Фауст Вранчич (1 січня 1551, Шибеник — 27 січня 1617, Венеція)) (хорв. Faust Vrančić, італ. Fausto Veranzio) — універсальний хорватський науковець епохи пізнього ренесансу, перша людина, яка успішно випробувала парашут.
Фауст Вранчич | |
---|---|
Народився | 1 січня 1551[1][2][…] Шибеник, Хорватія[4] |
Помер | 27 січня 1617[1][5][4] (66 років) Венеція, Венеційська республіка[1][4][6] |
Поховання | Првич-Лука[4] |
Країна | Венеційська республіка[4] |
Діяльність | лексикограф, мовознавець, дипломат, інженер, архітектор, гуманіст епохи Відродження, винахідник, філолог, науковець, католицький єпископ |
Alma mater | Падуанський університет[4] |
Галузь | універсальна людина, філологія[7] і дослідження[7] |
Посада | d |
Батько | d[8] |
Фауст Вранчич у Вікісховищі |
Наукові винаходи
Фауст Вранчич створив перший словник п'яти мов (Dictionarium quinque nobilissimarum Europeae linguarum; Latinae, Italicae, Germanicae, Dalmaticae et Hungaricae), виданий в Венеції в 1595.
Ф. Вранчич не є винахідником ідеї парашута, чиї корені йдуть в східну традицію. Перший європейський ескіз парашута зберігається в Британському Музеї, і датується другою половиною XV століття. Один з найвідоміших начерків парашута належить Леонардо да Вінчі, з ескізів якого Вранчич і зібрав свою модель парашута. Існує легенда що Вранчич успішно випробував модель парашуту в 1617. Згідно з легендою, він стрибнув із дзвіниці в Братиславі висотою 86 м, використовуючи натягнуту на дерев'яну раму тканину розмірами 6x6 метрів. Пізніше він повторював свої стрибки, насамперед у Венеції, проте жодних доказів на підтвердження цієї легенди не існує.
Крім цього, Ф. Вранчич вперше розробив плани залізного підвісного моста. Побудовано такі мости були, однак, лише в XVIII столітті.
Родина
Дядьком Ф.Вранчича був відомий релігійний діяч, єпископ Антун Вранчич.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119498332 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Swartz A. Open Library — 2007.
- Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
- Ivetic E. VERANZIO, Fausto — 2021. — Vol. 98.
- Hrvatski biografski leksikon — 1983.
- Czech National Authority Database
- Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
Джерела
- «Bridges and men», Joseph Gies, Doubleday, University of Michigan, 2009
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Faust Vranchich 1 sichnya 1551 Shibenik 27 sichnya 1617 1617 01 27 Veneciya horv Faust Vrancic ital Fausto Veranzio universalnij horvatskij naukovec epohi piznogo renesansu persha lyudina yaka uspishno viprobuvala parashut Faust VranchichNarodivsya1 sichnya 1551 1 2 Shibenik Horvatiya 4 Pomer27 sichnya 1617 1617 01 27 1 5 4 66 rokiv Veneciya Venecijska respublika 1 4 6 PohovannyaPrvich Luka 4 Krayina Venecijska respublika 4 Diyalnistleksikograf movoznavec diplomat inzhener arhitektor gumanist epohi Vidrodzhennya vinahidnik filolog naukovec katolickij yepiskopAlma materPaduanskij universitet 4 Galuzuniversalna lyudina filologiya 7 i doslidzhennya 7 PosadadBatkod 8 Faust Vranchich u Vikishovishi Eksponat v muzeyi Vranchicha v Shibeniku Eksponat v Zagrebskomu tehnichnomu muzeyi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vranchich Naukovi vinahodiFaust Vranchich stvoriv pershij slovnik p yati mov Dictionarium quinque nobilissimarum Europeae linguarum Latinae Italicae Germanicae Dalmaticae et Hungaricae vidanij v Veneciyi v 1595 F Vranchich ne ye vinahidnikom ideyi parashuta chiyi koreni jdut v shidnu tradiciyu Pershij yevropejskij eskiz parashuta zberigayetsya v Britanskomu Muzeyi i datuyetsya drugoyu polovinoyu XV stolittya Odin z najvidomishih nacherkiv parashuta nalezhit Leonardo da Vinchi z eskiziv yakogo Vranchich i zibrav svoyu model parashuta Isnuye legenda sho Vranchich uspishno viprobuvav model parashutu v 1617 Zgidno z legendoyu vin stribnuv iz dzvinici v Bratislavi visotoyu 86 m vikoristovuyuchi natyagnutu na derev yanu ramu tkaninu rozmirami 6x6 metriv Piznishe vin povtoryuvav svoyi stribki nasampered u Veneciyi prote zhodnih dokaziv na pidtverdzhennya ciyeyi legendi ne isnuye Krim cogo F Vranchich vpershe rozrobiv plani zaliznogo pidvisnogo mosta Pobudovano taki mosti buli odnak lishe v XVIII stolitti RodinaDyadkom F Vranchicha buv vidomij religijnij diyach yepiskop Antun Vranchich PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119498332 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Swartz A Open Library 2007 d Track Q461d Track Q1201876d Track Q302817 Brozovic D Ladan T Hrvatska enciklopedija LZMK 1999 9272 s d Track Q1264934d Track Q429032d Track Q18446d Track Q1789619 Ivetic E VERANZIO Fausto 2021 Vol 98 d Track Q1128537 Hrvatski biografski leksikon 1983 d Track Q1563573 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Brozovic D Ladan T Hrvatska enciklopedija LZMK 1999 9272 s d Track Q1264934d Track Q429032d Track Q18446d Track Q1789619Dzherela Bridges and men Joseph Gies Doubleday University of Michigan 2009