Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вулиця Караїмська — вулиця Луцька в історико-культурному заповіднику, що простягається з півночі на південь від вулиці Йова Кондзелевича, паралельно до вулиці Данила Галицького та перетинається з нею біля великої хоральної синагоги.
| Вулиця Караїмська Україна | |
|---|---|
 | |
| Населений пункт | Луцьк |
| Район | Старе місто |
| Історичні відомості | |
| Колишні назви | Михайла Калініна |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 0,54 км |
| Координати початку | 50°44′20″ пн. ш. 25°18′59″ сх. д. / 50.7389° пн. ш. 25.3163° сх. д. |
| Координати | 50°44′15″ пн. ш. 25°18′59″ сх. д. / 50.7376° пн. ш. 25.3163° сх. д. |
| Координати кінця | 50°44′10″ пн. ш. 25°19′06″ сх. д. / 50.736° пн. ш. 25.3183° сх. д. |
| Транспорт | |
| Покриття | асфальт, бруківка (біля кірхи) |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r2692145 ·R |
| Мапа | |
 Вулиця Караїмська у Вікісховищі | |
За назвою та історично пов'язана з місцем проживання караїмів у Луцьку. На ній розташовувалась кенаса — найдавніша з відомих в Україні.
Історія
Сучасна вулиця Караїмська утворена із власне Караїмської на півдні та Боніфратської на півночі. На першій історично проживали євреї та караїми, на другій — православні та католики (ордену Боніфратрів).
Назва вулиці походить від місцевого поселення караїмів з XV століття. Вона входила до луцького штетлу, відомого як Жидівщина. Боніфратська ж вулиця отримала свою назву від розташованої там у середині XVII століття першої луцької резиденції Боніфратрів — втраченого дотепер костелу святого Якова. Після пожежі, у 1845 році, цей костел занепав і згодом був розібраний. У XIX—XX століттях цвинтар храму був забудований житловими будинками на сучасній вулиці Руській.
На перетині Боніфратської з Вірменською (нині — Галшки Гулевичівни) і Караїмської з Кафедральною розташовувалися дві ринкові площі — Житня (Хлібна) та Кінна, де торгували відповідно зерном і худобою. Торгівля кіньми на площі тривала до 1940-х років, для цього ще на початку XX століття був облаштований артезіанський колодязь. Після того, як на перетині Караїмської і Кафедральної вулиць на руїнах кармелітського монастиря у 1906 році побудували лютеранську кірху, площа перетворилася зі спеціально облаштованого місця на звичайне широке перехрестя.
У 1920 році Боніфратську та Караїмську було об'єднано в єдину вулицю, що успадкувала назву Караїмська. У 1944 році вулиця була перейменована на честь радянського партійного діяча, «всесоюзного старости» Михайла Калініна.
У 1991 році вулиці відновлено історичну назву — Караїмська.
Караїми Луцька
Поява караїмів у Луцьку достеменно не відома. Відповідно із караїмським переказом, у 1392 році литовський князь Вітовт розбив кримських татар і забрав у полон 383 караїмські родини. Він оселив їх у декількох містах Великого князівства Литовського, зокрема і в Луцьку. Однак вважається, що караїмські громади в Луцьку виникли дещо пізніше. Так, перша згадка про караїмів у Луцьку відноситься приблизно до 1450 року. Отже, громада виникла за декілька десятиліть до цього.
Гміна луцьких караїмів мала свою кенасу, відому з 1506 року завдяки тому, що король Сигізмунд звільнив караїмів від податків на неї. У 1633 році її замінила нова кенаса, а починаючи з XVIII століття над Стиром в районі будинку № 24 по Караїмській вулиці знаходилась вже третя. У 1804 році вона згоріла, нова була зведена га тому ж місці у 1809 році і простояла до другої половини XX століття. Кенаса представляє собою прямокутну в плані будівлю з арковими вікнами і ґанком, критим чотирискатним дахом із заломом. Караїми мали свій цвинтар в районі сучасних вулиць Шевченка та Гайдамацької. У другій половині XIX століття вони отримали нове місце під цвинтар за селом Вулька, де нині пролягає проспект Волі
На початку XX століття життя караїмів у Луцьку було вельми активним. У 1914 році в Луцьку вийшов єдиний номер караїмського громадського, історико-літературного і наукового журналу «Сабах» (російською мовою), редакція якого розташовувалася на вулиці Караїмській в будинку Алекса Фірковіча. Під час Першої світової війни кенасу пограбували австрійці, вона була пошкоджена. У 1920-ті роки її було відремонтовано. У 1931—1938 роках караїмська громада в Луцьку налічувала 80 осіб. Двічі на рік вони видавали літопис караїмською мовою (латиницею) «Karaj Awazy» («Карай аваз» — «Голос караїма»). У 1935 році в Луцьку було видано караїмський словник з луцько-галицьким діалектом. Всередині 1930-х років виникла необхідність звести будинок для потреб гміни біля кенаси. Близько 1939 року завершено будівництво будівлі. Там знаходилось помешкання хазана, бюро метрик, зала для школи та зібрань.
З луцьких караїмів походив проповідник, богослов, вчений-історик, письменник і педагог Мордехай бен Йосеф Султанський, письменник і археолог Авраам Фиркович, письменник, поет, видавець журналу «Karaj Awazy» Олександр Мардкович, письменник і громадський діяч Сергій Рудковський, єврейський ревізіоніст та інші.
До середини 1940-х років караїмська громада в Луцьку майже зникла. Після закінчення Другої світової війни караїми Луцька, як колишні польські громадяни, скористалися своїм правом на репатріацію, виїхавши до Польщі. Кенаса стояла пустою, у 1972 році в результаті пожежі вона згоріла та не була відновлена.
За радянських часів караїми асимілювалися з місцевим населенням. Останній луцький караїм С. Ішвовіч помер на початку 1990-х років, доживши до глибокої старості. До початку XXI століття в Луцьку не залишилося жодного караїма. Проте, представники караїмів з інших країн регулярно відвідують ці історичні місця.
Архітектурні пам'ятки
На вулиці Караїмській розташовані декілька будинків старої забудови, будівля церковно-парафіяльної школи початку XX століття та будинок пастора 1906—1907 років. Поряд з знаходиться кірха, фасад якої виходить на вулицю Караїмську. На розі Лютеранської та вулиці Данила Галицького розташована Велика синагога.
Світлини
-
![image]()
Лютеранська кірха (вул. Караїмська, 16) -
![image]()
Старовинний будинок (вул. Караїмська, 9) -
![image]()
Караїмський будинок 1939 року побудови
Див. також
Примітки
- Пясецький, В. Е.; Мандзюк, Ф. Г. (2005). Вулиці і майдани Луцька: іст.-краєзн. довід. Луцьк: Волин. обл. друк. с. 41—41.
- . berkovich-zametki.com. Архів оригіналу за 30 жовтня 2019. Процитовано 5 листопада 2019.
- . monitor-press.com (укр.). Архів оригіналу за 5 листопада 2019. Процитовано 5 листопада 2019.
- . Луцьк неформатний. Архів оригіналу за 22 квітня 2017. Процитовано 5 листопада 2019.
- . www.volyntravel.com.ua. Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 5 листопада 2019.
Література
- Пясецький В. Е., Мандзюк Ф. Г. Вулиці і майдани Луцька: іст.-краєзн. довід. — Луцьк: Волин. обл. друк, 2005. — 400 с. — 3000 прим. — .
Посилання
- Хто такі караїми і що вони робили в Луцьку. Луцьк неформатний. [ 22 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Караїмські шляхи. Monitor Wołyński. [ 5 листопада 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vulicya Karayimska vulicya Lucka v istoriko kulturnomu zapovidniku sho prostyagayetsya z pivnochi na pivden vid vulici Jova Kondzelevicha paralelno do vulici Danila Galickogo ta peretinayetsya z neyu bilya velikoyi horalnoyi sinagogi Vulicya Karayimska UkrayinaNaselenij punktLuckRajonStare mistoIstorichni vidomostiKolishni nazviMihajla KalininaZagalni vidomostiProtyazhnist0 54 kmKoordinati pochatku50 44 20 pn sh 25 18 59 sh d 50 7389 pn sh 25 3163 sh d 50 7389 25 3163Koordinati50 44 15 pn sh 25 18 59 sh d 50 7376 pn sh 25 3163 sh d 50 7376 25 3163Koordinati kincya50 44 10 pn sh 25 19 06 sh d 50 736 pn sh 25 3183 sh d 50 736 25 3183TransportPokrittyaasfalt brukivka bilya kirhi Zovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMapr2692145 RMapa Vulicya Karayimska u Vikishovishi Za nazvoyu ta istorichno pov yazana z miscem prozhivannya karayimiv u Lucku Na nij roztashovuvalas kenasa najdavnisha z vidomih v Ukrayini IstoriyaSuchasna vulicya Karayimska utvorena iz vlasne Karayimskoyi na pivdni ta Bonifratskoyi na pivnochi Na pershij istorichno prozhivali yevreyi ta karayimi na drugij pravoslavni ta katoliki ordenu Bonifratriv Nazva vulici pohodit vid miscevogo poselennya karayimiv z XV stolittya Vona vhodila do luckogo shtetlu vidomogo yak Zhidivshina Bonifratska zh vulicya otrimala svoyu nazvu vid roztashovanoyi tam u seredini XVII stolittya pershoyi luckoyi rezidenciyi Bonifratriv vtrachenogo doteper kostelu svyatogo Yakova Pislya pozhezhi u 1845 roci cej kostel zanepav i zgodom buv rozibranij U XIX XX stolittyah cvintar hramu buv zabudovanij zhitlovimi budinkami na suchasnij vulici Ruskij Na peretini Bonifratskoyi z Virmenskoyu nini Galshki Gulevichivni i Karayimskoyi z Kafedralnoyu roztashovuvalisya dvi rinkovi ploshi Zhitnya Hlibna ta Kinna de torguvali vidpovidno zernom i hudoboyu Torgivlya kinmi na ploshi trivala do 1940 h rokiv dlya cogo she na pochatku XX stolittya buv oblashtovanij artezianskij kolodyaz Pislya togo yak na peretini Karayimskoyi i Kafedralnoyi vulic na ruyinah karmelitskogo monastirya u 1906 roci pobuduvali lyuteransku kirhu plosha peretvorilasya zi specialno oblashtovanogo miscya na zvichajne shiroke perehrestya U 1920 roci Bonifratsku ta Karayimsku bulo ob yednano v yedinu vulicyu sho uspadkuvala nazvu Karayimska U 1944 roci vulicya bula perejmenovana na chest radyanskogo partijnogo diyacha vsesoyuznogo starosti Mihajla Kalinina U 1991 roci vulici vidnovleno istorichnu nazvu Karayimska Karayimi LuckaPoyava karayimiv u Lucku dostemenno ne vidoma Vidpovidno iz karayimskim perekazom u 1392 roci litovskij knyaz Vitovt rozbiv krimskih tatar i zabrav u polon 383 karayimski rodini Vin oseliv yih u dekilkoh mistah Velikogo knyazivstva Litovskogo zokrema i v Lucku Odnak vvazhayetsya sho karayimski gromadi v Lucku vinikli desho piznishe Tak persha zgadka pro karayimiv u Lucku vidnositsya priblizno do 1450 roku Otzhe gromada vinikla za dekilka desyatilit do cogo Gmina luckih karayimiv mala svoyu kenasu vidomu z 1506 roku zavdyaki tomu sho korol Sigizmund zvilniv karayimiv vid podatkiv na neyi U 1633 roci yiyi zaminila nova kenasa a pochinayuchi z XVIII stolittya nad Stirom v rajoni budinku 24 po Karayimskij vulici znahodilas vzhe tretya U 1804 roci vona zgorila nova bula zvedena ga tomu zh misci u 1809 roci i prostoyala do drugoyi polovini XX stolittya Kenasa predstavlyaye soboyu pryamokutnu v plani budivlyu z arkovimi viknami i gankom kritim chotiriskatnim dahom iz zalomom Karayimi mali svij cvintar v rajoni suchasnih vulic Shevchenka ta Gajdamackoyi U drugij polovini XIX stolittya voni otrimali nove misce pid cvintar za selom Vulka de nini prolyagaye prospekt Voli Lucka kenasa 1930 ti roki Na pochatku XX stolittya zhittya karayimiv u Lucku bulo velmi aktivnim U 1914 roci v Lucku vijshov yedinij nomer karayimskogo gromadskogo istoriko literaturnogo i naukovogo zhurnalu Sabah rosijskoyu movoyu redakciya yakogo roztashovuvalasya na vulici Karayimskij v budinku Aleksa Firkovicha Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni kenasu pograbuvali avstrijci vona bula poshkodzhena U 1920 ti roki yiyi bulo vidremontovano U 1931 1938 rokah karayimska gromada v Lucku nalichuvala 80 osib Dvichi na rik voni vidavali litopis karayimskoyu movoyu latiniceyu Karaj Awazy Karaj avaz Golos karayima U 1935 roci v Lucku bulo vidano karayimskij slovnik z lucko galickim dialektom Vseredini 1930 h rokiv vinikla neobhidnist zvesti budinok dlya potreb gmini bilya kenasi Blizko 1939 roku zaversheno budivnictvo budivli Tam znahodilos pomeshkannya hazana byuro metrik zala dlya shkoli ta zibran Z luckih karayimiv pohodiv propovidnik bogoslov vchenij istorik pismennik i pedagog Mordehaj ben Josef Sultanskij pismennik i arheolog Avraam Firkovich pismennik poet vidavec zhurnalu Karaj Awazy Oleksandr Mardkovich pismennik i gromadskij diyach Sergij Rudkovskij yevrejskij revizionist ta inshi Do seredini 1940 h rokiv karayimska gromada v Lucku majzhe znikla Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni karayimi Lucka yak kolishni polski gromadyani skoristalisya svoyim pravom na repatriaciyu viyihavshi do Polshi Kenasa stoyala pustoyu u 1972 roci v rezultati pozhezhi vona zgorila ta ne bula vidnovlena Za radyanskih chasiv karayimi asimilyuvalisya z miscevim naselennyam Ostannij luckij karayim S Ishvovich pomer na pochatku 1990 h rokiv dozhivshi do glibokoyi starosti Do pochatku XXI stolittya v Lucku ne zalishilosya zhodnogo karayima Prote predstavniki karayimiv z inshih krayin regulyarno vidviduyut ci istorichni miscya Arhitekturni pam yatkiNa vulici Karayimskij roztashovani dekilka budinkiv staroyi zabudovi budivlya cerkovno parafiyalnoyi shkoli pochatku XX stolittya ta budinok pastora 1906 1907 rokiv Poryad z znahoditsya kirha fasad yakoyi vihodit na vulicyu Karayimsku Na rozi Lyuteranskoyi ta vulici Danila Galickogo roztashovana Velika sinagoga SvitliniLyuteranska kirha vul Karayimska 16 Starovinnij budinok vul Karayimska 9 Karayimskij budinok 1939 roku pobudoviDiv takozhKarayimi v UkrayiniPrimitkiPyaseckij V E Mandzyuk F G 2005 Vulici i majdani Lucka ist krayezn dovid Luck Volin obl druk s 41 41 berkovich zametki com Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2019 Procitovano 5 listopada 2019 monitor press com ukr Arhiv originalu za 5 listopada 2019 Procitovano 5 listopada 2019 Luck neformatnij Arhiv originalu za 22 kvitnya 2017 Procitovano 5 listopada 2019 www volyntravel com ua Arhiv originalu za 26 listopada 2016 Procitovano 5 listopada 2019 LiteraturaPyaseckij V E Mandzyuk F G Vulici i majdani Lucka ist krayezn dovid Luck Volin obl druk 2005 400 s 3000 prim ISBN 966 361 050 6 PosilannyaHto taki karayimi i sho voni robili v Lucku Luck neformatnij 22 kvitnya 2017 u Wayback Machine Karayimski shlyahi Monitor Wolynski 5 listopada 2019 u Wayback Machine