Вулиця Миколи Кибальчича (Київ)

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Вулиця Кибальчича.

Ву́лиця Мико́ли Киба́льчича  — вулиця у Дніпровському районі міста Києва, головна вулиця житлового масиву Кибальчич. Пролягає дугою від перетину вулиць Райдужної та Петра Вершигори до проспекту Романа Шухевича.

Вулиця Миколи Кибальчича Київ
Місцевість	Райдужний масив, Воскресенка, Кибальчич
Район	Дніпровський
Назва на честь	М. І. Кибальчича
Колишні назви
Нова, Актюбінська
Загальні відомості
Протяжність	1,8 км
Координати початку	50°29′32″ пн. ш. 30°35′08″ сх. д. / 50.492389° пн. ш. 30.585583° сх. д. / 50.492389; 30.585583Координати: 50°29′32″ пн. ш. 30°35′08″ сх. д. / 50.492389° пн. ш. 30.585583° сх. д. / 50.492389; 30.585583
Координати кінця	50°29′42″ пн. ш. 30°36′18″ сх. д. / 50.495194° пн. ш. 30.60500° сх. д. / 50.495194; 30.60500
поштові індекси	02139, 02183, 02218, 02225
Транспорт
Найближчі станції метро	«Чернігівська» (2,2 км)
Автобуси	А 46, 100
Трамваї	Т 28, 33, 35
Тролейбуси	Тр 29, 50, 50-к (по Воскресенського проспекту)
Маршрутні таксі	Мт 246, 476, 498
Зупинки громадського транспорту	«Вулиця Карбишева», «Вулиця Миколи Кибальчича», «Вулиця Остафія Дашкевича»
Рух	двосторонній
Покриття	асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі	10676
У проєкті OpenStreetMap	r446219
Мапа
Вулиця Миколи Кибальчича у Вікісховищі

Прилучаються Воскресенський проспект, вулиці Сірожупанників, Остафія Дашкевича та Ірини Бекешкіної.

Історія

Вулиця виникла у 1950-х роках під назвою Нова, з 1958 року — Актюбінська. Сучасна назва — з 1961 року, на честь революціонера-народника та автора схеми першого у світі реактивного літального апарату Миколи Кибальчича. Набула сучасного вигляду у 1970-ті роки з появою масиву Кибальчич.

Установи

• Школа-дитячий сад «Щастя» (буд. № 3)
• Середня школа № 224 (буд. № 5)
• Середня школа № 246 (буд. № 7)
• Дитячий сад № 471 (буд. № 10а)
• Залізнична каса (буд. № 11а)
• Бібліотека ім. П. Тичини (філіал), ЖРЕО № 411 Дніпровського р-ну, Відділ міліції Дніпровського р-ну (буд. № 13б)
• Дитячий сад № 672 (буд. № 17)

Зображення

• Анотаційна дошка на честь Миколи Кибальчича
• Будинок № 19 по вулиці Миколи Кибальчича

Посилання

• Вулиця Миколи Кибальчича на сайті Locator.ua [ 9 липня 2019 у Wayback Machine.]

Примітки

1. Постанова бюро Київського міського комітету Компартії України та виконкому Київської міської Ради депутатів трудящих від 15 липня 1958 року № 1249 «Про найменування та перейменування вулиць міста Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 958. Арк. 246–260. [Архівовано з першоджерела 26 червня 2013.]
2. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 21 листопада 1961 року № 2259 «Про найменування та перейменування вулиць, площ та парків міста» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 42. Арк. 224–231. [Архівовано з першоджерела 25 червня 2013.]

Джерела

• Веб-енциклопедія Києва.

• Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 75.

• Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 93–94. — .

• Кибальчича Миколи вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“».  — С. 101. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
• Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 223. (рос.)