Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Джарджава, Джер-Джава (крим. Cer Cava — «земля», також Восход) — місцевість на західній околиці території Керченської міськради, офіційно вважається частиною міста Керч. Фактично — невелике село з двох вулиць, відділене від основної частини міста незабудованою територією і невеликою промзоною.
| Джер-Джава (Восход) Керч | ||||
 Мікрорайон Джарджава, Керч, колишнє село, 2013 рік | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 45°20′24″ пн. ш. 36°24′50″ сх. д. / 45.3401° пн. ш. 36.4138° сх. д. | ||||
| Країна |  Україна | |||
| Район | Керченський район | |||
| Адмінодиниця | Автономна Республіка Крим | |||
| Карта | ||||
  Джер-Джава (Восход) Джер-Джава (Восход) (Керч) | ||||
Історія
Вперше, як село Чержау, з 12 дворами і 4 криницями, у доступних джерелах, село зустрічається у «Топографічному описі земель, які дісталися по мирному трактату від Оттоманської Порти у володіння Російської Імперії», 1774 року, відтоді — на воєнно—топографічній карті 1842 року, на котрій хутір Жержава позначений умовною позначкою «хутір», тобто, менше 5 дворів. Вперше позначено на генеральній карті Криму, складеною Федором Чорним, 1790 року, як село Сержау.
У 1860-х роках, після Земської реформи Олександра II, село віднесли до складу Керч-Єнікальського градоначальництва. Згідно «Списку населених місць Таврійської губернії за даними 1864 року», складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, Джерджава (Жаржана) — слобідка міського відомства Керч-Єнікальського градоначальництва, з 28 дворами і 153 жителями біля безіменної балки. На трьохверстовій карті 1865—1876 років на хуторі Жержава позначено вже 20 дворів. У «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889 року» за результатами Х ревізії 1889 року записана Джарджава з 42 дворами і 253 жителями. Надалі у доступних джерелах другої половини XIX — початку XX століття село вже не зустрічається. Джарджава лише згадується у «Пам'ятній книжці Керч-Єнікальського градоначальництва за 1913 рік».
Після окупації Криму Радянською владою, згідно постанові Кримревкома, 25 грудня 1920 року з Феодосійського повіту був виділений Керченський (степовий) повіт, а постановою ревкома № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» від 8 січня 1921 року була скасована волосна система, і у складі Керченського повіту був створений Керченський район, у котрий увійшло село (у 1922 році повіти отримали назву округів). 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, до адміністративного поділу Кримської АРСР були внесені зміни, унаслідок чого округи були скасовані і основною адміністративною одиницею став Керченський район до котрого й увійшло село. Згідно зі Списком населених пунктів Кримської АССР за Всесоюзним переписом 17 грудня 1926 року, у селі Джарджава Старо-Карантинної сільради Керченського району налічувалося 88 дворів, з них 86 селянських, населення становило 427 людей, з них 405 українців, 16 росіян, 1 татарин, 1 єврей, 4 записані у графі «інші», діяла російська школа I ступеня (п'ятирічка). Постановою ВЦВК «Про реорганізацію мережі районів Кримської АРСР» від 30 жовтня 1930 року Керченський район скасували і село включили у склад Ленінського, а, з утворенням у 1935 році Маяк-Салинського району (перейменованого 14 грудня 1944 року у Приморський) — у склад нового району. Імовірно, у ході тієї ж реорганізації, була утворена Джарджавська сільрада, оскільки на 1940 рік вона вже існувала. На докладній мапі «РСЧА» Керченського півострова 1941 року у селі позначено 73 двора.
Указом президії Верховної Ради РРФСР від 21 серпня 1945 року Джарджаву було переименовано у Восход і Джарджавську сільраду — у Восходську. З 25 червня 1946 року село у складі Кримської області РРФСР, а 26 квітня 1954 року Кримська область була передана зі складу РРФСР у склад УРСР. Дату включення у Багеровську сільраду поки не установлено: на 15 червня 1960 року село уже числилось у його складі. У період між 1 січня і 1 червня 1977 року була відновлена Октябрська сільрада, до котрої включили Восход. За даними перепису 1989 року у селі проживало 52 людини. 31 серпня того ж року включене у склад Керчі.
Динаміка кількості населення
| Роки | 1864 | 1887 | 1926 | 1989 |
|---|---|---|---|---|
| Населення | 153 | ▲253 | ▲427 | ▼52 |
Примітки
- Сб. статей памяти И. Л. Белянского. — Симферополь: Универсум, 2010. — 376 с.
- Топографическое описание доставшимся по мирному трактату от Оттоманской Порты во владение Российской Империи землям, 1774 года. [Архівовано 3 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Записки Одесского Общества Истории и Древностей: Альманах. — Одесса: Типография Алексомати, 1868. — Т. 7. — С. 193.
- Карта Бетева и Оберга. Военно-топографическое депо, 1842 г. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Археологічна карта Криму.
- Генеральная карта Крыма, сочиненная Федором Черным. // Etomesto.ru (1790).
- Таврическая губерния. Список населённых мест по сведениям 1864 г. [Архівовано 3 червня 2020 у Wayback Machine.] // М. Раевский. — Центральный статистический комитет Министерства внутренних дел. — СПб: Типография Карла Вульфа, 1865. — С. 92. — 137 с. — (Списки населенных мест Российской империи).
- Трехверстовая карта Крыма ВТД 1865—1876. Лист XXXIII-15-b. [Архівовано 25 листопада 2015 у Wayback Machine.] // Археологічна карта Криму.
- Сборник статистических сведений по Таврической губернии [Архівовано 14 липня 2019 у Wayback Machine.] // Вернер К. А. Алфавитный список селений. — Симферополь: Типография газеты Крым, 1889. — Т. 9. — 698 с.
- Памятная книжка Керчь-Еникальского градоначальства на 1913 год. [Архівовано 22 лютого 2017 у Wayback Machine.] // — Керчь: Типография Х. Н. Лаго, 1913. — P. 54. — 350 p.
- История городов и сел Украинской ССР. / П. Т. Тронько. — 1974. — Т. 12. — С. 521. — 15 000 экз.
- А. В. Бельский. Культура народов Причерноморья. [Архівовано 16 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // — 2011. — Т. 207. — С. 48—52.
- И. М. Саркизов-Серазини. Население и промышленность. [Архівовано 2019-04-26 у Wayback Machine.] // — Москва-Ленинград: Земля и фабрика, 1925. — С. 55—88. — 416 с.
- Список населенных пунктов Крымской АССР по всесоюзной переписи 17 декабря 1926 года. [Архівовано 31 серпня 2021 у Wayback Machine.] // — Симферополь: Крымское центральное статистическое управление., 1927. — С. 94, 95. — 219 с.
- Постановление ВЦИК РСФСР от 30.10.1930 о реорганизации сети районов Крымской АССР.
- Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 14 декабря 1944 года № 621/6 «О переименовании районов и районных центров Крымской АССР»
- Административно-территориальное деление РСФСР на 1 января 1940 года [Архівовано 16 жовтня 2011 у Wayback Machine.] // под. ред. Е. Г. Корнеева. — Москва : 5-я Типография Трансжелдориздата, 1940. — С. 389. — 494 с. — 15 000 экз.
- Подробная карта РККА Керченского полуострова.
- Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 21 августа 1945 года № 619/3 «О переименовании сельских Советов и населенных пунктов Крымской области». Архів оригіналу за 29 квітня 2019. Процитовано 10 травня 2020.
- Закон РСФСР от 25.06.1946 Об упразднении Чечено-Ингушской АССР и о преобразовании Крымской АССР в Крымскую область. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 10 травня 2020.
- Закон СССР от 26.04.1954 О передаче Крымской области из состава РСФСР в состав Украинской ССР
- Справочник административно-территориального деления Крымской области на 15 июня 1960 года / П. Синельников. — Исполком Крымского областного совета депутатов трудящихся. — Симферополь: Крымиздат, 1960. — С. 39. — 5000 экз.
- Крымская область. Административно-территориальное деление на 1 января 1977 г. [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] // сост. М. М. Панасенко. — Симферополь: Исполком Крымского областного совета депутатов трудящихся, Таврия, 1977. — С. 112.
- Музафаров Р. И. Крымскотатарская энциклопедия. — Симферополь: Ватан, 1993. — Т. 1 /А — К/. — 424 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
- Картка постанови. Ліквідація АТО (зняття з обліку, об'єднання) (укр.). Верховна Рада України. Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 2018-1-2..
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhardzhava Dzher Dzhava krim Cer Cava zemlya 1 takozh Voshod miscevist na zahidnij okolici teritoriyi Kerchenskoyi miskradi oficijno vvazhayetsya chastinoyu mista Kerch Faktichno nevelike selo z dvoh vulic viddilene vid osnovnoyi chastini mista nezabudovanoyu teritoriyeyu i nevelikoyu promzonoyu Dzher Dzhava Voshod KerchDzher Dzhava Voshod Mikrorajon Dzhardzhava Kerch kolishnye selo 2013 rik Zagalna informaciya 45 20 24 pn sh 36 24 50 sh d 45 3401 pn sh 36 4138 sh d 45 3401 36 4138Krayina UkrayinaRajon Kerchenskij rajonAdminodinicya Avtonomna Respublika Krim Karta Dzher Dzhava Voshod Dzher Dzhava Voshod Kerch U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Dzhardzhava richka Istoriyared Vpershe yak selo Cherzhau z 12 dvorami i 4 krinicyami u dostupnih dzherelah selo zustrichayetsya u Topografichnomu opisi zemel yaki distalisya po mirnomu traktatu vid Ottomanskoyi Porti u volodinnya Rosijskoyi Imperiyi 1774 roku 2 vidtodi na voyenno topografichnij karti 1842 roku na kotrij hutir Zherzhava poznachenij umovnoyu poznachkoyu hutir tobto menshe 5 dvoriv 3 Vpershe poznacheno na generalnij karti Krimu skladenoyu Fedorom Chornim 1790 roku yak selo Serzhau 4 U 1860 h rokah pislya Zemskoyi reformi Oleksandra II selo vidnesli do skladu Kerch Yenikalskogo gradonachalnictva Zgidno Spisku naselenih misc Tavrijskoyi guberniyi za danimi 1864 roku skladenomu za rezultatami VIII reviziyi 1864 roku Dzherdzhava Zharzhana slobidka miskogo vidomstva Kerch Yenikalskogo gradonachalnictva z 28 dvorami i 153 zhitelyami bilya bezimennoyi balki 5 Na trohverstovij karti 1865 1876 rokiv na hutori Zherzhava poznacheno vzhe 20 dvoriv 6 U Pam yatnij knizi Tavrijskoyi guberniyi 1889 roku za rezultatami H reviziyi 1889 roku zapisana Dzhardzhava z 42 dvorami i 253 zhitelyami 7 Nadali u dostupnih dzherelah drugoyi polovini XIX pochatku XX stolittya selo vzhe ne zustrichayetsya Dzhardzhava lishe zgaduyetsya u Pam yatnij knizhci Kerch Yenikalskogo gradonachalnictva za 1913 rik 8 Pislya okupaciyi Krimu Radyanskoyu vladoyu zgidno postanovi Krimrevkoma 25 grudnya 1920 roku z Feodosijskogo povitu buv vidilenij Kerchenskij stepovij povit a postanovoyu revkoma 206 Pro zminu administrativnih kordoniv vid 8 sichnya 1921 roku 9 bula skasovana volosna sistema i u skladi Kerchenskogo povitu buv stvorenij Kerchenskij rajon 10 u kotrij uvijshlo selo u 1922 roci poviti otrimali nazvu okrugiv 11 11 zhovtnya 1923 roku zgidno z postanovoyu VCVK do administrativnogo podilu Krimskoyi ARSR buli vneseni zmini unaslidok chogo okrugi buli skasovani i osnovnoyu administrativnoyu odiniceyu stav Kerchenskij rajon do kotrogo j uvijshlo selo Zgidno zi Spiskom naselenih punktiv Krimskoyi ASSR za Vsesoyuznim perepisom 17 grudnya 1926 roku u seli Dzhardzhava Staro Karantinnoyi silradi Kerchenskogo rajonu nalichuvalosya 88 dvoriv z nih 86 selyanskih naselennya stanovilo 427 lyudej z nih 405 ukrayinciv 16 rosiyan 1 tatarin 1 yevrej 4 zapisani u grafi inshi diyala rosijska shkola I stupenya p yatirichka 12 Postanovoyu VCVK Pro reorganizaciyu merezhi rajoniv Krimskoyi ARSR 13 vid 30 zhovtnya 1930 roku Kerchenskij rajon skasuvali i selo vklyuchili u sklad Leninskogo a z utvorennyam u 1935 roci Mayak Salinskogo rajonu perejmenovanogo 14 grudnya 1944 roku u Primorskij 14 u sklad novogo rajonu Imovirno u hodi tiyeyi zh reorganizaciyi bula utvorena Dzhardzhavska silrada oskilki na 1940 rik vona vzhe isnuvala 15 Na dokladnij mapi RSChA Kerchenskogo pivostrova 1941 roku u seli poznacheno 73 dvora 16 Ukazom prezidiyi Verhovnoyi Radi RRFSR vid 21 serpnya 1945 roku Dzhardzhavu bulo pereimenovano u Voshod i Dzhardzhavsku silradu u Voshodsku 17 Z 25 chervnya 1946 roku selo u skladi Krimskoyi oblasti RRFSR 18 a 26 kvitnya 1954 roku Krimska oblast bula peredana zi skladu RRFSR u sklad URSR 19 Datu vklyuchennya u Bagerovsku silradu poki ne ustanovleno na 15 chervnya 1960 roku selo uzhe chislilos u jogo skladi 20 U period mizh 1 sichnya i 1 chervnya 1977 roku bula vidnovlena Oktyabrska silrada 21 do kotroyi vklyuchili Voshod Za danimi perepisu 1989 roku u seli prozhivalo 52 lyudini 22 31 serpnya togo zh roku vklyuchene u sklad Kerchi 23 Dinamika kilkosti naselennyared Zmina chiselnosti naselennya Roki 1864 1887 1926 1989 Naselennya 153 253 427 52Primitkired Sb statej pamyati I L Belyanskogo Simferopol Universum 2010 376 s Topograficheskoe opisanie dostavshimsya po mirnomu traktatu ot Ottomanskoj Porty vo vladenie Rossijskoj Imperii zemlyam 1774 goda Arhivovano 3 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Zapiski Odesskogo Obshestva Istorii i Drevnostej Almanah Odessa Tipografiya Aleksomati 1868 T 7 S 193 Karta Beteva i Oberga Voenno topograficheskoe depo 1842 g Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Arheologichna karta Krimu Generalnaya karta Kryma sochinennaya Fedorom Chernym Etomesto ru 1790 Tavricheskaya guberniya Spisok naselyonnyh mest po svedeniyam 1864 g Arhivovano 3 chervnya 2020 u Wayback Machine M Raevskij Centralnyj statisticheskij komitet Ministerstva vnutrennih del SPb Tipografiya Karla Vulfa 1865 S 92 137 s Spiski naselennyh mest Rossijskoj imperii Trehverstovaya karta Kryma VTD 1865 1876 List XXXIII 15 b Arhivovano 25 listopada 2015 u Wayback Machine Arheologichna karta Krimu Sbornik statisticheskih svedenij po Tavricheskoj gubernii Arhivovano 14 lipnya 2019 u Wayback Machine Verner K A Alfavitnyj spisok selenij Simferopol Tipografiya gazety Krym 1889 T 9 698 s Pamyatnaya knizhka Kerch Enikalskogo gradonachalstva na 1913 god Arhivovano 22 lyutogo 2017 u Wayback Machine Kerch Tipografiya H N Lago 1913 P 54 350 p Istoriya gorodov i sel Ukrainskoj SSR P T Tronko 1974 T 12 S 521 15 000 ekz A V Belskij Kultura narodov Prichernomorya Arhivovano 16 zhovtnya 2020 u Wayback Machine 2011 T 207 S 48 52 I M Sarkizov Serazini Naselenie i promyshlennost Arhivovano 2019 04 26 u Wayback Machine Moskva Leningrad Zemlya i fabrika 1925 S 55 88 416 s Spisok naselennyh punktov Krymskoj ASSR po vsesoyuznoj perepisi 17 dekabrya 1926 goda Arhivovano 31 serpnya 2021 u Wayback Machine Simferopol Krymskoe centralnoe statisticheskoe upravlenie 1927 S 94 95 219 s Postanovlenie VCIK RSFSR ot 30 10 1930 o reorganizacii seti rajonov Krymskoj ASSR Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta RSFSR ot 14 dekabrya 1944 goda 621 6 O pereimenovanii rajonov i rajonnyh centrov Krymskoj ASSR Administrativno territorialnoe delenie RSFSR na 1 yanvarya 1940 goda Arhivovano 16 zhovtnya 2011 u Wayback Machine pod red E G Korneeva Moskva 5 ya Tipografiya Transzheldorizdata 1940 S 389 494 s 15 000 ekz Podrobnaya karta RKKA Kerchenskogo poluostrova Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta RSFSR ot 21 avgusta 1945 goda 619 3 O pereimenovanii selskih Sovetov i naselennyh punktov Krymskoj oblasti Arhiv originalu za 29 kvitnya 2019 Procitovano 10 travnya 2020 Zakon RSFSR ot 25 06 1946 Ob uprazdnenii Checheno Ingushskoj ASSR i o preobrazovanii Krymskoj ASSR v Krymskuyu oblast Arhiv originalu za 10 serpnya 2020 Procitovano 10 travnya 2020 Zakon SSSR ot 26 04 1954 O peredache Krymskoj oblasti iz sostava RSFSR v sostav Ukrainskoj SSR Spravochnik administrativno territorialnogo deleniya Krymskoj oblasti na 15 iyunya 1960 goda P Sinelnikov Ispolkom Krymskogo oblastnogo soveta deputatov trudyashihsya Simferopol Krymizdat 1960 S 39 5000 ekz Krymskaya oblast Administrativno territorialnoe delenie na 1 yanvarya 1977 g Arhivovano 24 veresnya 2015 u Wayback Machine sost M M Panasenko Simferopol Ispolkom Krymskogo oblastnogo soveta deputatov trudyashihsya Tavriya 1977 S 112 Muzafarov R I Krymskotatarskaya enciklopediya Simferopol Vatan 1993 T 1 A K 424 s 100 000 ekz ISBN ots Reg v RKP 87 95382 Kartka postanovi Likvidaciya ATO znyattya z obliku ob yednannya ukr Verhovna Rada Ukrayini Arhiv originalu za 3 sichnya 2018 Procitovano 2018 1 2 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dzhardzhava amp oldid 43112927