Вільгельм Людвіг Йогансен | |
---|---|
дан. Wilhelm Ludvig Johannsen | |
Народився | 3 лютого 1857[1][2][…] Копенгаген, Данія[4][3] |
Помер | 11 листопада 1927[4][1][…] (70 років) Копенгаген, Данія[4] |
Поховання | Кладовище Вестре |
Місце проживання | Данія |
Країна | Данія |
Діяльність | генетик, ботанік, викладач університету |
Alma mater | Копенгагенський університет |
Галузь | генетика |
Заклад | Копенгагенський університет |
Посада | ректор |
Членство | Шведська королівська академія наук d Російська академія наук Данська королівська академія наук |
Відомий завдяки: | автор термінів ген, генотип, фенотип |
Брати, сестри | d |
Нагороди | |
Вільгельм Людвіг Йогансен у Вікісховищі |
Вільгельм Людвіг Йогансен (дан. Wilhelm Ludvig Johannsen; 1857 — 1927) — данський біолог, професор Інституту фізіології рослин Копенгагенського університету, член швецької Академії наук.
Навчався на фармацевта, проте особливо цікавився фізіологією рослин.
У 1881 році почав працювати у хімічній лабораторії Карлсберга. У 1887 році став викладачем фізіології рослин у сільськогосподарському університеті. Продовжив навчання і у 1892 році став доцентом, а в 1903 році — професором.
Дослідами над ячменем і квасолею доводив неефективність відбору у рослин, що самозапилюються, створив на цій основі закон «Про чисті лінії» і спростовував закони Ф. Гальтона (1889, 1897) про часткове успадкування набутих ознак. У 1903 році в роботі «Про успадкування в популяціях і чистих лініях» ввів термін «популяція». У 1909 році в роботі «Елементи точного вчення спадковості» ввів терміни: «ген», «генотип» і «фенотип».
Був номінований на Нобелівську премію в 1920 і 1923 роках
Твори у російському перекладі
- О наследовании в популяциях и чистых линиях. — М.-Л., 1935;
- Элементы точного учения об изменчивости и наследственности…- Л., 1933.
Література
- Филипченко Ю. А. Генетика. — М-Л., 1929.
- Гайсинович А. О. Зарождение генетики. — М., 1967. — С. 138–146.
Ресурси Інтернету
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Catalog of the German National Library
- Иогансен Вильгельм Людвиг // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- . Kendtes Gravsted (данська) . Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 3.02.2022.
- З БСЭ [1] [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] Иогансен Вільгельм Людвіг.]
- . The Nobel Prize (англ.) . Архів оригіналу за 28 жовтня 2016. Процитовано 3.02.2022.
Це незавершена стаття про науковця. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batko Posada Diti Mati Druzhina Cholovik Vilgelm Lyudvig Jogansendan Wilhelm Ludvig JohannsenNarodivsya 3 lyutogo 1857 1857 02 03 1 2 Kopengagen Daniya 4 3 Pomer 11 listopada 1927 1927 11 11 4 1 70 rokiv Kopengagen Daniya 4 Pohovannya Kladovishe VestreMisce prozhivannya DaniyaKrayina DaniyaDiyalnist genetik botanik vikladach universitetuAlma mater Kopengagenskij universitetGaluz genetikaZaklad Kopengagenskij universitetPosada rektorChlenstvo Shvedska korolivska akademiya nauk d Rosijska akademiya nauk Danska korolivska akademiya naukVidomij zavdyaki avtor terminiv gen genotip fenotipBrati sestri dNagorodi d d d Vilgelm Lyudvig Jogansen u Vikishovishi Vilgelm Lyudvig Jogansen dan Wilhelm Ludvig Johannsen 1857 1857 1927 danskij biolog profesor Institutu fiziologiyi roslin Kopengagenskogo universitetu chlen shveckoyi Akademiyi nauk Navchavsya na farmacevta prote osoblivo cikavivsya fiziologiyeyu roslin U 1881 roci pochav pracyuvati u himichnij laboratoriyi Karlsberga U 1887 roci stav vikladachem fiziologiyi roslin u silskogospodarskomu universiteti Prodovzhiv navchannya i u 1892 roci stav docentom a v 1903 roci profesorom Doslidami nad yachmenem i kvasoleyu dovodiv neefektivnist vidboru u roslin sho samozapilyuyutsya stvoriv na cij osnovi zakon Pro chisti liniyi i sprostovuvav zakoni F Galtona 1889 1897 pro chastkove uspadkuvannya nabutih oznak U 1903 roci v roboti Pro uspadkuvannya v populyaciyah i chistih liniyah vviv termin populyaciya U 1909 roci v roboti Elementi tochnogo vchennya spadkovosti vviv termini gen genotip i fenotip Buv nominovanij na Nobelivsku premiyu v 1920 i 1923 rokahTvori u rosijskomu perekladiO nasledovanii v populyaciyah i chistyh liniyah M L 1935 Elementy tochnogo ucheniya ob izmenchivosti i nasledstvennosti L 1933 LiteraturaFilipchenko Yu A Genetika M L 1929 Gajsinovich A O Zarozhdenie genetiki M 1967 S 138 146 Resursi InternetuPrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Catalog of the German National Library d Track Q23833686 Iogansen Vilgelm Lyudvig Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Kendtes Gravsted danska Arhiv originalu za 30 kvitnya 2021 Procitovano 3 02 2022 Z BSE 1 8 grudnya 2015 u Wayback Machine Iogansen Vilgelm Lyudvig The Nobel Prize angl Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2016 Procitovano 3 02 2022 Ce nezavershena stattya pro naukovcya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi