Вулиця П'ятницька — вулиця у Чернігові. Від 1922 року носила ім'я М. Урицького.
Вулиця П'ятницька Чернігів | |
---|---|
Вид на початок вулиці від підніжжя П'ятницької церкви | |
Район | Деснянський район (Чернігів) |
Колишні назви | |
П'ятницька + Ново-П'ятницька, Борохова, Урицького | |
радянського періоду (українською) | вулиця Урицького |
Транспорт | |
Тролейбуси | №№ 1, 9 |
Маршрутні таксі | №№ 16, 27, 44 |
Зупинки громадського транспорту | Вулиця П'ятницька, Проспект Перемоги, Вулиця Київська |
Рух | односторонній |
Покриття | асфальт |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Архітектурні пам'ятки | П'ятницька церква, Гоголівське двокомплектне міське училище, Олександрівський костьол |
Храми | П'ятницька церква (ПЦУ), парафія Зішестя Святого Духа Римо-католицької церкви |
Державні установи | Управління Держпраці, відділ Головного управління Держгеокадастру, Обласне управління пенсійного фонду |
Навчальні заклади | Чернігівський базовий медичний коледж, ДНЗ № 21 «Дзвіночок», школа для дітей з вадами слуху |
Аптеки | Аптека № 2 (ФОП Пузирна С. В.), Аптека 209 № 2 |
Забудова | частково історична, в основному малоповерхова |
Комерція | «Pizza Celentano», «Предслава», «Orange Bar», «Mamamia Pizza», СОК «Планета Здоров'я» |
Організації | Державний архів Чернігівської області (корпус № 2), філія ПАТ «НСТУ» «Чернігівська регіональна дирекція» (Українське радіо — Чернігівська хвиля), Бізнес-інноваційний центр Національного університету «Чернігівська політехніка» (Центр інформаційних послуг) |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
Мапа | |
У 2001 році колишній вулиці Урицького повернуто історичну назву П'ятницька.
Історія
Сучасна магістраль входить до числа найдавніших вулиць Чернігова. Проходить територією стародавніх міських районів Окольного граду та Передгороддя. Археологічними дослідженнями в районі пролягання вулиці виявлено залишки житлової забудови та виробничих споруд, велику кількість археологічного матеріалу.
У 1803 році, після перетворення Чернігова на губернський центр, розпочалося перепланування існуючої сітки вулиць міста. За регулярним планом 1805 року було прорізано та встановлено межі актуальної магістралі. Тоді ж за вулицею офіційно закріплюється назва П'ятницька.
Першопочатково вулиця простягалася від П'ятницької церкви до Старо-Київської вулиці, тобто від міського базару до передмістя Ковалівки. У 1879 році замощена бруковим камінням, а 1898 року вулицею пущено мережу водогону. На початку ХХ століття магістраль продовжено за територію лінії Богоугодного закладу, до Чорторийського яру. Новий відтинок отримав назву Ново-П'ятницька.
У 1919 році вулиці було надано ім'я одного з лідерів Поалей-Ціон та сіонізму, протагоніста єврейського робітничого руху Б. Борохова, проте вже 1922 року магістраль переназвано на честь російського революційного і політичного діяча українського походження М. Урицького. Під час німецької окупації міста в період Другої світової війни наказом № 107 Чернігівської міської управи від 12 грудня 1941 року вулиці повернуто початкову назву. Після витіснення німецьких військ з міста восени 1943 року, радянськими органами влади магістраль знову названо на честь Урицького. У 2001 році рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради вулиці Урицького повернуто історичну назву П'ятницької.
Станом на 1908 рік на П'ятницькій нараховувалося 49 адресних позицій: житлові будинки, а також релігійні, торговельні, навчальні та благодійні установи. Забудову становила переважно дерев'яна архітектура. На П'ятницькій вулиці, зокрема, розташовувалися: м'ясні, рибні та борошняні лавки, фортепіанна майстерня Якушевського (на перехресті зі Старо-Київською вулицею, зруйн. 1985), єврейська богадільня (на перехресті зі Старо-Київською вулицею, була розрахована на 42 особи; тут діяла пральня, синагога і невелика лікарня), Четверта Єврейська молитовна школа, паливний склад тощо. У 1895—1900 роках на перехресті з вулицею Стрітенською (нині — проспект Перемоги) розташовувався Будинок Працелюбства, а 1906 року на перехресті з вулицею Богуславською (нині — Гетьмана Полуботка) було відкрито двокласне училище.
У 1856 році за ініціативи очільника чернігівської польської громади лікаря С. Олтаржевського, коштом, зібраним місцевими католиками, на розі вулиць П'ятницької та Воскресенської (нині — ) придбано земельну ділянку, на якій у 1858 році зведено костьол Святого Олександра. Крім того, поруч було споруджено дерев'яний двоповерховий будинок для ксьондза, дерев'яний флігель на кам'яному фундаменті, конюшню та господарські споруди. Першим настоятелем храму став отець С. Бобан. У 1931 році костьол було закрито, згодом перебудовано. До 1941 року тут містився гуртожиток НКВС. Під час Другої світової війни будівля була спалена, після війни відновлена з надбудовою другого поверху. Нині від комплексу лишилися перебудована споруда костьолу, де міститься архівосховище ДАЧО, та флігель.
У 1876 році за рішенням міської думи неподалік від костьолу було зведено Міську богадільню, розраховану на 17 осіб обох статей, не здатних до роботи за станом здоров'я. 6 грудня 1895 року неподалік «у пам'ять спасіння царської родини під час аварії імператорського потяга» було відкрито також безкоштовний нічліжний притулок, розрахований на 60 безпритульних обох статей.
Упродовж 1904—1905 років зведено двоповерховий навчальний корпус для Четвертого двокомплектного міського училища імені Гоголя, створеного 1901 року. Біля нього розташувалося Жіноче професійне міське училище — професійно-технічний навчальний заклад, у якому протягом 3 років дівчаток, що вже мали початкову освіту, навчали швацької майстерності. Плата за навчання не бралася. У радянський час у цих приміщеннях було розміщено Чернігівське медичне училище. Під час Німецько-радянської війни в будівлі училища був розташований кінотеатр «Арс», де демонстрували німецькі кінофільми та військову хроніку. Після відновлення споруди до неї повернуто Чернігівське медичне училище, нині — базовий медичний коледж.
У 1960—1961 роках за ініціативи очільниці Чернігівського обласного радіокомітету А. М. Соколової зведено перший на теренах УРСР типовий Будинок Радіо.
Визначні мешканці
- Марперт Марія Іванівна — вдова Почесного громадянина Чернігова;
- Мезенцев Олександр Іванович — губернський секретар;
- Руденок Яків Федорович — Герой Радянського Союзу (П'ятницька, 49 — пам'ятна дошка);
- Трепачов Іван Олексійович — Почесний громадянин Чернігова.
- Шамбон Мойсей Власійович — колезький радник, викладач французької мови, фотограф-аматор. Автор збірки світлин історії Чернігова періоду 1913—1918 рр.
Пам'ятки архітектури та історії, інфраструктура та об'єкти
- буд. № 11а — Відділ у м. Чернігові головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області
- буд. № 15 — ресторан «Предслава»
- буд. № 18 — Будинок Радіо, 1960—1961 рр.
На цей час: Філія ПАТ «НСТУ» «Чернігівська регіональна дирекція»
Пам'ятні дошки:
- Соколовій Антоніні
- буд. № 20 — піцерія «Pizza Celentano»
- буд. № 31 — костьол Святого Олександра, 1858 р.
На цей час: архівосховище № 3 ДАЧО
- буд. № 33 — флігель при костьолі, 1858 р.
На цей час: парафія Зішестя Святого Духа Києво-Житомирської дієцезії Римо-католицької церкви
- буд. № 35а — Дошкільний навчальний заклад № 21 «Дзвіночок»
- буд. № 39 — Управління Держпраці в Чернігівській області; Бізнес-інноваційний центр Національного університету «Чернігівська політехніка» (Центр інформаційних послуг)
- буд. № 42 — Гоголівське двокомплектне міське училище, 1904—1905 рр. та Жіноче професійне міське училище
На цей час: Чернігівський базовий медичний коледж
- буд. № 49:
- аптека 209 № 2
- Нова Пошта, відділення № 18
Пам'ятні дошки:
- Руденку Якову
- буд. № 50 — Комбінат громадського харчування «Новий Чернігів»:
- бар «Orange Bar»
- піцерія «Mamamia Pizza»
- СОК «Планета Здоров'я»
- буд. № 69а — Школа для дітей з вадами слуху
- буд. № 77 — дім, у якому з вересня 1913 по лютий 1914 рр. проживала родина М. В. Шамбона — викладача французької мови, колезького радника, знаного фотографа-аматора
- буд. № 80 — аптека № 2 (ФОП Пузирна С. В.)
- буд. № 83а — Головне управління пенсійного фонду в Чернігівській області
Галерея
- П'ятницька церква кін. ХІІ — поч. ХІІІ ст.
- Гоголівське двокомплектне міське училище, 1904—1905 рр.
- Костьол Святого Олександра, 1858 р. (Фото М. Шамбона, 1917 р.)
Примітки та посилання
Зноски:
- Списокъ домовладѣльцевъ Чернигова / сост. Верзиловъ А., Добровольскій П., Зубовичъ Т. — Черниговъ: Типогр. Губ. Правлѣнія, 1908. — С. 46–48.
- Чернігівське жіноче ремісниче училище // Чернігівщина: Енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К.: УРЕ, 1990. — С. 895.
- . Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019.
Примітки (№ у реєстрі пам'яток):
- А-місц. № 23-Чг
Див. також
- Вулиці старого Чернігова. П'ятницька [ 27 березня 2019 у Wayback Machine.]
Джерела
- Урицького вулиця // Чернігівщина: Енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К.: УРЕ, 1990. — С. 821—822.
- Леп'явко С. А. Чернігів. Історія міста: Науково-популярне видання. — К.: «Темпора», 2012. — 432 с.
- Карнабіда А. А. Чернігів: Історико-архітектурний нарис. — К.: «Будівельник», 1969. — 80 с.
- Карнабіда А. А. Чернігів: Архітектурно-історичний нарис. — Вид. 2-е перероблене і доп. — К.: «Будівельник», 1980. — 128 с.
- Руденок В. Я. Чернігів — подорож на 100 років назад (1910–2010). — Чернігів: АХАЛАР, 2009. — 84 с.
- Сапон В. М. Вулиці старого Чернігова: Історико-краєзнавчі етюди. — Чернігів: РВК «Деснянська правда», 2007. — 128 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina P yatnicka Vulicya P yatnicka vulicya u Chernigovi Vid 1922 roku nosila im ya M Urickogo Vulicya P yatnicka ChernigivVid na pochatok vulici vid pidnizhzhya P yatnickoyi cerkviVid na pochatok vulici vid pidnizhzhya P yatnickoyi cerkviRajonDesnyanskij rajon Chernigiv Kolishni nazviP yatnicka Novo P yatnicka Borohova Urickogoradyanskogo periodu ukrayinskoyu vulicya UrickogoTransportTrolejbusi 1 9Marshrutni taksi 16 27 44Zupinki gromadskogo transportuVulicya P yatnicka Prospekt Peremogi Vulicya KiyivskaRuhodnostoronnijPokrittyaasfaltBudivli pam yatki infrastrukturaArhitekturni pam yatkiP yatnicka cerkva Gogolivske dvokomplektne miske uchilishe Oleksandrivskij kostolHramiP yatnicka cerkva PCU parafiya Zishestya Svyatogo Duha Rimo katolickoyi cerkviDerzhavni ustanoviUpravlinnya Derzhpraci viddil Golovnogo upravlinnya Derzhgeokadastru Oblasne upravlinnya pensijnogo fonduNavchalni zakladiChernigivskij bazovij medichnij koledzh DNZ 21 Dzvinochok shkola dlya ditej z vadami sluhuAptekiApteka 2 FOP Puzirna S V Apteka 209 2Zabudovachastkovo istorichna v osnovnomu malopoverhovaKomerciya Pizza Celentano Predslava Orange Bar Mamamia Pizza SOK Planeta Zdorov ya OrganizaciyiDerzhavnij arhiv Chernigivskoyi oblasti korpus 2 filiya PAT NSTU Chernigivska regionalna direkciya Ukrayinske radio Chernigivska hvilya Biznes innovacijnij centr Nacionalnogo universitetu Chernigivska politehnika Centr informacijnih poslug Zovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMapposhuk u NominatimMapa U 2001 roci kolishnij vulici Urickogo povernuto istorichnu nazvu P yatnicka IstoriyaSuchasna magistral vhodit do chisla najdavnishih vulic Chernigova Prohodit teritoriyeyu starodavnih miskih rajoniv Okolnogo gradu ta Peredgoroddya Arheologichnimi doslidzhennyami v rajoni prolyagannya vulici viyavleno zalishki zhitlovoyi zabudovi ta virobnichih sporud veliku kilkist arheologichnogo materialu U 1803 roci pislya peretvorennya Chernigova na gubernskij centr rozpochalosya pereplanuvannya isnuyuchoyi sitki vulic mista Za regulyarnim planom 1805 roku bulo prorizano ta vstanovleno mezhi aktualnoyi magistrali Todi zh za vuliceyu oficijno zakriplyuyetsya nazva P yatnicka Pershopochatkovo vulicya prostyagalasya vid P yatnickoyi cerkvi do Staro Kiyivskoyi vulici tobto vid miskogo bazaru do peredmistya Kovalivki U 1879 roci zamoshena brukovim kaminnyam a 1898 roku vuliceyu pusheno merezhu vodogonu Na pochatku HH stolittya magistral prodovzheno za teritoriyu liniyi Bogougodnogo zakladu do Chortorijskogo yaru Novij vidtinok otrimav nazvu Novo P yatnicka U 1919 roci vulici bulo nadano im ya odnogo z lideriv Poalej Cion ta sionizmu protagonista yevrejskogo robitnichogo ruhu B Borohova prote vzhe 1922 roku magistral perenazvano na chest rosijskogo revolyucijnogo i politichnogo diyacha ukrayinskogo pohodzhennya M Urickogo Pid chas nimeckoyi okupaciyi mista v period Drugoyi svitovoyi vijni nakazom 107 Chernigivskoyi miskoyi upravi vid 12 grudnya 1941 roku vulici povernuto pochatkovu nazvu Pislya vitisnennya nimeckih vijsk z mista voseni 1943 roku radyanskimi organami vladi magistral znovu nazvano na chest Urickogo U 2001 roci rishennyam vikonavchogo komitetu Chernigivskoyi miskoyi radi vulici Urickogo povernuto istorichnu nazvu P yatnickoyi Stanom na 1908 rik na P yatnickij narahovuvalosya 49 adresnih pozicij zhitlovi budinki a takozh religijni torgovelni navchalni ta blagodijni ustanovi Zabudovu stanovila perevazhno derev yana arhitektura Na P yatnickij vulici zokrema roztashovuvalisya m yasni ribni ta boroshnyani lavki fortepianna majsternya Yakushevskogo na perehresti zi Staro Kiyivskoyu vuliceyu zrujn 1985 yevrejska bogadilnya na perehresti zi Staro Kiyivskoyu vuliceyu bula rozrahovana na 42 osobi tut diyala pralnya sinagoga i nevelika likarnya Chetverta Yevrejska molitovna shkola palivnij sklad tosho U 1895 1900 rokah na perehresti z vuliceyu Stritenskoyu nini prospekt Peremogi roztashovuvavsya Budinok Pracelyubstva a 1906 roku na perehresti z vuliceyu Boguslavskoyu nini Getmana Polubotka bulo vidkrito dvoklasne uchilishe U 1856 roci za iniciativi ochilnika chernigivskoyi polskoyi gromadi likarya S Oltarzhevskogo koshtom zibranim miscevimi katolikami na rozi vulic P yatnickoyi ta Voskresenskoyi nini pridbano zemelnu dilyanku na yakij u 1858 roci zvedeno kostol Svyatogo Oleksandra Krim togo poruch bulo sporudzheno derev yanij dvopoverhovij budinok dlya ksondza derev yanij fligel na kam yanomu fundamenti konyushnyu ta gospodarski sporudi Pershim nastoyatelem hramu stav otec S Boban U 1931 roci kostol bulo zakrito zgodom perebudovano Do 1941 roku tut mistivsya gurtozhitok NKVS Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni budivlya bula spalena pislya vijni vidnovlena z nadbudovoyu drugogo poverhu Nini vid kompleksu lishilisya perebudovana sporuda kostolu de mistitsya arhivoshovishe DAChO ta fligel U 1876 roci za rishennyam miskoyi dumi nepodalik vid kostolu bulo zvedeno Misku bogadilnyu rozrahovanu na 17 osib oboh statej ne zdatnih do roboti za stanom zdorov ya 6 grudnya 1895 roku nepodalik u pam yat spasinnya carskoyi rodini pid chas avariyi imperatorskogo potyaga bulo vidkrito takozh bezkoshtovnij nichlizhnij pritulok rozrahovanij na 60 bezpritulnih oboh statej Uprodovzh 1904 1905 rokiv zvedeno dvopoverhovij navchalnij korpus dlya Chetvertogo dvokomplektnogo miskogo uchilisha imeni Gogolya stvorenogo 1901 roku Bilya nogo roztashuvalosya Zhinoche profesijne miske uchilishe profesijno tehnichnij navchalnij zaklad u yakomu protyagom 3 rokiv divchatok sho vzhe mali pochatkovu osvitu navchali shvackoyi majsternosti Plata za navchannya ne bralasya U radyanskij chas u cih primishennyah bulo rozmisheno Chernigivske medichne uchilishe Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni v budivli uchilisha buv roztashovanij kinoteatr Ars de demonstruvali nimecki kinofilmi ta vijskovu hroniku Pislya vidnovlennya sporudi do neyi povernuto Chernigivske medichne uchilishe nini bazovij medichnij koledzh U 1960 1961 rokah za iniciativi ochilnici Chernigivskogo oblasnogo radiokomitetu A M Sokolovoyi zvedeno pershij na terenah URSR tipovij Budinok Radio Viznachni meshkanci Marpert Mariya Ivanivna vdova Pochesnogo gromadyanina Chernigova Mezencev Oleksandr Ivanovich gubernskij sekretar Rudenok Yakiv Fedorovich Geroj Radyanskogo Soyuzu P yatnicka 49 pam yatna doshka Trepachov Ivan Oleksijovich Pochesnij gromadyanin Chernigova Shambon Mojsej Vlasijovich kolezkij radnik vikladach francuzkoyi movi fotograf amator Avtor zbirki svitlin istoriyi Chernigova periodu 1913 1918 rr Pam yatki arhitekturi ta istoriyi infrastruktura ta ob yektibud 11a Viddil u m Chernigovi golovnogo upravlinnya Derzhgeokadastru v Chernigivskij oblasti bud 15 restoran Predslava bud 18 Budinok Radio 1960 1961 rr Na cej chas Filiya PAT NSTU Chernigivska regionalna direkciya Pam yatni doshki Sokolovij Antoninibud 20 piceriya Pizza Celentano bud 31 kostol Svyatogo Oleksandra 1858 r Na cej chas arhivoshovishe 3 DAChO bud 33 fligel pri kostoli 1858 r Na cej chas parafiya Zishestya Svyatogo Duha Kiyevo Zhitomirskoyi diyeceziyi Rimo katolickoyi cerkvi bud 35a Doshkilnij navchalnij zaklad 21 Dzvinochok bud 39 Upravlinnya Derzhpraci v Chernigivskij oblasti Biznes innovacijnij centr Nacionalnogo universitetu Chernigivska politehnika Centr informacijnih poslug bud 42 Gogolivske dvokomplektne miske uchilishe 1904 1905 rr ta Zhinoche profesijne miske uchilishe Na cej chas Chernigivskij bazovij medichnij koledzh bud 49 apteka 209 2 Nova Poshta viddilennya 18 Pam yatni doshki Rudenku Yakovubud 50 Kombinat gromadskogo harchuvannya Novij Chernigiv bar Orange Bar piceriya Mamamia Pizza SOK Planeta Zdorov ya bud 69a Shkola dlya ditej z vadami sluhu bud 77 dim u yakomu z veresnya 1913 po lyutij 1914 rr prozhivala rodina M V Shambona vikladacha francuzkoyi movi kolezkogo radnika znanogo fotografa amatora bud 80 apteka 2 FOP Puzirna S V bud 83a Golovne upravlinnya pensijnogo fondu v Chernigivskij oblastiGalereyaP yatnicka cerkva kin HII poch HIII st Gogolivske dvokomplektne miske uchilishe 1904 1905 rr Kostol Svyatogo Oleksandra 1858 r Foto M Shambona 1917 r Primitki ta posilannyaZnoski Spisok domovladѣlcev Chernigova sost Verzilov A Dobrovolskij P Zubovich T Chernigov Tipogr Gub Pravlѣniya 1908 S 46 48 Chernigivske zhinoche remisniche uchilishe Chernigivshina Enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo K URE 1990 S 895 Arhiv originalu za 28 bereznya 2019 Procitovano 28 bereznya 2019 Primitki u reyestri pam yatok A misc 23 ChgDiv takozhVulici starogo Chernigova P yatnicka 27 bereznya 2019 u Wayback Machine DzherelaPortal Chernigivshina Urickogo vulicya Chernigivshina Enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo K URE 1990 S 821 822 Lep yavko S A Chernigiv Istoriya mista Naukovo populyarne vidannya K Tempora 2012 432 s Karnabida A A Chernigiv Istoriko arhitekturnij naris K Budivelnik 1969 80 s Karnabida A A Chernigiv Arhitekturno istorichnij naris Vid 2 e pereroblene i dop K Budivelnik 1980 128 s Rudenok V Ya Chernigiv podorozh na 100 rokiv nazad 1910 2010 Chernigiv AHALAR 2009 84 s Sapon V M Vulici starogo Chernigova Istoriko krayeznavchi etyudi Chernigiv RVK Desnyanska pravda 2007 128 s