Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Війна в Дофарі араб ثورة ظفار повстання розпочате в провінції Дофар проти султанату Маскат і Оману з 1962 по 1976 що зак

Війна в Дофарі

Війна в Дофарі

Війна в Дофарі (араб. ثورة ظفار‎) — повстання, розпочате в провінції Дофар проти султанату Маскат і Оману, з 1962 по 1976, що закінчилося поразкою повстанців.

Війна в Дофарі

Холодна війна
imageСолдат збройних сил султана Омана в 1970 році
Дата1962-1976
МісцеОман
Причина Відкриття в Омані нафти і боротьба за неї[]
Результат

Рішуча перемога оманського уряду і союзників

  • Поразка повстанців
  • Модернізація Оману
Територіальні
зміни		 Дофар повернувся під владу султанату
Сторони
image Фронт визволення Дофару (до 1971)
image Національний фронт визволення Оману (1971—1976)
За підтримки::
image КНР
image СРСР
image Ірак
image Південний Ємен		 image Оман
image Іран
image Велика Британія
За підтримки::
image Абу-Дабі (до 1971)
image ОАЕ (з 1971)
image Саудівська Аравія
image Йорданія
image Єгипет
image Пакистан
Командувачі
невідомо image Кабус бін Саїд
Сили
800 повстанців
1000 місцевих бійців		 imageЗбройні сили Оману:
10000 чол.
Нерегулярні бійці фіркат: 1800
imageЗбройні сили Великої Британії:
біля 500 чол.
imageЗбройні сили Ірану:
4000 чол.
imageЗбройні сили Йорданії:
1 інженерний ескадрон
image Збройні сили Об'єднаних Арабських Еміратів:
невелика військова частина
Втрати
1400 вбито, 2000 полонені (Іранська оцінка) Оман: 187 вбито, 559 поранено
Велика Британія: 24 вбиті, 55 полонені
Іран: 719 вбито, поранено 1404
10,000 цивільних загинуло

Передісторія конфлікту

У 1962 році Оман був порівняно слаборозвиненою країною на Близькому Сході. Султан Саїд бін Теймур, абсолютний правитель, оголосив поза законом майже всі досягнення 20 століття. Дофар був залежним від Оману і піддавався жорсткій економічній експлуатації. Крім того, населення Дофару, яке розмовляло різними південноаравійськими мовами, були піддані ще більшими обмеженнями, ніж інші оманці.

У 1962 році Фронт визволення Дофару заволодів майже всією провінцією Дофар на півдні Оману. Таке розташування сил не влаштовувало центральну влада султанату в Маскаті і вони чекали моменту, щоб повернути Дофар. У 1964 році в Омані була знайдена нафта. Це внесло додаткове загострення в конфлікт.

Бойові дії в цілому

Війна в Дофарі була локальною війною викликаною заворушеннями в арабському світі (інші приклади: арабо-ізраїльський конфлікт, громадянська війна у Лівії). Війна в Дофарі почалася в 1965 році, і тривала майже 11 років. Військові роки можна розділити на 2 етапи.

1-й етап (1965 — 1-а половина 1970)

Під час 1-го етапу значну роль грала британська авіація. Оскільки в Дофарі в цей час не було розвинутої системи ППО, навіть малозахищені бомбардувальники могли здійснювати нальоти. На початку цього етапу (до 1967 року) війська Фронту тримали певну ініціативу. Пізніше, британці і оманці почали її перехоплювати. Літаки і тут надали велику допомогу.

2-й етап (2-а половина 1970 — 1976)

2-й етап виявився фатальним для Фронту, саме багато в чому через величезний брак сил у 2-му етапі вони і програли війну. Після 1970-го року Фронт змінив свою назву і став називатися Національним фронтом визволення Оману. Після 1973 року фронт вже тільки відбивався від коаліції. До 1976 році війна повністю завершилася.

Перемир'я

Підсумки війни

В результаті війни Дофар отримав свій нинішній статус. Війна стала завершальним етапом у політиці бен Саїда. Після неї Оман став єдиною державою.

Фронт визволення Дофара залишився незалежною організацією в Омані (базується в Лондоні). Він проводить колишню політику, але відкрито не виступає.

Примітки

  1. . countrystudies.us. Архів оригіналу за 9 квітня 2016. Процитовано 5 травня 2016.
  2. . globalsecurity.org. Архів оригіналу за 13 листопада 2017.
  3. Paul, Christopher; Clarke, Colin P.; Grill, Beth; Dunigan, Molly (2013), Oman (Dhofar Rebellion), 1965–1975: Case Outcome: COIN Win, Paths to Victory, Detailed Insurgency Case Studies, RAND Corporation, с. 274, doi:10.7249/j.ctt5hhsjk.34#metadata_info_tab_contents (неактивний 2020-01-17), ISBN , JSTOR 10.7249/j.ctt5hhsjk.34{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із неактивним DOI станом на січень 2020 ()
  4. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 листопада 2014.
  5. Political Science. Middle East/North Africa/Persian Gulf Region. University of Central Arkansas. Retrieved 2011. [1] [ 26 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
  6. . www.acig.org. 26 серпня 2007. Архів оригіналу за 4 March 2016. Процитовано 4 листопада 2018.

Посилання

  • Oman(and Dhofar) 1952—1979 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • The Insurgency In Oman, 1962—1976 [ 13 листопада 2017 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vijna v Dofari arab ثورة ظفار povstannya rozpochate v provinciyi Dofar proti sultanatu Maskat i Omanu z 1962 po 1976 sho zakinchilosya porazkoyu povstanciv Vijna v DofariHolodna vijnaSoldat zbrojnih sil sultana Omana v 1970 rociData1962 1976MisceOmanPrichinaVidkrittya v Omani nafti i borotba za neyi dzherelo RezultatRishucha peremoga omanskogo uryadu i soyuznikiv Porazka povstanciv Modernizaciya OmanuTeritorialni zminiDofar povernuvsya pid vladu sultanatuStoroniFront vizvolennya Dofaru do 1971 Nacionalnij front vizvolennya Omanu 1971 1976 Za pidtrimki KNR SRSR Irak Pivdennij Yemen Oman Iran Velika Britaniya Za pidtrimki Abu Dabi do 1971 OAE z 1971 Saudivska Araviya Jordaniya Yegipet PakistanKomanduvachinevidomoKabus bin SayidSili800 povstanciv 1000 miscevih bijcivZbrojni sili Omanu 10000 chol Neregulyarni bijci firkat 1800 Zbrojni sili Velikoyi Britaniyi bilya 500 chol Zbrojni sili Iranu 4000 chol Zbrojni sili Jordaniyi 1 inzhenernij eskadron Zbrojni sili Ob yednanih Arabskih Emirativ nevelika vijskova chastinaVtrati1400 vbito 2000 poloneni Iranska ocinka Oman 187 vbito 559 poraneno Velika Britaniya 24 vbiti 55 poloneni Iran 719 vbito poraneno 140410 000 civilnih zaginuloPeredistoriya konfliktuU 1962 roci Oman buv porivnyano slaborozvinenoyu krayinoyu na Blizkomu Shodi Sultan Sayid bin Tejmur absolyutnij pravitel ogolosiv poza zakonom majzhe vsi dosyagnennya 20 stolittya Dofar buv zalezhnim vid Omanu i piddavavsya zhorstkij ekonomichnij ekspluataciyi Krim togo naselennya Dofaru yake rozmovlyalo riznimi pivdennoaravijskimi movami buli piddani she bilshimi obmezhennyami nizh inshi omanci U 1962 roci Front vizvolennya Dofaru zavolodiv majzhe vsiyeyu provinciyeyu Dofar na pivdni Omanu Take roztashuvannya sil ne vlashtovuvalo centralnu vlada sultanatu v Maskati i voni chekali momentu shob povernuti Dofar U 1964 roci v Omani bula znajdena nafta Ce vneslo dodatkove zagostrennya v konflikt Bojovi diyi v cilomuVijna v Dofari bula lokalnoyu vijnoyu viklikanoyu zavorushennyami v arabskomu sviti inshi prikladi arabo izrayilskij konflikt gromadyanska vijna u Liviyi Vijna v Dofari pochalasya v 1965 roci i trivala majzhe 11 rokiv Vijskovi roki mozhna rozdiliti na 2 etapi 1 j etap 1965 1 a polovina 1970 Pid chas 1 go etapu znachnu rol grala britanska aviaciya Oskilki v Dofari v cej chas ne bulo rozvinutoyi sistemi PPO navit malozahisheni bombarduvalniki mogli zdijsnyuvati naloti Na pochatku cogo etapu do 1967 roku vijska Frontu trimali pevnu iniciativu Piznishe britanci i omanci pochali yiyi perehoplyuvati Litaki i tut nadali veliku dopomogu 2 j etap 2 a polovina 1970 1976 2 j etap viyavivsya fatalnim dlya Frontu same bagato v chomu cherez velicheznij brak sil u 2 mu etapi voni i prograli vijnu Pislya 1970 go roku Front zminiv svoyu nazvu i stav nazivatisya Nacionalnim frontom vizvolennya Omanu Pislya 1973 roku front vzhe tilki vidbivavsya vid koaliciyi Do 1976 roci vijna povnistyu zavershilasya Peremir yaPidsumki vijni V rezultati vijni Dofar otrimav svij ninishnij status Vijna stala zavershalnim etapom u politici ben Sayida Pislya neyi Oman stav yedinoyu derzhavoyu Front vizvolennya Dofara zalishivsya nezalezhnoyu organizaciyeyu v Omani bazuyetsya v Londoni Vin provodit kolishnyu politiku ale vidkrito ne vistupaye Primitki countrystudies us Arhiv originalu za 9 kvitnya 2016 Procitovano 5 travnya 2016 globalsecurity org Arhiv originalu za 13 listopada 2017 Paul Christopher Clarke Colin P Grill Beth Dunigan Molly 2013 Oman Dhofar Rebellion 1965 1975 Case Outcome COIN Win Paths to Victory Detailed Insurgency Case Studies RAND Corporation s 274 doi 10 7249 j ctt5hhsjk 34 metadata info tab contents neaktivnij 2020 01 17 ISBN 9780833081094 JSTOR 10 7249 j ctt5hhsjk 34 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Citation title Shablon Citation citation a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz neaktivnim DOI stanom na sichen 2020 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 11 listopada 2014 Political Science Middle East North Africa Persian Gulf Region University of Central Arkansas Retrieved 2011 1 26 zhovtnya 2017 u Wayback Machine www acig org 26 serpnya 2007 Arhiv originalu za 4 March 2016 Procitovano 4 listopada 2018 PosilannyaOman and Dhofar 1952 1979 4 bereznya 2016 u Wayback Machine The Insurgency In Oman 1962 1976 13 listopada 2017 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ