Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Володи́мир Пантелеймо́нович Оскі́лко (нар. 1892, с. Городок Рівненського повіту — пом. 19 червня 1926 року, там само) — український військовий і громадський діяч часів УНР, отаман, генерал-хорунжий Армії УНР, командувач Північної групи військ Директорії, командувач Північно-Західного протибільшовицького фронту. Був одним із керівників Української партії соціалістів-самостійників, за підтримки її членів організував невдалий переворот у Рівному.
| Володимир Пантелеймонович Оскілко | |
|---|---|
 Штабскапітан Генерал-хорунжий (січень 1919) | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 1892 с. Городок, Рівненський повіт, Волинська губернія,  Російська імперія |
| Смерть | 19 червня 1926 с. Городок, Рівненський повіт, Волинське воєводство,  Польська республіка |
| Поховання | Хотин |
| Військова служба | |
| Приналежність |  УНР |
| Війни / битви | Перша світова війна Радянсько-українська війна |
 Оскілко Володимир Пантелеймонович у Вікісховищі | |
Життєпис
Дитинство і юність
Володимир Пантелеймонович Оскілко народився 1892 року в селі Городок, що під Рівним.
Закінчив гімназію, потім вчительську семінарію. За фахом — учитель.
Працював народним учителем у селі Золоте поблизу Дубровиці, що на Рівненщині.
У 1913 році, під час своєї роботи вчителем у селі Золоте на Рівненщині, Оскілко відгукнувся на заклик архімандрита Віталія (Максименка). Архімандрит запропонував йому взяти участь у пропагандистській кампанії Почаївського відділу «Союзу русского народу» з метою організації урочистих святкувань на «Козацьких могилах» під Берестечком. Володимир Оскілко разом з декількома десятками інших вчителів початкових шкіл відгукнувся на заклик Віталія (Максименка). Вони проводили лекції у селах та містечках Волині, використовуючи світловий проєктор «чарівний ліхтар». Ці лекції присвячувалися Берестецькій битві, а також розповідали про неї та поширювали брошури, видані в Почаєві.
У газеті «Волынская земля», яку видавав сам архімандрит, був опублікований лист Володимира Оскілка, датований 8 червня 1913 року. У цьому листі Оскілко повідомляв, що на той час він вже прочитав шість лекцій. Володимир Оскілко також зазначав, що розповсюджував серед слухачів брошуру Віталія (Максименка) під назвою «Крест над Берестечком». У прикінцевій частині листа Володимир Оскілко звертався до редакції газети, а, отже, й до видавця Віталія (Максименка), з проханням надати пораду щодо його діяльності як лектора.
З 1914 р. служив у Російській імператорській армії. За час Першої Світової війни зробив успішну кар'єру офіцера. Отримав чин поручника імператорської армії, закінчивши у 1917 році прискорений 4-х місячний курс Віленського військового училища. Останнє звання в РІА — штабскапітан.
У період Визвольних змагань
Період Центральної Ради УНР
Після лютневої революції 1917 р. був губернським комісаром Тимчасового уряду в Тулі.
Наприкінці 1917 р. повернувся в Україну, на рідну Волинь, де активно включився в українізацію військових частин і здобув серед солдатів неабияку популярність.
На початку 1918 року — був комісаром Центральної Ради у Рівненському повіті.
Період Гетьманату
За гетьмана Павла Скоропадського — начальник охорони стратегічно важливого Коростенського залізничного вузла.
У листопаді 1918 року — виступив організатором протигетьманського повстання на Волині.
Період Директорії УНР
У грудні 1918 року Оскілко стає полковником збройних сил УНР, а вже у січні 1919 року — генерал-хорунжим і командувачем Північної групи військ Директорії, загальна чисельність якої наближалася до 40 тисяч бійців.
Північна група військ армії, на чолі з 27-річним Володимиром Оскілком, досить успішно діяла на Волині та Поліссі, стримуючи наступ більшовиків «Поліське повстання» та поляків, залишаючись чи не найдисциплінованішим та найбоєздатнішим з'єднанням УНР.
Саме на Волинь у квітні 1919 року відступили рештки сил Директорії, а тимчасовою столицею УНР стало Рівне.
Суперечки з Петлюрою і спроба перевороту
Загальна військово-стратегічна обстановка складалася для України на середину весни 1919 року далеко не найкращим чином. Оскілко вважав, що до влади в держапараті та армії УНР проникли більшовицькі агенти ЧК, і саме їх підривна діяльність і призводить до невдач українців на фронтах. Самого Симона Петлюру Оскілко ніколи не називав агентом Москви. Він вважав його людиною безхарактерною і непослідовною, яка потрапила під вплив «зрадників-генералів».
12 квітня 1919 року було сформовано новий кабінет міністрів УНР на чолі з українським соціал-демократом Борисом Мартосом. Він заявив про створення «республіки трудових Рад» і про намір укласти мирну угоду з більшовицькою Росією.
Оскілко, і не лише він, був впевнений, що більшовики ніколи не відмовляться від приєднання незалежної України до радянської Росії.
Ряд партій: соціалісти-самостійники, соціалісти-федералісти, народні республіканці доручили Оскілку довести Петлюрі їх меморандум про негайну відставку уряду Мартоса.
20 квітня цей меморандум вручили Петлюрі у Здолбунові, але той прилюдно розірвав цей «історичний документ».
В кінці квітня 1919 року Петлюра двічі наказував генерал-хорунжому виступити зі своїми військами на більшовицький фронт. Але обидва розпорядження головного отамана Оскілко проігнорував. Крім того, своїм наказом Петлюра усунув з посади начштаба північно-західного фронту генерала Агапієва. Однак Оскілко відмовився підкоритись і цьому розпорядженню. Це свідчило, що Володимир Оскілко остаточно перестав підкорятися центральному військовому командуванню.
28 квітня 1919 року Оскілко отримав черговий наказ головкомандувача, згідно з яким він мав передати своє військо іншому командиру — генералу Желіховському.
29 квітня 1919 — при підтримці Української Партії Соціалістів-Самостійників і Української Народно-Республіканської Партії здійснив спробу державного перевороту. Приводом до виступу стало зняття отамана Оскілка з посади за поразки під Коростенем і Новоградом. Однодумцями отамана стали полковник Гемпель, керівник оскілківської контррозвідки і начальник штабу Північної групи генерал Агапієв. Учасники державного перевороту вимагали скликання Установчих Зборів та усунути Петлюру від керівництва військовими справами. Крім того, Оскілко надіслав своїх представників до Польщі з метою ведення мирних переговорів.
Були арештовані голова уряду Борис Мартос, більшість петлюрівських міністрів, генерал . Однак, відразу заарештувати Петлюру не вдалося. Він перебував не в Рівному, а на залізничній станції Здолбунів. Його арешт Оскілко довірив великому загону кінної гвардії на чолі з отаманом Семеном Гризлом. Повстанці сподівались, що в Здолбунові ніхто не знає про заколот. Але, як тільки Семен Гризло наблизилися до станції, їх загін відразу ж оточили вірні Петлюрі підрозділи. Командир загону вирішив не приймати бою і повернувся до Рівного. Незабаром Оскілко повторив спробу заарештувати Петлюру, надіславши до Здолбунова один із найкращих своїх загонів на чолі з отаманом Білоусовим. Але їх знову спіткала невдача.
Тим часом, Рівне атакували частини корпусу Січових Стрільців Євгена Коновальця, загони петлюрівської польової варти і бронепотяг "Стрілець"
На десяту годину ранку 30 квітня переворот Оскілка зазнав повної поразки.
Оскілку та деяким його соратникам вдалося втекти з Рівного. 12 травня отаман здався представникам польської влади. Деякий час Оскілко перебував у польському таборі для інтернованих. Згодом переїздить до Відня.
У 1921 році Володимир Оскілко повернувся до Рівного, де почав видавати газету «Дзвін» — орган Української Народної Партії (1923—1925).
Смерть
19 червня 1926 року (менше як через місяць після вбивства Петлюри) був убитий професійним кілером в селі Городок під Рівним. Польські слідчі, які займалися розслідуванням, дійшли висновку, що Оскілка вбито більшовицьким агентом ЧК.
Цікаві факти
- Володимир Оскілко залишив спогади «Між двома світами» (1924).
- Про неабиякі особисті якості Оскілка згадував рідний племінник Петлюри Степан Скрипник — згодом перший Патріарх Київський і всієї України УАПЦ Мстислав, якому в ті роки довелося служити черговим старшиною у штабі Північно-західного фронту: «Там був отаман Оскілко такий. То з історії Оскілко був. Дуже цікава людина була, культурна, вольова людина».
Див. також
Джерела, посилання і література
- Т. С. Осташко. Оскілко Володимир Пантелеймонович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 651. — .
- Оскілко Володимир // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1251. — 1000 екз.
- Бажан О., Золотарьов В. Організатор вбивства генерал-хорунжого армії УНР В.Оскілка або послужний список чекіста Зіновія Лунєва-Мінца // Краєзнавство. – 2019. - № 2. – С. 161 - 175
- Боротьба двох отаманів. Володимир Оскілко проти Симона Петлюри
- Мандат на державний переворот
- Оскілко
- Володимир Оскілко. "Між двома світами. Частина 1"
Примітки
- Оскилко, Владимир Пантелеймонович (1913, 8 июня. №113.). «Учитель золотской школы. Письмо из Добровицы», (рос) . Почаев: «Волынская земля».
- Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921)
- Феномен отаманщини доби Директорії УНР в українській історіографії
- Щоденник Павла Дерев'янка Ч 5/7 1919 р Страшна сила бронепотяг Стрілець |Повстання отамана Оскілко (укр.), процитовано 14 грудня 2023
- Оскілко Володимир Пантелеймонович // Давидюк Р. В інтер'єрі міжвоєнної Волині : біограми політичних емігрантів - учасників Української революції. - Рівне : Львів, 2023. - С. 183-184
 | Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volodi mir Pantelejmo novich Oski lko nar 1892 s Gorodok Rivnenskogo povitu pom 19 chervnya 1926 roku tam samo ukrayinskij vijskovij i gromadskij diyach chasiv UNR otaman general horunzhij Armiyi UNR komanduvach Pivnichnoyi grupi vijsk Direktoriyi komanduvach Pivnichno Zahidnogo protibilshovickogo frontu Buv odnim iz kerivnikiv Ukrayinskoyi partiyi socialistiv samostijnikiv za pidtrimki yiyi chleniv organizuvav nevdalij perevorot u Rivnomu Volodimir Pantelejmonovich Oskilko Shtabskapitan General horunzhij sichen 1919 Zagalna informaciyaNarodzhennya1892 1892 s Gorodok Rivnenskij povit Volinska guberniya Rosijska imperiyaSmert19 chervnya 1926 1926 06 19 s Gorodok Rivnenskij povit Volinske voyevodstvo Polska respublikaPohovannyaHotinVijskova sluzhbaPrinalezhnist UNRVijni bitviPersha svitova vijna Radyansko ukrayinska vijna Oskilko Volodimir Pantelejmonovich u VikishovishiZhittyepisDitinstvo i yunist Volodimir Pantelejmonovich Oskilko narodivsya 1892 roku v seli Gorodok sho pid Rivnim Zakinchiv gimnaziyu potim vchitelsku seminariyu Za fahom uchitel Pracyuvav narodnim uchitelem u seli Zolote poblizu Dubrovici sho na Rivnenshini U 1913 roci pid chas svoyeyi roboti vchitelem u seli Zolote na Rivnenshini Oskilko vidguknuvsya na zaklik arhimandrita Vitaliya Maksimenka Arhimandrit zaproponuvav jomu vzyati uchast u propagandistskij kampaniyi Pochayivskogo viddilu Soyuzu russkogo narodu z metoyu organizaciyi urochistih svyatkuvan na Kozackih mogilah pid Berestechkom Volodimir Oskilko razom z dekilkoma desyatkami inshih vchiteliv pochatkovih shkil vidguknuvsya na zaklik Vitaliya Maksimenka Voni provodili lekciyi u selah ta mistechkah Volini vikoristovuyuchi svitlovij proyektor charivnij lihtar Ci lekciyi prisvyachuvalisya Beresteckij bitvi a takozh rozpovidali pro neyi ta poshiryuvali broshuri vidani v Pochayevi U gazeti Volynskaya zemlya yaku vidavav sam arhimandrit buv opublikovanij list Volodimira Oskilka datovanij 8 chervnya 1913 roku U comu listi Oskilko povidomlyav sho na toj chas vin vzhe prochitav shist lekcij Volodimir Oskilko takozh zaznachav sho rozpovsyudzhuvav sered sluhachiv broshuru Vitaliya Maksimenka pid nazvoyu Krest nad Berestechkom U prikincevij chastini lista Volodimir Oskilko zvertavsya do redakciyi gazeti a otzhe j do vidavcya Vitaliya Maksimenka z prohannyam nadati poradu shodo jogo diyalnosti yak lektora Z 1914 r sluzhiv u Rosijskij imperatorskij armiyi Za chas Pershoyi Svitovoyi vijni zrobiv uspishnu kar yeru oficera Otrimav chin poruchnika imperatorskoyi armiyi zakinchivshi u 1917 roci priskorenij 4 h misyachnij kurs Vilenskogo vijskovogo uchilisha Ostannye zvannya v RIA shtabskapitan U period Vizvolnih zmagan Period Centralnoyi Radi UNR Pislya lyutnevoyi revolyuciyi 1917 r buv gubernskim komisarom Timchasovogo uryadu v Tuli Naprikinci 1917 r povernuvsya v Ukrayinu na ridnu Volin de aktivno vklyuchivsya v ukrayinizaciyu vijskovih chastin i zdobuv sered soldativ neabiyaku populyarnist Na pochatku 1918 roku buv komisarom Centralnoyi Radi u Rivnenskomu poviti Period Getmanatu Za getmana Pavla Skoropadskogo nachalnik ohoroni strategichno vazhlivogo Korostenskogo zaliznichnogo vuzla U listopadi 1918 roku vistupiv organizatorom protigetmanskogo povstannya na Volini Period Direktoriyi UNR U grudni 1918 roku Oskilko staye polkovnikom zbrojnih sil UNR a vzhe u sichni 1919 roku general horunzhim i komanduvachem Pivnichnoyi grupi vijsk Direktoriyi zagalna chiselnist yakoyi nablizhalasya do 40 tisyach bijciv Pivnichna grupa vijsk armiyi na choli z 27 richnim Volodimirom Oskilkom dosit uspishno diyala na Volini ta Polissi strimuyuchi nastup bilshovikiv Poliske povstannya ta polyakiv zalishayuchis chi ne najdisciplinovanishim ta najboyezdatnishim z yednannyam UNR Same na Volin u kvitni 1919 roku vidstupili reshtki sil Direktoriyi a timchasovoyu stoliceyu UNR stalo Rivne Superechki z Petlyuroyu i sproba perevorotu Zagalna vijskovo strategichna obstanovka skladalasya dlya Ukrayini na seredinu vesni 1919 roku daleko ne najkrashim chinom Oskilko vvazhav sho do vladi v derzhaparati ta armiyi UNR pronikli bilshovicki agenti ChK i same yih pidrivna diyalnist i prizvodit do nevdach ukrayinciv na frontah Samogo Simona Petlyuru Oskilko nikoli ne nazivav agentom Moskvi Vin vvazhav jogo lyudinoyu bezharakternoyu i neposlidovnoyu yaka potrapila pid vpliv zradnikiv generaliv 12 kvitnya 1919 roku bulo sformovano novij kabinet ministriv UNR na choli z ukrayinskim social demokratom Borisom Martosom Vin zayaviv pro stvorennya respubliki trudovih Rad i pro namir uklasti mirnu ugodu z bilshovickoyu Rosiyeyu Oskilko i ne lishe vin buv vpevnenij sho bilshoviki nikoli ne vidmovlyatsya vid priyednannya nezalezhnoyi Ukrayini do radyanskoyi Rosiyi Ryad partij socialisti samostijniki socialisti federalisti narodni respublikanci doruchili Oskilku dovesti Petlyuri yih memorandum pro negajnu vidstavku uryadu Martosa 20 kvitnya cej memorandum vruchili Petlyuri u Zdolbunovi ale toj prilyudno rozirvav cej istorichnij dokument V kinci kvitnya 1919 roku Petlyura dvichi nakazuvav general horunzhomu vistupiti zi svoyimi vijskami na bilshovickij front Ale obidva rozporyadzhennya golovnogo otamana Oskilko proignoruvav Krim togo svoyim nakazom Petlyura usunuv z posadi nachshtaba pivnichno zahidnogo frontu generala Agapiyeva Odnak Oskilko vidmovivsya pidkoritis i comu rozporyadzhennyu Ce svidchilo sho Volodimir Oskilko ostatochno perestav pidkoryatisya centralnomu vijskovomu komanduvannyu 28 kvitnya 1919 roku Oskilko otrimav chergovij nakaz golovkomanduvacha zgidno z yakim vin mav peredati svoye vijsko inshomu komandiru generalu Zhelihovskomu 29 kvitnya 1919 pri pidtrimci Ukrayinskoyi Partiyi Socialistiv Samostijnikiv i Ukrayinskoyi Narodno Respublikanskoyi Partiyi zdijsniv sprobu derzhavnogo perevorotu Privodom do vistupu stalo znyattya otamana Oskilka z posadi za porazki pid Korostenem i Novogradom Odnodumcyami otamana stali polkovnik Gempel kerivnik oskilkivskoyi kontrrozvidki i nachalnik shtabu Pivnichnoyi grupi general Agapiyev Uchasniki derzhavnogo perevorotu vimagali sklikannya Ustanovchih Zboriv ta usunuti Petlyuru vid kerivnictva vijskovimi spravami Krim togo Oskilko nadislav svoyih predstavnikiv do Polshi z metoyu vedennya mirnih peregovoriv Buli areshtovani golova uryadu Boris Martos bilshist petlyurivskih ministriv general Odnak vidrazu zaareshtuvati Petlyuru ne vdalosya Vin perebuvav ne v Rivnomu a na zaliznichnij stanciyi Zdolbuniv Jogo aresht Oskilko doviriv velikomu zagonu kinnoyi gvardiyi na choli z otamanom Semenom Grizlom Povstanci spodivalis sho v Zdolbunovi nihto ne znaye pro zakolot Ale yak tilki Semen Grizlo nablizilisya do stanciyi yih zagin vidrazu zh otochili virni Petlyuri pidrozdili Komandir zagonu virishiv ne prijmati boyu i povernuvsya do Rivnogo Nezabarom Oskilko povtoriv sprobu zaareshtuvati Petlyuru nadislavshi do Zdolbunova odin iz najkrashih svoyih zagoniv na choli z otamanom Bilousovim Ale yih znovu spitkala nevdacha Tim chasom Rivne atakuvali chastini korpusu Sichovih Strilciv Yevgena Konovalcya zagoni petlyurivskoyi polovoyi varti i bronepotyag Strilec Na desyatu godinu ranku 30 kvitnya perevorot Oskilka zaznav povnoyi porazki Oskilku ta deyakim jogo soratnikam vdalosya vtekti z Rivnogo 12 travnya otaman zdavsya predstavnikam polskoyi vladi Deyakij chas Oskilko perebuvav u polskomu tabori dlya internovanih Zgodom pereyizdit do Vidnya U 1921 roci Volodimir Oskilko povernuvsya do Rivnogo de pochav vidavati gazetu Dzvin organ Ukrayinskoyi Narodnoyi Partiyi 1923 1925 Smert Mogila V Oskilka s Hotin Rivnenskogo r nu Rivnenskoyi obl 19 chervnya 1926 roku menshe yak cherez misyac pislya vbivstva Petlyuri buv ubitij profesijnim kilerom v seli Gorodok pid Rivnim Polski slidchi yaki zajmalisya rozsliduvannyam dijshli visnovku sho Oskilka vbito bilshovickim agentom ChK Cikavi faktiVolodimir Oskilko zalishiv spogadi Mizh dvoma svitami 1924 Pro neabiyaki osobisti yakosti Oskilka zgaduvav ridnij pleminnik Petlyuri Stepan Skripnik zgodom pershij Patriarh Kiyivskij i vsiyeyi Ukrayini UAPC Mstislav yakomu v ti roki dovelosya sluzhiti chergovim starshinoyu u shtabi Pivnichno zahidnogo frontu Tam buv otaman Oskilko takij To z istoriyi Oskilko buv Duzhe cikava lyudina bula kulturna volova lyudina Div takozhUkrayinska Narodna Respublika Direktoriya UNR Simon PetlyuraDzherela posilannya i literaturaT S Ostashko Oskilko Volodimir Pantelejmonovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 651 ISBN 978 966 00 1061 1 Oskilko Volodimir Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1251 1000 ekz Bazhan O Zolotarov V Organizator vbivstva general horunzhogo armiyi UNR V Oskilka abo posluzhnij spisok chekista Zinoviya Lunyeva Minca Krayeznavstvo 2019 2 S 161 175 Borotba dvoh otamaniv Volodimir Oskilko proti Simona Petlyuri Mandat na derzhavnij perevorot Oskilko Volodimir Oskilko Mizh dvoma svitami Chastina 1 PrimitkiOskilko Vladimir Pantelejmonovich 1913 8 iyunya 113 Uchitel zolotskoj shkoly Pismo iz Dobrovicy ros Pochaev Volynskaya zemlya Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Fenomen otamanshini dobi Direktoriyi UNR v ukrayinskij istoriografiyi Shodennik Pavla Derev yanka Ch 5 7 1919 r Strashna sila bronepotyag Strilec Povstannya otamana Oskilko ukr procitovano 14 grudnya 2023 Oskilko Volodimir Pantelejmonovich Davidyuk R V inter yeri mizhvoyennoyi Volini biogrami politichnih emigrantiv uchasnikiv Ukrayinskoyi revolyuciyi Rivne Lviv 2023 S 183 184 Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi