Вулиця Віктора Косенка вулиця у Корольовському районі міста Житомира Вулиця Віктора Косенка УкраїнаВулиця Косенка перед

Вулиця Віктора Косенка — вулиця у Корольовському районі міста Житомира.

Вулиця Віктора Косенка Україна
Вулиця Косенка перед перетином з Новим бульваром
Населений пункт	Житомир
Місцевість	Старе місто — Петровська Гора
Район	Корольовський
Історичні відомості
Назва на честь	Косенко Віктор Степанович
Колишні назви	Зелена вулиця, Старожандармська вулиця, Пушкінська вулиця
Загальні відомості
Протяжність	750 м
Поштові індекси	10014
Транспорт
Автобуси	58
Рух	односторонній (між вул. Професора Кравченка та Дмитра Донцова); двосторонній
Покриття	асфальт
Інфраструктура
Заклади культури	Житомирське музичне училище імені Віктора Косенка
Забудова	громадська, малоповерхова житлова, багатоповерхова житлова
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r16078054 ↑71245 ·R (Житомирська область)
Мапа

Вулиця Віктора Косенка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вулиця Косенка.

Розташування

Вулиця знаходиться в центральній частині міста, у Старому місті, в урочищі Петровська Гора. Бере початок від вулиці Професора Кравченка, завершується перехрестям зі Старим бульваром. Далі вулиця продовжується без зміни нумерації під назвою Університетська вулиця. Має перехрестя з вулицею Дмитра Донцова, , Студентським провулком.

Історія

Ділянка до нинішнього сформована станом на кінець XVIII ст. На мапі міста 1781 року зазначена як Зелена вулиця. Назва пояснювалася тим, що вулиця межувала з великим зеленим гаєм, що тягнувся від Петровської гори на південний схід суцільним масивом і виходив до берегів річки Тетерів. Знаходилася на тодішній околиці міста та вела від Петровської гори до садиби адвоката Словацького — дядька видатного польського і українського поета Юліуша Словацького (в районі нинішнього ). Станом на кінець XVIII століття Зелена вулиця перетиналася з вулицями Тісною (нині Миколи Лисенка) та Глиняною (нині Дмитра Донцова). На початку ХІХ ст. Зелена вулиця продовжилася до Великої Бердичівської вулиці. У другій половині ХІХ ст. ділянка вулиці, що прямувала до Великої Бердичівської вулиці ліквідована внаслідок перепланування кварталу.

У першій половині ХІХ століття забудова вулиці сформувалася переважно з північного боку та з південного на початку вулиці; на переважній більшості довжини з півдня прилягали вільні від забудови землеволодіння монастиря сестер милосердя (шаріток), відомі тоді за назвою Дівоче Поле.

Протягом другої половини ХІХ століття до 1899 року вулиця мала назву Старожандармська. Тоді ж сформувався кінець вулиці (між нинішніми бульварами і Старим), відповідно до генерального плану, затвердженого у 1859 році, яким передбачалася радіально-відцентрова система планування міста. Тоді ж сформувалося продовження вулиці на південний схід через колишнє Дівоче Поле, що отримало назву Новожандармська (нині Університетська).

У 1899 році вулиці Старожандармська та Новожандармська об'єднані під назвою Пушкінська, на честь 100-річчя від дня народження російського поета Пушкіна О. С.

Станом на 2007 рік Пушкінська вулиця була однією з трьох вулиць Житомира, що зберегла стару назвотворчу традицію у формі прикметника (тобто відповідає на питання «яка», а не «чия».

У 2023 році частина Пушкінської вулиці, що відповідає колишній Старожандармській вулиці перейменована на вулицю Віктора Косенка, на честь українського композитора, піаніста, педагога, який жив у Житомирі, де створив більшість музичних композицій та викладав у Житомирському музичному технікумі (нині Житомирський музичний фаховий коледж ім. В. С. Косенка, розташований по вулиці Віктора Косенка).

Забудова

Переважна більшість забудови представлена архітектурою другої половини ХІХ — початку ХХ століття. Декілька будинків 1970 — 1980-х років. Вулиця багата на пам'ятки архітектури.

Пам'ятки

Список пам'яток архітектури місцевого значення

№ 8 — житловий будинок (редакція газети «Сільське життя»). Збудований наприкінці ХІХ ст. як особняк фон Бель.
№ 20 — житловий будинок. Збудований у першій половині ХІХ століття.
№ 24 водонапірна вежа. Збудована у 1898 році в стилі еклектика. Є однією з архітектурних візиток Житомира. Пам'ятка промислової архітектури кінця 19 ст. У 1960-х роках в зв'язку з докорінною реконструкцією водопровідного господарства міста вежа втратила своє основне значення, але не була розібрана. З 1984 року після реконструкції в ній влаштовано ресторан.

№ 26 Житомирська обласна філармонія (стара будівля міського театру) збудована у 1855 році. У центральній частині міста, поруч з водонапірною баштою в 1855 році було збудовано міський театр за проектом архітектора І. В. Штрома. Театр збудований тільки завдяки зусиллям Волинського губернатора — Синельникова Н. П.З 1945 театр має назву Житомирський обласний український музично-драматичний театр. 1981 йому присвоєно ім'я I. A. Кочерги. В 1966 театр переїхав в нове, спеціально для нього збудоване приміщення на Соборній площі. З цього часу в будинку по вул. Косенка, 26 влаштувався міський Будинок культури, а з серпня 1982 в ньому працює Житомирська обласна філармонія.
№ 27 — будівля жіночого духовного училища. Збудована у 1860 році.

Будівлі-пам'ятки історії

№ 2 — житловий будинок, в якому жив В. К. Липинський — український історик і публіцист. Збудований наприкінці ХІХ ст. як прибутковий будинок Доманевського С. О.

Пам'ятки монументального мистецтва

Пам'ятник Віктору Косенку — українському композитору — поруч з будинком № 28. Встановлений в 1981 році при вході до Житомирського музичного фахового коледжу, що є наступником Житомирського музичного технікуму, в якому викладав Косенко В. С.

Примітки

Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 150. ISBN .
Про перейменування топонімічних об'єктів та об'єктів благоустрою м. Житомира. Рішення 31 сесії 8 скликання Житомирської міської ради (PDF).
У житомирському музколеджі пояснили, чому Віктор Косенко достойний, аби на його честь назвали вулицю в обласному центрі. www.zhitomir.info (укр.). Процитовано 17 липня 2023.
Перелік пам'яток культурної спадщини міста Житомира - Набори даних - Портал відкритих даних. data.gov.ua (укр.). Процитовано 3 лютого 2023.
инфо, Живой Журнал. Прогулка по Пушкинской улице. zhzh.info. Процитовано 17 липня 2023.
Мокрицький Г.П. (2007). Пам'ятки археології, історії та монументального мистецтва. (Енциклопедія Житомира. — Т. 2. Кн. 1.). Житомир: Волинь. с. 141—142. ISBN .
Мокрицький Г.П. (2007). Пам'ятки археології, історії та монументального мистецтва. (Енциклопедія Житомира. — Т. 2. Кн. 1.). Житомир: Волинь. с. 202. ISBN .

Джерела

Офіційний геопортал Житомирської міської ради з використанням шарів «Топографічний план 1:2000», «Історичні плани», «Адресний реєстр», інструменту «виміряти відстань». [ 23 Грудня 2021 у Wayback Machine.]
Костриця Микола Юхимович, Кондратюк Руслан Юрійович. Житомир: Підручна книга з краєзнавства. — Бібліогр.: с. 177—178, 426.— Житомир: Косенко, 2006. — 464 с., іл. — .
Мокрицький Георгій Павлович. Вулиці Житомира / Мокрицький Георгій Павлович ; [худож. В. Кондратюк та ін.]. — Житомир: Волинь, 2007. — 640 с. : ілюстр., фотогр., карти, табл., діагр. — (Енциклопедія Житомира. Т. 1). — Бібліогр.: с. 212—216. — ISBN 966-690-084-X.

[1] Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 150. ISBN .

[2] Про перейменування топонімічних об'єктів та об'єктів благоустрою м. Житомира. Рішення 31 сесії 8 скликання Житомирської міської ради (PDF).

[3] У житомирському музколеджі пояснили, чому Віктор Косенко достойний, аби на його честь назвали вулицю в обласному центрі. www.zhitomir.info (укр.). Процитовано 17 липня 2023.

[:02-4] Перелік пам'яток культурної спадщини міста Житомира - Набори даних - Портал відкритих даних. data.gov.ua (укр.). Процитовано 3 лютого 2023.

[:0-5] инфо, Живой Журнал. Прогулка по Пушкинской улице. zhzh.info. Процитовано 17 липня 2023.

[:1-6] Мокрицький Г.П. (2007). Пам'ятки археології, історії та монументального мистецтва. (Енциклопедія Житомира. — Т. 2. Кн. 1.). Житомир: Волинь. с. 141—142. ISBN .

[:5{{main|}}-7] Мокрицький Г.П. (2007). Пам'ятки археології, історії та монументального мистецтва. (Енциклопедія Житомира. — Т. 2. Кн. 1.). Житомир: Волинь. с. 202. ISBN .