Гільйом (Вільгельм, Гійом) II Віллардуен (фр. Guillaume II de Villehardouin; бл. 1211 — 1 травня 1278)— правитель Ахейського князівства з 1246 року по 1 травня 1278 року.
Гільйом II де Віллардуен | |
---|---|
фр. Guillaume II de Villehardouin | |
Народився | 1211 Каламата |
Помер | 1 травня 1278 Каламата |
Країна | Франція |
Діяльність | поет, композитор |
Знання мов | |
Титул | d |
Посада | d |
Рід | d |
Батько | Жоффруа I де Віллардуен |
Мати | d |
Брати, сестри | Жоффруа II де Віллардуен |
У шлюбі з | d, d і d |
Діти | Ізабелла де Віллардуен і d |
| |
|
Життєпис
Походив з шляхетського роду Віллардуенів з Шампані у Франції. Другий син Жоффрея де Віллардуен, князя Ахейського. Народився десь до 1209 року в Каламаті. Здобув гарну освіту, вільно володіючи французькою та грецькою мовами.
1229 року старший брат Жоффруа II, що став новим князем Ахейським, призначив Вільгельма шателеном Каламати. 1246 року після смерті останнього перебрав владу у державі.
За допомогою венеційського флоту захопив Монемвасію в греків, побудував фортецю Містра для захисту області біля фортеці Кремона у Спарті. У травні 1249 року на чолі 400 лицарів на 24 суднах приєднався до Сьомого хрестового походу під орудою Людовика IX, короля Франції. Відправив 100 лицарів на допомогу генуезцям, що захопили о. Родос. Після невдалої кампанії в Єгипті в травні 1250 року повернувся до свого князівства.
1255 року після смерті другої дружини з роду Карчері став готуватися до захоплення сеньйорії Негропонте, куди вдерся 1256 року (почалася так звана ). Протягом року встановив тут свою владу. Повалених правителів останньої (тріархів) підтримав Гі I де ла Рош, герцог Афінський. У відповідь Вільгельм II виступив проти нього, завдавши біля гори Каруді поразки, а потім змусивши суперника, що отаборився в Фівах, здатися. Ахейський князь ініціював збори баронів герцогства для позбавлення Гі I титулу й влади. Проте зібрання в Ніклі відмовилося того судити, відправивши на суд французького короля. За його відсутності в Афінському герцогстві урядував Вільгельм II. Водночас інший союзників тріархів — Венеція 1259 року доручила своєму байло Андреа Бароцці укласти мир з Вільгельмом II
1259 року уклав союз з Манфредом Гогенштауфеном, королем Сицилії і Михайлом II, деспотом Епіру, спрямований проти нікейського імператора Михайла VIII. Восени 1259 року у коаліція зазнала поразки, а ахейський князь потрапив до полону. Звільнився 1262 року, принісши омаж Михайлу VIII, який на той час відновив Візантійську імперію. також князь Ахайї поступився імператору своїми містами і фортецями Монемвасія, Містра, Майна і Геракліон.
По поверненню підписав Фіванський договір, за яким повертав тріархам Негропонте, а ті в свою чергу визнавали зверхність Ахейського князівства. Вплив венеційців обмежив фінансовими і торговими привілеями, вони на тривалий час відмовилися від політичного втручання.
Того ж року почав нову війну проти візантійців. Йому вдалося 1263 року перемогти візантійську армію в битві біля Прініце (неподалік Олімпії). Проте війна тривала, і 1264 року Вільгельм II завдав нової поразки супротивникові — в битві при Макрі-Плаг. За цим почав успішний наступ на півдні Пелопоннесу, практично відвоювавши втрачене. В цей час вибухнуло потужне грецьке повстання, яке з труднощами вдалося приборкати.
1267 року визнав зверхність Карла Анжуйського, короля Сицилії. Помер 1278 року. Відсутність спадкоємців чоловічої статі дозволило Карлу I прибрати до себе Ахейське князівство.
Культура
Створив вишуканий двір у французькому дусі. Сам складав вірші. Стіни його палацу прикрашали фрески із зображеннями лицарських звитяг, часто влаштовувалися турніри і полювання. З'явилися власна література та особлива форма французької мови. В цей час була написана Морейська хроніка — цінне джерело з історії Четвертого хрестового походу.
Родина
1. Дружина — Агнеса, донька Наржо де Тусі, регента Латинської імперії
Діти:
- Симона (д/н—1265), дружина Вільгельма I де Верони, тріарха Негропонте
- Маргарита (1240—1242)
2. Дружина — Карінтана, донька Різардо делла Карчері, тріарха Негропонте
дітей не було
3. Дружина — Анна Комніна Дукіня, донька Михайла II Комніна Дуки, деспота Епіру
Діти:
- Ізабелла (1260/1263 — 1312), дружина: 1) Філіпа Сицилійського; 2) Флоріса де Ено, конетабля Сицилії; 3) Філіпа I, князя П'ємонту
- Маргарита (1266—1315), дружина: 1) Ізнара де Сабрана; 2) Ріккардо Орсіні, пфальцграфа Кефалінії та Закінфу
Примітки
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
Джерела
- Longnon, Jean (1969). «The Frankish States in Greece, 1204—1311». In Wolff, Robert Lee; Hazard, Harry W. (eds.). A History of the Crusades. Volume II: The Later Crusades, ' 1189—1311. The University of Wisconsin Press. pp. 235—276. .
- Lock, Peter (1995). The Franks in the Aegean: 1204—1500. Longman. .
- Fine, John V. A. (2009). The Late Medieval Balkans: A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest. The University of Michigan Press. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Giljom Vilgelm Gijom II Villarduen fr Guillaume II de Villehardouin bl 1211 1 travnya 1278 pravitel Ahejskogo knyazivstva z 1246 roku po 1 travnya 1278 roku Giljom II de Villarduenfr Guillaume II de VillehardouinNarodivsya 1211 KalamataPomer 1 travnya 1278 1278 05 01 KalamataKrayina FranciyaDiyalnist poet kompozitorZnannya movTitul dPosada dRid dBatko Zhoffrua I de VillarduenMati dBrati sestri Zhoffrua II de VillarduenU shlyubi z d d i dDiti Izabella de Villarduen i d Mediafajli u Vikishovishi Moneta Gijoma II Villarduena ZhittyepisPohodiv z shlyahetskogo rodu Villardueniv z Shampani u Franciyi Drugij sin Zhoffreya de Villarduen knyazya Ahejskogo Narodivsya des do 1209 roku v Kalamati Zdobuv garnu osvitu vilno volodiyuchi francuzkoyu ta greckoyu movami 1229 roku starshij brat Zhoffrua II sho stav novim knyazem Ahejskim priznachiv Vilgelma shatelenom Kalamati 1246 roku pislya smerti ostannogo perebrav vladu u derzhavi Za dopomogoyu venecijskogo flotu zahopiv Monemvasiyu v grekiv pobuduvav fortecyu Mistra dlya zahistu oblasti bilya forteci Kremona u Sparti U travni 1249 roku na choli 400 licariv na 24 sudnah priyednavsya do Somogo hrestovogo pohodu pid orudoyu Lyudovika IX korolya Franciyi Vidpraviv 100 licariv na dopomogu genuezcyam sho zahopili o Rodos Pislya nevdaloyi kampaniyi v Yegipti v travni 1250 roku povernuvsya do svogo knyazivstva 1255 roku pislya smerti drugoyi druzhini z rodu Karcheri stav gotuvatisya do zahoplennya senjoriyi Negroponte kudi vdersya 1256 roku pochalasya tak zvana Protyagom roku vstanoviv tut svoyu vladu Povalenih praviteliv ostannoyi triarhiv pidtrimav Gi I de la Rosh gercog Afinskij U vidpovid Vilgelm II vistupiv proti nogo zavdavshi bilya gori Karudi porazki a potim zmusivshi supernika sho otaborivsya v Fivah zdatisya Ahejskij knyaz iniciyuvav zbori baroniv gercogstva dlya pozbavlennya Gi I titulu j vladi Prote zibrannya v Nikli vidmovilosya togo suditi vidpravivshi na sud francuzkogo korolya Za jogo vidsutnosti v Afinskomu gercogstvi uryaduvav Vilgelm II Vodnochas inshij soyuznikiv triarhiv Veneciya 1259 roku doruchila svoyemu bajlo Andrea Barocci uklasti mir z Vilgelmom II 1259 roku uklav soyuz z Manfredom Gogenshtaufenom korolem Siciliyi i Mihajlom II despotom Epiru spryamovanij proti nikejskogo imperatora Mihajla VIII Voseni 1259 roku u koaliciya zaznala porazki a ahejskij knyaz potrapiv do polonu Zvilnivsya 1262 roku prinisshi omazh Mihajlu VIII yakij na toj chas vidnoviv Vizantijsku imperiyu takozh knyaz Ahajyi postupivsya imperatoru svoyimi mistami i fortecyami Monemvasiya Mistra Majna i Geraklion Po povernennyu pidpisav Fivanskij dogovir za yakim povertav triarham Negroponte a ti v svoyu chergu viznavali zverhnist Ahejskogo knyazivstva Vpliv venecijciv obmezhiv finansovimi i torgovimi privileyami voni na trivalij chas vidmovilisya vid politichnogo vtruchannya Ahejske knyazivstvo na moment smerti Vilgelma II de Villarduena Togo zh roku pochav novu vijnu proti vizantijciv Jomu vdalosya 1263 roku peremogti vizantijsku armiyu v bitvi bilya Prinice nepodalik Olimpiyi Prote vijna trivala i 1264 roku Vilgelm II zavdav novoyi porazki suprotivnikovi v bitvi pri Makri Plag Za cim pochav uspishnij nastup na pivdni Peloponnesu praktichno vidvoyuvavshi vtrachene V cej chas vibuhnulo potuzhne grecke povstannya yake z trudnoshami vdalosya priborkati 1267 roku viznav zverhnist Karla Anzhujskogo korolya Siciliyi Pomer 1278 roku Vidsutnist spadkoyemciv cholovichoyi stati dozvolilo Karlu I pribrati do sebe Ahejske knyazivstvo KulturaStvoriv vishukanij dvir u francuzkomu dusi Sam skladav virshi Stini jogo palacu prikrashali freski iz zobrazhennyami licarskih zvityag chasto vlashtovuvalisya turniri i polyuvannya Z yavilisya vlasna literatura ta osobliva forma francuzkoyi movi V cej chas bula napisana Morejska hronika cinne dzherelo z istoriyi Chetvertogo hrestovogo pohodu Rodina1 Druzhina Agnesa donka Narzho de Tusi regenta Latinskoyi imperiyi Diti Simona d n 1265 druzhina Vilgelma I de Veroni triarha Negroponte Margarita 1240 1242 2 Druzhina Karintana donka Rizardo della Karcheri triarha Negroponte ditej ne bulo 3 Druzhina Anna Komnina Dukinya donka Mihajla II Komnina Duki despota Epiru Diti Izabella 1260 1263 1312 druzhina 1 Filipa Sicilijskogo 2 Florisa de Eno konetablya Siciliyi 3 Filipa I knyazya P yemontu Margarita 1266 1315 druzhina 1 Iznara de Sabrana 2 Rikkardo Orsini pfalcgrafa Kefaliniyi ta ZakinfuPrimitkiIdentifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570DzherelaLongnon Jean 1969 The Frankish States in Greece 1204 1311 In Wolff Robert Lee Hazard Harry W eds A History of the Crusades Volume II The Later Crusades 1189 1311 The University of Wisconsin Press pp 235 276 ISBN 0 299 04844 6 Lock Peter 1995 The Franks in the Aegean 1204 1500 Longman ISBN 0 582 05139 8 Fine John V A 2009 The Late Medieval Balkans A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest The University of Michigan Press ISBN 978 0 472 08260 5