Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ву́лиця Брюхо́вицька — вулиця у мікрорайоні Рясне та місцевості Кам'янка, що у Шевченківському районі Львова. Починається від вулиці Шевченка, 226, і закінчується при залізничному переїзді, що неподалік смт Брюховичі.
| Вулиця Брюховицька Львів | |
|---|---|
 Вулиця Брюховицька у місцевості Баторівка | |
| Місцевість | Рясне, Баторівка, Кам'янка |
| Район | Шевченківський |
| Назва на честь | смт Брюховичі |
| Колишні назви | |
| Леніна (Рясне) | |
| радянського періоду (українською) | Леніна (Рясне) |
| радянського періоду (російською) | Ленина (Рясне) |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 3 200 м |
| Координати початку | 49°51′36″ пн. ш. 23°58′13″ сх. д. / 49.860167° пн. ш. 23.970444° сх. д.Координати: 49°51′36″ пн. ш. 23°58′13″ сх. д. / 49.860167° пн. ш. 23.970444° сх. д. |
| Координати кінця | 49°52′56″ пн. ш. 23°56′53″ сх. д. / 49.882389° пн. ш. 23.948139° сх. д. |
| поштові індекси | 79039, 79069 |
| Транспорт | |
| Автобуси | № 144 (приміський) |
| Зупинки громадського транспорту | «Вулиця Брюховицька», «Фанерний завод», «Кам'янка», «Школа № 94», «Вулиця Малковицька», «вул. Смолича», «вул. Дубровицька» |
| Найближчі залізничні станції | Рясна |
| Рух | двосторонній |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 2—№ 262 |
| Пам'ятники | Борцям за волю України; польським воякам, що загинули у війнах 1914—1920 років; Блаженному Папі Івану Павлу II; 400 років Берестейській унії 1596—1996; скульптура Івана Хрестителя |
| Храми | Костел Божого Милосердя |
| Державні установи | приміщення колишньої сільради с. Рясне |
| Навчальні заклади | Ліцей № 94 Львівської міської ради |
| Поштові відділення | ВПЗ № 39 (вул. Шевченка, 92), ВПЗ № 69 (вул. Шевченка, 374) |
| Забудова | промислова, садибна малоповерхова |
| Підприємства | Львівський фанерний завод |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r7519305 |
| Мапа | |
 Вулиця Брюховицька у Вікісховищі | |
Прилучаються вулиці , , Біберовича, , , , Генерала Алмазова, , , , , , , , , , , , .
Історія та забудова
Шлях між Рясною Польською та Брюховичами існував ще до XIV столітті. У міжвоєнний період сучасна вулиця Брюховицька була центральною вулицею села Рясне Польське. Свою першу назву — вулиця Леніна, на честь радянського політичного та державного діяча, лідера більшовиків Володимира Леніна, отримала після першого приходу радянської влади у 1939—1940 роках, у складі села Рясне Польське. Нинішня назва — вул. Брюховицька, від 1958 року, походить від шляху, що прямує до сусіднього селища Брюховичі. Поруч із вулицею розташована залізнична станція Рясне.
На вулиці розташований Львівський фанерний завод (№ 35), є станція технічного обслуговування автомобілів, а також навчально-виховний комплекс — школа-садок № 94. Під № 119-А розташований римо-католицький костел Божого Милосердя, освячений 3 вересня 2005 року. Навпроти будинку № 131 зберігся пам'ятник Львівським орлятам — польським воякам, що загинули у війнах 1914—1920 років, встановлений у 1932 році (скульптор — Броніслав Солтис, архітектор — Вітольд Равський).
Львівський фанерний завод
Колишній завод «Oikos», а нині — Львівський фанерний завод котрий, колись був промисловою гордістю місцевості Баторівка, розташований на сучасній вул. Брюховицькій, 35.
Корпуси заводу «Oikos» були збудовані на Баторівці за проєктом та безпосереднім керівництвом відомого львівського архітектора українського походження Михайла Маковича. У 1917 році новий завод, який займав площу близько 3000 м², розпочав свою роботу. Він входив до складу АТ «Oikos» разом з такими підприємствами як тартак в Сільці Беньковому (колишній Кам'янко-Бузький ЛПК), фабрика форнірів та клеєних плит у Пйотркуві, парова столярна фабрика на вул. Замарстинівській у Львові (нині — цех № 1 ДП «Фабрика по виготовленню і ремонту м'яких меблів ВАТ „Карпати“»).
Товариство «Oikos» виробляло свою продукцію в основному для експорту до Бельгії, Швеції, Чехословаччини, Великої Британії, Голландії, Греції, Іспанії, Португалії, Італії і навіть до країн Малої Азії. Продукція підприємства постійно конкурувала з аналогічними виробами підприємств Швеції, Італії та Голландії. Товариство постійно скуповувало найближчі земельні ділянки, що прилягали до заводу і вже до 1929 року виробнича площа зросла втричі.
Від 1939 року завод спеціалізувався на виготовленні віконних рам, дверей, а також виробництві різних будівельних матеріалів для потреб Львівського акціонерного товариства пивоварів та Львівської залізниці.
Завод «Oikos» був обладнаний, як на той час, сучасним німецьким устаткуванням — двома лущильними верстатами «Raute», стрічковими сушарками «Schilde» та клеїльним гідравлічним пресом «Tofan» та спеціалізувався на виробництві клеєної фанери сухим гарячим способом. Продукція була якісною та екологічно чистою, оскільки для її виготовлення використовувалися казеїнові та альбумідні клеї.
У міжвоєнний період завод дав високооплачувану роботу багатьом мешканцям села, переважно полякам, які керували виробничим процесом, а українці виконували переважно чорну роботу.
Після подій «золотого вересня» 1939 року та приєднання західноукраїнських земель до складу радянської України завод «Oikos» був націоналізований та перейменований на фанерний.
Під час німецької окупації 1941—1944 років завод був частково зруйнований, а у вцілілих цехах, в умовах війни, налагодили виготовлення продукції військового призначення, а саме деталей до німецьких літаків.
У квітні 1942 року членами підпільної прорадянської організації «Народна гвардія ім. Івана Франка» було вчинено диверсію на фанерному заводі — підпал одного з цехів підприємства. Після підпалу завод частково припинив свою роботу і лише у серпні 1944 року завод запрацював на повну потужність. На той момент на підприємстві працювало лише 31 особа, з яких 13 осіб — адміністрація, 14 осіб — робочий персонал, 4 особи — обслуговчий персонал.
Станом на 1 січня 1945 року на чисельність працівників значно зросла і сягнула цифри — 123 особи, з яких 103 особи — робочий персонал. Виробнича потужність заводу сягнула 800 м² клеєної фанери на рік.
У 1947 році фанерний завод отримав нову назву — Львівський фанерно-меблевий комбінат, а від 1948 року. розпочалися роботи з реконструкції підприємства. За час реконструкції була побудована центральна котельня, трансформаторна підстанція, лісопильний та вжитковий цехи. І вже наступного року виробничі потужності підприємства значно зросли, а обсяги виготовленої продукції сягали 15000 м³ клеєної фанери та 5000 м² столярної плити на рік.
У 1951—1956 роках завод мав назву — Львівський фанерний завод Головфанерпрому СРСР. У цей час споруджено під'їзну колію до території комбінату.
У 1956—1963 роках завод мав назву — Львівський фанерний завод імені М. С. Хрущова.
Від липня 1957 року завод був підпорядкований Управлінню деревообробної та лісової промисловості Львівської ради народного господарства.
Постановою Львівської ради народного господарства № 301 від 7 серпня 1963 року Львівському фанерному заводу був переданий Брюховицький деревообробний комбінат імені С. О. Леваневського і таким чином завод отримав статус виробничого об'єднання. Основною продукцією заводу були фанерна та столярна плити, меблі, вироби широкого вжитку та сувеніри.
1 січня 1968 року підприємство переведене на нову систему господарювання, а наступного року цехи заводу переведені на господарський розрахунок.
У 1970-х роках збільшилася кількість цехів та дільниць комбінату, а також збільшився асортимент продукції, яка виготовлялася на підприємстві.
Початок 1990-х роках. позначений економічною кризою на фанерному заводі і виготовлялися лише посилкові та тарові ящики й шатківниці.
У 1995 році працівники створюють ТзОВ «Львівфанпромторг», а за три роки товариство розділилося на п'ять дочірніх підприємств та у 2000 році і ці підприємства були на межі банкрутства.
Новим періодом в історії підприємства можна вважати розпочатим 5 червня 2000 року, коли підприємство, за підтримки меценатів, відновило свій повний робочий цикл. У 2001 році підприємство працювало у три зміни при загальній чисельності робочого персоналу — понад 300 осіб.
Нині фанерний завод має сучасне обладнання фінської фірми «Raute» — лінію обрізки та шліфування фанери, але використовується й досі радянський лущильний верстат ЛУ-17/4.
Примітки
- Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 25 вересня 2021.
- Маршрути громадського транспорту м. Львова. eway.in.ua. EasyWay. оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 21 грудня 2020.
- Ліцей № 94 Львівської міської ради. sites.google.com. оригіналу за 25 вересня 2021. Процитовано 25 вересня 2021.
- Львів — Рясне: Костел Божого Милосердя. ecclesia.atf.li. оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 21 грудня 2020.
- Janusz Smaza Prace przy pomniku w Rzęsnej [ 26 червня 2020 у Wayback Machine.] // Kurier Galicyjski. — 18–27 listopada 2014. — nr. 21 (217). — S. 5.(пол.)
- . yellow.com.ua. Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 25 вересня 2021.
- Слово про Кам'янку (Баторівку), 2002.
- А. С. Коргушов. Лущильный станок ЛУ17-4. bse.sci-lib.com (рос.). БСЭ. оригіналу за 21 жовтня 2018. Процитовано 21 грудня 2020.
Джерела
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 460. — 1000 прим. — .
- Кушнірчук Н., Сіра Ю. Слово про Кам'янку (Баторівку). — Львів : , 2002. — 29 с.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 9, 82, 87,106. — 5000 прим. — .
- Мельник І. В. Рясне та Баторівка // Краківське передмістя та західні околиці Королівського столичного міста Львова. — Львів : Центр Європи, 2011. — С. 217—221. — .
Посилання
- На Брюховецький збудують 4-поверховий будинок на 20 квартир. varianty.lviv.ua. Варіанти. 26 березня 2021. оригіналу за 25 вересня 2021. Процитовано 25 вересня 2021.
- Львів'яни збирають підписи за асфальтування дороги, що сполучає вулиці Брюховицьку та Тунельну. forpost.lviv.ua. 20 травня 2021. оригіналу за 25 вересня 2021. Процитовано 25 вересня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vu licya Bryuho vicka vulicya u mikrorajoni Ryasne ta miscevosti Kam yanka sho u Shevchenkivskomu rajoni Lvova Pochinayetsya vid vulici Shevchenka 226 i zakinchuyetsya pri zaliznichnomu pereyizdi sho nepodalik smt Bryuhovichi Vulicya Bryuhovicka LvivVulicya Bryuhovicka u miscevosti BatorivkaVulicya Bryuhovicka u miscevosti BatorivkaMiscevistRyasne Batorivka Kam yankaRajonShevchenkivskijNazva na chestsmt BryuhovichiKolishni nazviLenina Ryasne radyanskogo periodu ukrayinskoyu Lenina Ryasne radyanskogo periodu rosijskoyu Lenina Ryasne Zagalni vidomostiProtyazhnist3 200 mKoordinati pochatku49 51 36 pn sh 23 58 13 sh d 49 860167 pn sh 23 970444 sh d 49 860167 23 970444 Koordinati 49 51 36 pn sh 23 58 13 sh d 49 860167 pn sh 23 970444 sh d 49 860167 23 970444Koordinati kincya49 52 56 pn sh 23 56 53 sh d 49 882389 pn sh 23 948139 sh d 49 882389 23 948139poshtovi indeksi79039 79069TransportAvtobusi 144 primiskij Zupinki gromadskogo transportu Vulicya Bryuhovicka Fanernij zavod Kam yanka Shkola 94 Vulicya Malkovicka vul Smolicha vul Dubrovicka Najblizhchi zaliznichni stanciyiRyasnaRuhdvostoronnijBudivli pam yatki infrastrukturaBudivli 2 262Pam yatnikiBorcyam za volyu Ukrayini polskim voyakam sho zaginuli u vijnah 1914 1920 rokiv Blazhennomu Papi Ivanu Pavlu II 400 rokiv Berestejskij uniyi 1596 1996 skulptura Ivana HrestitelyaHramiKostel Bozhogo MiloserdyaDerzhavni ustanoviprimishennya kolishnoyi silradi s RyasneNavchalni zakladiLicej 94 Lvivskoyi miskoyi radiPoshtovi viddilennyaVPZ 39 vul Shevchenka 92 VPZ 69 vul Shevchenka 374 Zabudovapromislova sadibna malopoverhovaPidpriyemstvaLvivskij fanernij zavodZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMapr7519305Mapa Vulicya Bryuhovicka u Vikishovishi Priluchayutsya vulici Biberovicha Generala Almazova Istoriya ta zabudovaKostel Bozhogo Miloserdya Shlyah mizh Ryasnoyu Polskoyu ta Bryuhovichami isnuvav she do XIV stolitti U mizhvoyennij period suchasna vulicya Bryuhovicka bula centralnoyu vuliceyu sela Ryasne Polske Svoyu pershu nazvu vulicya Lenina na chest radyanskogo politichnogo ta derzhavnogo diyacha lidera bilshovikiv Volodimira Lenina otrimala pislya pershogo prihodu radyanskoyi vladi u 1939 1940 rokah u skladi sela Ryasne Polske Ninishnya nazva vul Bryuhovicka vid 1958 roku pohodit vid shlyahu sho pryamuye do susidnogo selisha Bryuhovichi Poruch iz vuliceyu roztashovana zaliznichna stanciya Ryasne Na vulici roztashovanij Lvivskij fanernij zavod 35 ye stanciya tehnichnogo obslugovuvannya avtomobiliv a takozh navchalno vihovnij kompleks shkola sadok 94 Pid 119 A roztashovanij rimo katolickij kostel Bozhogo Miloserdya osvyachenij 3 veresnya 2005 roku Navproti budinku 131 zberigsya pam yatnik Lvivskim orlyatam polskim voyakam sho zaginuli u vijnah 1914 1920 rokiv vstanovlenij u 1932 roci skulptor Bronislav Soltis arhitektor Vitold Ravskij Lvivskij fanernij zavod Kolishnij zavod Oikos a nini Lvivskij fanernij zavod kotrij kolis buv promislovoyu gordistyu miscevosti Batorivka roztashovanij na suchasnij vul Bryuhovickij 35 Korpusi zavodu Oikos buli zbudovani na Batorivci za proyektom ta bezposerednim kerivnictvom vidomogo lvivskogo arhitektora ukrayinskogo pohodzhennya Mihajla Makovicha U 1917 roci novij zavod yakij zajmav ploshu blizko 3000 m rozpochav svoyu robotu Vin vhodiv do skladu AT Oikos razom z takimi pidpriyemstvami yak tartak v Silci Benkovomu kolishnij Kam yanko Buzkij LPK fabrika forniriv ta kleyenih plit u Pjotrkuvi parova stolyarna fabrika na vul Zamarstinivskij u Lvovi nini ceh 1 DP Fabrika po vigotovlennyu i remontu m yakih mebliv VAT Karpati Tovaristvo Oikos viroblyalo svoyu produkciyu v osnovnomu dlya eksportu do Belgiyi Shveciyi Chehoslovachchini Velikoyi Britaniyi Gollandiyi Greciyi Ispaniyi Portugaliyi Italiyi i navit do krayin Maloyi Aziyi Produkciya pidpriyemstva postijno konkuruvala z analogichnimi virobami pidpriyemstv Shveciyi Italiyi ta Gollandiyi Tovaristvo postijno skupovuvalo najblizhchi zemelni dilyanki sho prilyagali do zavodu i vzhe do 1929 roku virobnicha plosha zrosla vtrichi Vid 1939 roku zavod specializuvavsya na vigotovlenni vikonnih ram dverej a takozh virobnictvi riznih budivelnih materialiv dlya potreb Lvivskogo akcionernogo tovaristva pivovariv ta Lvivskoyi zaliznici Zavod Oikos buv obladnanij yak na toj chas suchasnim nimeckim ustatkuvannyam dvoma lushilnimi verstatami Raute strichkovimi susharkami Schilde ta kleyilnim gidravlichnim presom Tofan ta specializuvavsya na virobnictvi kleyenoyi faneri suhim garyachim sposobom Produkciya bula yakisnoyu ta ekologichno chistoyu oskilki dlya yiyi vigotovlennya vikoristovuvalisya kazeyinovi ta albumidni kleyi U mizhvoyennij period zavod dav visokooplachuvanu robotu bagatom meshkancyam sela perevazhno polyakam yaki keruvali virobnichim procesom a ukrayinci vikonuvali perevazhno chornu robotu Pislya podij zolotogo veresnya 1939 roku ta priyednannya zahidnoukrayinskih zemel do skladu radyanskoyi Ukrayini zavod Oikos buv nacionalizovanij ta perejmenovanij na fanernij Pid chas nimeckoyi okupaciyi 1941 1944 rokiv zavod buv chastkovo zrujnovanij a u vcililih cehah v umovah vijni nalagodili vigotovlennya produkciyi vijskovogo priznachennya a same detalej do nimeckih litakiv U kvitni 1942 roku chlenami pidpilnoyi proradyanskoyi organizaciyi Narodna gvardiya im Ivana Franka bulo vchineno diversiyu na fanernomu zavodi pidpal odnogo z cehiv pidpriyemstva Pislya pidpalu zavod chastkovo pripiniv svoyu robotu i lishe u serpni 1944 roku zavod zapracyuvav na povnu potuzhnist Na toj moment na pidpriyemstvi pracyuvalo lishe 31 osoba z yakih 13 osib administraciya 14 osib robochij personal 4 osobi obslugovchij personal Stanom na 1 sichnya 1945 roku na chiselnist pracivnikiv znachno zrosla i syagnula cifri 123 osobi z yakih 103 osobi robochij personal Virobnicha potuzhnist zavodu syagnula 800 m kleyenoyi faneri na rik U 1947 roci fanernij zavod otrimav novu nazvu Lvivskij fanerno meblevij kombinat a vid 1948 roku rozpochalisya roboti z rekonstrukciyi pidpriyemstva Za chas rekonstrukciyi bula pobudovana centralna kotelnya transformatorna pidstanciya lisopilnij ta vzhitkovij cehi I vzhe nastupnogo roku virobnichi potuzhnosti pidpriyemstva znachno zrosli a obsyagi vigotovlenoyi produkciyi syagali 15000 m kleyenoyi faneri ta 5000 m stolyarnoyi pliti na rik U 1951 1956 rokah zavod mav nazvu Lvivskij fanernij zavod Golovfanerpromu SRSR U cej chas sporudzheno pid yiznu koliyu do teritoriyi kombinatu U 1956 1963 rokah zavod mav nazvu Lvivskij fanernij zavod imeni M S Hrushova Vid lipnya 1957 roku zavod buv pidporyadkovanij Upravlinnyu derevoobrobnoyi ta lisovoyi promislovosti Lvivskoyi radi narodnogo gospodarstva Postanovoyu Lvivskoyi radi narodnogo gospodarstva 301 vid 7 serpnya 1963 roku Lvivskomu fanernomu zavodu buv peredanij Bryuhovickij derevoobrobnij kombinat imeni S O Levanevskogo i takim chinom zavod otrimav status virobnichogo ob yednannya Osnovnoyu produkciyeyu zavodu buli fanerna ta stolyarna pliti mebli virobi shirokogo vzhitku ta suveniri 1 sichnya 1968 roku pidpriyemstvo perevedene na novu sistemu gospodaryuvannya a nastupnogo roku cehi zavodu perevedeni na gospodarskij rozrahunok U 1970 h rokah zbilshilasya kilkist cehiv ta dilnic kombinatu a takozh zbilshivsya asortiment produkciyi yaka vigotovlyalasya na pidpriyemstvi Pochatok 1990 h rokah poznachenij ekonomichnoyu krizoyu na fanernomu zavodi i vigotovlyalisya lishe posilkovi ta tarovi yashiki j shatkivnici U 1995 roci pracivniki stvoryuyut TzOV Lvivfanpromtorg a za tri roki tovaristvo rozdililosya na p yat dochirnih pidpriyemstv ta u 2000 roci i ci pidpriyemstva buli na mezhi bankrutstva Novim periodom v istoriyi pidpriyemstva mozhna vvazhati rozpochatim 5 chervnya 2000 roku koli pidpriyemstvo za pidtrimki mecenativ vidnovilo svij povnij robochij cikl U 2001 roci pidpriyemstvo pracyuvalo u tri zmini pri zagalnij chiselnosti robochogo personalu ponad 300 osib Nini fanernij zavod maye suchasne obladnannya finskoyi firmi Raute liniyu obrizki ta shlifuvannya faneri ale vikoristovuyetsya j dosi radyanskij lushilnij verstat LU 17 4 PrimitkiZnajti poshtovij indeks ukrposhta ua Ukrposhta originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 25 veresnya 2021 Marshruti gromadskogo transportu m Lvova eway in ua EasyWay originalu za 27 bereznya 2019 Procitovano 21 grudnya 2020 Licej 94 Lvivskoyi miskoyi radi sites google com originalu za 25 veresnya 2021 Procitovano 25 veresnya 2021 Lviv Ryasne Kostel Bozhogo Miloserdya ecclesia atf li originalu za 2 grudnya 2020 Procitovano 21 grudnya 2020 Janusz Smaza Prace przy pomniku w Rzesnej 26 chervnya 2020 u Wayback Machine Kurier Galicyjski 18 27 listopada 2014 nr 21 217 S 5 pol yellow com ua Arhiv originalu za 14 lipnya 2018 Procitovano 25 veresnya 2021 Slovo pro Kam yanku Batorivku 2002 A S Korgushov Lushilnyj stanok LU17 4 bse sci lib com ros BSE originalu za 21 zhovtnya 2018 Procitovano 21 grudnya 2020 DzherelaVulicya Bryuhovicka u sestrinskih Vikiproyektah Portal Lviv Proyekt Lviv Vulicya Bryuhovicka u Vikishovishi Ilko Lemko Mihalik V Beglyarov G 1243 vulici Lvova 1939 2009 Lviv Apriori 2009 S 460 1000 prim ISBN 978 966 2154 24 5 Kushnirchuk N Sira Yu Slovo pro Kam yanku Batorivku Lviv 2002 29 s Melnik B V Pokazhchik suchasnih nazv vulic i plosh Lvova Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova XIII XX stolittya Lviv Svit 2001 S 9 82 87 106 5000 prim ISBN 966 603 115 9 Melnik I V Ryasne ta Batorivka Krakivske peredmistya ta zahidni okolici Korolivskogo stolichnogo mista Lvova Lviv Centr Yevropi 2011 S 217 221 ISBN 978 966 7022 93 8 PosilannyaNa Bryuhoveckij zbuduyut 4 poverhovij budinok na 20 kvartir varianty lviv ua Varianti 26 bereznya 2021 originalu za 25 veresnya 2021 Procitovano 25 veresnya 2021 Lviv yani zbirayut pidpisi za asfaltuvannya dorogi sho spoluchaye vulici Bryuhovicku ta Tunelnu forpost lviv ua 20 travnya 2021 originalu za 25 veresnya 2021 Procitovano 25 veresnya 2021