Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Воля-Задерева́цька — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. Населення становить 871 осіб. Орган місцевого самоврядування — Моршинська міська рада.
| село Воля-Задеревацька | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська область |
| Район | Стрийський район |
| Громада | Моршинська міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1471 року |
| Населення | 871 особа |
| Площа | 8,2 км² |
| Густота населення | 106,22 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 82486 |
| Телефонний код | +380 3245 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°08′36″ пн. ш. 23°57′41″ сх. д. / 49.14333° пн. ш. 23.96139° сх. д.Координати: 49°08′36″ пн. ш. 23°57′41″ сх. д. / 49.14333° пн. ш. 23.96139° сх. д. |
| Водойми | р. Сукіль, р. Гериня |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 82482, Львівська обл., Стрийський р-н, м. Моршин |
| Карта | |
  Воля-Задеревацька | |
 Воля-Задеревацька | |
| Мапа | |
Географія
Село знаходиться на відстані 10 км на схід від Моршина, — 25 км від Стрия, відстань до Львова — 94 км (через Миколаїв, Стрий, Моршин, Лисовичі).
Назва
Існувала легенда про село в якій йшлося про те, що дуже-дуже давно в селі Задеревач жив дуже заможний пан. У цього пана була гарна кріпачка яку звали Маруся (в деяких джерелах — Марися). Пан настільки сподобав цю молоду дівчину, що вирішив дати їй волю. Так і сталося. Він дав їй документ про звільнення від панщини, відділив частину земельних володінь для вільних селян, на яких оселилася Маруся. Поступово там оселилися селяни. Люди дали цьому містечку назву «Воля». Це містечко знаходилося за лісом Деревці, і після цього пішла назва Воля Задеревацька.
Історія
Перша згадка про село
Точний час виникнення села Задеревці встановити не вдалося. Село під назвою Задеревець вперше згадується в архівних документах 1710 року (за переказом з 1536 року).
У 1536—1541 роках село Задеревачі належало Жидачівському старості Мальхієрові. Село Задеревачі (так зване Воля Задеревацька), виникло пізніше і звалося Волею Задеревацькою тому, що декілька років після заселення було звільнене від податків та панщини. Поміщик — феодал, який хотів збільшити площу земельних угідь, виганяв «винних» селян-кріпаків на болотяні і лісові місця. Крім цього феодал ізолював селян — кріпаків, які боролися проти феодального гніту і могли втягнути в цю боротьбу інших селян — кріпаків.
Під кінець 18 століття в 1787 році село Задеревач і Воля Задеревацька були в володінні графа Дідушицького і за еквівалентним обміном перейшли у володіння австрійських державних столових маєтків. За даними австрійської метрики в час знесення панщини в 1848 році в селі Воля Задеревацька було 53 селянських ґрунтових поселень, яким належало 439 моргів землі 11 поселень мали по 10 — 15 моргів.
У 1822—1828 роках у селі споруджено дерев'яну церкву святого Архістратига Михайла. 1830 року споруджено дерев'яну дзвіницю. Храм є пам'яткою сакральної архітектури, охороняється законом.
Вплив Буржуазної Австрійської революції на село
Після Буржуазної революції в Австрійській імперії в 1848 році було скасовано кріпосне право і в Галичині. Вільними стали і жителі Волі Задеревацької, але корінних змін у житті селян не відбулося. Селяни були витіснені не менш родючі ґрунти, кращі землі дістались тільки заможним. Після скасування панщини населення почало зростати за рахунок безземельних з інших сіл. Почалося подальше розкорчування лісу та чагарників, осушення боліт. Якщо в 1848 році було 53 селянських поселень, то через 19 років у 1867 році було 92 двори і 546 чоловік населення. Сільські багатії обплутували селян різними боргами. Найбільшим був Филик Григорій Іванович, яким мав 22 гектари землі, 8 корів, 4 пари коней. У нього працювало 4 наймити, крім того, його землю обробляли селяни-боржники, які більшу частину літа відробляли борги на його землях і нужденне життя спонукало сільських злидарів кидати свої домівки і їхати за кордон у пошуках заробітку. 28 жителів села закинула лиха доля в Аргентину, Канаду, Австралію, США. Злидні і безправ'я селян викликало ненависть до гнобителів.
Відбиток Другої світової війни на становище села
15 червня 1934 року село передане з Долинського повіту до Стрийського.
Під час Другої світової війни було знищено бібліотеку, де нараховувалося 3 500 екземплярів книг. Закритий був клуб. На селян накладали великий грошовий податок, крім того, від них відбирали хліб, птицю, худобу. У 1942 році виник голод від якого померло 17 чоловік. Рятуючись від голодної смерті, більша половина населення шукала випадкових заробітків у Моршині, Болехові, Стрию та інших місцях. У селі багато селян не мали своїх хат, жили по кілька родин в однім будинку, а то і в одній кімнаті. Худобу, птицю більшість тримали в сінях. Хати були без димарів. У хатах не було ніяких меблів. Одягалося населення з домашньо-виробленого полотна. Взуття було — , постоли.
Село після закінчення Другої світової війни
Після закінчення війни жителі села взялись загоювати рани. Відновила роботу сільська рада, але не всім одноосібним господарством можна було добитися достатку.
У 1948 році був організований колгосп, називався « Червоний промінь», а потім колгосп імені Фрунзе. Провідна галузь господарства — тваринництво. На той час у селі всього великої рогатої худоби було 92, коней — 30, гусей — 300. У 1963 році було побудовано одну свиноферму. Також у цьому ж році було побудовано крамницю.
Культурне обличчя села після Другої світової війни
Змінилося і культурне обличчя села. Вже в 1859 році в селі була заснована перша школа, так звана приходська. У ній навчалося 87 дітей. Першим вчителем школи був А. Меленевич.
У наступні роки у с. Воля Задеревацька кількість учнів і вчителів була такою:
- 1913 р. — двокласна школа, 219 учнів, 3 вчителі;
- 1930 р. — двокласна, 138 учнів, 2 вчителі;
- 1939 р. — чотирикласна, 152 учні, 4 вчителі, вечірня — 211 учнів;
- 1952 р. — семирічна, 172 учні, 5 вчителів;
- 1963 р. — на базі семирічної восьмирічна, 150 учнів, 11 вчителів.
- 1990 р. — восьмирічну перейменовану на основну, 194 учні, 16 вчителів.
До другої світової війни в перших і других класах діти вчилися по року, у третіх і четвертих — по два роки в кожному класі. Хто не міг засвоїти річну програму, залишався на другий рік. Були учні, які в одному класі могли вчитися по декілька років. За непослух, не виконання завдань вчителя дітей карали фізично. У першому і другому класах учні писали на дощечках, а в третьому і четвертому — в зошитах. Вивчали такі дисципліни: польську мову, українську, рахунки, історію (лише по карті). Раз на тиждень до села приїжджав священик і вчив дітей катехизму. У 30-тих роках у с. Воля Задеревацька розпочалося будівництво нової школи, яке в 1937 році було завершено. Під час німецької окупації школи в селах В. Задеревацька та Задеревач були закриті. У післявоєнні роки навчання дітей відновили. У с. Воля Задеревацька учні навчалися у двох приміщеннях: у хаті жителя І. Дидина та в колишній резиденції священика, у якій до цього проживав настоятель місцевої греко-католицької церкви о. Андрій Бандера — батько Степана Бандери. За часів сталінських репресій (30-ті роки XX ст.) школа піддавалася політичному тиску. У цей час був арештований її директор Роман Пруб'якевич як член підпільної організації, що боролася проти радянської влади. Про його подальшу долю нічого не відомо. У с. Задеревач у початковій школі у 1963 році навчалося 50 учнів і працювало 2 вчителі зі середньою педагогічною освітою. На початку 1970-х років початкову школу в с. Задеревач було закрито, її учнів переведено до школи в с. Воля-Задеревацька. З того часу учні з двох сіл стали навчатися спільно. Та у певний час приміщення школи перестало задовольняти потреби учнів і вчителів. Класні кімнати були замалими, не вистачало приміщень, щоб вчитися в одну зміну. Опалювалася школа дровами.
У 1995 році в селі збудували нову, за сучасним планом, середню школу. Її відкриття присвятили до 400-ліття від дня народження Богдана Хмельницького і 4-ї річниці від дня проголошення незалежності України.
Сьогодення
Головним керівним органом села є сільська рада. У підпорядкуванні сільської ради села Воля Задеревацька є село Задеревач. Головою сільської ради є Хомин Руслан Іванович.
У 2009 році за сприянням Народного депутата Віктора Швеця у школі села Воля Задеревацька було урочисто відкрито клас Степана Бандери (до 100-ліття з дня уродин Провідника), подано документи про присвоєння школі імені Степана Бандери. У 2010 році школу було реорганізовано у навчально-виховний комплекс «Волезадеревацький загальноосвітній навчальний заклад І—III ступенів — дошкільний навчальний заклад» у зв'язку з відкриттям при школі дитячого садка на 25 місць.
У 2011 році за кошти, зібрані з громади села, повністю почали реставрувати старовинний храм. Храмове свято мешканці села Воля Задеревацька святкують 21 листопада, у честь покровителя церкви св. Архістратига Божого Михаїла.
У 2012 році в селі сформувалася футбольна команда «Воля».
У 2016 році на Зелені Свята, село вперше за свою історію відсвяткувало День Села.
Політика
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 461441, розташована у приміщенні школи.
- Результати
- зареєстровано 612 виборців, явка 77,45%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 28,27%, за «Європейську Солідарність» — 18,35%, за партію «Голос» — 13,71%. В (одномандатному окрузі) найбільше голосів отримав Андрій Кіт (самовисування) — 33,54%, за Олега Канівця (Громадянська позиція) — 17,72%, за Андрія Гергерта (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») — 14,35%.
Відомі люди
Протягом 1933—1936 років у селі з родиною проживав відомий український політичний діяч Степан Бандера. На основі колишньої плебанії, де мешкали Бандери, сьогодні створено музей-садибу цієї родини. Родина Бандерів переїхала в село, тому що батька Степана Бандери — священика Андрія Бандеру направили служити в храмі села.
У 1990 році в колишньому будинку плебанії, де проживала родина священика, відкрито меморіальний музей-садибу та меморіальну таблицю Степанові Бандері (автор — скульптор Микола Посікіра)
Поряд з музеєм, у 1997 році відкрито пам'ятник С. Бандері роботи скульптора Василя Гурмака.
Перед музеєм також відкрито Алею борців за волю України з бронзовими барельєфами Симона Петлюри, Євгена Коновальця, Романа Шухевича, Ярослава Стецька, Олекси Гасина — роботи скульптора Тараса Білоуса.
Див. також
Примітки
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów: stryjskiego, dolińskiego i żydaczowskiego w województwie stanisławowskiem. Dz.U. 1934 nr 48 poz. 441 [ 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- . Rada.info. Архів оригіналу за 9 жовтня 2016.
- . Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 5 травня 2021.
- . Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 5 травня 2021.
| Ця стаття не містить . (Травень 2021) |
 | Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volya Zadereva cka selo v Ukrayini u Strijskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Naselennya stanovit 871 osib Organ miscevogo samovryaduvannya Morshinska miska rada selo Volya Zaderevacka Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Strijskij rajon Gromada Morshinska miska gromada Osnovni dani Zasnovane 1471 roku Naselennya 871 osoba Plosha 8 2 km Gustota naselennya 106 22 osib km Poshtovij indeks 82486 Telefonnij kod 380 3245 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 08 36 pn sh 23 57 41 sh d 49 14333 pn sh 23 96139 sh d 49 14333 23 96139 Koordinati 49 08 36 pn sh 23 57 41 sh d 49 14333 pn sh 23 96139 sh d 49 14333 23 96139 Vodojmi r Sukil r Gerinya Misceva vlada Adresa radi 82482 Lvivska obl Strijskij r n m Morshin Karta Volya Zaderevacka Volya Zaderevacka MapaGeografiyaSelo znahoditsya na vidstani 10 km na shid vid Morshina 25 km vid Striya vidstan do Lvova 94 km cherez Mikolayiv Strij Morshin Lisovichi NazvaIsnuvala legenda pro selo v yakij jshlosya pro te sho duzhe duzhe davno v seli Zaderevach zhiv duzhe zamozhnij pan U cogo pana bula garna kripachka yaku zvali Marusya v deyakih dzherelah Marisya Pan nastilki spodobav cyu molodu divchinu sho virishiv dati yij volyu Tak i stalosya Vin dav yij dokument pro zvilnennya vid panshini viddiliv chastinu zemelnih volodin dlya vilnih selyan na yakih oselilasya Marusya Postupovo tam oselilisya selyani Lyudi dali comu mistechku nazvu Volya Ce mistechko znahodilosya za lisom Derevci i pislya cogo pishla nazva Volya Zaderevacka IstoriyaPersha zgadka pro selo Tochnij chas viniknennya sela Zaderevci vstanoviti ne vdalosya Selo pid nazvoyu Zaderevec vpershe zgaduyetsya v arhivnih dokumentah 1710 roku za perekazom z 1536 roku U 1536 1541 rokah selo Zaderevachi nalezhalo Zhidachivskomu starosti Malhiyerovi Selo Zaderevachi tak zvane Volya Zaderevacka viniklo piznishe i zvalosya Voleyu Zaderevackoyu tomu sho dekilka rokiv pislya zaselennya bulo zvilnene vid podatkiv ta panshini Pomishik feodal yakij hotiv zbilshiti ploshu zemelnih ugid viganyav vinnih selyan kripakiv na bolotyani i lisovi miscya Krim cogo feodal izolyuvav selyan kripakiv yaki borolisya proti feodalnogo gnitu i mogli vtyagnuti v cyu borotbu inshih selyan kripakiv Pid kinec 18 stolittya v 1787 roci selo Zaderevach i Volya Zaderevacka buli v volodinni grafa Didushickogo i za ekvivalentnim obminom perejshli u volodinnya avstrijskih derzhavnih stolovih mayetkiv Za danimi avstrijskoyi metriki v chas znesennya panshini v 1848 roci v seli Volya Zaderevacka bulo 53 selyanskih gruntovih poselen yakim nalezhalo 439 morgiv zemli 11 poselen mali po 10 15 morgiv U 1822 1828 rokah u seli sporudzheno derev yanu cerkvu svyatogo Arhistratiga Mihajla 1830 roku sporudzheno derev yanu dzvinicyu Hram ye pam yatkoyu sakralnoyi arhitekturi ohoronyayetsya zakonom Vpliv Burzhuaznoyi Avstrijskoyi revolyuciyi na selo Pislya Burzhuaznoyi revolyuciyi v Avstrijskij imperiyi v 1848 roci bulo skasovano kriposne pravo i v Galichini Vilnimi stali i zhiteli Voli Zaderevackoyi ale korinnih zmin u zhitti selyan ne vidbulosya Selyani buli vitisneni ne mensh rodyuchi grunti krashi zemli distalis tilki zamozhnim Pislya skasuvannya panshini naselennya pochalo zrostati za rahunok bezzemelnih z inshih sil Pochalosya podalshe rozkorchuvannya lisu ta chagarnikiv osushennya bolit Yaksho v 1848 roci bulo 53 selyanskih poselen to cherez 19 rokiv u 1867 roci bulo 92 dvori i 546 cholovik naselennya Silski bagatiyi obplutuvali selyan riznimi borgami Najbilshim buv Filik Grigorij Ivanovich yakim mav 22 gektari zemli 8 koriv 4 pari konej U nogo pracyuvalo 4 najmiti krim togo jogo zemlyu obroblyali selyani borzhniki yaki bilshu chastinu lita vidroblyali borgi na jogo zemlyah i nuzhdenne zhittya sponukalo silskih zlidariv kidati svoyi domivki i yihati za kordon u poshukah zarobitku 28 zhiteliv sela zakinula liha dolya v Argentinu Kanadu Avstraliyu SShA Zlidni i bezprav ya selyan viklikalo nenavist do gnobiteliv Vidbitok Drugoyi svitovoyi vijni na stanovishe sela 15 chervnya 1934 roku selo peredane z Dolinskogo povitu do Strijskogo Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni bulo znisheno biblioteku de narahovuvalosya 3 500 ekzemplyariv knig Zakritij buv klub Na selyan nakladali velikij groshovij podatok krim togo vid nih vidbirali hlib pticyu hudobu U 1942 roci vinik golod vid yakogo pomerlo 17 cholovik Ryatuyuchis vid golodnoyi smerti bilsha polovina naselennya shukala vipadkovih zarobitkiv u Morshini Bolehovi Striyu ta inshih miscyah U seli bagato selyan ne mali svoyih hat zhili po kilka rodin v odnim budinku a to i v odnij kimnati Hudobu pticyu bilshist trimali v sinyah Hati buli bez dimariv U hatah ne bulo niyakih mebliv Odyagalosya naselennya z domashno viroblenogo polotna Vzuttya bulo postoli Selo pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni Pislya zakinchennya vijni zhiteli sela vzyalis zagoyuvati rani Vidnovila robotu silska rada ale ne vsim odnoosibnim gospodarstvom mozhna bulo dobitisya dostatku U 1948 roci buv organizovanij kolgosp nazivavsya Chervonij promin a potim kolgosp imeni Frunze Providna galuz gospodarstva tvarinnictvo Na toj chas u seli vsogo velikoyi rogatoyi hudobi bulo 92 konej 30 gusej 300 U 1963 roci bulo pobudovano odnu svinofermu Takozh u comu zh roci bulo pobudovano kramnicyu Kulturne oblichchya sela pislya Drugoyi svitovoyi vijni Zminilosya i kulturne oblichchya sela Vzhe v 1859 roci v seli bula zasnovana persha shkola tak zvana prihodska U nij navchalosya 87 ditej Pershim vchitelem shkoli buv A Melenevich U nastupni roki u s Volya Zaderevacka kilkist uchniv i vchiteliv bula takoyu 1913 r dvoklasna shkola 219 uchniv 3 vchiteli 1930 r dvoklasna 138 uchniv 2 vchiteli 1939 r chotiriklasna 152 uchni 4 vchiteli vechirnya 211 uchniv 1952 r semirichna 172 uchni 5 vchiteliv 1963 r na bazi semirichnoyi vosmirichna 150 uchniv 11 vchiteliv 1990 r vosmirichnu perejmenovanu na osnovnu 194 uchni 16 vchiteliv Do drugoyi svitovoyi vijni v pershih i drugih klasah diti vchilisya po roku u tretih i chetvertih po dva roki v kozhnomu klasi Hto ne mig zasvoyiti richnu programu zalishavsya na drugij rik Buli uchni yaki v odnomu klasi mogli vchitisya po dekilka rokiv Za neposluh ne vikonannya zavdan vchitelya ditej karali fizichno U pershomu i drugomu klasah uchni pisali na doshechkah a v tretomu i chetvertomu v zoshitah Vivchali taki disciplini polsku movu ukrayinsku rahunki istoriyu lishe po karti Raz na tizhden do sela priyizhdzhav svyashenik i vchiv ditej katehizmu U 30 tih rokah u s Volya Zaderevacka rozpochalosya budivnictvo novoyi shkoli yake v 1937 roci bulo zaversheno Pid chas nimeckoyi okupaciyi shkoli v selah V Zaderevacka ta Zaderevach buli zakriti U pislyavoyenni roki navchannya ditej vidnovili U s Volya Zaderevacka uchni navchalisya u dvoh primishennyah u hati zhitelya I Didina ta v kolishnij rezidenciyi svyashenika u yakij do cogo prozhivav nastoyatel miscevoyi greko katolickoyi cerkvi o Andrij Bandera batko Stepana Banderi Za chasiv stalinskih represij 30 ti roki XX st shkola piddavalasya politichnomu tisku U cej chas buv areshtovanij yiyi direktor Roman Prub yakevich yak chlen pidpilnoyi organizaciyi sho borolasya proti radyanskoyi vladi Pro jogo podalshu dolyu nichogo ne vidomo U s Zaderevach u pochatkovij shkoli u 1963 roci navchalosya 50 uchniv i pracyuvalo 2 vchiteli zi serednoyu pedagogichnoyu osvitoyu Na pochatku 1970 h rokiv pochatkovu shkolu v s Zaderevach bulo zakrito yiyi uchniv perevedeno do shkoli v s Volya Zaderevacka Z togo chasu uchni z dvoh sil stali navchatisya spilno Ta u pevnij chas primishennya shkoli perestalo zadovolnyati potrebi uchniv i vchiteliv Klasni kimnati buli zamalimi ne vistachalo primishen shob vchitisya v odnu zminu Opalyuvalasya shkola drovami U 1995 roci v seli zbuduvali novu za suchasnim planom serednyu shkolu Yiyi vidkrittya prisvyatili do 400 littya vid dnya narodzhennya Bogdana Hmelnickogo i 4 yi richnici vid dnya progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini SogodennyaGolovnim kerivnim organom sela ye silska rada U pidporyadkuvanni silskoyi radi sela Volya Zaderevacka ye selo Zaderevach Golovoyu silskoyi radi ye Homin Ruslan Ivanovich U 2009 roci za spriyannyam Narodnogo deputata Viktora Shvecya u shkoli sela Volya Zaderevacka bulo urochisto vidkrito klas Stepana Banderi do 100 littya z dnya urodin Providnika podano dokumenti pro prisvoyennya shkoli imeni Stepana Banderi U 2010 roci shkolu bulo reorganizovano u navchalno vihovnij kompleks Volezaderevackij zagalnoosvitnij navchalnij zaklad I III stupeniv doshkilnij navchalnij zaklad u zv yazku z vidkrittyam pri shkoli dityachogo sadka na 25 misc U 2011 roci za koshti zibrani z gromadi sela povnistyu pochali restavruvati starovinnij hram Hramove svyato meshkanci sela Volya Zaderevacka svyatkuyut 21 listopada u chest pokrovitelya cerkvi sv Arhistratiga Bozhogo Mihayila U 2012 roci v seli sformuvalasya futbolna komanda Volya U 2016 roci na Zeleni Svyata selo vpershe za svoyu istoriyu vidsvyatkuvalo Den Sela PolitikaParlamentski vibori 2019 Na pozachergovih parlamentskih viborah 2019 roku u seli funkcionuvala okrema viborcha dilnicya 461441 roztashovana u primishenni shkoli Rezultati zareyestrovano 612 viborciv yavka 77 45 najbilshe golosiv viddano za Slugu narodu 28 27 za Yevropejsku Solidarnist 18 35 za partiyu Golos 13 71 V odnomandatnomu okruzi najbilshe golosiv otrimav Andrij Kit samovisuvannya 33 54 za Olega Kanivcya Gromadyanska poziciya 17 72 za Andriya Gergerta Vseukrayinske ob yednannya Svoboda 14 35 Vidomi lyudiProtyagom 1933 1936 rokiv u seli z rodinoyu prozhivav vidomij ukrayinskij politichnij diyach Stepan Bandera Na osnovi kolishnoyi plebaniyi de meshkali Banderi sogodni stvoreno muzej sadibu ciyeyi rodini Rodina Banderiv pereyihala v selo tomu sho batka Stepana Banderi svyashenika Andriya Banderu napravili sluzhiti v hrami sela U 1990 roci v kolishnomu budinku plebaniyi de prozhivala rodina svyashenika vidkrito memorialnij muzej sadibu ta memorialnu tablicyu Stepanovi Banderi avtor skulptor Mikola Posikira Poryad z muzeyem u 1997 roci vidkrito pam yatnik S Banderi roboti skulptora Vasilya Gurmaka Pered muzeyem takozh vidkrito Aleyu borciv za volyu Ukrayini z bronzovimi barelyefami Simona Petlyuri Yevgena Konovalcya Romana Shuhevicha Yaroslava Stecka Oleksi Gasina roboti skulptora Tarasa Bilousa Div takozhSokolivska gminaPrimitkiRozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 28 maja 1934 r o zmianie granic powiatow stryjskiego dolinskiego i zydaczowskiego w wojewodztwie stanislawowskiem Dz U 1934 nr 48 poz 441 12 zhovtnya 2016 u Wayback Machine pol Rada info Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 22 kvitnya 2021 Procitovano 5 travnya 2021 Arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 Procitovano 5 travnya 2021 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Traven 2021 Ce nezavershena stattya z geografiyi Lvivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi