Вільгельм Шот (нім. Wilhelm Schott, 3 вересня 1802, Майнц — 21 січня 1889, Берлін) — німецький філолог та сходознавець широкого профілю: лінгвіст (запропонував методи вивчення граматики коренеізолюючих мов), дослідник народної поезії, міфів, історії та культури фінських та середньоазіатських народів. Поліглот: володів турецькою, перською, японською, китайською, маньчжурською, тибетською, тайською, в'єтнамською, казахською, чуваською, чагатайською, фінською та угорською мовами, а також низкою мов Індії. Відомий дослідженнями фінського та монголо-тибетського епосів (« Калевала», «Гесеріада»).
Вільгельм Шот | |
---|---|
Народився | 3 вересня 1802[1][2] Майнц, Франція[1] |
Помер | 21 січня 1889[1] (86 років) Берлін, Німецька імперія[1] |
Країна | Німеччина |
Діяльність | синолог, мовознавець, викладач університету |
Alma mater | HU Berlin |
Заклад | HU Berlin |
Аспіранти, докторанти | Радлов Василь Васильович |
Членство | Угорська академія наук Прусська академія наук |
Вільгельм Шот у Вікісховищі |
Закінчив Берлінський університет, з 1833 р. викладав китайську мову та філософію Китаю. У 1838 р. призначений ад'юнкт-професором Університету Майнца. З 1841 р. — академік Берлінської академії, професор Берлінського університету. Його граматика китайської мови Chinesische Sprachlehre (1857) довгий час була стандартним навчальним посібником.
Факти
- У 1845 р. на відгук Шотту було направлено кандидатську роботу М. І. Зоммера «Про основи нової китайської філософії». Робота отримала втішний відгук німецького синолога.
Основні праці
- Versuch über die tatarischen Sprachen . Берлін (1836)
- Verzeichnis der chinesischen und mandschu-tschungusischen Bücher und Handschriften der Berliner Bibliothek . Берлін (1840)
- De Lingua Tschuwaschorum: dissertatio. Berolini (1841)
- Über den Buddhismus in Hochasien und in China . Берлін (1844)
- Älteste Nachrichten von Mongolen und Tataren . Берлін (1846)
- Über das altaische oder finnisch-tatarische Sprachengeschlecht . Берлін (1847)
- Das Reich Karachatei oder Li-Liao . Берлін (1849)
- Über die (hochasiatische) Sage von Gesser-Chan . Берлін (1851)
- Das Zahlwort in der tschudischen Sprachenklasse . Берлін (1852)
- Die finnische Sage von Kullerwo . Берлін (1852)
- Entwurf einer Beschreibung der chinesischen Litteratur . Берлін (1854)
- Zur Beurteilung der Annamitischen Schrift und Sprache . Берлін (1855)
- Über die sogenannten Indochinesischen Sprachen, insonderheit das Siamesische . Берлін (1856)
- Chinesische Sprachlehre . Берлін (1857)
- Die Cassiasprache . Берлін (1859)
- Über die esthnische Sage von Kalewi-poeg . Берлін (1863)
- Über die echten Kirgisen // AKRAW-Berlin (1865). — S. 432—461.
- Altaische Studien . Heft 1-5. Берлін (1860—1872)
- Zur Litteratur des chinesischen Buddhismus . Берлін (1873)
- Zur Uigurenfrage . 2 Tle. Берлін (1874—1875)
- Zur japanischen Dicht-und Verskunst . Берлін (1878)
- Über die Sprache des Volkes Rong auf Sikkim . Берлін (1882)
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #100816525 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Eesti biograafiline andmebaas ISIK
- СПФ АРАН. Ф. 1. Оп. 2-1846 г. Д. 34. Л. 19, 19 об. 20
Література
- Шотт, Вильгельм // Енцеклопедичний слоник Блокгауза і Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- : Wilhelm Schott als Wegbereiter der deutschen Finnnougristik. — Finnisch-Ugrische Forschungen 62 (2014), 77-183.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vilgelm Shot nim Wilhelm Schott 3 veresnya 1802 Majnc 21 sichnya 1889 Berlin nimeckij filolog ta shodoznavec shirokogo profilyu lingvist zaproponuvav metodi vivchennya gramatiki koreneizolyuyuchih mov doslidnik narodnoyi poeziyi mifiv istoriyi ta kulturi finskih ta serednoaziatskih narodiv Poliglot volodiv tureckoyu perskoyu yaponskoyu kitajskoyu manchzhurskoyu tibetskoyu tajskoyu v yetnamskoyu kazahskoyu chuvaskoyu chagatajskoyu finskoyu ta ugorskoyu movami a takozh nizkoyu mov Indiyi Vidomij doslidzhennyami finskogo ta mongolo tibetskogo eposiv Kalevala Geseriada Vilgelm ShotNarodivsya3 veresnya 1802 1802 09 03 1 2 Majnc Franciya 1 Pomer21 sichnya 1889 1889 01 21 1 86 rokiv Berlin Nimecka imperiya 1 Krayina NimechchinaDiyalnistsinolog movoznavec vikladach universitetuAlma materHU BerlinZakladHU BerlinAspiranti doktorantiRadlov Vasil VasilovichChlenstvoUgorska akademiya nauk Prusska akademiya nauk Vilgelm Shot u Vikishovishi Zakinchiv Berlinskij universitet z 1833 r vikladav kitajsku movu ta filosofiyu Kitayu U 1838 r priznachenij ad yunkt profesorom Universitetu Majnca Z 1841 r akademik Berlinskoyi akademiyi profesor Berlinskogo universitetu Jogo gramatika kitajskoyi movi Chinesische Sprachlehre 1857 dovgij chas bula standartnim navchalnim posibnikom FaktiU 1845 r na vidguk Shottu bulo napravleno kandidatsku robotu M I Zommera Pro osnovi novoyi kitajskoyi filosofiyi Robota otrimala vtishnij vidguk nimeckogo sinologa Osnovni praciVersuch uber die tatarischen Sprachen Berlin 1836 Verzeichnis der chinesischen und mandschu tschungusischen Bucher und Handschriften der Berliner Bibliothek Berlin 1840 De Lingua Tschuwaschorum dissertatio Berolini 1841 Uber den Buddhismus in Hochasien und in China Berlin 1844 Alteste Nachrichten von Mongolen und Tataren Berlin 1846 Uber das altaische oder finnisch tatarische Sprachengeschlecht Berlin 1847 Das Reich Karachatei oder Li Liao Berlin 1849 Uber die hochasiatische Sage von Gesser Chan Berlin 1851 Das Zahlwort in der tschudischen Sprachenklasse Berlin 1852 Die finnische Sage von Kullerwo Berlin 1852 Entwurf einer Beschreibung der chinesischen Litteratur Berlin 1854 Zur Beurteilung der Annamitischen Schrift und Sprache Berlin 1855 Uber die sogenannten Indochinesischen Sprachen insonderheit das Siamesische Berlin 1856 Chinesische Sprachlehre Berlin 1857 Die Cassiasprache Berlin 1859 Uber die esthnische Sage von Kalewi poeg Berlin 1863 Uber die echten Kirgisen AKRAW Berlin 1865 S 432 461 Altaische Studien Heft 1 5 Berlin 1860 1872 Zur Litteratur des chinesischen Buddhismus Berlin 1873 Zur Uigurenfrage 2 Tle Berlin 1874 1875 Zur japanischen Dicht und Verskunst Berlin 1878 Uber die Sprache des Volkes Rong auf Sikkim Berlin 1882 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 100816525 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Eesti biograafiline andmebaas ISIK d Track Q25504413 SPF ARAN F 1 Op 2 1846 g D 34 L 19 19 ob 20LiteraturaShott Vilgelm Enceklopedichnij slonik Blokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 Wilhelm Schott als Wegbereiter der deutschen Finnnougristik Finnisch Ugrische Forschungen 62 2014 77 183