Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Королівство Вюртемберг (нім. Königreich Württemberg) — держава, що існувала в 1806—1918 роках на території сучасної Німеччини. З 1871 р. Вюртемберг був частиною Німецької імперії, до її скасування після Першої світової війни. Правителі — з . Столиця королівства Штутгарт.
| Königreich Württemberg (німецька) Королівство Вюртемберг | |||||
| |||||
| |||||
| |||||
| Девіз Furchtlos und treu "Безстрашний і вірний" | |||||
| Гімн [en] "Вюртемберзький гімн" | |||||
 | |||||
| Столиця | Штутгарт | ||||
| Мови | Швабська | ||||
| Релігії |
| ||||
| Форма правління | Конституційна монархія | ||||
| Король | |||||
| - 1805–1816 | Фрідріх I | ||||
| - 1816–1864 | Вільгельм I | ||||
| - 1864–1891 | Карл I | ||||
| - 1891–1918 | Вільгельм II | ||||
| Міністр-президент | |||||
| - 1821–1831 | [en] | ||||
| - 1918 | [en] | ||||
| Законодавчий орган | Ландтаг | ||||
| - Верхня палата | Herrenhaus | ||||
| - Нижня палата | Abgeordnetenhaus | ||||
| Історичний період | |||||
| - Піднесення статусу до Королівства | 26 грудня 1805 | ||||
| - Листопадова революція | 30 листопада 1918 | ||||
| Площа | |||||
| - 1813 | 19,508 км2 | ||||
| Населення | |||||
| - 1812 | 1,379,501 л. | ||||
| - 1910 | 2,437,574 осіб | ||||
| Валюта |
| ||||
| |||||
Королівство було спадкоємцем герцогства Вюртемберг, яке існувало в 1495 — 1805 рр. До 1495 року Вюртемберг був графством у колишньому герцогстві Швабія, яке було скасовано після смерті герцога Конрадіна в 1268 році.
Географія
Кордони Королівства Вюртемберг, визначені в 1813 році, пролягали між 47°34' і 49°35' північної довготи та 8°15' і 10°30' східної довготи. Найбільша відстань з півночі на південь становила 225 км, а найбільша відстань зі сходу на захід — 160 км. Кордон мав загальну довжину 1800 км, а загальна площа королівства становила 19 508 км².
Королівство мало кордони з Баварією на сході та півдні, з Баденом на півночі, заході та півдні. Південна частина майже оточувала прусську провінцію Гогенцоллерн і сягала Боденського озера.
Історія
Фрідріх І
Фрідріх III, герцог Вюртемберзький (1754 — 1816; на чолі держави з 1797), прийняв титул короля Фрідріха I 1 січня 1806 р. Він скасував конституцію та об’єднав [en] і [en]. Згодом він поставив майно церкви під державний контроль і значно розширив кордони королівства шляхом процесу медіатизації.
У 1806 році Фредерік приєднався до Рейнської конфедерації та отримав додаткову територію з 160 000 жителями. Пізніше, за Шенбруннським миром у жовтні 1809 року, під його владою опинилося ще близько 110 000 осіб. В обмін на ці послуги Фрідріх приєднався до французького імператора Наполеона в його кампаніях проти Пруссії, Австрії та Росії. З 16 тисяч його підданих, які рушили на Москву, повернулося лише кілька сотень. Після битви біля Лейпцигу у жовтні 1813 року Фрідріх покинув французького імператора і за [en] з Меттерніхом у Фульді в листопаді 1813 року домігся підтвердження свого королівського титулу та останніх придбань території. Тим часом його війська разом із союзниками рушили до Франції. У 1815 році король приєднався до Німецького союзу, але Віденський конгрес не змінив розмір його земель. Того ж року він представив представникам свого народу начерки нової конституції, але вони відхилили її, і в розпал хвилювання, що виникло, Фредерік помер 30 жовтня 1816 року.
Вільгельм I
Наступником Фрідріха став його син Вільгельм І (1781–1864; наступник: 1816), який після довгих дискусій ухвалив нову конституцію у вересні 1819 року. Ця конституція (з подальшими змінами) залишалася в силі до 1918 року. Прагнення до більшої політичної активнсті не дали свободі повністю зникнути у конституції 1819 року, а після 1830 року відбулися деякі тимчасові заворушення.
Настав період спокою, і стан королівства, його освіта, сільське господарство, торгівля та економіка покращилися. Як у громадських, так і в приватних справах ощадливість Вільгельма допомогла відновити зруйновані фінанси країни. Включення Вюртемберга до німецького митного союзу і будівництво залізниць сприяли розвитку торгівлі.
Революційний рух 1848 року не залишив Вюртемберг осторонь, хоча на території не відбувалося насильства. Вільгельму довелося звільнити Йоганна Шлаєра (1792–1860) та інших його міністрів і призначити людей з ліберальнішими ідеями, прихильників Об'єднання Німеччини. Вільгельм I проголосив демократичну конституцію, але як тільки рух вичерпав свою силу, він відправив у відставку ліберальних міністрів, і в жовтні 1849 року Шлаєр і його соратники повернулися до влади. У 1851 році, втручаючись у виборчі права народу, королю та його міністрам вдалося сформувати підконтрольний парламент, який відмовився від привілеїв, отриманих з 1848 року. Таким чином влада відновила конституцію 1819 року, і влада перейшла в руки бюрократів. Конкордат із папством став майже останнім актом тривалого правління Вільгельма, але сейм відмовився від угоди .
Карл I
У липні 1864 року Карл I (1823–1891; наступник: 1864) став наступником свого батька Вільгельма, і майже одразу йому довелося зіткнутися зі значними труднощами. У змаганні між Австрією та Пруссією за панування в Німеччині Вільгельм постійно виступав на боці Австрії, і новий король продовжував цю політику. У 1866 році Вюртемберг підтримав Австрію в австро-прусській війні, але через три тижні після битви при Кеніґгреці (3 липня 1866) союзники зазнали повної поразки в [en]. Прусси зайняли північний Вюртемберг і домовилися про мир у серпні 1866 р. Вюртемберг виплатив контрибуцію у 8 000 000 гульденів і уклав таємний наступальний і оборонний договір зі своїм завойовником. Вюртемберг був учасником Женевської конвенції 1864 року та [en].
Завершення боротьби проти Пруссії дозволило відновити демократичну агітацію у Вюртемберзі, але це не дало відчутних результатів, коли почалася війна в 1870 році. Хоча Вюртемберг продовжував бути антагоністичним до Пруссії, королівство розділяло національний ентузіазм, який охопив Німеччину. [en] брала участь битві при Верті та в інших операціях.
У 1871 році Вюртемберг став членом нової Німецької імперії, але зберіг контроль над власною поштою, телеграфом і залізницею. Він також мала певні особливі привілеї щодо оподаткування та утримувала свою армію автономно в складі Німецької імперської армії. Наступні 10 років Вюртемберг з ентузіазмом підтримував новий порядок. Було проведено багато важливих реформ, особливо у сфері фінансів, але пропозиція об’єднати залізничну систему з системою решти Німеччини провалилася. Після зниження податків у 1889 році розглядалися зміни до конституції. Карл хотів зміцнити консервативний елемент у палатах, але закони 1874, 1876 та 1879 років внесли лише незначні зміни.
Вільгельм II
Коли король Карл раптово помер 6 жовтня 1891 року, його наступником став його племінник Вільгельм II (1848–1921; наступник: 1891), який продовжив політику Карла. Конституційні дискусії тривали, і вибори 1895 року повернули потужну партію демократів. У Вільяма не було синів, лише єдиного родича-протестанта, герцога [en] (1833–1903). Отже, влада мала перейти до римо-католицької гілки родини, що створювало труднощі щодо відносин між церквою та державою. Станом на 1910 р. спадкоємцем престолу був герцог Альберт (нар. 1865) з роду Альтсгаузенів. Старіша католицька лінія, [en], була обійдена в результаті морганатичного шлюбу, укладеного в 1800 році. Протестантська морганатична лінія включала Марію Текську, яка вийшла заміж за Георга V зі Сполученого Королівства.
Король Вільгельм зрікся престолу 30 листопада 1918 року після поразки Німеччини в Першій світовій війні, поклавши край династії, яка тривала 837 років. Королівство було замінено на . Після Другої світової війни Вюртемберг був поділений між американською та французькою окупаційними зонами і став частиною двох нових земель: Вюртемберг-Баден і Вюртемберг-Гогенцоллерн. Ці дві землі об’єдналися з Південним Баденом у 1952 році, та утворили сучасну німецьку землею Баден-Вюртемберг у складі Федеративної Республіки Німеччина.
Список Королів
- Фрідрих І — (1806—1816)
- Вільгельм І — (1816—1864)
- Карл І — (1864—1891)
- Вільгельм ІІ — (1891—1918)
Примітки
- Chadwick, Owen (2003). A History of the Popes, 1830-1914. Oxford University Press. с. 34. ISBN .
- Vann, James Allen (1984). The Making of a State: Württemberg, 1593–1793. Ithaca: Cornell University Press. ISBN .
- Chisholm, 1911, с. 858.
- Chisholm, 1911, с. 858—859.
- Chisholm, 1911, с. 859.
- . Архів оригіналу за 7 квітня 2015. Процитовано 2 вересня 2022.
Джерела
- Marquardt, Ernst (1985). Geschichte Württembergs (вид. 3rd). Stuttgart: DVA. ISBN . (нім.)
- Weller, Karl; Weller, Arnold (1989). Württembergische Geschichte im südwestdeutschen Raum (вид. 10th). Stuttgart: Theiss. ISBN . (нім.)
- Wilson, Peter H. (1995). War, state, and society in Württemberg, 1677–1793. New York: Cambridge University Press. ISBN .
 | Це незавершена стаття з географії Німеччини. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vyurtemberg znachennya Korolivstvo Vyurtemberg nim Konigreich Wurttemberg derzhava sho isnuvala v 1806 1918 rokah na teritoriyi suchasnoyi Nimechchini Z 1871 r Vyurtemberg buv chastinoyu Nimeckoyi imperiyi do yiyi skasuvannya pislya Pershoyi svitovoyi vijni Praviteli z Stolicya korolivstva Shtutgart Konigreich Wurttemberg nimecka Korolivstvo Vyurtemberg Kurfyurstvo Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 1805 1806 Chlen Rejnskogo soyuzu 1806 1813 en Nimeckogo soyuzu 1815 1866 en Nimeckoyi imperiyi 1871 1918 1805 1918 Prapor Gerb Deviz Furchtlos und treu Bezstrashnij i virnij Gimn en Vyurtemberzkij gimn Vyurtemberg istorichni kordoni na kartiKorolivstvo Vyurtemberg u skladi Nimeckoyi imperiyi Stolicya Shtutgart Movi Shvabska Religiyi Protestantizm state religion Katolicizm Forma pravlinnya Konstitucijna monarhiya Korol 1805 1816 Fridrih I 1816 1864 Vilgelm I 1864 1891 Karl I 1891 1918 Vilgelm II Ministr prezident 1821 1831 en 1918 en Zakonodavchij organ Landtag Verhnya palata Herrenhaus Nizhnya palata Abgeordnetenhaus Istorichnij period Napoleonivski vijni Pidnesennya statusu do Korolivstva 26 grudnya 1805 Listopadova revolyuciya 30 listopada 1918 Plosha 1813 19 508 km2 Naselennya 1812 1 379 501 l 1910 2 437 574 osib Valyuta en 1806 1873 Nimecka zolota marka 1873 1914 Paperova marka 1914 1918 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Korolivstvo Vyurtemberg Korolivstvo bulo spadkoyemcem gercogstva Vyurtemberg yake isnuvalo v 1495 1805 rr Do 1495 roku Vyurtemberg buv grafstvom u kolishnomu gercogstvi Shvabiya yake bulo skasovano pislya smerti gercoga Konradina v 1268 roci GeografiyaKordoni Korolivstva Vyurtemberg viznacheni v 1813 roci prolyagali mizh 47 34 i 49 35 pivnichnoyi dovgoti ta 8 15 i 10 30 shidnoyi dovgoti Najbilsha vidstan z pivnochi na pivden stanovila 225 km a najbilsha vidstan zi shodu na zahid 160 km Kordon mav zagalnu dovzhinu 1800 km a zagalna plosha korolivstva stanovila 19 508 km Korolivstvo malo kordoni z Bavariyeyu na shodi ta pivdni z Badenom na pivnochi zahodi ta pivdni Pivdenna chastina majzhe otochuvala prussku provinciyu Gogencollern i syagala Bodenskogo ozera IstoriyaFridrih I Korolivstvo Vyurtemberg yake isnuvalo vid kincya napoleonivskih vijn do kincya Pershoyi svitovoyi vijni U 1815 1866 rr vono bulo chlenom Nimeckogo soyuzu a v 1871 1918 roki vono bulo zemleyu Nimeckoyi imperiyi Fridrih III gercog Vyurtemberzkij 1754 1816 na choli derzhavi z 1797 prijnyav titul korolya Fridriha I 1 sichnya 1806 r Vin skasuvav konstituciyu ta ob yednav en i en Zgodom vin postaviv majno cerkvi pid derzhavnij kontrol i znachno rozshiriv kordoni korolivstva shlyahom procesu mediatizaciyi U 1806 roci Frederik priyednavsya do Rejnskoyi konfederaciyi ta otrimav dodatkovu teritoriyu z 160 000 zhitelyami Piznishe za Shenbrunnskim mirom u zhovtni 1809 roku pid jogo vladoyu opinilosya she blizko 110 000 osib V obmin na ci poslugi Fridrih priyednavsya do francuzkogo imperatora Napoleona v jogo kampaniyah proti Prussiyi Avstriyi ta Rosiyi Z 16 tisyach jogo piddanih yaki rushili na Moskvu povernulosya lishe kilka soten Pislya bitvi bilya Lejpcigu u zhovtni 1813 roku Fridrih pokinuv francuzkogo imperatora i za en z Metternihom u Fuldi v listopadi 1813 roku domigsya pidtverdzhennya svogo korolivskogo titulu ta ostannih pridban teritoriyi Tim chasom jogo vijska razom iz soyuznikami rushili do Franciyi U 1815 roci korol priyednavsya do Nimeckogo soyuzu ale Videnskij kongres ne zminiv rozmir jogo zemel Togo zh roku vin predstaviv predstavnikam svogo narodu nacherki novoyi konstituciyi ale voni vidhilili yiyi i v rozpal hvilyuvannya sho viniklo Frederik pomer 30 zhovtnya 1816 roku Vilgelm I en Nastupnikom Fridriha stav jogo sin Vilgelm I 1781 1864 nastupnik 1816 yakij pislya dovgih diskusij uhvaliv novu konstituciyu u veresni 1819 roku Cya konstituciya z podalshimi zminami zalishalasya v sili do 1918 roku Pragnennya do bilshoyi politichnoyi aktivnsti ne dali svobodi povnistyu zniknuti u konstituciyi 1819 roku a pislya 1830 roku vidbulisya deyaki timchasovi zavorushennya Nastav period spokoyu i stan korolivstva jogo osvita silske gospodarstvo torgivlya ta ekonomika pokrashilisya Yak u gromadskih tak i v privatnih spravah oshadlivist Vilgelma dopomogla vidnoviti zrujnovani finansi krayini Vklyuchennya Vyurtemberga do nimeckogo mitnogo soyuzu i budivnictvo zaliznic spriyali rozvitku torgivli Revolyucijnij ruh 1848 roku ne zalishiv Vyurtemberg ostoron hocha na teritoriyi ne vidbuvalosya nasilstva Vilgelmu dovelosya zvilniti Joganna Shlayera 1792 1860 ta inshih jogo ministriv i priznachiti lyudej z liberalnishimi ideyami prihilnikiv Ob yednannya Nimechchini Vilgelm I progolosiv demokratichnu konstituciyu ale yak tilki ruh vicherpav svoyu silu vin vidpraviv u vidstavku liberalnih ministriv i v zhovtni 1849 roku Shlayer i jogo soratniki povernulisya do vladi U 1851 roci vtruchayuchis u viborchi prava narodu korolyu ta jogo ministram vdalosya sformuvati pidkontrolnij parlament yakij vidmovivsya vid privileyiv otrimanih z 1848 roku Takim chinom vlada vidnovila konstituciyu 1819 roku i vlada perejshla v ruki byurokrativ Konkordat iz papstvom stav majzhe ostannim aktom trivalogo pravlinnya Vilgelma ale sejm vidmovivsya vid ugodi Karl I Karta Korolivstva Vyurtemberg i provinciyi Gogencollern 1888 roku U lipni 1864 roku Karl I 1823 1891 nastupnik 1864 stav nastupnikom svogo batka Vilgelma i majzhe odrazu jomu dovelosya zitknutisya zi znachnimi trudnoshami U zmaganni mizh Avstriyeyu ta Prussiyeyu za panuvannya v Nimechchini Vilgelm postijno vistupav na boci Avstriyi i novij korol prodovzhuvav cyu politiku U 1866 roci Vyurtemberg pidtrimav Avstriyu v avstro prusskij vijni ale cherez tri tizhni pislya bitvi pri Keniggreci 3 lipnya 1866 soyuzniki zaznali povnoyi porazki v en Prussi zajnyali pivnichnij Vyurtemberg i domovilisya pro mir u serpni 1866 r Vyurtemberg viplativ kontribuciyu u 8 000 000 guldeniv i uklav tayemnij nastupalnij i oboronnij dogovir zi svoyim zavojovnikom Vyurtemberg buv uchasnikom Zhenevskoyi konvenciyi 1864 roku ta en Zavershennya borotbi proti Prussiyi dozvolilo vidnoviti demokratichnu agitaciyu u Vyurtemberzi ale ce ne dalo vidchutnih rezultativ koli pochalasya vijna v 1870 roci Hocha Vyurtemberg prodovzhuvav buti antagonistichnim do Prussiyi korolivstvo rozdilyalo nacionalnij entuziazm yakij ohopiv Nimechchinu en brala uchast bitvi pri Verti ta v inshih operaciyah U 1871 roci Vyurtemberg stav chlenom novoyi Nimeckoyi imperiyi ale zberig kontrol nad vlasnoyu poshtoyu telegrafom i zalizniceyu Vin takozh mala pevni osoblivi privileyi shodo opodatkuvannya ta utrimuvala svoyu armiyu avtonomno v skladi Nimeckoyi imperskoyi armiyi Nastupni 10 rokiv Vyurtemberg z entuziazmom pidtrimuvav novij poryadok Bulo provedeno bagato vazhlivih reform osoblivo u sferi finansiv ale propoziciya ob yednati zaliznichnu sistemu z sistemoyu reshti Nimechchini provalilasya Pislya znizhennya podatkiv u 1889 roci rozglyadalisya zmini do konstituciyi Karl hotiv zmicniti konservativnij element u palatah ale zakoni 1874 1876 ta 1879 rokiv vnesli lishe neznachni zmini Vilgelm II Koli korol Karl raptovo pomer 6 zhovtnya 1891 roku jogo nastupnikom stav jogo pleminnik Vilgelm II 1848 1921 nastupnik 1891 yakij prodovzhiv politiku Karla Konstitucijni diskusiyi trivali i vibori 1895 roku povernuli potuzhnu partiyu demokrativ U Vilyama ne bulo siniv lishe yedinogo rodicha protestanta gercoga en 1833 1903 Otzhe vlada mala perejti do rimo katolickoyi gilki rodini sho stvoryuvalo trudnoshi shodo vidnosin mizh cerkvoyu ta derzhavoyu Stanom na 1910 r spadkoyemcem prestolu buv gercog Albert nar 1865 z rodu Altsgauzeniv Starisha katolicka liniya en bula obijdena v rezultati morganatichnogo shlyubu ukladenogo v 1800 roci Protestantska morganatichna liniya vklyuchala Mariyu Teksku yaka vijshla zamizh za Georga V zi Spoluchenogo Korolivstva Korol Vilgelm zriksya prestolu 30 listopada 1918 roku pislya porazki Nimechchini v Pershij svitovij vijni poklavshi kraj dinastiyi yaka trivala 837 rokiv Korolivstvo bulo zamineno na Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Vyurtemberg buv podilenij mizh amerikanskoyu ta francuzkoyu okupacijnimi zonami i stav chastinoyu dvoh novih zemel Vyurtemberg Baden i Vyurtemberg Gogencollern Ci dvi zemli ob yednalisya z Pivdennim Badenom u 1952 roci ta utvorili suchasnu nimecku zemleyu Baden Vyurtemberg u skladi Federativnoyi Respubliki Nimechchina Spisok KorolivFridrih I 1806 1816 Vilgelm I 1816 1864 Karl I 1864 1891 Vilgelm II 1891 1918 PrimitkiChadwick Owen 2003 A History of the Popes 1830 1914 Oxford University Press s 34 ISBN 978 0 19 926286 1 Vann James Allen 1984 The Making of a State Wurttemberg 1593 1793 Ithaca Cornell University Press ISBN 0 8014 1553 5 Chisholm 1911 s 858 Chisholm 1911 s 858 859 Chisholm 1911 s 859 Arhiv originalu za 7 kvitnya 2015 Procitovano 2 veresnya 2022 DzherelaMarquardt Ernst 1985 Geschichte Wurttembergs vid 3rd Stuttgart DVA ISBN 3421062714 nim Weller Karl Weller Arnold 1989 Wurttembergische Geschichte im sudwestdeutschen Raum vid 10th Stuttgart Theiss ISBN 3806205876 nim Wilson Peter H 1995 War state and society in Wurttemberg 1677 1793 New York Cambridge University Press ISBN 0521473020 Ce nezavershena stattya z geografiyi Nimechchini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi