Ганзейського союзу. Чотирма століттями потому Пруссія виявила намір щодо будівництва флоту та порту на Північному морі. У 1853 році прусський принц Адальберт уклав Ядебузенський договір із Великим герцогством Ольденбурзьким, за яким 340 гектарів землі князівства на узбережжі затоки Яде переходило під суверенітет Пруссії. У 1869-му король Пруссії, а згодом німецький імператор Вільгельм І заснував місто як ексклав провінції Ганновер та військову-морську базу з метою подальшого розвитку прусського флоту. Райони міста, що знаходились подалі від узбережжя, залишились у складі герцогства Ольденбург.
У Вільгельмсгафені з часом збудовано суднобудівний завод Kaiserliche Werft Wilhelmshaven (Імперська верф Вільгельмсгафен). 30 червня 1934 року зі стапелів верфі зійшов важкий крейсер Адмірал Граф Шпеє. У 1937 р. до складу території Вільгельмсгафена увійшов район Рюстрінген, а саме місто відійшло під управління вільної землі Ольденбург.
Друга світова війна
Дві третини будівель міста були зруйновані внаслідок бомбардування військами Антигітлерівської коаліції. 5 травня 1945 р. 1-й Західний польський корпус під командуванням генерала Станіслава Мачека захопив Вільгельмсгафен і прийняв капітуляцію всього гарнізону, включаючи 200 суден Кригсмарине. Польські війська залишились у місті як союзні окупаційні сили. Під час Другої світової війни Alten Banter Weg (№ 1582 Вільгельмсгафен) був одним із підрозділів концентраційного табору Ноєнгамме в Гамбурзі.
У 1947 році міська рада вирішила затвердити новий герб міста. Під час конкурсу ряд проєктів герба було відкинуто британським військовим урядом. Новою ж емблемою Вільгельмсгафена став образ фрисландського воїна (Rüstringer Friesen), дерев'яна статуя якого була зведена у місті ще за часів Першої світової війни. Вона слугувала засобом пропаганди та збору пожертв від населення на потреби армії Німецької імперії. Кожен, хто бажав спонсорувати війська Німеччини, купував стальні, срібні чи навіть золоті гвіздки і вбивав їх у певне місце на «тілі» дерев'яного воїна. З часом такий воїн повністю вкривався шаром цвяхів і набував вигляду середньовічного лицаря в металевих обладунках.
Школа принца Руперта
Школа принца , відкрита в липні 1947-го, була одним із перших навчальних закладів для дітей британських військовослужбовців та штатних працівників окупаційного уряду союзників. Школа розташовувалась на місці колишньої німецької бази для підводних човнів і проіснувала аж до 1972 року, коли її було переведено в Рінтельн, містечко в Нижній Саксонії. 3 вересня 2007 року колишні випускники возвели меморіал на честь ювілею заснування школи в Вільгельмсгафені.
Вільгельмсгафен сьогодні
У повоєнний час гавань міста використовувалась не лише у військових цілях, але й слугувала потребам економіки та туризму. Тепер, Вільгельмсгафен повернув собі статус головної бази ВМС Німеччини у Північному морі. Крім того, він залишається третім за значенням німецьким портом, йдучи слідом за Гамбургом та Бременом. Головним напрямком роботи порту є обслуговування транспортування нафтопродуктів. Важливими складовими економіки міста є підприємтсва воєнного сектору, хімічної та нафтопереробної промисловості, однак рівень безробіття в місті все одно залишається одним із найвищих в Західній Німеччині. Нафтоналивний термінал та переробний завод з'єднані з іншими німецькими індустріальними центрами через систему трубопроводів. В місті також знаходиться Університет прикладних наук, що надає освіту в галузі інженерії та бізнесу.
Подальший економічний розвиток міста пов'язують із декількома масштабними проєктами в транспортній та енергетичній сферах. Так, до кінця 2011 року має стати до ладу перша черга будівництва нової пристані та контейнерного порту, що здійснюється за проєктом Яде Везер Порт (офіційна сторінка [ 12 серпня 2014 у Wayback Machine.]). Датою завершення будівельних робіт визначено 5 серпня 2013 року. Яде Везер стане крайнім східним глибоководним портом на Північному морі, здатним приймати найбільші контейнерні судна світу. Розробники проєкту сподіваються, що левова частка контейнерного трафіку країн Балтики, Скандинавії та Західної Росії буде обслуговуватись саме у гавані Вільгельмсгафена. Планом розвитку міста також передбачено будівництво електростанції потужністю 800 МВт, спорудження терміналу для зрідженого природного газу, прокладання приморського автобану, що з'єднає північно-західні індустріальні центри Німеччини, розташовані на річках Ельба, Везер та Емс (річка).
Визначні місця
- Акваріум Вільгельмсгафен, де утримуються види тварин, характерні для вод Північного моря, а також знаходиться інформаційний центр (Нижня Саксонія).
- Міський ботанічний сад.
- Німецький воєнно-морський музей, головними експонатами якого є колишній есмінець (1967), субмарина та декілька малих військових суден.
- Прибережний музей (нім. Küstenmuseum).
- Міська портова пристань, де пришвартовані списаний плавучий маяк «Weser» та паровий укладальник буїв «Kapitan Meyer» — діюче судно-музей. Наприкінці червня кожного року до пристані також причалюють великі вітрильники.
- Міст кайзера Вільгельма (нім. Kaiser-Wilhelm-Brücke) є ще однією відомою інженерною та архітектурною пам'яткою міста. Збудований у 1905—1907 рр. завдовжки 159 м, він певний час залишався найбільшим розвідним поворотним мостом у Європі.
- Міська ратуша Рюстрінгена, збудована з цегли в 1927—1929 рр.
- Гарнізонна церква Христа (нім. Christus-und-Garnisionskirche), найстаріший храм міста (1869), архітектор Фрідріх Адлер. Церква зазнала серйозних руйнувань під час Другої світової війни, однак згодом була реставрована.
- Пам'ятник засновнику міста кайзеру Вільгельму І на майдані Фрідріх-Вільгельм Плац, зведений у 1896 році. Під час війни статуя була переплавлена і знову відлита аж у 1994-му.
- Вхідна будівля колишньої імператорської воєнної верфі (1870-ті).
- Будівля старої імператорської західної корабельні, закінчена у 1913 році.
Відомі особистості
В поселенні народився:
- Адальберт фон Бланк (1907—1976) — німецький морський офіцер.
Міста-побратими
- 1965 Віші, Франція
- 1976 Норфолк, Вірджинія, США
- 1979 Данфермлайн, Файф, Шотландія
- 1992 Ціндао, Китай
- 1988 Бад-Гарцбург, Німеччина
- 2006 Бидгощ, Польща
Посилання
- Вільгельмсгафен // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Примітки
- Landesamt für Statistik Niedersachsen, LSN-Online Regionaldatenbank, Tabelle A100001G: Fortschreibung des Bevölkerungsstandes, Stand 31. Dezember 2021 (нім.)
- http://www.wilhelmshaven.de/stadtinfos/86.htm
- http://www.wilhelmshaven.de/stadtinfos/88.htm
- http://www.wilhelmshaven.de/stadtinfos/85.htm
- http://www.wilhelmshaven.de/stadtinfos/84.htm
- http://www.wilhelmshaven.de/stadtinfos/89.htm
- http://www.wilhelmshaven.de/stadtinfos/8807.htm
- http://www.wilhelmshaven.de/stadtinfos/8806.htm
- http://www.wilhelmshaven.de/stadtinfos/87.htm
- . Архів оригіналу за 3 жовтня 2011. Процитовано 18 жовтня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Wilhelmshavener Zeitung, 15. April 2008
- Wilhelmshavener Zeitung, 28. May 2010
Це незавершена стаття про місто. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з географії Німеччини. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vilgelmsgafen nim Wilhelmshaven vɪlhɛlmsˈhaːfen nizh nim Wilhelmshoben gavan Vilgelma misto ta baza vijskovo morskogo flotu na pivnichnomu zahodi Nimechchini Vilgelmsgafen nim Wilhelmshaven gerb praporVijskovo morskij muzejVijskovo morskij muzejOsnovni dani53 31 43 pn sh 8 06 20 sh d 53 528611111139 pn sh 8 10555555558333474 sh d 53 528611111139 8 10555555558333474 Koordinati 53 31 43 pn sh 8 06 20 sh d 53 528611111139 pn sh 8 10555555558333474 sh d 53 528611111139 8 10555555558333474 Krayina NimechchinaRegion Nizhnya SaksoniyaMezhuye z susidni nas punktiFrislandiya Vangerland Zande Podil d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d dZasnovano 1869Plosha 106 91 km Naselennya 75 027 os na 31 grudnya 2021 gustota 761 osib km Visota NRM 2 mVodojma d Yadebuzen d d dMista pobratimi Norfolk 1976 2 Vishi 1965 3 Danfermlin 1979 4 Bad Garcburg 1988 5 Bidgosh berezen 2006 6 d 17 serpnya 1980 7 Logronjo 1990 8 Cindao berezen 1992 9 Telefonnij kod 49 04421Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2Nomeri avtomobiliv WHVKod LAU NUTS DE03405000GeoNames 3221100OSM r62444 RPoshtovi indeksi 26351 26389 Miska vlada Mer mista Andreas Vagner HDS Vebsajt www wilhelmshaven de Mapa VilgelmsgafenVilgelmsgafen Nimechchina Vilgelmsgafen u VikishovishiIstoriyaNa misci de teper znahoditsya Vilgelmsgafen ranishe stoyav zamok Zibecburg pobudovanij she v 14 st Zamok vikoristovuvali pirati dlya svoyih napadiv na torgovelni sudna tomu vzhe u 1433 roci vin buv zrujnovanij za iniciativoyu Ganzejskogo soyuzu Chotirma stolittyami potomu Prussiya viyavila namir shodo budivnictva flotu ta portu na Pivnichnomu mori U 1853 roci prusskij princ Adalbert uklav Yadebuzenskij dogovir iz Velikim gercogstvom Oldenburzkim za yakim 340 gektariv zemli knyazivstva na uzberezhzhi zatoki Yade perehodilo pid suverenitet Prussiyi U 1869 mu korol Prussiyi a zgodom nimeckij imperator Vilgelm I zasnuvav misto yak eksklav provinciyi Gannover ta vijskovu morsku bazu z metoyu podalshogo rozvitku prusskogo flotu Rajoni mista sho znahodilis podali vid uzberezhzhya zalishilis u skladi gercogstva Oldenburg U Vilgelmsgafeni z chasom zbudovano sudnobudivnij zavod Kaiserliche Werft Wilhelmshaven Imperska verf Vilgelmsgafen 30 chervnya 1934 roku zi stapeliv verfi zijshov vazhkij krejser Admiral Graf Shpeye U 1937 r do skladu teritoriyi Vilgelmsgafena uvijshov rajon Ryustringen a same misto vidijshlo pid upravlinnya vilnoyi zemli Oldenburg Druga svitova vijna Dvi tretini budivel mista buli zrujnovani vnaslidok bombarduvannya vijskami Antigitlerivskoyi koaliciyi 5 travnya 1945 r 1 j Zahidnij polskij korpus pid komanduvannyam generala Stanislava Macheka zahopiv Vilgelmsgafen i prijnyav kapitulyaciyu vsogo garnizonu vklyuchayuchi 200 suden Krigsmarine Polski vijska zalishilis u misti yak soyuzni okupacijni sili Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Alten Banter Weg 1582 Vilgelmsgafen buv odnim iz pidrozdiliv koncentracijnogo taboru Noyengamme v Gamburzi U 1947 roci miska rada virishila zatverditi novij gerb mista Pid chas konkursu ryad proyektiv gerba bulo vidkinuto britanskim vijskovim uryadom Novoyu zh emblemoyu Vilgelmsgafena stav obraz frislandskogo voyina Rustringer Friesen derev yana statuya yakogo bula zvedena u misti she za chasiv Pershoyi svitovoyi vijni Vona sluguvala zasobom propagandi ta zboru pozhertv vid naselennya na potrebi armiyi Nimeckoyi imperiyi Kozhen hto bazhav sponsoruvati vijska Nimechchini kupuvav stalni sribni chi navit zoloti gvizdki i vbivav yih u pevne misce na tili derev yanogo voyina Z chasom takij voyin povnistyu vkrivavsya sharom cvyahiv i nabuvav viglyadu serednovichnogo licarya v metalevih obladunkah Shkola princa Ruperta Shkola princa vidkrita v lipni 1947 go bula odnim iz pershih navchalnih zakladiv dlya ditej britanskih vijskovosluzhbovciv ta shtatnih pracivnikiv okupacijnogo uryadu soyuznikiv Shkola roztashovuvalas na misci kolishnoyi nimeckoyi bazi dlya pidvodnih chovniv i proisnuvala azh do 1972 roku koli yiyi bulo perevedeno v Rinteln mistechko v Nizhnij Saksoniyi 3 veresnya 2007 roku kolishni vipuskniki vozveli memorial na chest yuvileyu zasnuvannya shkoli v Vilgelmsgafeni Vilgelmsgafen sogodniU povoyennij chas gavan mista vikoristovuvalas ne lishe u vijskovih cilyah ale j sluguvala potrebam ekonomiki ta turizmu Teper Vilgelmsgafen povernuv sobi status golovnoyi bazi VMS Nimechchini u Pivnichnomu mori Krim togo vin zalishayetsya tretim za znachennyam nimeckim portom jduchi slidom za Gamburgom ta Bremenom Golovnim napryamkom roboti portu ye obslugovuvannya transportuvannya naftoproduktiv Vazhlivimi skladovimi ekonomiki mista ye pidpriyemtsva voyennogo sektoru himichnoyi ta naftopererobnoyi promislovosti odnak riven bezrobittya v misti vse odno zalishayetsya odnim iz najvishih v Zahidnij Nimechchini Naftonalivnij terminal ta pererobnij zavod z yednani z inshimi nimeckimi industrialnimi centrami cherez sistemu truboprovodiv V misti takozh znahoditsya Universitet prikladnih nauk sho nadaye osvitu v galuzi inzheneriyi ta biznesu Podalshij ekonomichnij rozvitok mista pov yazuyut iz dekilkoma masshtabnimi proyektami v transportnij ta energetichnij sferah Tak do kincya 2011 roku maye stati do ladu persha cherga budivnictva novoyi pristani ta kontejnernogo portu sho zdijsnyuyetsya za proyektom Yade Vezer Port oficijna storinka 12 serpnya 2014 u Wayback Machine Datoyu zavershennya budivelnih robit viznacheno 5 serpnya 2013 roku Yade Vezer stane krajnim shidnim glibokovodnim portom na Pivnichnomu mori zdatnim prijmati najbilshi kontejnerni sudna svitu Rozrobniki proyektu spodivayutsya sho levova chastka kontejnernogo trafiku krayin Baltiki Skandinaviyi ta Zahidnoyi Rosiyi bude obslugovuvatis same u gavani Vilgelmsgafena Planom rozvitku mista takozh peredbacheno budivnictvo elektrostanciyi potuzhnistyu 800 MVt sporudzhennya terminalu dlya zridzhenogo prirodnogo gazu prokladannya primorskogo avtobanu sho z yednaye pivnichno zahidni industrialni centri Nimechchini roztashovani na richkah Elba Vezer ta Ems richka Mist im kajzera Vilgelma u VilgelmsgafeniViznachni miscyaAkvarium Vilgelmsgafen de utrimuyutsya vidi tvarin harakterni dlya vod Pivnichnogo morya a takozh znahoditsya informacijnij centr Nizhnya Saksoniya Miskij botanichnij sad Nimeckij voyenno morskij muzej golovnimi eksponatami yakogo ye kolishnij esminec 1967 submarina ta dekilka malih vijskovih suden Priberezhnij muzej nim Kustenmuseum Miska portova pristan de prishvartovani spisanij plavuchij mayak Weser ta parovij ukladalnik buyiv Kapitan Meyer diyuche sudno muzej Naprikinci chervnya kozhnogo roku do pristani takozh prichalyuyut veliki vitrilniki Mist kajzera Vilgelma nim Kaiser Wilhelm Brucke ye she odniyeyu vidomoyu inzhenernoyu ta arhitekturnoyu pam yatkoyu mista Zbudovanij u 1905 1907 rr zavdovzhki 159 m vin pevnij chas zalishavsya najbilshim rozvidnim povorotnim mostom u Yevropi Miska ratusha Ryustringena zbudovana z cegli v 1927 1929 rr Garnizonna cerkva Hrista nim Christus und Garnisionskirche najstarishij hram mista 1869 arhitektor Fridrih Adler Cerkva zaznala serjoznih rujnuvan pid chas Drugoyi svitovoyi vijni odnak zgodom bula restavrovana Pam yatnik zasnovniku mista kajzeru Vilgelmu I na majdani Fridrih Vilgelm Plac zvedenij u 1896 roci Pid chas vijni statuya bula pereplavlena i znovu vidlita azh u 1994 mu Vhidna budivlya kolishnoyi imperatorskoyi voyennoyi verfi 1870 ti Budivlya staroyi imperatorskoyi zahidnoyi korabelni zakinchena u 1913 roci Vidomi osobistostiV poselenni narodivsya Adalbert fon Blank 1907 1976 nimeckij morskij oficer Mista pobratimi1965 Vishi Franciya 1976 Norfolk Virdzhiniya SShA 1979 Danfermlajn Fajf Shotlandiya 1992 Cindao Kitaj 1988 Bad Garcburg Nimechchina 2006 Bidgosh PolshaPosilannyaVilgelmsgafen Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 PrimitkiLandesamt fur Statistik Niedersachsen LSN Online Regionaldatenbank Tabelle A100001G Fortschreibung des Bevolkerungsstandes Stand 31 Dezember 2021 nim http www wilhelmshaven de stadtinfos 86 htm http www wilhelmshaven de stadtinfos 88 htm http www wilhelmshaven de stadtinfos 85 htm http www wilhelmshaven de stadtinfos 84 htm http www wilhelmshaven de stadtinfos 89 htm http www wilhelmshaven de stadtinfos 8807 htm http www wilhelmshaven de stadtinfos 8806 htm http www wilhelmshaven de stadtinfos 87 htm Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2011 Procitovano 18 zhovtnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Wilhelmshavener Zeitung 15 April 2008 Wilhelmshavener Zeitung 28 May 2010 Ce nezavershena stattya pro misto Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z geografiyi Nimechchini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi