Вівчарик шелюговий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Phylloscopus borealis (Blasius, 1858) | ||||||||||||||||
Ареал виду Гніздування Зимування | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Phyllopneuste borealis J. H. Blasius, 1858 Seicercus borealis (J. H. Blasius, 1858) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Вівча́рик шелюговий або вівчарик арктичний (Phylloscopus borealis) — вид горобцеподібних птахів родини вівчарикових (Phylloscopidae). Гніздиться в північній Євразії і на Алясці, зимує в Південно-Східній Азії. В Україні рідкісний, залітний вид. Японські і камчатські вічарики раніше вважалися підвидами шелюгового вівчарика, однак були визнані окремими видами.
Опис
Довжина птаха становить 11,5-13 см, вага 7,5-15 г. Верхня частина тіла оливково-зеленувато-сіра, тім'я дещо тьмяніше, надхвістя світліше. Нижня частина тіла білувата. Над очима вузькі, довгі, жовтуваті "брови". Першорядні і другорядні покривні пера крил на кінці світлі. Дзьоб відносно великий, міцний, знизу біля основи світлий. Спів — швидкі, низькі, тріскотливі трелі. Крик — високий, різкий "дзрі", що нагадує крик пронурка або звичайної вівсянки.
Поширення і екологія
Шелюгові вівчарики гніздяться від північної Скандинавії на схід до Чукотки, а також на заході Аляски, що робить цей вид єдиним представником родини, що мешкає в Північній Америці. Найпівденніші популяції шелюгового вівчарика гніздяться в північній Монголії, Маньчжурії, та, можливо, в Північній Кореї. Взимку шелюгові вівчарики мігрують до Південно-Східної Азії, переважно на острови Малайського архіпелагу. Оскільки туди мігрують навіть скандинавські і аляскинські попуції, шелюгові вівчарики мають одні з найдовших шляхів міграції всередині свої родини (до 13000 км в одну сторону).
Шелюгові вічарики живуть в тайзі і лісотундрі. Зазвичай вони зустрічаються у відкритих хвойних лісах, а також в широколистяних лісах, що складаються з беріз, тополь і верб, в густому підліску і в карликових верболозах у вогогих долинах. Можуть гніздитися на висоті до 2500 м над рівнем моря, в заростях вище верхньої межі лісу. Часто гніздяться поблизу води. На зимівлі шелюгові вічарики зустрічаються на узліссях мішаних і тропічних лісів, у вторинних заростях і прибережних лісах, на краях полів, в садах і мангрових заростях, на висоті до 1800 м над рівнем моря.
Гніздування
Сезон розмноження у шелюгових вівчариків триває з кінця травня по червень. Гніздо будує самиця, воно має куполоподібну форму з бічним входом, робиться з трави, моху, листя, встелюється м'якою травою. Воно розміщується на землі, часто на покритому мохом ґрунті під густими чагарниками, в природній заглибині між корінням дерев або серед купин трави. В кладці від 5 до 7 білих яєць, поцяткованих дрібними коричневими плямками. Інкубаційний період триває 11-13 днів. Пташенята покидають гніздо через 12-14 днів після вилуплення, однак батьки продовжують піклуватися про них ще приблизно 2 тижні. За сезон може вилупитися один виводок.
Живлення
Шелюгові вічарики живляться дрібними комахами, зокрема жуками, мухами, комарами, попелицями і одноденками, а також павуками, дрібними равликами та іншими дрібними безхребетними. Вони шукають їжу в кронах дерев та на вершинах чагарників.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція шелюгових вівчариків становить від 7,4 до 14 мільйонів птахів.
Примітки
- BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 30 травня 2022.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 30 травня 2022.
- Новак В. О. Перше спостереження арктичного вівчарика в Україні // Беркут : український орнітологічний журнал. — 2006. — Т. 15, вип. 1-2. — С. 209. — ISSN 1727-0200. з джерела 6 серпня 2019. Процитовано 12 вересня 2019.
- Saitoh, T., Alström, I. Nishiumi, Y. Shigeta, D. Williams, U. Olsson, and K. Ueda (2010), Old divergences in a boreal bird supports long-term survival through the Ice Ages [ 30 травня 2022 у Wayback Machine.], BMC Evol. Biol. 10:35.
- Alström, P., T. Saitoh, D. Williams, I. Nishiumi, Y. Shigeta, K. Ueda, M. Irestedt, M. Björklund, and U. Olsson (2011), The Arctic Warbler Phylloscopus borealis — three anciently separated cryptic species revealed [ 21 квітня 2021 у Wayback Machine.], Ibis 153, 395-410.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vivcharik shelyugovij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Vivcharikovi Phylloscopidae Rid Vivcharik Phylloscopus Vid Vivcharik shelyugovij Binomialna nazva Phylloscopus borealis Blasius 1858 Areal vidu Gnizduvannya Zimuvannya Sinonimi Phyllopneuste borealis J H Blasius 1858 Seicercus borealis J H Blasius 1858 Posilannya Vikishovishe Phylloscopus borealis Vikividi Phylloscopus borealis ITIS 179843 MSOP 103845882 NCBI 36273 Vivcha rik shelyugovij abo vivcharik arktichnij Phylloscopus borealis vid gorobcepodibnih ptahiv rodini vivcharikovih Phylloscopidae Gnizditsya v pivnichnij Yevraziyi i na Alyasci zimuye v Pivdenno Shidnij Aziyi V Ukrayini ridkisnij zalitnij vid Yaponski i kamchatski vichariki ranishe vvazhalisya pidvidami shelyugovogo vivcharika odnak buli viznani okremimi vidami OpisDovzhina ptaha stanovit 11 5 13 sm vaga 7 5 15 g Verhnya chastina tila olivkovo zelenuvato sira tim ya desho tmyanishe nadhvistya svitlishe Nizhnya chastina tila biluvata Nad ochima vuzki dovgi zhovtuvati brovi Pershoryadni i drugoryadni pokrivni pera kril na kinci svitli Dzob vidnosno velikij micnij znizu bilya osnovi svitlij Spiv shvidki nizki triskotlivi treli Krik visokij rizkij dzri sho nagaduye krik pronurka abo zvichajnoyi vivsyanki Poshirennya i ekologiyaShelyugovi vivchariki gnizdyatsya vid pivnichnoyi Skandinaviyi na shid do Chukotki a takozh na zahodi Alyaski sho robit cej vid yedinim predstavnikom rodini sho meshkaye v Pivnichnij Americi Najpivdennishi populyaciyi shelyugovogo vivcharika gnizdyatsya v pivnichnij Mongoliyi Manchzhuriyi ta mozhlivo v Pivnichnij Koreyi Vzimku shelyugovi vivchariki migruyut do Pivdenno Shidnoyi Aziyi perevazhno na ostrovi Malajskogo arhipelagu Oskilki tudi migruyut navit skandinavski i alyaskinski popuciyi shelyugovi vivchariki mayut odni z najdovshih shlyahiv migraciyi vseredini svoyi rodini do 13000 km v odnu storonu Shelyugovi vichariki zhivut v tajzi i lisotundri Zazvichaj voni zustrichayutsya u vidkritih hvojnih lisah a takozh v shirokolistyanih lisah sho skladayutsya z beriz topol i verb v gustomu pidlisku i v karlikovih verbolozah u vogogih dolinah Mozhut gnizditisya na visoti do 2500 m nad rivnem morya v zarostyah vishe verhnoyi mezhi lisu Chasto gnizdyatsya poblizu vodi Na zimivli shelyugovi vichariki zustrichayutsya na uzlissyah mishanih i tropichnih lisiv u vtorinnih zarostyah i priberezhnih lisah na krayah poliv v sadah i mangrovih zarostyah na visoti do 1800 m nad rivnem morya GnizduvannyaYajcya Phylloscopus borealis Tuluzkij muzej Sezon rozmnozhennya u shelyugovih vivcharikiv trivaye z kincya travnya po cherven Gnizdo buduye samicya vono maye kupolopodibnu formu z bichnim vhodom robitsya z travi mohu listya vstelyuyetsya m yakoyu travoyu Vono rozmishuyetsya na zemli chasto na pokritomu mohom grunti pid gustimi chagarnikami v prirodnij zaglibini mizh korinnyam derev abo sered kupin travi V kladci vid 5 do 7 bilih yayec pocyatkovanih dribnimi korichnevimi plyamkami Inkubacijnij period trivaye 11 13 dniv Ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 12 14 dniv pislya viluplennya odnak batki prodovzhuyut pikluvatisya pro nih she priblizno 2 tizhni Za sezon mozhe vilupitisya odin vivodok ZhivlennyaShelyugovi vichariki zhivlyatsya dribnimi komahami zokrema zhukami muhami komarami popelicyami i odnodenkami a takozh pavukami dribnimi ravlikami ta inshimi dribnimi bezhrebetnimi Voni shukayut yizhu v kronah derev ta na vershinah chagarnikiv ZberezhennyaMSOP klasifikuye cej vid yak takij sho ne potrebuye osoblivih zahodiv zi zberezhennya Za ocinkami doslidnikiv populyaciya shelyugovih vivcharikiv stanovit vid 7 4 do 14 miljoniv ptahiv PrimitkiBirdLife International 2016 Arhiv originalu za 22 kvitnya 2021 Procitovano 30 travnya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2021 World Bird List Version 12 1 International Ornithologists Union Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2021 Procitovano 30 travnya 2022 Novak V O Pershe sposterezhennya arktichnogo vivcharika v Ukrayini Berkut ukrayinskij ornitologichnij zhurnal 2006 T 15 vip 1 2 S 209 ISSN 1727 0200 z dzherela 6 serpnya 2019 Procitovano 12 veresnya 2019 Saitoh T Alstrom I Nishiumi Y Shigeta D Williams U Olsson and K Ueda 2010 Old divergences in a boreal bird supports long term survival through the Ice Ages 30 travnya 2022 u Wayback Machine BMC Evol Biol 10 35 Alstrom P T Saitoh D Williams I Nishiumi Y Shigeta K Ueda M Irestedt M Bjorklund and U Olsson 2011 The Arctic Warbler Phylloscopus borealis three anciently separated cryptic species revealed 21 kvitnya 2021 u Wayback Machine Ibis 153 395 410 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi