Віктор Васильович Кочевський | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 15 листопада 1923 село Різуненкове | |||
Помер | 28 квітня 2005 (81 рік) Київ | |||
Громадянство | СРСР, Україна | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | поет, перекладач | |||
Alma mater | Факультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка (1956) | |||
Мова творів | українська | |||
Magnum opus | переклад «Давида Сасунського» | |||
Премії | премія імені Павла Тичини, імені Максима Рильського, імені Ованеса Туманяна | |||
| ||||
Ві́ктор Васи́льович Коче́вський (* 15 листопада 1923, село Різуненкове, нині Коломацького району Харківської області — † 28 квітня 2005, Київ) — український поет, перекладач. Член Національної спілки письменників України (від 1952 року). Заслужений діяч культури Вірменської РСР.
Життєпис
Віктор Васильович Кочевський народився 15 листопада 1923 року в селі Різуненкове, нині Коломацького (у 1959—1993 роках — Валківського) району Харківської області. Дитячі і юнацькі роки пройшли в селищі Коломак. Навчаючись у Коломацькій середній школі, Віктор захоплювався роботою в гуртку юних натуралістів. Перед війною був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки.
1941 року Віктор Кочевський закінчив середню школу. Його призвали в армію. Служив матросом на Чорноморському флоті, брав участь у боях, кілька разів був поранений. Деякий час працював у дивізійній газеті.
Після війни працював у пресі. 1953 року закінчив Харківську дворічну партійну школу. 1956 року закінчив заочний відділ факультету журналістики Київського університету.
Працював інструктором Коломацького райкому партії, редактором районної газети, кореспондентом газети «Літературна Україна». У 1962—1965 роках був головою правління Харківської організації Спілки письменників України. Від 1976 року живе в Києві. Був секретарем правління Київської організації Спілки письменників України.
Нагороджено орденом Слави третього ступеня, медалями, Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР.
22 березня 2001 року розпорядженням Президента України Леоніда Кучми Віктору Кочевському призначено державну стипендію як видатному діячеві культури .
Творчість
Почав друкуватися 1948 року. Перша збірка віршів «Господарі весни» вийшла 1951 року. Віктор Кочевський — автор понад 30 збірок поезій та перекладів переважно з вірменської мови.
Літературні премії
1976 року за цикл поезій «Барев, моя Вірменіє!» у збірнику «На крутосхилах літ» удостоєний премії імені Павла Тичини «Чуття єдиної родини».
2004 року відзначено літературною премією імені Максима Рильського за високохудожній переклад епосу «Давид Сасунський».
Лауреат премії імені Ованеса Туманяна.
Видання для дітей
- Ластівка Севану. — Харків: Книжкове видавництво, 1960. — 19 с.
- На сосновому узліссі. — К.: Веселка, 1965. — 24 с.
- Олов'яний соловейко. — К.: Веселка, 1971. — 55 с.
- Мій дивокрай. — К.: Веселка, 1973. — 63 с.
- Лісове свято: Вірші. — К.: Веселка, 1977. — 36 с.
- Степові друзі: Вірші. — К.: Веселка, 1980. — 32 с.
- Грудочка землі: Вірші. — К.: Веселка, 1983. — 72 с.
- В лісовій майстерні: Вірші. — К.: Веселка, 1988. — 32 с.
- Люстерко: Вірші. — К.: Веселка, 1993. — 32 с.
Примітки
- . Архів оригіналу за 3 лютого 2010. Процитовано 1 лютого 2009.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 лютого 2009.
Джерела
- Єжелов Г. Г. Кочевський Віктор Васильович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1980. — Т. 5 : Кантата — Кулики. — 566, [2] с., [24] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 462.
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 2 : Каліграфія — Португальці. — 736 с. — С. 174.
- Письменники Радянської України : бібліографічний довідник / упоряд.: О. В. Килимник, О. І. Петровський. — К. : Радянський письменник, 1976. — 416 с. — С. 171—172.
- Письменники Радянської України : біобібліографічний довідник / авт.-упоряд.: В. К. Коваль, В. П. Павловська. — К. : Радянський письменник, 1981. — 327 с. — С. 132.
- Письменники України : довідник / упоряд. Д. Г. Давидюк, Л. Г. Кореневич, В. П. Павловська. — Дніпропетровськ : ВПОП «Дніпро», 1996. — 397 с. — . — С. 143.
- Гаман В. Життєві уроки дружби // Прапор. — 1983. — № 11. — С. 123—125.
- Мищенко М. Людина вітається з колосом // Соціалістична Харківщина. — 1964. — 22 вересня.
- Осадчук П. Найсерйозніший серед нас веселих: В. Кочевському — 75 // Літературна Україна. — 1998. — 19 листопада.
- Зінченко Наталя. «Давит Сасунці» // Хрещатик. — 2004. — 24 березня.
- . Меня с Арменией уже не разлучить // Планета Диаспор. — 2000. — 22 июня. [ 8 жовтня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
- Ірина Мироненко. Медодні в епоху трудоднів. 100-річчя Віктора Кочевського, gromada.group. 09.11.2023.
Посилання
- Календар пам'ятних літературних дат. Листопад 2008 року [ 30 червня 2008 у Wayback Machine.]
- Письменник і природа. Кочевський Віктор Васильович[недоступне посилання з липня 2019]
Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lib Chlen KPRS Viktor Vasilovich KochevskijNarodivsya15 listopada 1923 1923 11 15 selo RizunenkovePomer28 kvitnya 2005 2005 04 28 81 rik KiyivGromadyanstvo SRSR UkrayinaNacionalnistukrayinecDiyalnistpoet perekladachAlma materFakultet zhurnalistiki Kiyivskogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka 1956 Mova tvorivukrayinskaMagnum opuspereklad Davida Sasunskogo Premiyipremiya imeni Pavla Tichini imeni Maksima Rilskogo imeni Ovanesa TumanyanaU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kochevskij Vi ktor Vasi lovich Koche vskij 15 listopada 1923 selo Rizunenkove nini Kolomackogo rajonu Harkivskoyi oblasti 28 kvitnya 2005 Kiyiv ukrayinskij poet perekladach Chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini vid 1952 roku Zasluzhenij diyach kulturi Virmenskoyi RSR ZhittyepisViktor Vasilovich Kochevskij narodivsya 15 listopada 1923 roku v seli Rizunenkove nini Kolomackogo u 1959 1993 rokah Valkivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti Dityachi i yunacki roki projshli v selishi Kolomak Navchayuchis u Kolomackij serednij shkoli Viktor zahoplyuvavsya robotoyu v gurtku yunih naturalistiv Pered vijnoyu buv uchasnikom Vsesoyuznoyi silskogospodarskoyi vistavki 1941 roku Viktor Kochevskij zakinchiv serednyu shkolu Jogo prizvali v armiyu Sluzhiv matrosom na Chornomorskomu floti brav uchast u boyah kilka raziv buv poranenij Deyakij chas pracyuvav u divizijnij gazeti Pislya vijni pracyuvav u presi 1953 roku zakinchiv Harkivsku dvorichnu partijnu shkolu 1956 roku zakinchiv zaochnij viddil fakultetu zhurnalistiki Kiyivskogo universitetu Pracyuvav instruktorom Kolomackogo rajkomu partiyi redaktorom rajonnoyi gazeti korespondentom gazeti Literaturna Ukrayina U 1962 1965 rokah buv golovoyu pravlinnya Harkivskoyi organizaciyi Spilki pismennikiv Ukrayini Vid 1976 roku zhive v Kiyevi Buv sekretarem pravlinnya Kiyivskoyi organizaciyi Spilki pismennikiv Ukrayini Nagorodzheno ordenom Slavi tretogo stupenya medalyami Pochesnoyu gramotoyu Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR 22 bereznya 2001 roku rozporyadzhennyam Prezidenta Ukrayini Leonida Kuchmi Viktoru Kochevskomu priznacheno derzhavnu stipendiyu yak vidatnomu diyachevi kulturi Pomer u Kiyevi 28 kvitnya 2005 roku TvorchistPochav drukuvatisya 1948 roku Persha zbirka virshiv Gospodari vesni vijshla 1951 roku Viktor Kochevskij avtor ponad 30 zbirok poezij ta perekladiv perevazhno z virmenskoyi movi Literaturni premiyi 1976 roku za cikl poezij Barev moya Virmeniye u zbirniku Na krutoshilah lit udostoyenij premiyi imeni Pavla Tichini Chuttya yedinoyi rodini 2004 roku vidznacheno literaturnoyu premiyeyu imeni Maksima Rilskogo za visokohudozhnij pereklad eposu David Sasunskij Laureat premiyi imeni Ovanesa Tumanyana Vidannya dlya ditej Lastivka Sevanu Harkiv Knizhkove vidavnictvo 1960 19 s Na sosnovomu uzlissi K Veselka 1965 24 s Olov yanij solovejko K Veselka 1971 55 s Mij divokraj K Veselka 1973 63 s Lisove svyato Virshi K Veselka 1977 36 s Stepovi druzi Virshi K Veselka 1980 32 s Grudochka zemli Virshi K Veselka 1983 72 s V lisovij majsterni Virshi K Veselka 1988 32 s Lyusterko Virshi K Veselka 1993 32 s Primitki Arhiv originalu za 3 lyutogo 2010 Procitovano 1 lyutogo 2009 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 1 lyutogo 2009 DzherelaYezhelov G G Kochevskij Viktor Vasilovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1980 T 5 Kantata Kuliki 566 2 s 24 ark il il portr karti 1 ark s S 462 Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red Babichev F S 2 ge vid K Golov red URE AN URSR 1987 T 2 Kaligrafiya Portugalci 736 s S 174 Pismenniki Radyanskoyi Ukrayini bibliografichnij dovidnik uporyad O V Kilimnik O I Petrovskij K Radyanskij pismennik 1976 416 s S 171 172 Pismenniki Radyanskoyi Ukrayini biobibliografichnij dovidnik avt uporyad V K Koval V P Pavlovska K Radyanskij pismennik 1981 327 s S 132 Pismenniki Ukrayini dovidnik uporyad D G Davidyuk L G Korenevich V P Pavlovska Dnipropetrovsk VPOP Dnipro 1996 397 s ISBN 5 7707 9062 8 S 143 Gaman V Zhittyevi uroki druzhbi Prapor 1983 11 S 123 125 Mishenko M Lyudina vitayetsya z kolosom Socialistichna Harkivshina 1964 22 veresnya Osadchuk P Najserjoznishij sered nas veselih V Kochevskomu 75 Literaturna Ukrayina 1998 19 listopada Zinchenko Natalya Davit Sasunci Hreshatik 2004 24 bereznya Menya s Armeniej uzhe ne razluchit Planeta Diaspor 2000 22 iyunya 8 zhovtnya 2007 u Wayback Machine ros Irina Mironenko Medodni v epohu trudodniv 100 richchya Viktora Kochevskogo gromada group 09 11 2023 PosilannyaKalendar pam yatnih literaturnih dat Listopad 2008 roku 30 chervnya 2008 u Wayback Machine Pismennik i priroda Kochevskij Viktor Vasilovich nedostupne posilannya z lipnya 2019 Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi