Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мико́ла Кіндра́тович Ворони́й (24 листопада (6 грудня) 1871, Катеринославщина — 7 червня 1938, Одеса, Українська РСР) — український письменник, перекладач, театральний режисер, актор, громадсько-політичний діяч, театрознавець. Псевдоніми й криптоніми: Арлекін, Віщий Олег, Homo, Кіндратович, Микольчик, М. В., К-ич М, М-У-ко та інші.
| Микола Кіндратович Вороний | ||||
|---|---|---|---|---|
 Микола Вороний | ||||
| Псевдонім | Арлекін, Віщий Олег, Homo, Кіндратович, Микольчик, М.В., К-ич М, М-У-ко та інші. | |||
| Народився | 24 листопада (6 грудня) 1871 Катеринославська губернія, Російська імперія | |||
| Помер | 7 червня 1938 (66 років) Одеса, УРСР | |||
| Країна |  УНР —  СРСР  Російська імперія | |||
| Діяльність | письменництво, театр | |||
| Заклад | Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського | |||
| Мова творів | українська | |||
| Роки активності | 1893—1926 | |||
| Напрямок | модернізм | |||
| Жанр | поема, вірш | |||
| Magnum opus | «Євшан зілля» | |||
| Партія | Революційна українська партія | |||
| Діти | Вороний Марко Миколайович | |||
| Автограф |  | |||
| | ||||
 Вороний Микола Кіндратович у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Один із засновників Української Центральної Ради. Один із засновників і режисерів Національного театру.
Був одружений з донькою Миколи Вербицького Вірою. Батько поета Марка Вороного.
Життєпис
Народився в родині ремісника. Навчався в Харківському, пізніше в Ростовському реальному училищі; звідти його виключено за зв'язки з народниками: читав та поширював заборонену літературу. Три роки перебував під наглядом поліції із забороною вступати до вищих навчальних закладів Російської імперії. Продовжив навчання у Віденському і Львівському університетах (філософський факультет).
У Львові познайомився з Іваном Франком. Працював бібліотекарем і коректором Наукового товариства ім. Шевченка, режисером театру «Руська бесіда», в редакції журналу «Життє і слово», де вів рубрику «Вісті з Росії». Допомагав Івану Франкові у виданні газети «Громадський голос» і «Радикал», деякий час був неофіційним редактором журналу «Зоря».
З 1897 — актор трупи М. Кропивницького, П. Саксаганського та інших.
Член РУП.
1901 року покинув сцену і служив в установах Катеринодара, Харкова, Одеси, Чернігова.
1910 року оселився в Києві, працював у театрі М. Садовського, викладав у театральній школі.
1917 — один із засновників Української Центральної ради та Українського національного театру, який відкрив свій сезон постановкою «Пригвождених» Володимира Винниченка.
1920 року емігрував за кордон. Жив у Варшаві, де 1921-го року вийшла друком збірка його поезій «За Україну». Тут познайомився з польськими письменниками Ю. Тувімом і Л. Стаффом, невдовзі переїхав до Львова. Викладав в українській драматичній школі при Музичному інституті імені М. Лисенка, деякий час був директором цієї школи.
Після повернення до УРСР (1926) вів педагогічну і театрознавчу діяльність. Викладав у Харківському музично-драматичному інституті, згодом працював у Києві у Всеукраїнському фотокіноуправлінні тощо.
1934 року Миколу Вороного заарештовано як польського шпигуна. Деякий час перебував у Воронежі, потім його вислали на Одещину.
7 червня 1938 року розстріляний з групою селян за вироком особливої трійки УНКВС Одеської області.
10 листопада 1957 року ухвалою президії Кіровоградського обласного суду Миколу Вороного реабілітовано.
Архів Вороного зберігається в Інституті літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України.
Літературна творчість
Перші поетичні твори написав ще навчаючись у Харківському реальному училищі. Друкуватися Вороний почав 1893-го (вірш «Не журись, дівчино»). Публікувався у періодичних виданнях «Зоря», «Літературно-науковий вісник», «Засів», «Дзвін», «Сяйво», «Рада», в антологіях, збірниках, декламаторах початку ХХ століття: «Акорди», «Українська муза», в альманахах «Складка», «За красою», «Дубове листя», «На вічну пам'ять Котляревському», «Багаття» та інших. 1899 року поет написав свій найвідоміший твір — поему «Євшан-зілля» про необхідність повернення людині історичної пам'яті, усвідомлення своєї національної приналежності. У 1901 р. в «Літературно-науковому вістнику» опублікував відкритий лист програмного характеру, де закликав письменників до участі в альманасі, «який змістом і формою міг би хоч трохи наблизитись до нових течій і напрямів сучасних літератур».
У виданому ним альманасі «З-над хмар і долин» [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.] (Одеса, 1903) поряд з модерними поезіями були представлені твори поетів, що гостро виступали проти декадансу, «чистого мистецтва» та інших течій у літературі і мистецтві, — І. Франка, П. Грабовського, Лесі Українки, М. Старицького, В. Самійленка та інших.
Перша збірка Миколи Вороного «Ліричні поезії» вийшла 1911 р. у Києві. Вірші її були сповнені музикальності, свіжості образів. У наступній збірці «В сяйві мрій» (1913) Микола Вороний іде шляхом певної естетизації, самозамилування ліричного героя. Поезія Вороного дедалі глибшає змістом, порушує загальносвітові теми, філософські питання («Мандрівні елегії»). Він одним із перших вводить у лірику тему міста, переймає низку традиційних мотивів європейської поезії, де протиставляється поетична одухотвореність і буденність, утверджує нестримне прагнення людини до краси, світла, осягнення космосу («Ікар», «Сонячні хвилини»), розкриває трагізм духовної самотності (цикл «Осокорі»). Орієнтована передусім на читача, вихованого на найкращих зразках світової літератури, поезія Миколи Вороного була, за висловом О. І. Білецького, «явище високої художньої цінності».
Творчість Вороного знаменує розрив з народницькою традицією, їй притаманна різноманітність метричних форм і строфічних побудов. Тяжіння до модернізму не перешкоджало Вороному писати твори, пройняті щирою любов'ю до народу, шаною до його найкращих синів («Краю мій рідний», «Горами, горами», «Привид», вірші, присвячені Т. Шевченкові, І. Франкові, М. Лисенкові). Водночас створює поезії, в яких висміює псевдопатріотизм («Мерці», «Молодий патріот», «Старим патріотам»).
Вороному належить низка мистецтвознавчих («Пензлем і пером») і театрознавчих розвідок («Театральне мистецтво й український театр», 1912; «Театр і драма» [ 19 лютого 2019 у Wayback Machine.], 1913), в яких він виступає прихильником системи Станіславського; «Михайло Щепкін», 1913; «Український театр у Києві», 1914; «Режисер», 1925; «Драматична примадонна», 1924 — про сценічну творчість відомої актриси Л. Ліницької.
Микола Вороний — автор низки літературознавчих статей, театральних рецензій. У його спадщині значне місце посідають переклади й переспіви з інших літератур.
Поетичні збірки
- Ліричні поезії (1911)
- В сяйві мрій (1913) [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Євшан-зілля (1917)
- За Україну! (1921) [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]
Вшанування пам'яті
У Києві є вулиця Родини Вороних. Іменем Миколи Вороного названо вулиці в Дрогобичі, Івано-Франківську, Калуші, Львові, Одесі, Рівному, Чернігові.
Примітки
- . Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 6 червня 2022.
- Усі письменники і народна творчість: довідник (укр.) . Киїів: Майстер-клас. 2008. с. 59—63. ISBN .
- . Архів оригіналу за 12 квітня 2013. Процитовано 5 грудня 2011.
- В книзі: Вороний Микола. Поезії. — К., 1929. — с. 32
- Вороний, Микола. . Електронна бібліотека "Культура України" Національної парламентської бібліотеки України. Архів оригіналу за 1 жовтня 2016.
- Рішення Київської міської ради від 12 жовтня 2017 року № 180/3187 «Про найменування нових вулиць у Деснянському районі міста Києва» // Хрещатик. — 2017. — № 114 (5027). — 3 листопада. — С. 6. [ з першоджерела 28 жовтня 2019.]
Посилання
- Вороний Микола Кіндратович // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 415.
- Вороний Микола Кіндратович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Бібліотека Українського світу / Микола Вороний [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Біографія і твори Миколи Вороного на «Українському Центрі» [ 26 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Вороний М. Театр і драма: зб. критич. ст. з обсягу театр. мистец. і драм. л-ри / Микола Вороний. — Київ: Волосожар; Друк. 2-ї Київ. спілки, 1913. — 166 с. [ 19 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Вороний Микола в Електронній бібліотеці «Культура України» [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Вороний М. Поезії. Т. 1 / Микола Вороний. — Вид. 2-ге, змінене й доповн. — Черкаси ; Київ: Вид. т-во «Сяйво», 1920. — 150 с. [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Вороний М. К. Слон Мум: (сюжет позичений) / М. К. Вороний ; мал. Л. Кривінської. — Київ: Культура, 1930?. — 12 с. : іл. [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Микола Вороний. Блакитна Панна (аудіо)
- Микола Вороний. Чи зумієш ти кохати (аудіо)
- Микола Вороний. Вибрані вірші. Читає Василь Білоцерківський (аудіо) [ 24 серпня 2021 у Wayback Machine.]
Джерела та література
- Т. С. Осташко. Вороний Микола Кіндратович [ 4 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 634. — .
- Вороний Микола // Енциклопедія Українознавства: Словникова частина / Голов. ред. В. Кубійович. Репринт. відтворення. — К., 1993. — Т. 1. — С. 338.
- Кузьменко В. Микола Вороний // Гроно нездоланих співців: Літературні портрети українських письменників XX століття. — К.: Укр. письменник, 1997. — С. 16—27.
- Кузьменко В. Палімпсести Миколи Вороного // Дивослово. — 1996. — № 12.
- Воловець Із-за брами невідомості: Творчість М. Вороного у 10 класі // Українська мова і література в школі. — 1991. — № 3.
- Білецький О. Микола Вороний // Зібр. праць: У 5 т. — К., 1965. — Т. 2. — С. 596—625.
- Гундорова Т. «Fiat» Миколи Вороного // Слово і час. — 1994. — № 7. — С. 32—33.
- Ільєнко І. Боже! За віщо?: Судний день Миколи Вороного // Українське слово: Хрестоматія. — К.,1994. — Кн. 1.
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
- Якубський, Б. Поетична творчість Миколи Вороного: з нагоди 35-ліття літ. діяльності / Б. Якубський // Життя й революція. — 1929. — Кн. 4. — С. 103—110. [ 15 серпня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Voronij Miko la Kindra tovich Voroni j 24 listopada 6 grudnya 1871 18711206 Katerinoslavshina 7 chervnya 1938 Odesa Ukrayinska RSR ukrayinskij pismennik perekladach teatralnij rezhiser aktor gromadsko politichnij diyach teatroznavec Psevdonimi j kriptonimi Arlekin Vishij Oleg Homo Kindratovich Mikolchik M V K ich M M U ko ta inshi Mikola Kindratovich VoronijMikola VoronijPsevdonimArlekin Vishij Oleg Homo Kindratovich Mikolchik M V K ich M M U ko ta inshi Narodivsya24 listopada 6 grudnya 1871 1871 12 06 Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiyaPomer7 chervnya 1938 1938 06 07 66 rokiv Odesa URSRKrayina UNR SRSR Rosijska imperiyaDiyalnistpismennictvo teatrZakladHarkivskij nacionalnij universitet mistectv imeni Ivana KotlyarevskogoMova tvorivukrayinskaRoki aktivnosti1893 1926NapryamokmodernizmZhanrpoema virshMagnum opus Yevshan zillya PartiyaRevolyucijna ukrayinska partiyaDitiVoronij Marko MikolajovichAvtograf Voronij Mikola Kindratovich u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah Odin iz zasnovnikiv Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Odin iz zasnovnikiv i rezhiseriv Nacionalnogo teatru Buv odruzhenij z donkoyu Mikoli Verbickogo Viroyu Batko poeta Marka Voronogo ZhittyepisNarodivsya v rodini remisnika Navchavsya v Harkivskomu piznishe v Rostovskomu realnomu uchilishi zvidti jogo viklyucheno za zv yazki z narodnikami chitav ta poshiryuvav zaboronenu literaturu Tri roki perebuvav pid naglyadom policiyi iz zaboronoyu vstupati do vishih navchalnih zakladiv Rosijskoyi imperiyi Prodovzhiv navchannya u Videnskomu i Lvivskomu universitetah filosofskij fakultet Mikola Voronij U Lvovi poznajomivsya z Ivanom Frankom Pracyuvav bibliotekarem i korektorom Naukovogo tovaristva im Shevchenka rezhiserom teatru Ruska besida v redakciyi zhurnalu Zhittye i slovo de viv rubriku Visti z Rosiyi Dopomagav Ivanu Frankovi u vidanni gazeti Gromadskij golos i Radikal deyakij chas buv neoficijnim redaktorom zhurnalu Zorya Z 1897 aktor trupi M Kropivnickogo P Saksaganskogo ta inshih Chlen RUP 1901 roku pokinuv scenu i sluzhiv v ustanovah Katerinodara Harkova Odesi Chernigova 1910 roku oselivsya v Kiyevi pracyuvav u teatri M Sadovskogo vikladav u teatralnij shkoli 1917 odin iz zasnovnikiv Ukrayinskoyi Centralnoyi radi ta Ukrayinskogo nacionalnogo teatru yakij vidkriv svij sezon postanovkoyu Prigvozhdenih Volodimira Vinnichenka Mikola Voronij 1896 r 1920 roku emigruvav za kordon Zhiv u Varshavi de 1921 go roku vijshla drukom zbirka jogo poezij Za Ukrayinu Tut poznajomivsya z polskimi pismennikami Yu Tuvimom i L Staffom nevdovzi pereyihav do Lvova Vikladav v ukrayinskij dramatichnij shkoli pri Muzichnomu instituti imeni M Lisenka deyakij chas buv direktorom ciyeyi shkoli Pislya povernennya do URSR 1926 viv pedagogichnu i teatroznavchu diyalnist Vikladav u Harkivskomu muzichno dramatichnomu instituti zgodom pracyuvav u Kiyevi u Vseukrayinskomu fotokinoupravlinni tosho 1934 roku Mikolu Voronogo zaareshtovano yak polskogo shpiguna Deyakij chas perebuvav u Voronezhi potim jogo vislali na Odeshinu 7 chervnya 1938 roku rozstrilyanij z grupoyu selyan za virokom osoblivoyi trijki UNKVS Odeskoyi oblasti 10 listopada 1957 roku uhvaloyu prezidiyi Kirovogradskogo oblasnogo sudu Mikolu Voronogo reabilitovano Arhiv Voronogo zberigayetsya v Instituti literaturi imeni T G Shevchenka NAN Ukrayini Literaturna tvorchistPershi poetichni tvori napisav she navchayuchis u Harkivskomu realnomu uchilishi Drukuvatisya Voronij pochav 1893 go virsh Ne zhuris divchino Publikuvavsya u periodichnih vidannyah Zorya Literaturno naukovij visnik Zasiv Dzvin Syajvo Rada v antologiyah zbirnikah deklamatorah pochatku HH stolittya Akordi Ukrayinska muza v almanahah Skladka Za krasoyu Dubove listya Na vichnu pam yat Kotlyarevskomu Bagattya ta inshih 1899 roku poet napisav svij najvidomishij tvir poemu Yevshan zillya pro neobhidnist povernennya lyudini istorichnoyi pam yati usvidomlennya svoyeyi nacionalnoyi prinalezhnosti U 1901 r v Literaturno naukovomu vistniku opublikuvav vidkritij list programnogo harakteru de zaklikav pismennikiv do uchasti v almanasi yakij zmistom i formoyu mig bi hoch trohi nablizitis do novih techij i napryamiv suchasnih literatur Mikola Lisenko Nichogo nichogo source source Solospiv Mikoli Lisenka napisanij 1908 r Pri problemah glyante v dovidku U vidanomu nim almanasi Z nad hmar i dolin 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Odesa 1903 poryad z modernimi poeziyami buli predstavleni tvori poetiv sho gostro vistupali proti dekadansu chistogo mistectva ta inshih techij u literaturi i mistectvi I Franka P Grabovskogo Lesi Ukrayinki M Starickogo V Samijlenka ta inshih Persha zbirka Mikoli Voronogo Lirichni poeziyi vijshla 1911 r u Kiyevi Virshi yiyi buli spovneni muzikalnosti svizhosti obraziv U nastupnij zbirci V syajvi mrij 1913 Mikola Voronij ide shlyahom pevnoyi estetizaciyi samozamiluvannya lirichnogo geroya Poeziya Voronogo dedali glibshaye zmistom porushuye zagalnosvitovi temi filosofski pitannya Mandrivni elegiyi Vin odnim iz pershih vvodit u liriku temu mista perejmaye nizku tradicijnih motiviv yevropejskoyi poeziyi de protistavlyayetsya poetichna oduhotvorenist i budennist utverdzhuye nestrimne pragnennya lyudini do krasi svitla osyagnennya kosmosu Ikar Sonyachni hvilini rozkrivaye tragizm duhovnoyi samotnosti cikl Osokori Oriyentovana peredusim na chitacha vihovanogo na najkrashih zrazkah svitovoyi literaturi poeziya Mikoli Voronogo bula za vislovom O I Bileckogo yavishe visokoyi hudozhnoyi cinnosti Mikola Voronij z sinom Markom 1920 ti roki Tvorchist Voronogo znamenuye rozriv z narodnickoyu tradiciyeyu yij pritamanna riznomanitnist metrichnih form i strofichnih pobudov Tyazhinnya do modernizmu ne pereshkodzhalo Voronomu pisati tvori projnyati shiroyu lyubov yu do narodu shanoyu do jogo najkrashih siniv Krayu mij ridnij Gorami gorami Privid virshi prisvyacheni T Shevchenkovi I Frankovi M Lisenkovi Vodnochas stvoryuye poeziyi v yakih vismiyuye psevdopatriotizm Merci Molodij patriot Starim patriotam Voronomu nalezhit nizka mistectvoznavchih Penzlem i perom i teatroznavchih rozvidok Teatralne mistectvo j ukrayinskij teatr 1912 Teatr i drama 19 lyutogo 2019 u Wayback Machine 1913 v yakih vin vistupaye prihilnikom sistemi Stanislavskogo Mihajlo Shepkin 1913 Ukrayinskij teatr u Kiyevi 1914 Rezhiser 1925 Dramatichna primadonna 1924 pro scenichnu tvorchist vidomoyi aktrisi L Linickoyi Mikola Voronij avtor nizki literaturoznavchih statej teatralnih recenzij U jogo spadshini znachne misce posidayut perekladi j perespivi z inshih literatur Poetichni zbirki Lirichni poeziyi 1911 V syajvi mrij 1913 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Yevshan zillya 1917 Za Ukrayinu 1921 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Vshanuvannya pam yatiU Kiyevi ye vulicya Rodini Voronih Imenem Mikoli Voronogo nazvano vulici v Drogobichi Ivano Frankivsku Kalushi Lvovi Odesi Rivnomu Chernigovi Primitki Arhiv originalu za 25 lyutogo 2020 Procitovano 6 chervnya 2022 Usi pismenniki i narodna tvorchist dovidnik ukr Kiyiiv Majster klas 2008 s 59 63 ISBN 978 966 471 096 8 Arhiv originalu za 12 kvitnya 2013 Procitovano 5 grudnya 2011 V knizi Voronij Mikola Poeziyi K 1929 s 32 Voronij Mikola Elektronna biblioteka Kultura Ukrayini Nacionalnoyi parlamentskoyi biblioteki Ukrayini Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2016 Rishennya Kiyivskoyi miskoyi radi vid 12 zhovtnya 2017 roku 180 3187 Pro najmenuvannya novih vulic u Desnyanskomu rajoni mista Kiyeva Hreshatik 2017 114 5027 3 listopada S 6 z pershodzherela 28 zhovtnya 2019 PosilannyaVoronij Mikola Kindratovich Ukrayinska muzichna enciklopediya T 1 A D Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2006 S 415 Voronij Mikola Kindratovich Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Biblioteka Ukrayinskogo svitu Mikola Voronij 7 bereznya 2016 u Wayback Machine Biografiya i tvori Mikoli Voronogo na Ukrayinskomu Centri 26 sichnya 2021 u Wayback Machine Voronij M Teatr i drama zb kritich st z obsyagu teatr mistec i dram l ri Mikola Voronij Kiyiv Volosozhar Druk 2 yi Kiyiv spilki 1913 166 s 19 lyutogo 2019 u Wayback Machine Voronij Mikola v Elektronnij biblioteci Kultura Ukrayini 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Voronij M Poeziyi T 1 Mikola Voronij Vid 2 ge zminene j dopovn Cherkasi Kiyiv Vid t vo Syajvo 1920 150 s 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Voronij M K Slon Mum syuzhet pozichenij M K Voronij mal L Krivinskoyi Kiyiv Kultura 1930 12 s il 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Mikola Voronij Blakitna Panna audio Mikola Voronij Chi zumiyesh ti kohati audio Mikola Voronij Vibrani virshi Chitaye Vasil Bilocerkivskij audio 24 serpnya 2021 u Wayback Machine Dzherela ta literaturaT S Ostashko Voronij Mikola Kindratovich 4 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 634 ISBN 966 00 0734 5 Voronij Mikola Enciklopediya Ukrayinoznavstva Slovnikova chastina Golov red V Kubijovich Reprint vidtvorennya K 1993 T 1 S 338 Kuzmenko V Mikola Voronij Grono nezdolanih spivciv Literaturni portreti ukrayinskih pismennikiv XX stolittya K Ukr pismennik 1997 S 16 27 Kuzmenko V Palimpsesti Mikoli Voronogo Divoslovo 1996 12 Volovec Iz za brami nevidomosti Tvorchist M Voronogo u 10 klasi Ukrayinska mova i literatura v shkoli 1991 3 Bileckij O Mikola Voronij Zibr prac U 5 t K 1965 T 2 S 596 625 Gundorova T Fiat Mikoli Voronogo Slovo i chas 1994 7 S 32 33 Ilyenko I Bozhe Za visho Sudnij den Mikoli Voronogo Ukrayinske slovo Hrestomatiya K 1994 Kn 1 Ukrayinska diaspora literaturni postati tvori biobibliografichni vidomosti Uporyadk V A Prosalovoyi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2012 516 s Yakubskij B Poetichna tvorchist Mikoli Voronogo z nagodi 35 littya lit diyalnosti B Yakubskij Zhittya j revolyuciya 1929 Kn 4 S 103 110 15 serpnya 2020 u Wayback Machine