Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Луцька кенаса кенаса караїмський храм яка існувала в Луцьку до пожежі 1972 року Вважалася найстарішою в Україні Луцька к

Кенаса (Луцьк)

Кенаса (Луцьк)

Луцька кенаса — кенаса (караїмський храм), яка існувала в Луцьку до пожежі 1972 року. Вважалася найстарішою в Україні.

Луцька кенаса
image
Вигляд луцької кенаси в 1930-х
50°44′52″ пн. ш. 25°19′28″ сх. д. / 50.74778° пн. ш. 25.32444° сх. д. / 50.74778; 25.32444Координати: 50°44′52″ пн. ш. 25°19′28″ сх. д. / 50.74778° пн. ш. 25.32444° сх. д. / 50.74778; 25.32444
Тип спорудиспоруда і кенаса
Розташуванняimage Україна, Луцьк
Початок будівництва1814
Кінець будівництваXVIII століття
Зруйновано1972
Належністькараїмізм
image
image
Кенаса (Луцьк) (Україна)
image
image
Кенаса (Луцьк) (Волинська область)
image Кенаса у Вікісховищі

Оригінальної архітектури храм був центром усього караїмського життя Волині. В ньому знаходився архів із давніми документами про життя волинських караїмів. Храм розташовувався у караїмському районі міста неподалік головної синагоги.

Дослідники про кенасу

Караїмська кенаса в Луцьку приваблювала дослідників упродовж останніх 200 років. На початку ХІХ століття архітектуру храму і службу в ній описав шотландський теолог в книзі «Біблійні дослідження і подорожі в Росії». Він розповів про вигляд кенаси та детально описав службу. Опис кенаси та її креслення виконав польський етнограф у 1908 році. Він же зробив кілька фотографій всередині і зовні. У 1933 році про кенасу писав член луцької караїмської громади Олександр Мардкович.

Звертали увагу на кенасу автори різних туристичних путівників та подібних видань. Наприклад, Мечислав Орлович та кожен у своєму путівнику. Про звичаї та окремі випадки з історії, а також різноманітні фотографії кенаси друкували в газетах і часописах.

У радянський час у різних виданнях про кенасу писали як про одну із пам'яток історії та архітектури в Луцьку. Переважно це енциклопедії, буклети та туристичні брошури. Про кенасу згадували і єврейські видання, зокрема «Сейфер Луцьк». Трохи більше інформації про натурні дослідження кенаси подали Богдан Колосок та Ростислав Метельницький у співавторстві архітектурно-історичного нарису. Цілий ряд авторів писав на караїмську тематику за часів незалежності. Проте ці праці висвітлювали одну із сторін життя громади.

Суттєво більшою є група авторів, які писали про караїмів у Луцьку загалом, аніж лише про кенасу. В цьому напрямі відомі багато дослідників від початку ХІХ століття — Тадеуш Чацький, , Ананій Зайончковський, , М. Почобут та багато інших.

Підсумував усі ці праці, а також використав невідомі, або маловідомі раніше джерела дослідник Володимир Шабаровський у праці «Караїми на Волині».

Історія

Перші згадки про кенасу в Луцьку

image
Кенаса до Першої світової
image
Сушіння одягу луцьких караїмів на паркані перед кенасою

Згідно з листом від 22 грудня 1506 року короля Польського королівства Сигізмунда I до луцького старости Федора Янушевича, караїмська кенаса в місті вже існувала. Наступна згадка датується 1633 роком, коли король Владислав IV видав привілей, який підтверджував право караїмів міста утримувати кенасу.

За даними доктора Мєчислава Орловича, кенасу збудували у XVIII столітті. Будівництво відбулося до 1781 року, коли кенаса постраждала від пожежі. Під час пожежі знищилось багато коштовностей та документів. Немає свідчень, чи згорів храм повністю, або відновлений після пожежі.

ХІХ століття і грабунки в Першу світову

Більш імовірно можна стверджувати, що з кенасою щось відбулося у 1814 році. Дехто вважає, що цього року церква зазнала пожежі і була відновлена. Про подію за цією датою свідчив і напис, який містився всередині храму. Під стелею було написано «…вана в 1814 — поновлена в році 1926». Щонайменше, з цієї дати кенаса точно існувала, проте немає підстав стверджувати, що дані XVIII століття стосуються якоїсь іншої кенаси. Зрештою, дослідники так і не прийшли до остаточної дати будівництва.

В історичній літературі події навколо кенаси можна простежити завдяки різним дослідникам, які бували в Луцьку і описували святиню, або завдяки описам самих членів луцької караїмської громади. Автори писали про звичаї, описували службу, чи архітектурний образ кенаси. У 1908 році етнограф Смолінський зробив фотографії всередині храму, а також виконав деякі креслення. Імовірно, його світлини є першими фотографічними зображеннями кенаси. На них — інтер'єр приміщення, службові речі, газан під час служби, сувої Тори, гехал.

Під час Першої світової війни, а саме протягом 1915–1916 років, Луцьк зайнятий військами Армії Австро-Угорської імперії. Кенаса пошкоджена і розграбована.

image
Австрійці під час свого перебування в Луцьку забрали з кенаси все, що мало хоч якусь цінність. Забрано старовинні свічники ґданської роботи, люстри з бронзи і кришталю. Зникли також цінні тканини, гаптовані золотом, які вивішували на свята на стіни поряд з вівтарем. Вкрадені навіть різьблені колони та вівтарна частина. Пограбовано святиню дощенту. Що зла людська воля не вчинила, доконала рука часу. Через гнилий дірявий дах і вибиті вікна всередину потрапляла вода, яка руйнувала святиню зсередини.
image

— Писав Олександр Мардкович про руйнування Першої світової.

Схожі дані навів і доктор Мєчислав Орлович у «Путівнику по Волині». Він писав, що в 1915 році багато пам'яток святині пограбували угорці і євреї-талмудисти. Залишилося трохи книг на пергаменті, пояси і тканини.

Відбудова міжвоєнного періоду

image
Будинок громади, 1930-ті

Після війни Луцьк став центром Волинського воєводства Другої Речі Посполитої. Це дало можливість відродитися караїмській громаді. Одразу ж постало питання про відновлення кенаси. У 1922 році галицький караїм Леон Ешвович створив проект відбудови. Проте це не було можливим через те, що Відділ культури і мистецтва Волинського воєводства мав намір оголосити святиню пам'яткою. Це означало заборону на самовільний ремонт. Поки йшла переписка між громадою караїмів та відділом воєводської адміністрації, караїми все ж відбудували кенасу.

Трохи згодом караїмська громада міста отримала дотацію у розмірі 1,6 мільйона марок від Повітового Бюро Відбудови. Але цього недостатньо і в 1925 році треба ще 4 тисячі злотих на завершення відбудови. Знайшли лише 500 — гроші виділило Міністерство віросповідань та народної освіти.

Зрештою, у 1929 році відбудова кенаси майже повністю завершена. У загальному образі кенаси мало що змінилося за винятком того, що замість круглих вікон поставили вікна з півциркульним завершенням. На думку публіциста Якуба Гофмана, такі вікна перестали гармоніювати з іншими архітектурними елементами будівлі.

Примітною подією життя караїмської громади міста міжвоєнного періоду став візит президента Польщі Ігнація Мосцицького. У червні 1929 року він відвідав місто, зокрема церкви різних віросповідань. Зустрічався і з караїмами. Відвідав президент і саму кенасу.

У тридцятих роках постала потреба для окремого будинку ґміни. Запроектований він у функціоналістичному стилі і мав постати десь біля кенаси. Після судових тяганин і зборів грошей (частину грошей отримали від здачі приміщення, яке розташовувалося біля нового цвинтаря, а частину зібрали з членів ґміни) десь у 1939 році будинок завершили. Знаходилось помешкання газана, бюро метрик, зала для школи та зібрань.

Знищення

Зважаючи на те, що під час Другої світової майже усі луцькі караїми змушені виїхати з міста, кенаса залишилася напризволяще. Наприкінці шістдесятих років її стали використовувати як склад паперу Волинської обласної друкарні. Так простояла аж до 1972 року, коли зникла у пожежі. Причини пожежі за офіційними документами залишилися не встановленими.

Будинок, зведений у тридцятих роках для потреб громади, зберігся.

Служба в кенасі

image
Авраам Фіркович у кенасі в 1908 році

На службі в кенасі побував шотландський священик Гендерсон у 1821 році, який описав процес. Служба тривала більше двох годин. Віряни у процесі брали більшу участь, ніж газан, який час від часу падав на коліна і схиляв обличчя додолу. Спочатку відбувалося читання уривків з Книги Псалмів та Книг пророків. Далі — підготовка до винесення Тори. Вона складалася з дуже ревних молитов.

image
«Слухай, Ізраїлю: Господь, Бог наш - Господь один», - повторювали вони з особливою урочистістю.
image

— Цитував Ебенезер Гендерсон караїмів.

Тоді виносили Тору і клали на стіл. Караїми проштовхувалися, щоб поцілувати її. Потім троє хлопців її несли до жінок, щоб ті також цілували і підносили до очей. Згодом левит читав уривки з Тори, потім це робили віряни по черзі. Служба завершувалася виконанням довгого гімну. Вкінці — кілька хвилин мовчазних молитов. Після цього караїми виходили з кенаси, взувалися і йшли.

Для кенаси розробляли спеціальний план із вказуванням місця, де хто має стояти. Олександр Мардкович вказує на документ з таким планом 1766 року.

image
Був час, коли в бабинці у дні свята було повно і шумно як у вулику. Тут караїмки, що прийшли з міста і сорока сіл, збиралися разом розповісти одна одній новини, тут починалися суперечки і закінчувалися колишні сварки. Тут йшла війна за місце, кому де стояти. Тітонька Ганна не хотіла стояти біля тітоньки Сіони, якої не любила. Дружині багатого Мойся не подобалося стояти за біднішими від неї жінками.
image

— Зі статті Олександра Мардковича «До пам'яті бабинця» (переклад з караїмської В. Шабаровського) .

Опис і архітектура кенаси

image
Кенаса в розрізі

Важливо, що архітектура храму практично не змінювалася від часу перших описів до моменту знищення. Це дерев'яна споруда із ґонтовим чотирисхилим дахом зі зламом. На західному і східному фасадах знаходилося по 3 вікна. Спочатку вони прямокутні, а в останні десятиліття існування кенаси — з напівциркульним завершенням і круглими віконницями. Прибудований з півночі ґанок оздоблений наскрізним різьбленням на дошці.

Розмір кенаси в плані без ґанку — 11,3х7,25 метра, висота до гребеня даху — 8,75 м. Внутрішній простір ділився на три об'єми. Біля входу вузький нартекс зі сходами, які вели наверх на хори. Далі вглиб храму — бабинець, який відгороджений від молитовного залу по боках і по стелі дошками завширшки 20 см. Іншу частину будівлі — дві третини — займав молитовний зал з піднятою середньою частиною стелі. Вона розписана малюнками рослинного орнаменту і написами. В залі лавки, ренесансний гехал із сувоями Тори, килими, декоративні тканини, книги на пергаменті.

Детальніші описи подали автори, які відвідували кенасу в ХІХ — на початку ХХ столітті. Шотландець Гендерсон у 1821 році писав, що кенаса вміщує до 200 осіб. Вхід до храму вів до галереї для жінок, яка відділена від основного молитовного залу тонкою перегородкою. Та перегородка мала отвір, щоб жінки могли спостерігати за службою.

image
Інтер'єр
image
Напроти входу на західній стіні був зафіксований Ковчег Заповіту з Торою. Лицева сторона була закрита завісою завдовжки 2,4 метри і 0,75 метра завширшки. Крім цієї завіси було дві менші по боках, які накривали молитовники та інші книги, які використовував Рабин.

Поруч із Ковчегом була маленька читальна дошка, яка формою нагадувала підставку для нот, за якою левит допомагав служити певні частини служби. Посередині храму стояв синій квадратний стіл, накритий двома скатертинами. Одна шерстяна різнокольорова, інша - розкішно вишита і орнаментована. На кожній стороні столу стояв семисвічник з восковими свічками. По кенасі розташовувалися читальні дошки з комірками для книжок, які використовувалися під час служби.

image

— Писав Ебенезер Гендерсон про візит кенаси у 1821 році.

Детальний опис зробив етнограф Смолінський у 1908 році. Зокрема, він велику увагу звернув на Арон Га-кодеш. За описом Смолінського, Арон Га-кодеш складався із трьох частин, прикрашений колонами коринфського ордеру та різьбленням. Старовинні пергаментні сувої Тори в шовкових чохлах зберігалися в окремому відділенні. На розкішно оздоблених дверцятах — слова з Біблії. Сувої Тори прикрашені срібними дощечками XV-XVIII століть з тонкими срібними указками для читання Тори. Зверху на них дві корони, майстерно зроблені зі срібла.

На стінах архітектурна мозаїка. В кенасі над Арон га-кодешем висліа меморіальна дошка з гербом Російської імперії і написом, в якому громада прославляла царя Миколу І за звільнення від військової повинності караїмських газанів.

Всередині облаштування цієї святині перенасичене прикрасами чисто східного характеру, вважав Смолінський.

Галерея

  • image
    Арон Га-кодеш у кенасі
  • image
    Кенаса над річкою Стир, кінець 1930-х років
  • image
    Будинок на вулиці Караїмській в Луцьку

Див. також

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 4 березня 2014. Процитовано 28 лютого 2014.
  2. Józef Smoliński. Karaimi i bożnica ich w Łucku// Ziemia. Tygodnik Krajoznawczy Ilustrowany. — 1912
  3. Al-Mar. Sahyncyna «babinecnin» // Karaj Awazy. — 1933
  4. Mieczysław Orłowicz. Ilustrowany przewodnik po Wołyniu. Łuck, 1929
  5. Hoffman J. Przewodnik po Wołyniu. — Warszawa, 1938
  6. Seyfer Lutsk. Memorial Book of Lutsk. Editor: N. Sharon, Published: Tel Aviv, 1961
  7. Луцьк. Архітектурно-історичний нарис. Б.Колосок, Р.Метельницький — Київ, 1990. — с. 114–115
  8. Шабаровський Володимир. Караїми на Волині: штрихи до портрета загадкового народу / В. В. Шабаровський: ПВД «Твердиня», 2013 — с.94-108
  9. Акты, относящиеся к России, собранные и изданные Археографическою комиссиею: 1506–1544. Т. 2. Санкт-Петербург, 1848, с.4
  10. Gąsiorowski S. Karaimi w Koronie i na Litwe w XV–XVIII w. Krakόw, 2008, s 110–111, 392–393
  11. М. Т-ський. Найменша меншість (про караїмів) // Українська нива. — Луцькю — 31 травня 1931 р. — № 18 (290)
  12. A.M. [Aleksander Mardkowicz]. Odbudowa kenesy w Łucku // Życie Wołynia, nr 23 (121), s. 6-7
  13. Anna Sulimowicz. Kenesa Karaimska w Łucku w świetle dokumentόw z archiwum gminy. Vilniaus uneversiteto leidykla. 2008
  14. . Архів оригіналу за 6 березня 2014. Процитовано 28 лютого 2014.
  15. Życie karaimskie w Polsce // Myśl Karaimska, T. 2, 1929 — s.41

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Lucka kenasa kenasa karayimskij hram yaka isnuvala v Lucku do pozhezhi 1972 roku Vvazhalasya najstarishoyu v Ukrayini Lucka kenasaViglyad luckoyi kenasi v 1930 h50 44 52 pn sh 25 19 28 sh d 50 74778 pn sh 25 32444 sh d 50 74778 25 32444 Koordinati 50 44 52 pn sh 25 19 28 sh d 50 74778 pn sh 25 32444 sh d 50 74778 25 32444Tip sporudisporuda i kenasaRoztashuvannya Ukrayina LuckPochatok budivnictva1814Kinec budivnictvaXVIII stolittyaZrujnovano1972NalezhnistkarayimizmKenasa Luck Ukrayina Pokazati na mapi UkrayinaKenasa Luck Volinska oblast Pokazati na mapi Volinska oblast Kenasa u Vikishovishi Originalnoyi arhitekturi hram buv centrom usogo karayimskogo zhittya Volini V nomu znahodivsya arhiv iz davnimi dokumentami pro zhittya volinskih karayimiv Hram roztashovuvavsya u karayimskomu rajoni mista nepodalik golovnoyi sinagogi Doslidniki pro kenasuKarayimska kenasa v Lucku privablyuvala doslidnikiv uprodovzh ostannih 200 rokiv Na pochatku HIH stolittya arhitekturu hramu i sluzhbu v nij opisav shotlandskij teolog v knizi Biblijni doslidzhennya i podorozhi v Rosiyi Vin rozpoviv pro viglyad kenasi ta detalno opisav sluzhbu Opis kenasi ta yiyi kreslennya vikonav polskij etnograf u 1908 roci Vin zhe zrobiv kilka fotografij vseredini i zovni U 1933 roci pro kenasu pisav chlen luckoyi karayimskoyi gromadi Oleksandr Mardkovich Zvertali uvagu na kenasu avtori riznih turistichnih putivnikiv ta podibnih vidan Napriklad Mechislav Orlovich ta kozhen u svoyemu putivniku Pro zvichayi ta okremi vipadki z istoriyi a takozh riznomanitni fotografiyi kenasi drukuvali v gazetah i chasopisah U radyanskij chas u riznih vidannyah pro kenasu pisali yak pro odnu iz pam yatok istoriyi ta arhitekturi v Lucku Perevazhno ce enciklopediyi bukleti ta turistichni broshuri Pro kenasu zgaduvali i yevrejski vidannya zokrema Sejfer Luck Trohi bilshe informaciyi pro naturni doslidzhennya kenasi podali Bogdan Kolosok ta Rostislav Metelnickij u spivavtorstvi arhitekturno istorichnogo narisu Cilij ryad avtoriv pisav na karayimsku tematiku za chasiv nezalezhnosti Prote ci praci visvitlyuvali odnu iz storin zhittya gromadi Suttyevo bilshoyu ye grupa avtoriv yaki pisali pro karayimiv u Lucku zagalom anizh lishe pro kenasu V comu napryami vidomi bagato doslidnikiv vid pochatku HIH stolittya Tadeush Chackij Ananij Zajonchkovskij M Pochobut ta bagato inshih Pidsumuvav usi ci praci a takozh vikoristav nevidomi abo malovidomi ranishe dzherela doslidnik Volodimir Shabarovskij u praci Karayimi na Volini IstoriyaPershi zgadki pro kenasu v Lucku Kenasa do Pershoyi svitovoyi Sushinnya odyagu luckih karayimiv na parkani pered kenasoyu Zgidno z listom vid 22 grudnya 1506 roku korolya Polskogo korolivstva Sigizmunda I do luckogo starosti Fedora Yanushevicha karayimska kenasa v misti vzhe isnuvala Nastupna zgadka datuyetsya 1633 rokom koli korol Vladislav IV vidav privilej yakij pidtverdzhuvav pravo karayimiv mista utrimuvati kenasu Za danimi doktora Myechislava Orlovicha kenasu zbuduvali u XVIII stolitti Budivnictvo vidbulosya do 1781 roku koli kenasa postrazhdala vid pozhezhi Pid chas pozhezhi znishilos bagato koshtovnostej ta dokumentiv Nemaye svidchen chi zgoriv hram povnistyu abo vidnovlenij pislya pozhezhi HIH stolittya i grabunki v Pershu svitovu Bilsh imovirno mozhna stverdzhuvati sho z kenasoyu shos vidbulosya u 1814 roci Dehto vvazhaye sho cogo roku cerkva zaznala pozhezhi i bula vidnovlena Pro podiyu za ciyeyu datoyu svidchiv i napis yakij mistivsya vseredini hramu Pid steleyu bulo napisano vana v 1814 ponovlena v roci 1926 Shonajmenshe z ciyeyi dati kenasa tochno isnuvala prote nemaye pidstav stverdzhuvati sho dani XVIII stolittya stosuyutsya yakoyis inshoyi kenasi Zreshtoyu doslidniki tak i ne prijshli do ostatochnoyi dati budivnictva V istorichnij literaturi podiyi navkolo kenasi mozhna prostezhiti zavdyaki riznim doslidnikam yaki buvali v Lucku i opisuvali svyatinyu abo zavdyaki opisam samih chleniv luckoyi karayimskoyi gromadi Avtori pisali pro zvichayi opisuvali sluzhbu chi arhitekturnij obraz kenasi U 1908 roci etnograf Smolinskij zrobiv fotografiyi vseredini hramu a takozh vikonav deyaki kreslennya Imovirno jogo svitlini ye pershimi fotografichnimi zobrazhennyami kenasi Na nih inter yer primishennya sluzhbovi rechi gazan pid chas sluzhbi suvoyi Tori gehal Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni a same protyagom 1915 1916 rokiv Luck zajnyatij vijskami Armiyi Avstro Ugorskoyi imperiyi Kenasa poshkodzhena i rozgrabovana Avstrijci pid chas svogo perebuvannya v Lucku zabrali z kenasi vse sho malo hoch yakus cinnist Zabrano starovinni svichniki gdanskoyi roboti lyustri z bronzi i krishtalyu Znikli takozh cinni tkanini gaptovani zolotom yaki vivishuvali na svyata na stini poryad z vivtarem Vkradeni navit rizbleni koloni ta vivtarna chastina Pograbovano svyatinyu doshentu Sho zla lyudska volya ne vchinila dokonala ruka chasu Cherez gnilij diryavij dah i vibiti vikna vseredinu potraplyala voda yaka rujnuvala svyatinyu zseredini Pisav Oleksandr Mardkovich pro rujnuvannya Pershoyi svitovoyi Shozhi dani naviv i doktor Myechislav Orlovich u Putivniku po Volini Vin pisav sho v 1915 roci bagato pam yatok svyatini pograbuvali ugorci i yevreyi talmudisti Zalishilosya trohi knig na pergamenti poyasi i tkanini Vidbudova mizhvoyennogo periodu Budinok gromadi 1930 ti Pislya vijni Luck stav centrom Volinskogo voyevodstva Drugoyi Rechi Pospolitoyi Ce dalo mozhlivist vidroditisya karayimskij gromadi Odrazu zh postalo pitannya pro vidnovlennya kenasi U 1922 roci galickij karayim Leon Eshvovich stvoriv proekt vidbudovi Prote ce ne bulo mozhlivim cherez te sho Viddil kulturi i mistectva Volinskogo voyevodstva mav namir ogolositi svyatinyu pam yatkoyu Ce oznachalo zaboronu na samovilnij remont Poki jshla perepiska mizh gromadoyu karayimiv ta viddilom voyevodskoyi administraciyi karayimi vse zh vidbuduvali kenasu Trohi zgodom karayimska gromada mista otrimala dotaciyu u rozmiri 1 6 miljona marok vid Povitovogo Byuro Vidbudovi Ale cogo nedostatno i v 1925 roci treba she 4 tisyachi zlotih na zavershennya vidbudovi Znajshli lishe 500 groshi vidililo Ministerstvo virospovidan ta narodnoyi osviti Zreshtoyu u 1929 roci vidbudova kenasi majzhe povnistyu zavershena U zagalnomu obrazi kenasi malo sho zminilosya za vinyatkom togo sho zamist kruglih vikon postavili vikna z pivcirkulnim zavershennyam Na dumku publicista Yakuba Gofmana taki vikna perestali garmoniyuvati z inshimi arhitekturnimi elementami budivli Primitnoyu podiyeyu zhittya karayimskoyi gromadi mista mizhvoyennogo periodu stav vizit prezidenta Polshi Ignaciya Moscickogo U chervni 1929 roku vin vidvidav misto zokrema cerkvi riznih virospovidan Zustrichavsya i z karayimami Vidvidav prezident i samu kenasu U tridcyatih rokah postala potreba dlya okremogo budinku gmini Zaproektovanij vin u funkcionalistichnomu stili i mav postati des bilya kenasi Pislya sudovih tyaganin i zboriv groshej chastinu groshej otrimali vid zdachi primishennya yake roztashovuvalosya bilya novogo cvintarya a chastinu zibrali z chleniv gmini des u 1939 roci budinok zavershili Znahodilos pomeshkannya gazana byuro metrik zala dlya shkoli ta zibran Znishennya Zvazhayuchi na te sho pid chas Drugoyi svitovoyi majzhe usi lucki karayimi zmusheni viyihati z mista kenasa zalishilasya naprizvolyashe Naprikinci shistdesyatih rokiv yiyi stali vikoristovuvati yak sklad paperu Volinskoyi oblasnoyi drukarni Tak prostoyala azh do 1972 roku koli znikla u pozhezhi Prichini pozhezhi za oficijnimi dokumentami zalishilisya ne vstanovlenimi Budinok zvedenij u tridcyatih rokah dlya potreb gromadi zberigsya Sluzhba v kenasiAvraam Firkovich u kenasi v 1908 roci Na sluzhbi v kenasi pobuvav shotlandskij svyashenik Genderson u 1821 roci yakij opisav proces Sluzhba trivala bilshe dvoh godin Viryani u procesi brali bilshu uchast nizh gazan yakij chas vid chasu padav na kolina i shilyav oblichchya dodolu Spochatku vidbuvalosya chitannya urivkiv z Knigi Psalmiv ta Knig prorokiv Dali pidgotovka do vinesennya Tori Vona skladalasya z duzhe revnih molitov Sluhaj Izrayilyu Gospod Bog nash Gospod odin povtoryuvali voni z osoblivoyu urochististyu Cituvav Ebenezer Genderson karayimiv Todi vinosili Toru i klali na stil Karayimi proshtovhuvalisya shob pociluvati yiyi Potim troye hlopciv yiyi nesli do zhinok shob ti takozh ciluvali i pidnosili do ochej Zgodom levit chitav urivki z Tori potim ce robili viryani po cherzi Sluzhba zavershuvalasya vikonannyam dovgogo gimnu Vkinci kilka hvilin movchaznih molitov Pislya cogo karayimi vihodili z kenasi vzuvalisya i jshli Dlya kenasi rozroblyali specialnij plan iz vkazuvannyam miscya de hto maye stoyati Oleksandr Mardkovich vkazuye na dokument z takim planom 1766 roku Buv chas koli v babinci u dni svyata bulo povno i shumno yak u vuliku Tut karayimki sho prijshli z mista i soroka sil zbiralisya razom rozpovisti odna odnij novini tut pochinalisya superechki i zakinchuvalisya kolishni svarki Tut jshla vijna za misce komu de stoyati Titonka Ganna ne hotila stoyati bilya titonki Sioni yakoyi ne lyubila Druzhini bagatogo Mojsya ne podobalosya stoyati za bidnishimi vid neyi zhinkami Zi statti Oleksandra Mardkovicha Do pam yati babincya pereklad z karayimskoyi V Shabarovskogo Opis i arhitektura kenasiKenasa v rozrizi Vazhlivo sho arhitektura hramu praktichno ne zminyuvalasya vid chasu pershih opisiv do momentu znishennya Ce derev yana sporuda iz gontovim chotirishilim dahom zi zlamom Na zahidnomu i shidnomu fasadah znahodilosya po 3 vikna Spochatku voni pryamokutni a v ostanni desyatilittya isnuvannya kenasi z napivcirkulnim zavershennyam i kruglimi vikonnicyami Pribudovanij z pivnochi ganok ozdoblenij naskriznim rizblennyam na doshci Rozmir kenasi v plani bez ganku 11 3h7 25 metra visota do grebenya dahu 8 75 m Vnutrishnij prostir dilivsya na tri ob yemi Bilya vhodu vuzkij narteks zi shodami yaki veli naverh na hori Dali vglib hramu babinec yakij vidgorodzhenij vid molitovnogo zalu po bokah i po steli doshkami zavshirshki 20 sm Inshu chastinu budivli dvi tretini zajmav molitovnij zal z pidnyatoyu serednoyu chastinoyu steli Vona rozpisana malyunkami roslinnogo ornamentu i napisami V zali lavki renesansnij gehal iz suvoyami Tori kilimi dekorativni tkanini knigi na pergamenti Detalnishi opisi podali avtori yaki vidviduvali kenasu v HIH na pochatku HH stolitti Shotlandec Genderson u 1821 roci pisav sho kenasa vmishuye do 200 osib Vhid do hramu viv do galereyi dlya zhinok yaka viddilena vid osnovnogo molitovnogo zalu tonkoyu peregorodkoyu Ta peregorodka mala otvir shob zhinki mogli sposterigati za sluzhboyu Inter yer Naproti vhodu na zahidnij stini buv zafiksovanij Kovcheg Zapovitu z Toroyu Liceva storona bula zakrita zavisoyu zavdovzhki 2 4 metri i 0 75 metra zavshirshki Krim ciyeyi zavisi bulo dvi menshi po bokah yaki nakrivali molitovniki ta inshi knigi yaki vikoristovuvav Rabin Poruch iz Kovchegom bula malenka chitalna doshka yaka formoyu nagaduvala pidstavku dlya not za yakoyu levit dopomagav sluzhiti pevni chastini sluzhbi Poseredini hramu stoyav sinij kvadratnij stil nakritij dvoma skatertinami Odna sherstyana riznokolorova insha rozkishno vishita i ornamentovana Na kozhnij storoni stolu stoyav semisvichnik z voskovimi svichkami Po kenasi roztashovuvalisya chitalni doshki z komirkami dlya knizhok yaki vikoristovuvalisya pid chas sluzhbi Pisav Ebenezer Genderson pro vizit kenasi u 1821 roci Detalnij opis zrobiv etnograf Smolinskij u 1908 roci Zokrema vin veliku uvagu zvernuv na Aron Ga kodesh Za opisom Smolinskogo Aron Ga kodesh skladavsya iz troh chastin prikrashenij kolonami korinfskogo orderu ta rizblennyam Starovinni pergamentni suvoyi Tori v shovkovih chohlah zberigalisya v okremomu viddilenni Na rozkishno ozdoblenih dvercyatah slova z Bibliyi Suvoyi Tori prikrasheni sribnimi doshechkami XV XVIII stolit z tonkimi sribnimi ukazkami dlya chitannya Tori Zverhu na nih dvi koroni majsterno zrobleni zi sribla Na stinah arhitekturna mozayika V kenasi nad Aron ga kodeshem vislia memorialna doshka z gerbom Rosijskoyi imperiyi i napisom v yakomu gromada proslavlyala carya Mikolu I za zvilnennya vid vijskovoyi povinnosti karayimskih gazaniv Vseredini oblashtuvannya ciyeyi svyatini perenasichene prikrasami chisto shidnogo harakteru vvazhav Smolinskij GalereyaAron Ga kodesh u kenasi Kenasa nad richkoyu Stir kinec 1930 h rokiv Budinok na vulici Karayimskij v LuckuDiv takozhHrami Lucka Velika sinagoga Lucka Shtetli LuckaPrimitki Arhiv originalu za 4 bereznya 2014 Procitovano 28 lyutogo 2014 Jozef Smolinski Karaimi i boznica ich w Lucku Ziemia Tygodnik Krajoznawczy Ilustrowany 1912 Al Mar Sahyncyna babinecnin Karaj Awazy 1933 Mieczyslaw Orlowicz Ilustrowany przewodnik po Wolyniu Luck 1929 Hoffman J Przewodnik po Wolyniu Warszawa 1938 Seyfer Lutsk Memorial Book of Lutsk Editor N Sharon Published Tel Aviv 1961 Luck Arhitekturno istorichnij naris B Kolosok R Metelnickij Kiyiv 1990 s 114 115 Shabarovskij Volodimir Karayimi na Volini shtrihi do portreta zagadkovogo narodu V V Shabarovskij PVD Tverdinya 2013 s 94 108 Akty otnosyashiesya k Rossii sobrannye i izdannye Arheograficheskoyu komissieyu 1506 1544 T 2 Sankt Peterburg 1848 s 4 Gasiorowski S Karaimi w Koronie i na Litwe w XV XVIII w Krakow 2008 s 110 111 392 393 M T skij Najmensha menshist pro karayimiv Ukrayinska niva Luckyu 31 travnya 1931 r 18 290 A M Aleksander Mardkowicz Odbudowa kenesy w Lucku Zycie Wolynia nr 23 121 s 6 7 Anna Sulimowicz Kenesa Karaimska w Lucku w swietle dokumentow z archiwum gminy Vilniaus uneversiteto leidykla 2008 Arhiv originalu za 6 bereznya 2014 Procitovano 28 lyutogo 2014 Zycie karaimskie w Polsce Mysl Karaimska T 2 1929 s 41PosilannyaKaraj Awazy Golos karayima z Lucka 22 travnya 2021 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ